Рішення № 140239302 у справі № 279/2654/23 від 15.09.2026

Справа № 279/2654/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л. ,

із секретарем Павленко Л. В.,

з участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідачів ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовами до ПАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» та просять стягнути з відповідачів на їх користь по 50 000 грн. з кожного, в якості відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням їх права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання та понесені судові витрати, мотивуючи тим, що вони проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Вкрай близько біля їх житлової забудови побудовані та здійснюють свою діяльність Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод МДФ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія». Протягом всього часу від дня відкриття вказаних підприємств зазначеними суб`єктами господарювання грубо порушується їх право та право їх сім`ї на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, створюється ризик та загроза життю та здоров`ю, ризик виникнення найнебезпечніших хвороб, які в подальшому можуть призвести до смерті. Вони із сусідами - іншими мешканцями АДРЕСА_1 та мешканцями м. Коростеня в цілому, неодноразово звертались до місцевих органів влади, контролюючих органів щодо масового порушення їхніх конституційних, екологічних прав зі сторони відповідачів. Однак, заходи досудового врегулювання даного питання не дали результативності, порушення відповідачів мали подовжувальний характер.

Тому, сусіди відповідачів - мешканці м. Коростеня вимушені звертатись до суду.

Голова ініціативної групи - ОСОБА_5 , їх сусідка, яка проживає по АДРЕСА_2 , першою звернулась до суду в 2016 році з позовом про припинення діяльності зазначених суб`єктів господарювання на санітарно-захисній зоні підприємств та стягнення моральної шкоди. Її позов було задоволено та визнано беззаперечне порушення екологічного права ОСОБА_5 на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання та нанесення моральної шкоди, завданої порушенням цього права. Постановою Верховного Суду по даній справі рішення першої та апеляційної інстанцій було залишено без змін.

Наразі скарга ОСОБА_5 з приводу порушення її права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання та припинення порушення прав шляхом припинення діяльності підприємств - відповідачів на території м. Коростень розглядається в Європейському Суді з прав людини.

Задоволено ряд позовів іншим сусідам, зокрема і сину ОСОБА_5 , їх сину і внуку - ОСОБА_6 , який проживає з ними за однією адресою по АДРЕСА_1 , та іншим сусідам.

Вони також зазнають значного негативного впливу від діяльності відповідачів, тому вимушені звертатися до суду за захистом своїх порушених прав на безпечні для життя і здоров`я умови проживання, безпечне довкілля.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 16.11.2021 по справі №279/2933/20 було надано оцінку висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року, проведеної в рамках судової справи за позовом ОСОБА_5 ..

У висновку цієї експертизи зазначено, що діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна компанія» (як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами. Експертами також зазначено, що відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та від 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» за межами санітарно-захисної зони.

За результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», враховуючи свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4% від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволи на викиди ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та 13% від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ТОВ «Українська холдингова компанія»). Разом із тим, навіть при такому режимі роботи стаціонарних джерел викидів у житловій забудові спостерігались перевищення граничнодопустимої концентрації суспендованих твердих частинок, не диференційованих за складом (пилу) та груп сумацій.

Експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м.р.

Оскільки вказаний експертний висновок містить інформацію щодо забруднення внаслідок промислової діяльності відповідачів навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами, зокрема атмосферного повітря, ця експертиза є належним письмовим доказом на обґрунтування позовних вимог щодо наявності факту порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря та, як наслідок, порушення його прав на безпечні для життя і здоров`я умови проживання.

Вважають, що даною експертизою доводиться факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з однієї сторони, та забруднення атмосферного повітря й стану довкілля, з іншої сторони.

Протягом всього періоду своєї роботи, як ПрАТ «Коростенський завод МДФ», так і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», допускали постійні порушення екологічних норм, які були виявлені в процесі планових та позапланових перевірок, в переважній більшості, що проявлялось в понад нормованих викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Масові порушення вимог природоохоронного законодавства, грубі порушення у сфері атмосферного повітря, постійні понад нормовані викиди забруднюючих речовин від діяльності, як ПрАТ «Коростенський завод МДФ», так і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» (як разом, так і окремо), що не дають повноцінно жити та дихати без перебільшення, всьому м. Коростеню Житомирської області, зафіксовані у незалежному висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, листах Державної екологічної інспекції у Житомирській області за наслідками проведених позапланових перевірок на місці здійснення діяльності та їх зміст детально розписаний у рішеннях суду першої та апеляційної інстанції - по своїй сутті є протиправними діяннями, оскільки за свою правовою природою є правопорушеннями.

Розуміння того, що поряд такі вкрай небезпечні підприємства працюють із ризиком несення смертельних хвороб викликає у них сильні душевні та моральні страждання і хвилювання, постійну тривогу, у зв`язку з можливим негативним впливом на їх здоров`я, що завдає значної моральної шкоди.

Разом з такими сусідами - заводами, здорові та безпечні умови проживання - неможливі, тому, що вплив цих небезпечних хімічних речовин, які викидаються в атмосферу, позначається на здоров`ї. Внаслідок роботи промислових потужностей відповідачів неможливо повноцінно проживати в своїй житловій забудові, адже кожна хімічно небезпечна речовина так чи інакше залишає негативний вплив на здоров`ї людини, послаблює імунітет та є збудником тяжких захворювань. Нічого не можливо виростити на присадибних ділянках, оскільки вирощена продукція буде забрудненою хімічно небезпечними речовинами і непридатною для споживання. Відпочинку від роботи цих підприємств немає, адже цілодобовий цикл роботи. Кожного разу поприбиравши на подвір`ї - знову промисловий пил. Вказаний пил шарами осідає на вулиці, лавці, столі, особливо це видно на випраній білизні, яка через декілька годин роботи стає темною. На ранок автомобіль вкритий тирсою і клейкою речовиною. Не можливо повноцінно відпочити, спати вночі, коли підприємства постійно грохотять, оскільки чути падаючий з погрузчиків ліс в дробильні апарати. Звук від роботи підприємств такий гучний, що не чути сигналів повітряної тривоги. Не можливо повноцінно дихати, коли постійно пил і хімічно ядучий запах в повітрі, що подразнює і ніс, і горло, викликає задухи. На неодноразові звернення до відповідачів щодо усунення порушень - жодних реагувань: ні фільтрів не поставлено, які принаймні хоч від пилу захищали б, ні звуко зменшувальних шум від роботи промислових потужностей заходів не проведено. Зазначене унеможливлює належні умови проживання, безпечне для життя та здоров`я довкілля поблизу вказаних суб`єктів господарювання.

Враховуючу ту обставину, що внаслідок господарської діяльності відповідачів протягом 2012-2017 років, а також у 2019 році здійснювалось забруднення атмосферного повітря на території їх садиб, характер порушених прав позивачів, які всією сім`єю були позбавлені права на проживання у безпечному довкіллі, а також те, що такі порушення мали місце з 2012 року й тривали до 2017 року, забруднення атмосферного повітря також виявлено у 2019 році і триває до сьогодні, можна стверджувати про те, що порушення їх прав має суттєвий та триваючий характер, а тому вважають, що їх вимоги мають бути задоволені.

Крім того, повідомляють, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №806/2591/17 від 11.01.2023 було залишено апеляційну скаргу ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2022, яким було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби України в Житомирській області щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» від 25.04.2017 №05-02/1321, без змін.

Представником відповідача - ПрАТ «Коростенський завод МДФ» надано відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позовні вимоги не підтверджені будь-якими належними доказами та не грунтуються на нормах права.

ПрАТ «Коростенський завод МДФ» побудоване із застосуванням найсучасніших закордонних технологій, використання обладання провідних європейських виробників та матеріалів забезпечує значне зменшення впливу роботи підприємства на навколишнє середовище у порівнянні з аналогічними підприємствами збудованими до 2010 року.

Відповідач здійснює свою господарську діяльність в межах встановлених для підприємства граничних норм впливу на навколишнє середовище. Це стосується і викидів у атмосферне повітря і шумового ефекту від виробничої діяльності.

Щодо експертного висновку від 12.07.2019 №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 зазначає, що він містить в собі ряд не підтверджених належними розрахунками стверджень та припущень. Причому позивачами в обгрунтування позовних вимог застосовуються висновки експертизи, яку було проведено за обстеженнями території не їх домоволодіння, а тому вони не можуть бути належними доказами.

Також зазначає, що позивачі, стверджуючи про постійний характер порушень природоохоронного законодавства ПАТ «Коростенський завод МДФ», посилаються на листи Державної екологічної інспекції у Житомирській області, але ними акцентується увага лише на змісті листів, де вказується про виявлення за результатами перевірок окремих порушень з боку відповідача і ніяким чином не висвітлюється інша наявна в листах інформація щодо дій відповідача за наслідками проведених перевірок. Однак, у вказаних листах вказується про те, що виявлені порушення є первинними або носять разовий характер і вони були усунуті відповідачем у найкоротші терміни.

Щодо неправомірності будівництва та діяльності відповідача у зоні гарантованого добровільного відселення з огляду на положення ст. 16 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», то позивачі на власний розсуд інтерпретують текст даної норми. На підприємстві працюють понад 500 мешканців м. Коростень і середній розмір заробітку значно перевищує розмір встановленого розміру мінімальної заробітної плати в Україні, що свідчить про позитивний соціальний ефект. Про позитивний соціальний ефект свідчать і своєчасні платежі до бюджету по податках і зборах.

Підприємство здійснює свою господарську діяльність з 2011 року, тобто вже понад 11 років до моменту звернення позивачів із позовом до суду. На їх здоров`я кожен день впливали усі перераховані ними негативні фактори, які за цей період повинні були призвести до виникнення хронічних захворювань, або невідворотних фізичних та психічних розладів здоров`я. Однак, позивачами не надано будь-яких документів, які свідчать про наявність у них хронічних захворювань або невідворотних розладів фізичного та психічного стану здоров`я.

За таких обставин, відповідач вважає, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами факту наявності вини при здійсненні господарської діяльності ПАТ «Коростенський завод МДФ» та факту нанесення їм моральної шкоди.

Представником відповідача - ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» також надано відзив на позовну заяву, в якому вона просить в задоволенні позовних вимог відмовити, зазначаючи про відсутність як правових, так і фактичних підстав для стягнення моральної шкоди в зв`язку з відсутністю порушень відповідачем права позивачів на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання. При цьому вказує, що загальновідомим є факт, що одним і з напрямків державної політики України є залучення інвестицій в розвиток економіки та соціальної інфраструктури держави. З цією метою, державою та органами місцевого самоврядування приймається ряд нормативно-правових актів, спрямованих на досягнення вказаної мети. Одним з таких актів є Закон України «Про індустріальні парки». Відповідно до преамбульної частини вказаного Закону, цей Закон визначає правові та організаційні засади створення і функціонування індустріальних парків на території України з метою забезпечення економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності територій, активізації інвестиційної діяльності, створення нових робочих місць, розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури.

З метою виконання закладених засад державної політики та на виконання вимог Закону України «Про індустріальні парки», Коростенська міська рада на 25 сесії VI скликання вирішила створити «Індустріальний парк «Коростень», затвердила його концепцію та зареєструвала в Державному реєстрі індустріальних парків.

Відповідно до Концепції «Індустріального парку «Коростень» основна мета створення індустріального парку у м. Коростень полягає в залученні інвестицій, необхідних дня розвитку міста. Досягнення визначеної мети дозволить підвищити конкурентоспроможність Коростеня та прилеглих до нього територій на ринку інвестицій, у свою чергу сприятиме створенню нових робочих місць, впровадженню новітніх технологій у промисловому виробництві та, як результат, посиленому й водночас сталому просторовому і економічному розвитку території. Функціонування індустріального парку у місті дозволить збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів, оскільки забезпечуватиме розгортання конкурентних промислових виробництв, а також зайнятість працездатного населення. Однією з основних функцій індустріального парку є забезпечення швидкого доступу інвестиційних інвесторів, зацікавлених у започаткуванні промислового виробництва, до земельної ділянки, забезпеченої необхідною інженерно-транспортною інфраструктурою.

Функціональне призначення індустріального парку «Коростень» полягає у створенні відповідних умов (інвестиційної інфраструктури) у м. Коростень для започаткування цільовими інвесторами (потенційними учасниками індустріального парку) промислового виробництва у таких сферах як: приладобудування, легка, деревообробна промисловість, логістика та інші (даний перелік може бути змінений та/або доповнений відповідно до - актуальних потреб громади).

Окрім цього, функціонування індустріального парку сприятиме досягненню однієї з цілей стратегічного плану розвитку міста, а саме «створення нових високооплачуваних робочих місць» та реалізації Генерального плану міста в частині розвитку промислової зони.

В рамках реалізації цієї Концепції здійснює свою діяльність Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод МДФ», який є єдиним виробником плит МДФ в Україні, обсяг інвестицій у який складає 180000,00 млн. доларів США та створено TOB "Українська холдингова лісопильна компанія", обсяг інвестицій складає близько одного мільярду гривень.

Так, TOB "Українська холдингова лісопильна компанія" створено 29.07.2014. Основний вид економічної діяльності товариства: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво.

Згідно Рішення позачергової сорок сьомої сесії VI скликання Коростенської міської ради від 05.10.2015 № 2062 передано в довгострокову оренду строком на 25 років Товариству з обмеженою діяльністю "Українська холдингова лісопильна компанія" земельну ділянку, площею 15, 6988 га для розбудови та розширення індустріального парку з метою будівництва об`єктів промисловості, цільового призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по АДРЕСА_3 (кадастровий номер: [номер приховано]:14:000:0026).

Згідно сертифікатів Державної архітектурно-будівельної інспекції серії ІУ №163171920848 та серії ІУ №165170521474 засвідчено будівництво та готовність до експлуатації Деревообробного комбінату (перша та друга черга). Таким чином, у 2017 році завод введено в експлуатацію.

Таким чином, будівництво заводу та діяльність відповідачів повністю узгоджується з вимогами статті 16 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та спрямоване на забезпечення соціального захисту населення, а також умов його життя та праці.

Відзначають, що подібний спір був предметом розгляду судами трьох інстанцій (справа №372/2493/17), при розгляді якого суди дійшли обгрунтованого висновку, що порушень вимог санітраного законодавства Трипільською ТЕС державними органами не виявлено.

Щодо відсутності порушення вимог законодавства у сфері атмосферного повітря зазначила, що рішеннями Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної адміністрації з урахуванням рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 25.04.2017 №0502/1321 та від 07.08.2018 №0502/3075 товариству видано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за №[номер приховано]-116 та №[номер приховано]-116а на внесення змін до дозволу №[номер приховано]-116 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Звертає увагу, що у 2020 році Державною екологічною інспекцією Поліського округу було проведено перевірку товариства на предмет дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за наслідками якої складено акт від 10.11.2020 №519. Згідно вказаного акту перевірки, жодних порушень вимог природоохоронного законодавства у діяльності товариства не виявлено.

Порушення, виявлені в ході перевірки в 2017 році, не були прямо пов`язані з викидами забруднюючих речовин та не становлять загрози навколишньому природному середовищу.

Щодо рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду по справі №806/2591/17 від 11.01.2023, яким було залишено апеляційну скаргу ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2022, яким було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби України в Житомирській області щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» від 25.04.2017 №05-02/1321, без змін, то наразі триває процедура касаційного оскарження вказаних рішень (ухвалою Верховного Суду від 03.02.2023 було відкрито провадження у вказаній справі). До прийняття кінцевого рішення у цій справі відповідачем отримано Декларацію №018527/23 про провадження господарської діяльності у порядку постанови КМУ від 18.03.2022 №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».

Щодо долучення до позову фрагментів висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12.07.2019 вказала, що вказаний висновок не є належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки експертиза була призначена в рамках розгляду іншої справи №283/518/17-ц ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 01.02.2018.

ТОВ «НВО «Екоальянс» не здійснювало відбору проб повітря в місці житлової забудови позивачів, так як і не здійснювалося дослідження іонізуючого випромінювання, відбору проб води, грунту, шумового навантаження. Важливо, що при проведенні експертизи «фахівцями» ТОВ «НВО «Екоальянс» не здійснювалися заміри на межі санітарно захисної зони підприємства, що призвело до хибного висновку експерта.

Крім того, експертом не враховано, що поряд з домогосподарствами, де проводилися заміри, знаходяться інші джерела побутових та промислових викидів, в тому числі залізниця та міжнародна траса.

10.04.2023 від Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства Юстиції України було отримано висновок №11548/14708-14727/14728 за результатами проведення судової комплексної інженерно-екологічної та інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності за заявою адвоката АО «ТСК Партнерс» Козуліної А.В. в інтересах ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», згідно якого діяльність останнього відповідає вимогам нормативних документів у галузі охорони атмосферного повітря та умовам дозволів на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря.

Обгрунтовуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди позивачі виходять з презумпції неправомірності діяльності відповідача і приймають обставини, що спричинили моральну шкоду, як потенційно встановлені факти.

Попри відсутність будь-яких документів щодо протиправності та наслідків діяльності відповідача, позивачі зазначають, що розуміння того, що поряд такі вкрай небезпечні підприємства працюють із ризиком нанесення смертельних хвороб викликає сильні душевні та моральні страждання і хвилювання, постійну тривогу, що завдає моральної шкоди.

Позивачі не надають жодних належних та допустимих доказів на підтвердження спричинення їм моральної шкоди, причинного зв`язку між діями відповідача і моральною шкодою, а також наслідками. Водночас, саме по собі посилання на хвилювання та страждання без доведення реальної заподіяної шкоди здоров`ю не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Позивачами надано відповіді на відзиви, в яких останні просять їх позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що дозвільні документи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» скасовані Сьомим апеляційним адміністративним судом у зв`язку із неправомірністю їх видання органами державної влади, уповноваженими на захист екологічного конституційного права людини на безпечне для життя і зоров`я довкілля.

При отриманні дозволу ТОВ «Українська лісопильна холдингова компанія» не було проведено обов`язкових екологічних та санітарно-гігієнічних екпертиз як того вимагає ст.25 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Отже, всі надані в якості додатків до відзиву документи надавались та розроблялись товариством для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин та їх оцінку було надано судами різних інстанцій у справі №806/2591/17, за наслідками розгляду якої скасовано дозвіл на викиди забруднюючих речовин.

Експертизу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз не оскаржено, висновки експертів не спростовано в установленому законом порядку - вони відповідають дійсним обставинам справи.

Таким чином, вважають, що належними та допустимими доказами підтверджено факт негативного впливу відповідачів на навколишнє природне середовище, що являє собою порушення їх права на безпечне довкілля, що є підставою для відшкодування шкоди особі, завданої порушенням його права на безпечне для життя і здоровя`я довкілля.

Представником відповідача - ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» надано заперечення на відповідь на відзив, в якому звернуто увагу, що згідно приписів Закону України «Про атмосферне повітря», який є спеціальним по відношенню до КАС України, дія дозволу на викиди припиняється через 10 робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання або з дати видачі нового дозволу на викиди.

Таким чином, дія дозволу на викиди №[номер приховано]-116 від 26.04.2017 припинилася 21.01.2023, тобто після звернення позивача до суду у цій справі.

Дослідження, які проводилися ТОВ «НВО «Екоальянс», були проведені на території домогосподарств, а не на межі житлової забудови. При цьому, протоколи досліджень свідчать лише про перевищення пилу.

Експерт мав би оцінити інші джерела забруднення територій домогосподарств та причин наявності в них формальдегідів, однак не зробив цього та безпідставно дійшов висновку, що наявність хімічних речовин - це безумовно наслідок діяльності підприємств.

Ухвалою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 19.07.2023 було прийнято до провадження судді цивільні справи за позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до ПАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, та об`єднано їх в одне провадження.

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 24.07.2026 провадження по вказаній справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, було закрито в зв`язку зі смертю останньої.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених у позовних заявах та відповіді на відзив.

Представник відповідачів щодо задоволення позову заперечує, з підстав зазначених у відзивах та запереченні на відповіді на відзив.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків та дослідивши в судовому засіданні письмові докази, врахувавши доводи, наведені в їх письмових заявах по суті справи, вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

В ст. 1 Конституції України законодавець закріпив, що Україна є правовою державою.

Відповідно до Основного Закону України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3); права і свободи людини і

громадянина захищаються судом (частина перша статті 55).

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

У ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 50 Конституції України закріплено право кожного на безпечне життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно п.п. а, з ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров`ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

За змістом наведеної норми можна дійти висновку про те, що природоохоронне законодавство встановлює дві різні підстави відповідальності, за наявності яких виникає обов`язок відшкодувати шкоду, а саме: у зв`язку з встановленням факту негативного впливу на навколишнє природне середовище, що є підставою для відшкодування шкоди особі, завданою порушенням права на безпечне довкілля, а також встановленням фактів завдання шкоди здоров`ю чи майну громадян внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Стаття 31 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає, що екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов`язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Відповідно до ст. 33 вказаного Закону екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Законодавством України можуть встановлюватися нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи. Екологічні нормативи повинні встановлюватися з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів. Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для всієї території України.

Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.

Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

В ч.ч. 1-2 ст. 293 ЦК України законодавець закріпив, що фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зоні гарантованого добровільного відселення забороняється будівництво нових, розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов`язаних із забезпеченням радіоекологічного, соціального захисту населення, а також умов його життя та праці.

Згідно ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 4 вересня 2014 року у справі «Дземюк проти України» зазначив, що для того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня.

Першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що достатньо негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя (рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Іван Атанасов проти Болгарії»).

Забруднення довкілля є одним з чинників, які впливають на стан здоров`я заявників, а отже - на їх можливість користуватися своїм житлом, вести приватне та сімейне життя (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Дубецька та інші проти України»).

У рішенні від 14 лютого 2012 року у справі «Харді та Мейл проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зробив висновок про те, що оцінка мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Не може бути безпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною порівняно з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті. ЄСПЛ визнав, що потенційні загрози для довкілля, спричинені облаштуванням та роботою двох терміналів для скрапленого природнього газу, були достатньо тісно пов`язані з приватним життям та житлом заявника у розумінні статті 8 Конвенції, а тому стали підставою для застосування цього положення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі №279/4170/22.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 279/3026/20, які суд враховує відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України (при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду).

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних чи душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Поряд з ними знаходиться ПАТ «Коростенський завод МДФ», яке створено 12.05.2010; основний вид діяльності товариства: 16.21 Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону; фактичне місце здійснення діяльності м. Коростень, вул. С. Кемського, 11-Б, а також ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", яке створено 29.07.2014; основний вид економічної діяльності товариства: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; фактичне місце здійснення діяльності м. Коростень, вул.С. Кемського, 11-Т. Вказане підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З метою залучення інвестицій в економіку міста Коростеня, згідно Закону України «Про індустріальні парки» 25 сесією VІ скликання Коростенської міської ради було прийнято рішення «Про створення індустріального парку «Коростень», відповідно до якого було вирішено затвердити концепцію індустріального парку «Коростень» та створити індустріальний парк «Коростень» на земельній ділянці площею 42,2014 га по вул. Жовтневій, 11 д.

Рішенням позачергової 47 серії VI скликання Коростенської міської ради від 05.10.2015 №2062 «Про передачу земельної ділянки на умовах оренди» було передано в довгострокову оренду строком на 25 років товариству з обмеженою діяльністю "Українська холдингова лісопильна компанія" земельну ділянку площею 15,6988 га для розбудови та розширення індустріального парку з метою будівництва об`єктів промисловості, цільового призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вул. Жовтневій, 11-Б м. Коростеня.

У 2017 році ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" отримало сертифікати про готовність до експлуатації деревообробного комбінату (перша та друга черги), що підтверджується копіями сертифікатів Державної архітектурно-будівельно інспекції серії ІУ №163171920848 від 23.06.2017 та серії ІУ №165170521474 від 15.02.2017.

26.04.2017 ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" отримало Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № [номер приховано]-116 від Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 25.04.2017 № 0502/1321. Термін дії дозволу 10 років, з 26.04.2017 по 26.04.2027.

14.06.2018 ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" отримало Дозвіл № [номер приховано]-116а про внесення змін до Дозволу № [номер приховано]-116 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації на підставі рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 07.06.2018 № 05-02/3075. Термін дії дозволу з 14.06.2018 по 26.04.2027.

11.04.2017 Міністерством екології та природних ресурсів України, за погодженням установи державної санітарно-епідеміологічної служби Держпродспоживслужби України від 05.04.2017 №602-123-10/123/1472, відповідачеві - ПАТ «Коростенський завод МДФ» видано Дозвіл №[номер приховано]-61 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Термін дії дозволу 7 років, з 11.04.2017 по 11.04.2024.

В 2016-2017 роках мешканці м. Коростеня зверталися з колективними зверненнями до Державної екологічної інспекції у Житомирській області з питань порушень вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Коростенський завод МДФ», а також щодо порушення екологічних прав громадян внаслідок будівництва і господарської діяльності ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія».

Листом від 06.07.2016 №2890/05-16 Державна екологічна інспекція у Житомирській області повідомила ОСОБА_5 про розгляд колективного звернення. При цьому вказали, що факти викладені в зверненні в основному стосуються санітарно-епідеміологічних норм щодо розміщення об`єкта в межах населеного пункту, що не перебуває в компетенції Державної екологічної інспекції у Житомирській області.

Питання дотримання вимог природоохоронного законодавства під час будівництва та експлуатації підприємтва неодноразово у 2012, 2013, 2014 та 2015 роках перевірялися в ході планових та позапланових перевірок.

Під час проведення перевірок виявлялися ряд грубих порушень, таких як наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несанкціонований скид забруднюючих речовин за територією підприємства без попередньої очистки, відхилення від норм встановлених висновком державної екологічної експертизи, невідповідність роботи очисних споруд до робочого проекту, перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидалися на очисні споруди водоканалу.

Виявлені порушення фіксувалися актами перевірок, надавалися приписи з метою їх усунення.

У 2012 році Державною екологічною інспекцією у Житомирській області винесено рішення про тимчасову заборону діяльності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» до повного усунення порушень, а також обраховано збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 196 000 грн., які у подальшому були повністю відшкодовані.

Останньою перевіркою інспекції у 2015 році встановлено, що ПрАТ «Коростенський завод МДФ» усі необхідні документи екологічного характеру отримано, грубі порушення вимог природоохоронного законодавства усунуто.

Повідомлено, що планом заходів державного нагляду за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Житомирській області в період з 17.10.2016 передбачено здійснення перевірки, в ході якої будуть в повному обсязі досліджені всі питання в частині охорони навколишнього природного середовища.

Листом від 06.03.2017 №645/05-16 Державна екологічна інспекція у Житомирській області на звернення ОСОБА_5 повідомила останню, що під час здійсненої в період з 26 жовтня 2016 року по 14 листопада 2016 року планової перевірки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» були виявлені наступні порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, а саме: не надано під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яким визначено видовий та кількісний склад викидів забруднюючих речовин, а також позитивний висновок державної експертизи по робочому проекту будівництва відділення підготовки та зберігання смоли, джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (стартова труба відводу димових газів енергоблоку) не обладнано майданчиком для відбору проб викидів та відсутній вхідний отвір для відбору проб.

Дані порушення є первинними, за порушення вимог природоохоронного законодавства відповідальних посадових осіб товариства відповідно до ч. 1 ст.78 та ст. 188-5 КУпАП притягнуто до відповідальності.

Державна екологічна інспекція України, розглянувши колективне звернення мешканців м. Коростень Життомирської області, яке надійшло від Адміністрації Президента України щодо порушення екологічних прав громадян внаслідок будівництва і господарської діяльності ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», листом від 06.07.2017 №2/4-11-3883 «Про перевірку ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на ім`я ОСОБА_7 повідомила, що територіальним органом Державної екологічної інспекції України - Державною екологічною інспекцією у Житомирській області проведена у період з 22 по 29.06.2017 позапланова перевірка ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» в частині охорони атмосферного повітря.

За результатами перевірки виявлено порушення дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, а саме: не пронумеровані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до переліку таблиць інвентаризації, що передбачено умовами до дозволу на викиди, а саме п. 2.5.3.

Крім того, не представлено документи у галузі охорони атмосферного повітря: паспорти газоочисних установ (ГОУ) на джерелах викидів №№14-21, 26, інструкцію з експлуатації ГОУ, наказ про призначення осіб відповідальних за технічний стан ГОУ, журнали проведення поточних та планових ремонтів та обліку робочого часу ГОУ; довідки щодо постановки на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря.

За результатами перевірки було складено акт та надано обов`язковий до виконання припис на усунення виявлених порушень.

За виявлені порушення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів притягнуто трьох відповідальних осіб підприємства.

Наведені факти підтверджуються і актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Житомирській області, позапланової перевірки, яка проводилася відповідно до колективної скарги мешканців вул. Ярослава Мудрого у м. Коростені від 19.05.2017 та доручення Державної екологічної інспекції України про розгляд колективного звернення №2/4-11-3555 від 19.06.2017.

З висновку експертів за результатами проведення комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12.07.2019 вбачається, що діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» (як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами.

Будівництво в зоні добровільного гарантованого відселення та в межах міста ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» не відповідає положенням ст.ст. 16, 17 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Підприємствами витримана нормативна санітарно-захисна зона відповідно 300 м та 100 м. Разом з тим, відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та від 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «УХЛК» за межами санітарно-захисної зони.

За результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», враховуючи свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та 13 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ТОВ «Українська холдингова компанія»). Разом з тим, навіть при такому режимі роботи стаціонарних джерел викидів у житловій забудові спостерігались перевищення гранично допустимої концентрації суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пилу) та груп сумацій.

На підставі викладеного, експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «УХЛК» фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м.р.

Шумове навантаження при повному циклі роботи обох підприємств разом і окремо, як в нічну, так і в денну пору доби по вул. Князя Я.Мудрого, 102 в м. Коростені не відповідає нормам.

Копії актів Державної екологічної інспекції поліського округу від 10.11.2020 №519, від 22.09.2020 №435 та від 11.03.2021, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використвання, відтворення і охорони природних ресурсів, свідчать про відсутність порушень вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Українська холдингова лісопильна група» та ПАТ «Коростенський завод МДФ».

Відповідно до висновку експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства Юстиції України №11548/14708-14727/14728 за результатами проведення судової комплексної інженерно-екологічної та інженерно-технічної експертизи з безпеки життєдіяльності від 10.04.2023, встановлено, що діяльність ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» відповідає вимогам нормативних документів у галузі охорони атмосферного повітря та умовам дозволів на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря.

В результаті аналізу наданих на дослідження матеріалів, які охоплюють діяльність TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» з моменту введення в експлуатацію у 2017 по 2022 рік включно, встановлено наступне.

Результати останнього заходу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів підтвердили додержання ТOB «Українська холдингова лісопильна компанія» вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Результати проведення заходів державного нагляду (контролю) у 2017-2020 p.p. TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» перевищення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не встановили.

Перевищення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, встановлених Дозволами на викиди абруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 810700000-116 та № [номер приховано]-116а відсутні.

Перевищення встановлених нормативів гранично допустимих концентрацій хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць на межі санітарно-захисної зони TOB «Українська холдингова лісопильна юмпанія» відсутні.

Перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на території житлової забудови Коростенського району Житомирської області, за даними ГУ Держпродспоживслужби в Житомирський області відсутні.

Перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферне повітря, встановлених Дозволами на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № [номер приховано]-116 та № [номер приховано]-116а згідно Протоколу №04-02 вимірювань забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 16.04.2019, складеного TOB «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС» відсутні.

Вказані в Протоколі № 04-02 вимірювань забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 16.04.2019, складеного TOB «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС» величини масової концентрації забруднюючих речовин «фенол» та «формальдегід» знаходяться за порогом чутливості - найменшого значення величини, що вимірюється, яка може бути виявлена згідно встановлених методиками виконання вимірювань MBB № 081/12-0111-03 «Викиди газопилові промислові, методика виконання вимірювань масової концентрації формальдегіду в організованих викидах стаціонарних джерел фотоколориметричним методом» та MB X 08.315-2001 «Викиди газопилові промислові, методика виконання вимірювань масової концентрації фенолу в організованих викидах промислових стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря».

Таким чином, можна констатувати, що забруднюючі речовини «фенол» та «формальдегід», вказані у Протоколі № 04-02 вимірювань забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 16.04.2019, складеного TOB «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС», у викидах стаціонарного джерела викидів № 3 TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» не виявлені.

Акт відбору проб викидів стаціонарних джерел від 15 квітня 2019 року № 04-02 з додатками та Протокол № 04-02 вимірювань забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 16.04.2019, що складені TOB «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС», не містять інформацію про потужність, з якою працювало TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» на момент проведення відбору проб та не містять інформацію, що могла б свідчити про те, що TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» працювало не на повну потужність.

Згідно Протоколу № 04-03 дослідження повітря населених місць від 15.04.2019, складеному ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС», концентрація пилу недиференційованого за складом, у місці відбору проб за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Князя Ярослава Мудрого, 102 перевищує гранично допустиму концентрацію встановлену «Гранично допустимими концентраціями \ГДК\ та орієнтовні безпечні рівні діяння \ОБРД\ забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць. Інші хімічні речовини не перевищують ГДК. Проте не можливо без проведення відбору проб атмосферного повітря на території TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» та межі санітарно-захисної зони, встановленої для TOB «Українська холдингова лісопильна компанія», встановити, що вказані в Протоколі № 04-03 дослідження повітря населених місць від 15.04.2019 та Протоколі № 04-05 дослідження повітря населених місць від 25.04.2019, складених TOB «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС», хімічні речовини та пил недиференційований за складом є наслідком діяльності саме TOB «Українська холдингова лісопильна компанія».

Вказані в Протоколі № 04-03 дослідження повітря населених місць від 15.04.2019 та Протоколі № 04-05 дослідження повітря населених місць від 25.04.2019, складених TOB «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС», хімічні речовини та пил недиференційований за складом, могли потрапити до атмосферного повітря із різних джерел впливу: пожеж, спалювання сухої трави та листви, що мали місце зокрема у квітні 2019 року у місті Коростені, згідно інформації наданої листами Коростенського районного управління Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області та Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області.

Руху транспортних засобів, діяльності гаражного кооперативу №6, який знаходиться близько 70 м від точки відбору проб: м. Коростень, вул. Князя Ярослава Мудрого, 102, фотографії, наведені у дослідницькій частині свідчать про наявність в гаражному кооперативі № 6 багаточисленних організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (димові та вентиляційні труби) та ґрунтової дороги поряд. Організовані стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (димові та вентиляційні труби), за умови їх роботи та пиління, внаслідок вітру та руху транспортних засобів ґрунтовою дорогою, можуть здійснювати вплив на забруднення атмосферного повітря.

Функціонування приватних домогосподарств, а саме їх опалювання, використання автотранспорту та відсутність забезпечення послуг з централізованого водовідведення (каналізації), згідно Листа Коростенського комунального підприємства «Водоканал».

Функціонування організованих та неорганізованих стаціонарних та пересувних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що знаходяться на території.

Вказані в Протоколі № 04-03 дослідження повітря населених місць 15.04.2019 та Протоколі № 04-05 дослідження повітря населених місць від 25.04.2019, складених TOB «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС», концентрації хімічних речовин та пилу недиференційованого за складом, є виявленими в конкретний час та в конкретній точці відбору проб. Разове виявлення тих чи інших хімічних речовин в атмосферному повітрі у визначених точках не може свідчити про їх постійний, тобто сталий характер.

Так само, разове проведення дослідження повітря населених місць згідно Протоколів № 04-03 та № 04-05 дослідження повітря населених місць, складених TOB «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС», у зазначених в них місцях відбору проб, не може охарактеризувати стан забруднення атмосферного повітря в інших місцях цієї житлової забудови або певної території.

Для визначення рівня забруднення атмосферного повітря в іншій точці житлової забудови необхідно провести дослідження безпосередньо в цій точці.

Для визначення рівня забруднення атмосферного повітря на певній території, необхідно отримати статистично обґрунтовані результати вимірювань забруднення атмосферного повітря на цій території у відповідності до вимог РД 52.04.186-89 [24].

Таким чином, без проведення дослідження повітря населених місць в інших місцях житлової забудови, зокрема за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_1 та без проведення визначення рівня забруднення атмосферного повітря на певній території не можна стверджувати, що перелік та кількість хімічних речовин згідно Протоколу N 04-03 дослідження повітря населених місць від 15 квітня 2019 року та Протоколу №04-05 дослідження повітря населених місць від 25 квітня 2019, встановлених в місцях відбору проб у житловій забудові за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , а також у житловій забудові за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 , буде характерним для інших точок в житловій забудові, зокрема за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_1 .

Результати проведення дослідження шумових характеристик на території житлової забудови за адресою: АДРЕСА_2 , що зазначені у протоколі № 04-01/1 від 09.04.2019 свідчать про відсутність на час проведення вимірів рівнів шуму перевищення рівнів звукового тиску в октавних смугах, еквівалентного рівня непостійного шуму, що склав 52 дБА, що не перевищує допустиме значення у 55 дБА та максимального рівня цього шуму, який склав 63 дБА, що не перевищує допустиме значення у 70 дБА. Результати проведення дослідження шумових характеристик на території житлової забудови за адресою: АДРЕСА_2 , що зазначені у протоколі № 04-04/1 від 15.04.2019 свідчать про наявність на час проведення вимірів рівнів шуму перевищення рівнів звукового тиску в октавних смугах від 63 Гц до 1000 Гц з максимальним відхиленням при 125 Гц, еквівалентного рівня непостійного шуму, що склав 62 дБА, що перевищує допустиме значення у 55 дБА та Максимального рівня цього шуму, який склав 77 дБА, що перевищує допустиме значення у 70 дБА.

За даними та результатами проведення дослідження шумових характеристик на території житлової забудови, зазначених у протоколах № 04-01/1 від 09.04.2019 та № 04-04/1 від 15.04.2019 не можливо встановити, що джерелом шуму є виробнича діяльність саме TOB «Українська холдингова лісопильна компанія». Такий висновок можна зробити тільки при спостереженні за шумовою обстановкою при проведенні вимірів шуму та почерговим відключенням відомих джерел шуму та проведенні вимірів шуму безпосередньо на території TOB «Українська холдингова лісопильна компанія» конкретних джерел шуму та вимірів шуму від цих джерел на житловій забудові по вул. Кн. Я.Мудрого.

Проведеним аналізом даних протоколів № 04-01/1 від 09.04.2019 та №04-04/1 від 15.04.2019 рівнів шуму у точці вимірювання Т1 житлової забудови по АДРЕСА_2 , констатується, що рівні шумів при однаковому шумовому навантаженні для інших точок вимірювання у житлової забудови по АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_1 , будуть на незначну величину менше, ніж у точці вимірювання Т1 житлової забудови по АДРЕСА_2 .

З висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 15.09.2023 за №880/23-25, також вбачається, що ПрАТ «Коростенський завод МДФ» не забруднює навколишнє природне середовище понад встановлені дозволами на викиди стаціонарних джерел ліміти, оскільки викиди ПрАТ «Коростенський завод МДФ» здійснює на підставі виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; порушення вимог природоохоронного законодавства, зокрема понаднормових викидів в атмосферне повітря стаціанарними джерелами ПрАТ «Коростенський завод МДФ» за результатами здійснення заходів державного контролю органами Держекоінспекції відсутні; перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ», за наслідками досліджень, проведених лабораторією ПрАТ «Коростенський завод МДФ» відсутні; перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ», за наслідками досліджень, проведених у 2019 році ТОВ «Науково-виробниче об`єднання» «Екоальянс» відсутні; порушення вимог санітарного законодавства, зокрема перевищень гігієнічних нормативів на зовнішній межі санітарно-захисної зони ПрАТ «Коростенський завод МДФ», зверненої до житлової забудови за результатами здійснення заходів державного контролю органами Держпродспоживслужби відсутні; факти перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в житловій забудові, за наслідками досліджень стану забруднення атмосферного повітря на території Коростенського району органами Держпродспожислужби відсутні; факти перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в житловій забудові та на межі ПрАТ «Коростенський завод МДФ» за результатами досліджень Державних установ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» та «Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України» відсутні.

З копії листів Коростенського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області №521 від 02.03.2023, №603 від 13.03.2023 та №604 від 13.03.2023 вбачається, що на території міста Коростень та Коростенського району мали місце пожежі на відкритій території (згорання сухої рослинності (трави) або її залишків, сміття) в період з березня по квітень 2019 року в м. Коростень виникло 67 пожеж, в сільській місцевості Коростенського району виникло 110 пожеж. Загалом за 2019 рік в м. Коростень виникло 194 пожежі, в сільській місцевості - 242 пожежі. Загалом за 2020 рік в м. Коростені виникло 102 пожежі. В сільській місцевості - 149 пожеж. Загалом за 2021 рік в м. Коростені виникло 57 пожеж, в сільській місцевості - 43 пожежі. Загалом за 2022 рік в м. Коростені виникло 64 пожежі. В сільській місцевості - 84 пожежі.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є сусідами позивачів, проживають також на АДРЕСА_1 , підтвердили пояснення позивачів. Зокрема, ОСОБА_8 показала, що сусідка - ОСОБА_10 жалілася, їй, що пил із підприємств осідає скрізь і на все. Стоїть дуже сильний шум, і якщо в їхню сторону дме вітер, то запах їдкий, хімічний. Овочі теж забруднені. Відстань від її будинку до позивачів десь 200 метрів. Вона все це відчуває і у себе: цілодобовий шум, пил і запах.

Свідок ОСОБА_9 показала, що в 2007 році вона купила біля позивачів будинок. У них постійно стоїть шум, пил без кінця, все жовте, не можна вижити. Вікна не можна відкрити, щоб віддихнути, не можна подихати свіжим повітрям. ОСОБА_11 постійно їздить за водою, раніше користувалися своєю. Раніше на території заводу був аеродром, потім просто поле, там випасали худобу, гуляли з дітьми. Вона була на заводі, її запрошували на роботу прибиральницею, але там дуже гучно і вона не захотіла. Район «Пашини» теж скаржаться на пил, а вони живуть під самим заводом. Світло на заводі ніколи не вимикають.

Свідок ОСОБА_12 , сертифікований інженер-проектувальник, спеціаліст з екологічних питань з 1989 року, в судому засіданні показала, що в 2017 році вона перебувала в договірних відносинах з TOB «Українська холдингова лісопильна компанія». (Була одним з відповідальних виконавців документів, у яких обгрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для TOB «Українська холдингова лісопильна компанія»).

Обладнання підприємства є найкращим обладанням Євросоюзу. Виробничі процеси найкращі. Виробничих відходів немає. По класах безпечності речовин вона нічого страшного не бачить, ніяких речовин, які б могли заподіяти шкоду людям немає. Пил потрапляє в аспіраційну установку, тобто забирається. Заміри викидів робляться обов`язково. Якщо є перевищення, то дозволи не надаються. Протокол №81 від 07.04.2017 підтверджує, що шуму і пилу не мало місця. Перевищень викидів не було. Один раз на рік підприємство має проводити дослідження в санітарно-захисній зоні. Чи проводять точно вона не знає. Мабуть так. З 2018 року вона не була на підприємстві, але знає, що якщо не роблять очисники, то не включаться станки.

Щодо експертизи 2019 року вказала, що дана експертиза несерйозна. Відбір треба проводити не точечно і неодноразово (декілька відборів), а одноразово - це абсурд. Слід залучати державні установи. Приватні не мають хороших спеціалістів. В законодавстві зміни відбулися, а вони це не врахували при проведенні і застосували документи, які не діяли. Не враховано, що в м. Коростень багато підприємств, понад 100, що здійснюють викиди. Не вказано, який пил за складом.

Свідок ОСОБА_13 , яка з 2013 року працює на посаді еколога в ТОВ «Коростенський завод МДФ», а з 2019 року і в ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія». В 2023 році вона отримала свідоцтво судового експерта. Вона показала, що її робота і полягає в дотриманні природоохоронного законодавства, контролі за викидами, подачі звітності. ТОВ «Коростенський завод МДФ» має відділ - лабораторію моніторингу викидів. Підприємство контролює викиди. Заміри мають проводитися в 3-х точках та 4 - та - контроль. TOB «Науково-виробниче об`єднання «ЕКОАЛЬЯНС» міряли в 1 точці, а не в 4-х, що є неправильним. Є багато джерел викидів, зокрема в рівчак зливаються відходи і з господарств.

Крім того, суд враховує і судову практику, на яку посилалися сторони.

Так, рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 12.03.2020 у справі №283/518/17-ц, яке було долучено позивачами до позову, і яке було залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 27.05.2020, було стягнуто з на користь ОСОБА_5 з ПАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» в рахунок відшкодування моральної шкоди по 50 000 грн. 00 коп..

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17.10.2022 у справі №279/3026/20 було частково задоволено позов ОСОБА_6 , який є сином позивача - ОСОБА_1 і онуком ОСОБА_2 , та було стягнуто з ПАТ "Коростенський завод МДФ" та ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" на його користь по 20 000 грн. 00 коп..

Вказане рішення було залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 10.01.2023.

Рішеннями Овруцького районного суду Житомирської області від 04.01.2024 у справі №279/1760/23, від 08.01.2024 у справі №279/1762/23 та від 12.01.2024 у справі №279/1720/24, які залишені без змін постановами Житомирського апеляційного суду від 20.11.2025, 11.08.2025 та 07.08.2025 відповідно, було стягнуто з ПАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 по 50 000 грн. та 60 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 04.04.2025 у справі №279/1568/23 в задоволенні позову ОСОБА_17 , яка діє в інтересах дитини - ОСОБА_18 , до ПАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права дитини на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, було відмовлено.

Однак, постановою Житомирського апеляційного суду від 27.04.2026 вказане рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 4 квітня 2025 року було скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ТОВ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_17 , яка діє в інтересах дитини - ОСОБА_18 , в рахунок відшкодування моральної шкоди по 20 000 грн. 00 коп..

При цьому зроблено висновок, що місцевим судом не надано оцінки висновку експертів за результатами комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року разом із іншими доказами у справі, зокрема, листами Державної екологічної інспекції від 06 липня 2016 року, від 06 березня 2017 року, 06 квітня 2017 року тощо.

Також місцевим судом не враховано суттєвий та триваючий характер порушення прав доньки позивача, яка протягом тривалого часу була позбавлена права на проживання у безпечному довкіллі, враховуючи, що порушення мали місце з 2012 року й тривали до 2017 року, а також у 2019 році.

Експерти ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України вказали, що результати проведення заходів державного нагляду (контролю) у 2017-2020 р.р. ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» не встановили перевищення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому експерти, зокрема, керувалися Актом щодо додержання ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» вимог законодавства в сфері охорони природного навколишнього середовища від 10.11.2020 №519 з посиланням, зокрема, на сертифікат від 30.10.2018, відбір проб викидів від 10.11.2018; звіту про здійснення контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферу дата проведення 26-27.09.2022; листом Головного Управління Держпродспоживслужби у Житомирській області від 14.03.2023.

Аналогічно експерт Житомирського відділення КНДІСЕ керувався, зокрема, Актом №80 від 09.06.2020, згідно якого порушень санітарного законодавства ТОВ «Коростенський завод «МДФ» не виявлено, Протоколом 8-32 відбору проби повітря від 28.03.2023, Протоколом №9 (109-133) дослідження повітря населених місць від 27.03.2023.

Відтак, висновки вказаних експертиз, зроблені частково за документами, наданими на дослідження пізніше, аніж було виготовлено висновок експертів КНДІСЕ від 12.07.2019 №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у справі №283/518/17 та не можуть однозначно свідчити про відсутність виявлених порушень, зафіксованих у висновку експертів КНДІСЕ від 12.07.2019 станом на час проведення експертизи.

Також колегія суддів звернула увагу, що експерти ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України у висновку від 10.04.2023 та Житомирського відділення КНДІСЕ у висновку від 15.09.2023 висловили позицію стосовно того, що зафіксовані в Протоколі №04-03 дослідження повітря населених місць від 15 квітня 2019 року та Протоколі №04-05 дослідження повітря населених місць від 25 квітня 2019 концентрації хімічних речовин та пилу недиференційованого за складом, є виявленими в конкретний час та в конкретній точці відбору проб. Разове виявлення хімічних речовин в атмосферному повітрі у визначених точках не може свідчити про їх постійний, тобто сталий характер. Так само разове проведення дослідження повітря населених місць згідно протоколів №04-03 та №04-05 у зазначених в них місцях відбору проб, не може охарактеризувати стан забруднення атмосферного повітря в інших місцях житлової забудови або певної території. Для визначення рівня забруднення атмосферного повітря в іншій точці житлової забудови необхідно провести дослідження безпосередньо в цій точці.

Наведене свідчить, що вказані висновки експертів в цілому не спростовують встановленого факту перевищення концентрації хімічних речовин та пилу недиференційованого за складом в атмосферному повітрі в домогосподарствах, розташованих поблизу місця діяльності відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові від 22.04.2024 у справі №279/1834/22, (до розгляду якої провадження у даній справі ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 25.03.202024 було зупинено за клопотанням сторони відповідачів та поновлено ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 11.06.2024) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відмітив, що при задоволенні позовних вимог ОСОБА_16 до ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» суди зазначили, що грубі порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства виявлені протягом 2012-2017 років, що підтверджуються змістом листів Державної екологічної інспекції у Житомирській області. Крім того суди взяли до уваги висновок комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року у справі № 279/2933/20, оскільки при її проведенні експертами здійснювалось дослідження повітря на території двох домогосподарств по АДРЕСА_1 . При цьому, як зазначили суди, домогосподарство № 102 розташоване поруч із житловим будинком та садибою позивача й значне перевищення гранично допустимих концентрацій норм викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, а також шумового навантаження, характерних для діяльності відповідачів, беззаперечно вказує на порушення права позивача на безпечні умови проживання та безпечне для життя і здоров`я довкілля. Тому суди зробили висновок про доведеність позивачем факту порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря й стану довкілля на території його садиби, з іншої сторони;

предметом позову у цій справі є відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем прав позивача на безпечне довкілля;

за умови встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини;

моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті;

зі змісту постанови Житомирського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 279/2933/20, яка набрала законної сили, суди встановили, що експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в межах цивільної справи № 283/518/17-ц провели комісійну інженерно-екологічну експертизу та надали висновок від 12 липня 2019 року № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23, який, зокрема, містить інформацію про дослідження повітря на території домогосподарства позивача на вул. Кн. Я. Мудрого (протокол 04-03 від 15 квітня 2019 року). У висновку вказаної експертизи встановлено, що діяльність ПАТ «Коростенський завод МДФ» і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» (як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами. Експерти також зазначили, що відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та від 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПАТ «Коростенський завод МДФ» і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», за межами санітарно-захисної зони;

суди встановили, що у листі Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06 липня 2016 року зазначено, що питання дотримання вимог природоохоронного законодавства під час будівництва та експлуатації ПАТ «Коростенський завод МДФ» неодноразово у 2012, 2013, 2014 та 2015 роках, перевірялися в ході планових та позапланових перевірок. Під час проведення перевірок виявлялися ряд грубих порушень, таких як наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несанкціонований скид забруднюючих речовин за територію підприємства без попередньої очистки, відхилення від норм, встановлених висновком державної екологічної експертизи, невідповідність роботи очисних споруд до робочого проекту, перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидалися на очисні споруди водоканалу; у 2012 році Державною екологічною інспекцією у Житомирській області винесено рішення про тимчасову заборону діяльності ПАТ «Коростенський завод МДФ» до повного усунення порушень, а також обраховано збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 196 000 грн, які у подальшому були повністю відшкодовані.

суди встановили, що у листі від 06 березня 2017 року Державна екологічна інспекція зазначила, що під час здійсненої в період з 26 жовтня 2016 року до 14 листопада 2016 року планової перевірки ПАТ «Коростенський завод МДФ» виявлені наступні порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, а саме: не надано під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яким визначено видовий та кількісний склад викидів забруднюючих речовин, а також позитивний висновок державної експертизи по робочому проекту будівництва відділення підготовки та зберігання смоли, джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (стартова труба відводу димових газів енергоблоку) не обладнано майданчиком для відбору проб викидів та відсутній вхідний отвір для відбору проб;

суди врахували суттєвий та триваючий характер порушення прав позивача, який протягом тривалого часу був позбавлений права на проживання у безпечному довкіллі, враховуючи, що порушення мали місце з 2012 року й тривали до 2017 року, а також у 2019 році.

За таких обставин, встановивши, що існують умови для компенсації моральної шкоди суди зробили правильний висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_16 до ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія».

При передачі справи на розгляд Об`єднаної палати колегія суддів вважала необхідним відступити від висновків, викладених у постановах від 13 грудня 2023 року Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 279/1066/22-ц (провадження № 61-8647св22), у справі № 279/4170/22 (провадження № 61-2742св23), у справі № 279/1856/22 (провадження № 61-819св23), а також у постанові від 06 грудня 2023 року Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 279/3026/20 (провадження № 61-1911св23).

У вказаних постановах суд, встановивши факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря на підставі висновку експерта в іншій справі і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «УХЛК», з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря та стану довкілля де проживали позивачі, з іншої, з посилання на висновок комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року у справі № 283/518/17-ц, зробив висновки про наявність підстав для компенсації моральної шкоди.

З урахуванням висновків, зроблених у цій справі щодо позовних вимог ОСОБА_16 до ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», відсутні підстави для відступу від зазначених висновків Верховного Суду.

В зв`язку з чим, касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» залишено було без задоволення.

Залишено без задоволення касаційну скаргу і у справі № 279/4171/22. У постанові від 22.01.2025 Верховний Суд вказав, що апеляційним судом також були досліджені висновок експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України від 10 квітня 2023 року № 11548/14708-14727/14728 та висновок експерта Житомирського відділення КНДІСЕ від 15 вересня 2023 року № 880/23-25 та правильно встановлено, що ці експертизи проведені за документами, наданими на дослідження пізніше, аніж було виготовлено покладений в основу оскаржених судових рішень висновку експертів за результатами комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року.

Зіслався також на висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, яка вирішуючи спір у правовідносинах, які є подібними до розглядуваної справи, виснувала, що «суди врахували суттєвий та триваючий характер порушення прав позивача, який протягом тривалого часу був позбавлений права на проживання у безпечному довкіллі, враховуючи, що порушення мали місце з 2012 року й тривали до 2017 року, а також у 2019 році. Встановивши, що існують умови для компенсації моральної шкоди суди зробили правильний висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача до ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія»». Доказовою базою у справі № 279/1834/22 були листи Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06 липня 2016 року та від 06 березня 2017 року, а також висновок комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2021 по справі № 910/8358/19 виснував, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Суть принципу правової визначеності у справах з релевантними правовідносинами полягає в забезпеченні єдності, передбачуваності та стабільності судової практики. Це означає, що за однакових фактичних обставин і матеріально-правового регулювання суди мають ухвалювати аналогічні рішення. Такий підхід є невіддільною складовою верховенства права та гарантує, що учасники правовідносин можуть чітко передбачати правові наслідки своєї поведінки. Наявність же суперечливих рішень у подібних справах підриває довіру до судової системи та порушує право на справедливий суд.

Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, аналізуючи правовідносини, що склалися, та правові норми, що їх регулюють, оцінюючи всі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи вищезазначені правові висновки Верховного Суду та принцип правової визначеності, факти задоволення ряду аналагічних позовів, зокрема і сина та онука позивачів - ОСОБА_6 , який проживає з позивачами за однією адресою, відмічаючи рівність прав всіх громадян перед законом і судом, а також, зважаючи, що висновок експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» МЮ України від 10.04.2023 та експерта Житомирського відділення Київського НДІСЕ за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 880/23-25 від 15.09.2023 отримані за наслідками експертиз, які проведені за документами, наданими на дослідження пізніше, аніж було виготовлено покладений в основу позовів висновок експертів за результатами комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року, та направлені переважно на доведення неналежності висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року, і ніяким чином не спростовують інші досліджені докази в їх сукупності та об`єктивно не доводять відсутність перевищення ГДК викидів забруднюючих речовин, шуму, оскільки інші відповідні заміри на той час не відбиралися і дослідження на предмет перевищення гранично допустимих рівнів концентрації викидів, шуму не проводилися, а тому суд приходить до висновку про доведеність понаднормативного забруднення відповідачами території місця проживання позивачів, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Поряд з тим, визначаючи розмір моральної шкоди у даній справі, суд дотримується засад розумності та справедливості, а також враховує характер правопорушення, зважає, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю; будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, (такого висновку Європейський суд з прав людини дійшов у справі «Ромашов проти України» від 27.07.2004), та з огляду на тривалість вимушених змін у житті позивачів, фізичне та психологічне пристосування до постійного шуму, викидів, з врахуванням того, що постійний вплив шуму та пилу шкодить здоров`ю навіть тоді, коли їхні рівні залишаються в межах гранично допустимих норм (ГДК), оскільки організм людини сприймає тривалу присутність цих чинників як постійний низькоінтенсивний стресор, що призводить до накопичувального (кумулятивного) ефекту та може викликати хронічний стрес та гормональні збої, серцево-судинні ризики, порушення сну, зниження імунітету та інші порушення, а також відсутність доказів на підтвердження розміру моральної шкоди на суму саме 50 000 грн., вважає, що розмір моральної шкоди повинен бути зменшений до 34 000 грн..

Позивачами сплачено судовий збір в розмірі по 1073 грн. 60 коп. в дохід держави, який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог в дольовому порядку, а саме в сумі (1073,60х34%)=365 грн. 02 коп..

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позови задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» (код ЄДРПОУ: 37079170), місцезнаходження: вул. Ярославів Вал, 38, м. Київ, 01054; фактичне місцезнаходження: м. Коростень, вул. С. Кемського, 11-б, Житомирська область, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), які проживають за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 34 000 грн. коп. кожному та судового збору по 365 грн. 02 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» (код ЄДРПОУ: 39325379), місцезнаходження: вул. Ярославів Вал, 38, м. Київ, 01054; фактичне місцезнаходження: м. Коростень, вул. С. Кемського, 11-т, Житомирська область, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди по 34 000 грн. коп. кожному та судового збору по 365 грн. 02 коп..

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець