Справа № 524/4204/26
Провадження №2/524/4196/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2026 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі
головуючого судді Мельник Н. П.,
з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 16685,00 грн.
На обґрунтування позову зазначено, що 03.11.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 37224832 (далі - договір). Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4700,00 грн.
01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за договором № 37224832 від 03.11.2021. Сума боргу перед новим кредитором становить 16685,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4700,00 грн; заборгованість за відсотками - 11985,00 грн.
Судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою суду відкрите провадження в справі у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
З 08.06.2026 по 30.06.2026 включно, з14.08.2026 по 01.09.2026 включно суддя перебувала у щорічній відпустці.
03.08.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів. Відкладено розгляд справи. Витребувано від АТ КБ «Приват Банк» банківську інформацію.
Від АТ КБ «Приват Банк» надійшла інформацію про зарахування за період 03.11.2021 по 06.11.2021 грошових коштів у сумі 4700,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1
30.09.2026 у судове засідання не з`явилися:
представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи, у прохальній частині позову клопотав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду не заперечує,
відповідач, повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси,
Заяв та клопотань від сторони відповідача не надходило. Причин неявки суду не повідомлено.
На підставі ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими гл. 11 ЦПК України.
З`ясувавши обставини, на які посилається представник позивача, як на підставу позовних вимог, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, судом встановлене наступне.
03.11.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 37224832 шляхом підписання одноразовим ідентифікатором «357580».
Згідно п. п. 1.7, 1.8 договору він вважається укладеним з моменту одержання Товариством відповіді про прийняття (акцепту) пропозиції, що надається шляхом надсилання електронного повідомлення Товариству, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що передається Товариством клієнту в текстовому повідомленні засобом рухомого (мобільного) зв`язку на зазначений (на момент направлення пропозиції) клієнтом у своєму особистому кабінеті/у системі номер мобільного телефону та додається (приєднується) до електронного повідомлення від клієнта як особи, яка прийняла пропозицію.
Згідно п. п. 4.2 клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що нараховані за кредитом до 01.02.2022 (строк кредитування) шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.
Відповідно до п. п. 6.3 договору клієнт має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це Товариство у письмовій формі до моменту подання/надання Товариством банку платіжного доручення/запиту/розпорядження щодо здійснення переказу суми кредиту з рахунка Товариства на банківський рахунок клієнта.
Клієнт має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від нього без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, відповідно до ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», про що повідомити Товариство у письмовій формі протягом строку, визначеного у цьому пункті договору та згідно з вимогами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 6.3 договору).
Сторонами погоджений графік погашення боргу (додаток 1 до договору), відповідно до якого строк кредитування узгоджено в такий період 03.11.2021 - 01.02.2022 (90 днів).
Перерахування коштів в сумі 4700,00 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 стверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (iPay.ua) за вих. № 3152_251024113028 від 24.10.2025. Транзакція № 117818098 проведена 03.11.2021 о 16:43:13.
Зазначене також стверджується інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування за період 03.11.2021- 06.11.2021 грошових коштів у сумі 4700,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, з відповідача підлягає стягненню 4700,00 грн кредитних коштів.
Щодо стягнення заборгованості за процентами.
Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦПК України (ст. 1050 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з п. п. 3.2.1. п. 3.2 з договору пільговий період - це період, який обирає клієнт на сайті Товариства, який починається з 1 дня строку кредитування та закінчується останнім днем, обраним клієнтом строку пільгового періоду. Пільговий період не може перевищувати 30 календарних днів. Пільгова процентна ставка в розмірі 2,5 %, визначена п. п. 3.2.1 п. 3.2 договору, діє лише в пільговий період строку кредитування, що визначений п. 5.11 договору, тобто 30 календарних днів з 03.11.2021 по 03.12.2021 .
Стандартна процентна ставка у розмірі 3 %, визначена п. 3.2.2 п. 3.2 договору, застосовується в стандартний період, який настає з наступного дня після закінчення строку пільгового періоду та становить 3 % за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня стандартного періоду, тобто 60 календарних дні з 04.12.2021 по 01.02.2022 (п. п. 2, 3 договору).
Сторонами погоджений графік погашення боргу (додаток 1 до договору), відповідно до якого за строк кредитування 90 днів (03.11.2021 - 01.02.2022), проценти за користування кредитом становлять 11985,00 грн.
Розмір процентів, що просять стягнути в позові, застований відповідно до умов договору та відповідає погодженому графіку погашення боргу (додаток 1 до договору), відтак підлягає стягненню з відповідача.
Загальна сума боргу, що підлягає стягненню з відповідача становить 16685,00 грн (4700,00 грн тіло кредиту + 11985,00 грн нараховані проценти).
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626, 628 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
З аналізу наведених норм, слідує, що будь-який вид укладеного договору на підставі ЦК України може мати електронну форму та є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205,207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), п. 6 ч.1ст. 3 якого визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно - цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.ст. 610, 611 ЦК України).
Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.
Відповідач не заперечував факт отримання ним у борг коштів та факт укладення договору, протилежних доказів суду не надав.
Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.
Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).
Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Зміст кредитного договору свідчить про досягнення сторонами згоди відносно всіх істотних умов договору, у тому числі й щодо встановлення процентів.
Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним(ми).
Щодо відступлення права вимоги.
01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за договором № 37224832 від 03.11.2021. Сума боргу перед новим кредитором становить 16685,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту - 4700,00 грн; заборгованість за відсотками - 11985,00 грн.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Договір кредитний та договір факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.
Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.
Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.
У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (параграф 23 рішення Європейського суду з прав людини «Проніна проти України», № 63566/00, 18.07.2006).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З відповідача підлягають стягненню 2662,40 грн судового збору за подання позову до суду.
Щодо витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката. Зазначені несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 по справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.
Суд враховує посилання сторони відповідача, що правовідносини у цій справі носять типовий характер. Заявлена позивачем грошова сума неспівмірна зі складністю справи, витраченим часу на надання правничих послуг та ціною позову. Позивачем не додані докази на підтвердження витраченого часу для підготовки та подання позову.
З урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 5500,00 грн.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» ( НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРД Банк», МФО 380634) заборгованість за договором № 37224832 від 03.11.2021 на загальну суму 16685 грн 00 коп, 2622 грн 40 коп судового збору, 5500 грн 00 коп витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1,
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.П. Мельник