Справа № 367/4768/26
Провадження №2/367/5787/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
01 жовтня 2026 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
за участю секретаря судових засідань Колодезної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
09.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс», позивач) через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1374-7696 від 02.04.2024 у розмірі 130 592,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 29 200,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 101 392,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи позивача (вебсайт navse.in.ua) укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1374-7696, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором C9127. За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 29 200,00 грн строком на 300 днів, зі сплатою комісії за видачу кредиту в розмірі 15% від суми кредиту, процентів за зниженою ставкою 1,20% на день (за умови виконання умов програми лояльності) та за стандартною ставкою 1,50% на день. Позивач свої зобов`язання виконав, перерахувавши 02.04.2024 кошти в сумі 29 200,00 грн на платіжну картку відповідача через платіжну систему LiqPay (АТ КБ «ПриватБанк»). Відповідач частково сплатив заборгованість, однак у подальшому свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 06.03.2026 утворилася заборгованість у розмірі 145 892,80 грн, з яких 29 200,00 грн - заборгованість за кредитом, 116 692,80 грн - заборгованість за процентами. Застосувавши програму лояльності, позивач списав частину заборгованості за процентами в сумі 15 300,80 грн і просить стягнути 130 592,00 грн.
Позиція відповідача
25.05.2026 представник відповідача - адвокат Пузін Д.М. подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідач кредитний договір в електронному вигляді не укладав та не підписував; позивачем не надано доказів того, що одноразовий ідентифікатор належить відповідачу, доказів реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, його ідентифікації та верифікації, а також перевірки його платоспроможності; на договорі та паспорті споживчого кредиту відсутні кваліфіковані електронні підписи; позивачем не надано оригіналів електронних доказів, договору між АТ КБ «ПриватБанк» та позивачем про організацію переказу коштів і платіжної інструкції, а довідка та квитанція не є належними доказами перерахування коштів. Крім того, представник відповідача зазначав, що нараховані проценти майже вчетверо перевищують суму кредиту, є несправедливими та непропорційними, а сплачені відповідачем 15 408,00 грн підлягають врахуванню; також просив перевірити платіжну інструкцію про сплату судового збору на унікальність через відсутність у ній прізвища відповідача.
Відзив подано 25.05.2026, тобто в межах п`ятнадцятиденного строку з дня отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження (10.05.2026), а тому підстав для вирішення питання про поновлення строку на його подання немає.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 15.06.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів відмовлено.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві та відповіді на відзив просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач та його представник - адвокат Пузін Д.М. у судове засідання не з`явилися. 30.09.2026 представник відповідача подав заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, у якій просив у позові відмовити з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 02.04.2024 о 15 год. 02 хв. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1374-7696 продукту «НА ВСЕ» (далі - Договір), відповідно до умов якого кредитодавець відкрив позичальнику невідновлювану кредитну лінію та надав кредит у розмірі 29 200,00 грн для задоволення особистих потреб строком на 300 календарних днів, з датою повернення кредиту 26.01.2025 (пункти 2.1, 2.2, 4.1, 4.9 Договору).
Договір містить паспортні дані відповідача, його РНОКПП НОМЕР_1 , адресу місця проживання, адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_2 , на який мав бути перерахований кредит, і підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором C9127. Згідно з п. 3.5 Договору до його укладення кредитодавцем здійснено дистанційну ідентифікацію та верифікацію позичальника шляхом отримання його ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.
Відповідно до пунктів 4.6, 4.7 Договору стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом, комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту. Згідно з розділом 10 Договору (програма лояльності) позичальник сплачує проценти за зниженою процентною ставкою 1,20% на день за умови своєчасної та повної сплати процентів, комісії та частин кредиту згідно з графіком платежів за зниженою ставкою; у разі несплати не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду з наступного дня нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою. Базовий період становить 14 календарних днів (п. 4.4 Договору). Денна процентна ставка на дату укладення Договору становить 1,388%, реальна річна процентна ставка - 27138,17% (пункти 4.10, 4.12 Договору).
Невід`ємними частинами Договору є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого кредиту та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (п. 12.13 Договору).
Згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» (ID операції [номер приховано]) та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту 02.04.2024 о 15:02 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перераховано 29 200,00 грн на платіжну картку НОМЕР_2 з призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1374-7696».
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 06.03.2026 позивачем за період з 02.04.2024 по 26.01.2025 (строк кредитування) нараховано: комісію за видачу кредиту - 4 380,00 грн; проценти за користування кредитом - 127 720,80 грн, з них за період з 02.04.2024 по 13.05.2024 - за зниженою ставкою 1,20% на день, а з 14.05.2024 по 26.01.2025 - за стандартною ставкою 1,50% на день. Відповідачем сплачено 15 408,00 грн (15.04.2024 - 6 954,00 грн, 29.04.2024 - 6 954,00 грн, 20.11.2024 - 1 500,00 грн), які зараховано в погашення комісії (4 380,00 грн) та процентів (11 028,00 грн). Після закінчення строку кредитування проценти не нараховувалися, неустойка, інфляційні втрати та три проценти річних не нараховувалися. Заборгованість за розрахунком позивача становить 145 892,80 грн, з яких за кредитом - 29 200,00 грн, за процентами - 116 692,80 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до ст. 12 цього Закону, якщо згідно з актами цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у постановах від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 зазначив, що без отримання листа на адресу електронної пошти/смс-повідомлення на номер телефону, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна користувача і пароля, ідентифікації особи та без введення ідентифікатора кредитний договір між сторонами не був би укладений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи доводи сторони відповідача про неукладення кредитного договору, суд виходить з такого.
Договір укладено в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Договір містить персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП, адресу місця проживання, електронну адресу, номер платіжної картки), які могли бути внесені до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця лише особою, яка ними володіє, а ідентифікацію позичальника здійснено через Систему BankID НБУ. Кредитні кошти перераховано саме на платіжну картку, реквізити якої зазначені в Договорі як особистий електронний платіжний засіб позичальника. Доказів того, що зазначена платіжна картка відповідачу не належить, або того, що його персональні дані були використані іншою особою без його волі, зокрема звернень до правоохоронних органів чи до кредитодавця з цього приводу, відповідачем не надано.
Крім того, після отримання кредиту відповідач 15.04.2024, 29.04.2024 та 20.11.2024 здійснював платежі на погашення заборгованості за Договором на загальну суму 15 408,00 грн, причому перші два платежі за розміром (по 6 954,00 грн) та датами повністю відповідають рекомендованому графіку оплат, визначеному п. 2.3 Договору. Більше того, у відзиві представник відповідача сам посилається на здійснення цих платежів та просить їх врахувати. Такі дії свідчать про схвалення відповідачем правочину та визнання ним боргу (ч. 2 ст. 642 ЦК України; постанова Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №127/23910/14-ц).
Посилання представника відповідача на відсутність кваліфікованого електронного підпису на роздруківці договору не спростовує факту його укладення, оскільки з боку позичальника договір підписано одноразовим ідентифікатором, а волевиявлення кредитодавця підтверджується фактичним наданням кредиту.
Щодо доводів про неподання оригіналів електронних доказів та відсутність платіжної інструкції і договору між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк», суд зазначає, що зазначені питання вирішені ухвалою суду від 15.06.2026, а квитанція АТ КБ «ПриватБанк» (ID операції [номер приховано]) містить дату, суму операції, найменування платника, маскований номер картки отримувача та призначення платежу із зазначенням номера Договору, у сукупності з довідкою позивача та подальшими платежами відповідача є належним і достатнім доказом отримання відповідачем кредитних коштів. Відповідач, маючи можливість надати виписку за власною платіжною карткою на спростування надходження коштів, таких доказів суду не надав.
Доводи представника відповідача щодо платіжної інструкції про сплату судового збору суд не бере до уваги, оскільки відсутність у призначенні платежу прізвища відповідача не свідчить про несплату судового збору за подання цього позову, а доказів використання зазначеної платіжної інструкції в іншій справі не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність факту укладення між сторонами Договору та отримання відповідачем кредиту в сумі 29 200,00 грн, а також невиконання відповідачем зобов`язання щодо його повернення у строк до 26.01.2025. Відтак позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 29 200,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи вимогу про стягнення процентів, суд враховує таке.
Проценти нараховано позивачем у межах строку кредитування (з 02.04.2024 по 26.01.2025), що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.
Водночас, перевіряючи правильність визначення розміру процентів, суд виходить з того, що відповідач є споживачем фінансових послуг, а умови договору про споживчий кредит розроблені кредитодавцем в односторонньому порядку і запропоновані позичальнику як стандартні умови для приєднання.
Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.
Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.09.2026 у справі №552/672/23 дійшла висновку, що суд не може за власною ініціативою (без позову споживача) визнати умову договору про споживчий кредит недійсною, змінити договір та самостійно зменшити розмір процентів, однак без позовної вимоги споживача суд може тлумачити умови такого договору на користь споживача, якщо ці умови є нечіткими або двозначними (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Цей підхід відповідає й загальновизнаному принципу contra proferentem, згідно з яким неясні умови договору тлумачаться проти сторони, яка їх запропонувала, тобто кредитодавця (постанова Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц).
Аналізуючи умови Договору, суд встановив, що вони щодо розміру процентної ставки є суперечливими та двозначними.
Так, у п. 4.3 Договору зазначено, що тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована, процентна ставка не змінюється протягом усього строку користування кредитом, а п. 4.16 Договору визначено, що умови надання кредиту є незмінними протягом усього строку дії Договору. Пунктами 4.5 та 5.1 Договору встановлено, що сплата процентів і повернення кредиту здійснюються саме згідно з Графіком платежів за зниженою ставкою (Додаток 3 до Договору), за яким нарахування процентів здійснюється за ставкою 1,20% на день, і саме за цією ставкою позивач нараховував проценти з першого дня користування кредитом. Водночас п. 4.6 Договору визначає стандартну процентну ставку 1,50% на день, а розділ 10 Договору передбачає перехід до нарахування процентів за стандартною ставкою у разі несвоєчасної сплати платежів, тобто фактичне збільшення процентної ставки на 25% як наслідок порушення позичальником строків оплати, що за своєю економічною суттю є додатковою платою за порушення зобов`язання, а не платою за користування кредитом.
Відповідно до ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором.
За таких обставин, тлумачачи умови Договору на користь споживача, суд виходить з того, що погодженою сторонами фіксованою процентною ставкою за користування кредитом є ставка 1,20% на день, за якою кредитодавець розпочав нарахування процентів і відповідно до якої складено графік платежів, що визначає обов`язки позичальника (пункти 4.5, 5.1 Договору). При цьому суд не визнає недійсною жодну умову Договору та не змінює його, а лише визначає зміст прав і обов`язків сторін шляхом тлумачення суперечливих умов, що узгоджується з наведеним висновком Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Крім того, суд враховує, що Законом України від 22.11.2023 №3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023 і застосовується до Договору, укладеного після цієї дати, встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»), а пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визначено, що протягом 120 днів з дня набрання чинності Законом №3498-IX максимальний розмір денної процентної ставки становить 2,5 відсотка, а протягом наступних 120 днів - 1,5 відсотка, тобто з 20.08.2024 - 1%. Нарахування процентів здійснюється щоденно, а тому відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 щодо триваючих правовідносин граничний розмір денної процентної ставки, встановлений законом для відповідного періоду, підлягає застосуванню до процентів, нарахованих у цьому періоді.
Отже, розмір процентів за користування кредитом, який підлягає сплаті відповідачем у межах строку кредитування, становить:
- за період з 02.04.2024 по 19.08.2024 (140 днів) за ставкою 1,20% на день: 29 200,00 грн ? 1,20% ? 140 днів = 49 056,00 грн;
- за період з 20.08.2024 по 26.01.2025 (160 днів) за ставкою 1% на день: 29 200,00 грн ? 1% ? 160 днів = 46 720,00 грн;
а всього - 95 776,00 грн замість нарахованих позивачем 127 720,80 грн.
З урахуванням сплачених відповідачем у рахунок процентів 11 028,00 грн заборгованість за процентами становить 84 748,00 грн (95 776,00 грн - 11 028,00 грн).
Оскільки позивач просить стягнути заборгованість за процентами в розмірі 101 392,00 грн, що перевищує суму, яка підлягає стягненню відповідно до умов Договору в їх тлумаченні на користь споживача та вимог закону, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню - у розмірі 84 748,00 грн.
Доводи представника відповідача про необхідність урахування сплачених відповідачем 15 408,00 грн суд враховує в тій частині, що зазначені кошти зараховані позивачем у погашення комісії за видачу кредиту (4 380,00 грн) та процентів (11 028,00 грн), що враховано судом при визначенні розміру заборгованості. Підстав для подальшого зменшення процентів суд не вбачає, оскільки зустрічних позовних вимог про визнання недійсними умов Договору відповідачем не заявлено, а проценти за користування кредитом не є неустойкою, тож положення ч. 3 ст. 551 ЦК України до них не застосовуються.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у розмірі 113 948,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 29 200,00 грн, заборгованість за процентами - 84 748,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позовні вимоги задоволено на 87,25% (113 948,00 грн / 130 592,00 грн), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 323,08 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором №1374-7696 від 02.04.2024 у розмірі 113 948 (сто тринадцять тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн 00 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 29 200,00 грн, заборгованість за процентами - 84 748,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 323 (дві тисячі триста двадцять три) грн 08 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: Л.В. Мерзлий