Справа № 361/9244/21
Провадження № 2/361/289/24
29.09.2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Гізатуліної Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковандри А.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: Національний банк України, Акціонерне товариство «Оксі Банк», про захист прав споживача, -
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року адвокат Оснач С.А. від імені та в інтересах ОСОБА_1 подала до суду позов до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа - Національний банк України, про захист прав споживача.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2021 року справу передано на розгляд судді Дутчаку І.М.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
23 листопада 2021 року представник позивачки адвокат Оснач С.А. подала заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 528240332106. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 березня 2023 року о 16 год. 45 хв.
30 травня 2023 року Вх. № 23993 представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» Лозіна О.Ю. подала до суду заяву про заміну відповідача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» його правонаступником Акціонерним товариством «Оксі Банк».
Протокольною ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2023 року Акціонерне товариство «Оксі Банк» залучено до участі у справі, як третя особа на стороні відповідача.
06 травня 2024 року Вх. № 21606 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» Т. Жабченко подала заяву про залучення у справі правонаступника відповідача.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 06 серпня 2025 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2025 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2025 року справу прийнято до провадження у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18 грудня 2025 року о 12 год. 30 хв. Дата судового засідання визначалась із урахуванням надмірного навантаження судді, з урахуванням справ отриманих після повторного перерозподілу судді Радзівіл А.Г. та судді Дутчака І.М., а також графіку призначених судових засідань в порядку загального позовного провадження.
Як вбачається із Довідки про доставку SMS-повідомлення судова повістка про виклик до суду на 18 грудня 2025 року доставлена представнику позивачки ОСОБА_3 - 15 вересня 2025 року (т. 2 а. с. 211).
02 грудня 2025 року Вх. № 56896 представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» Дьоміна Н.Ю. через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про заміну сторони її правонаступником, а саме відповідача Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» його правонаступником Акціонерним товариством «Оксі Банк».
У зв`язку із неявкою позивачки та її представника у підготовче судове засідання 18 грудня 2025 року розгляд справи перенесено на 03 березня 2026 року о 10 год. 30 хв. Причини неявки суду невідомі.
Як вбачається із Довідки про доставку SMS-повідомлення судова повістка про виклик до суду на 03 березня 2026 року доставлена представнику позивачки ОСОБА_3 - 25 грудня 2025 року (т. 3 а. с. 92).
19 грудня 2025 року Вх. № 60307 представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Скопич М.С. подала до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи (т. 3 а. с. 18).
Адвокат Скопич М.С. надано суду розписку про отримання повістки виклик до суду на ім`я ОСОБА_1 03 березня 2026 року о 10 год. 30 хв. (а. с. 45).
Крім того, за адресою місця проживання позивачки ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась судова повістка про виклик до суду на 03 березня 2026 року, проте судова кореспонденція їй не вручена та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній» (т. 3 а. с. 44).
02 березня 2026 року Вх. № 9976 представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Осадча К.О. подала до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи (т. 3 а. с. 55).
Розгляд справи 03 березня 2026 року не відбувся у зв`язку із перебуванням судді в колегії у кримінальній справі № 757/44543/23-к, визначена дата підготовчого судового засідання на 28 травня 2026 року о 10 год. 00 хв.
За адресою місця проживання позивачки ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась судова повістка про виклик до суду на 28 травня 2026 року, проте судова кореспонденція їй не вручена та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній» (т. 3 а. с. 67).
Розгляд справи 28 травня 2026 року не відбувся у зв`язку із перебуванням судді у відпустці та призначений 26 серпня 2026 року о 15 год. 30 хв. Причини неявки суду невідомі. Будь-які заяви чи клопотання
За адресою місця проживання позивачки ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась судова повістка про виклик до суду на 26 серпня 2026 року, проте судова кореспонденція їй не вручена та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній» (т. 3 а. с. 78).
У зв`язку із неявкою позивачки, її представників, у судове засідання 26 серпня 2026 року розгляд справи перенесено на 29 вересня 2026 року о 17 год. 00 хв. Причини неявки суду невідомі.
Як вбачається із Довідки про доставку SMS-повідомлення судова повістка про виклик до суду на 29 вересня 2026 року доставлена представнику позивачки ОСОБА_3 - 26 серпня 2026 року (т. 3 а. с. 92).
За адресою місця проживання позивачки ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась судова повістка про виклик до суду на 29 вересня 2026 року, проте судова кореспонденція їй не вручена та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній» (т. 3 а. с. 91).
У підготовче судове засідання 29 вересня 2026 року позивачка повторно не з`явилась, причини неявки суду невідомі. У матеріалах справи наявні докази щодо інформування позивачки про дату розгляду справи.
Відповідач та третя особа в підготовче судове засідання не забезпечили явку представника, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
З огляду на ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та/або через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу.
Днем вручення судової повістки є, зокрема день вручення судової повістки під розписку та день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Крім того, ч. 13 ст. 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Повернення поштової кореспонденції з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи (постанова Верховного Суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23).
18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, яким внесено ряд змін до процесуальним Кодексів.
Зокрема, цей Закон передбачає обов`язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з 18 жовтня 2023 року для адвокатів. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (ч. 6 ст. 14 ЦПК України).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Частинами 1, 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Суд встановив, що позивачка про розгляд справи повідомлялася судом завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник позивачки адвокат Оснач С.А. про розгляд справи повідомлялась завчасно шляхом направлення їй смс-повідомлень на підставі її заяви від 20 жовтня 2021 року Вх. № 46563 (т. 1 а. с. 89).
Після проведення повторного автоматизованого розподілу справи 06 серпня 2025 року та прийняття справи до провадження суддею Гізатуліною Н.М. 13 серпня 2025 року позивачка жодного клопотання не подавала, про причини неявки у судові засідання 18 грудня 2025 року, 03 березня 2026 року, 28 травня 2026 року, 26 серпня 2026 року та 28 вересня 2026 року не повідомила.
Крім того, позивачка не повідомляла суд про участь чи припинення повноважень її представників адвокатів: Оснач С.А., Скопич М.С., Осадчої К.О.
Зважаючи, що провадження у справі відкрито у 2021 році, після внесення змін у законодавство щодо обов`язкової наявності електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з 18 жовтня 2023 року у адвокатів, представник позивачки адвокат Оснач С.А. не подавала заяв про внесення даних її РНОКПП, як учасника справи.
Крім того, всі три представники позивачки не формували цифровий ордер безпосередньо у вкладці «Ордери/довіреності» в Електронному суді на цю справу та не подавали заяв щодо внесення даних їх РНОКПП, як учасника справи з метою доступу до електронних матеріалів цієї справи у своєму кабінеті, отримання заяв, клопотань інших учасників та повідомлень про виклик до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України, Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії та інші).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши процесуальну поведінку позивачки, яка напередодні визначених судових засідань неодноразово залучала нових представників, суд дійшов висновку про навмисне та систематичне затягування судового процесу. Такі дії свідчать про те, що поведінка позивачки спрямована не на ефективний захист її порушених прав, а на штучне створення перешкод для своєчасного розгляду справи, що є очевидним зловживанням процесуальними правами.
Враховуючи викладене, суд встановивши, що позивачка, як особа, яка ініціювала судовий процес на виклики до суду не реагувала, про зміну адреси суд не повідомляла, ані вона, ані її представники клопотань про відкладення розгляду справи не подавали та не з`явились у судові засідання 26 серпня 2026 року та 28 вересня 2026 року, про поважність причин неявки не повідомляли, дії позивачки кваліфікуються судом як зловживання процесуальними правами, дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Щодо заходів забезпечення позову
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Відповідно до ч. 9, 10, 11 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позовну заяву залишено без розгляду, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 25 листопада 2021 року підлягають скасуванню.
Керуючись ст. 43, 44, 257, 258, 263, 260-261, 265, 353-355 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: Національний банк України, Акціонерне товариство «Оксі Банк» про захист прав споживача - залишити без розгляду.
Заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2021 року зберігають свою дію до набрання законної сили ухвалою суду про залишення позову без розгляду.
Після набрання законної сили ухвалою суду про залишення позову без розгляду, заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2021 року - скасувати.
Після набрання цією ухвалою законної сили її копію направити до органу, який виконував ухвалу про забезпечення позову, для здійснення відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Гізатуліна