Справа № 203/3395/22
Провадження №2/369/739/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(про залишення позову без розгляду)
23.09.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Козак І.А.,
при секретарі Кавун Є.О.,
провівши підготовче судове засідання в місті Києві по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування виконавчий комітет Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та стягнення аліментів -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування виконавчий комітет Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та стягнення аліментів.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. від 23.10.2024 справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання.
Однак, у судові засідання, призначені на 27 травня 2026 року та 23 вересня 2026 року, позивачка не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена шляхом направлення судових повісток до її електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Відповідач та треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Однак, 23 вересня 2026 року відповідач ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, в якій просив залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до нього про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з матір`ю та стягнення аліментів у справі № 203/3395/22, посилаючись на повторну неявку позивачки у судове засідання.
Крім того, відповідач просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 203/3174/22 щодо забезпечення позову до його подання.
У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).
Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судових засідань, призначених на 27 травня 2026 року та 23 вересня 2026 року, шляхом направлення судових повісток до її електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Разом з тим, позивачка, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у зазначені судові засідання повторно не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
Таким чином, судом встановлено факт повторної неявки належним чином повідомленої позивачки у судові засідання без повідомлення про причини неявки та без подання заяви про розгляд справи за її відсутності, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування виконавчий комітет Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 , про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та стягнення аліментів.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд зазначає таке.
Відповідно до частини дев`ятої статті 158 ЦПК України у разі залишення позовної заяви без розгляду суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська у справі № 203/3174/22 були вжиті заходи забезпечення позову до його подання.
Відповідно до положень частини 1 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до положень частин 7-10 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні діяти лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів учасників процесу та/або інших осіб.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006р. № 9 передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Вказаним пунктом також роз`яснено, що підставою для скасування заходів забезпечення позову також є випадки, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Згідно з частини 4 статті 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
У ході судового розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову судом було встановлено, що заходи забезпечення позову у даній справі були застосовані саме за заявою позивача.
Оскільки за результатами розгляду питання щодо подальшого руху позовної заяви суд дійшов висновку про залишення її без розгляду, подальше застосування заходів забезпечення позову, вжитих для забезпечення відповідних позовних вимог, втрачає процесуальну підставу.
З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 вересня 2022 року у справі № 203/3174/22.
Керуючись статтями 158, 223, 247, 257, 260, 261 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, орган опіки та піклування виконавчий комітет Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області, третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 , про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю та стягнення аліментів - залишити без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 вересня 2022 року у справі № 203/3174/22.
Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 01 вересня 2022 року зберігають свою дію до набрання законної сили цією ухвалою суду.
Роз`яснити позивачці, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, вона має право звернутися до суду з позовом повторно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ірина КОЗАК