532/1559/26
2/532/1163/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Назарьової Л. В.,
з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Галушко С. С.,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Кобеляки, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
12 червня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , спадщину після смерті якої за заповітом прийняла позивач, ОСОБА_1 та отримала у власність житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Спадщину за законом та за заповітом на майно померлої ОСОБА_4 прийняв її син, ОСОБА_2 , а спадщину за заповітом на майно померлої прийняла ОСОБА_3 , які уклали між собою договір про поділ спадкового майна, за яким, ОСОБА_3 набула у власність житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 .
У червні 2026 року позивач з метою приватизації присадибної земельної ділянки під належним їй в порядку спадкування будинком звернулася до землевпорядної організації для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), однак їй було відмовлено через те, що вказана земельна ділянка належить ОСОБА_4 , а тому не можливо розробити технічну документацію із землеустрою на присадибну ділянку під житловим будинком по АДРЕСА_1 .
З метою вирішення спірного питання та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на присадибну земельну ділянку, позивач звернулась до державного нотаріуса Кобеляцької державної нотаріальної контори, однак їй було повідомлено, що заповітом померлої ОСОБА_4 не охоплено присадибну ділянку як спадкове майно, так само у договорі поділу спадкового майна, укладеного між спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не вирішено питання власності на присадибну ділянку.
За таких обставин, з метою оформлення права власності на спірну земельну ділянку в порядку безоплатної приватизації, враховуючи, що порушене право може бути поновлене лише у судовому порядку, позивач ОСОБА_1 прохає суд визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1475 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0379, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 15 червня 2026 року задоволено заяву про самовідвід судді Тесленко Т. В.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 23 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 03 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач, ОСОБА_1 та її представник, адвокат Галушко С. С., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, однак останній подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити.
Відповідач, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим по дату, час і місце розгляду справи, шляхом оголошення на офіційному веб сайті судової влади України, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не подав, будь-яких заперечень проти позову, заяв, клопотань чи пояснень з приводу позовних вимог по суті до суду від відповідача не надходило.
Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 .
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишила заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_2 .
Також ОСОБА_4 залишила заповіт, яким належний їй житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Із матеріалів спадкової справи № №285/2020, заведеної в Кобеляцькій державній нотаріальній конторі після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 вбачається, що спадщину за законом та за заповітом на майно померлої прийняв її син, ОСОБА_2 , а спадщину за заповітом на майно померлої прийняла ОСОБА_3 .
Також судом установлено, що 10 червня 2021 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договір про поділ спадкового майна, посвідченого державним нотаріусом Кобеляцької державної нотаріальної контори Русняком Р. В. зареєстрованого в реєстрі за № 1-1741, зі змісту якого вбачається, що спадкоємці за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 на майно, яке складається з: земельної ділянки, розташованої на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, кадастровий номер [номер приховано]:00:002:0155, площею 4,4902 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , розподілено між спадкоємцями наступним чином.
У власність ОСОБА_2 переходить земельна ділянка, розташована на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, кадастровий номер [номер приховано]:00:002:0155, площею 4,4902 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У власність ОСОБА_3 переходить житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Поділ спадкового майна проведено без доплати (а.с. 54).
На підставі договору про поділ спадкового майна, ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НРВ 382339 від 10.06.2021 року, зареєстрованого за р.№ 1-1742, на земельну ділянку, розташованої на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, кадастровий номер [номер приховано]:00:002:0155, площею 4,4902 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 55).
У свою чергу ОСОБА_3 на підставі договору про поділ спадкового майна отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НРВ 382340 від 10.06.2021 року, зареєстрованого за р.№ 1-1746, на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 56).
Також судом установлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
На випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 , позивачу по справі.
Із матеріалів спадкової справи № 88/2025, заведеної приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Чернявсь- ким Ю. В. після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_1 . Інших спадкоємців, передбачених законом немає.
ОСОБА_1 , від імені якої за довіреністю діє ОСОБА_6 , прийнявши у встановленому законом порядку спадщину після смерті ОСОБА_3 , частково оформила спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстр. № 1098 від 12.02.2026 року на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 45).
Згідно Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , станом на виготовленого КП «Кобеляцьке БТІ» станом на 18.03.2009 року, домоволодіння в цілому складається з: житлового будинку літ.А,а, загальною площею 40,9 кв.м, житловою площею 26,4 кв.м., сарай літ.Б,б, гараж літ.В, сарай літ.Г, погріб літ.Д, вбиральня літ.Е, огорожі літ.№ 1-2, колонка літ.К (а.с. 11-13).
Право власності на нерухоме майно зареєстровано в установленому законом порядку за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 10 зворот).
На цей час позивач виявила бажання приватизувати присадибну земельну ділянку площею 0,1475 га, розташованої під житловим будинком з господарським будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .
У червні 2026 року позивач звернулась до землевпорядної організації ФОП ОСОБА_7 для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), однак ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з тим, що в ході перевірки відомостей про земельну ділянку, що містяться в Державному земельному кадастрі, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , - розташована сформована земельна ділянка площею 0,1475 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0379, яка на праві власності належить ОСОБА_4 , а тому не можливо розробити технічну документацію із землеустрою на присадибну ділянку під житловим будинком по АДРЕСА_1 .
Згідно відомостей з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що власником земельної ділянки площею 0,1475 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0379, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , значиться ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.10.2013 серії НОМЕР_1 , дата державної реєстрації права 04.10.2013 (а.с. 15-17).
Судом установлено, що позивач не має змоги оформити право власності на спірну земельну ділянку в порядку безоплатної приватизації, оскільки заповітом ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не охоплено присадибну ділянку як спадкове майно, так само у договорі поділу спадкового майна, укладеного між спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), не вирішено питання власності на присадибну ділянку під житловим будинком, який на цей час належить на праві власності позивачу, ОСОБА_1 .
Оціночна вартість об`єкта нерухомого майна земельної ділянки становить 102599,23 ( а.с.18-19).
Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до вимог статтей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 158 ЗК України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Відповідно до ч. 2 ст. 90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що у разі, якщо право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою, таке право підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки позивач отримала у власність житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за заповітом, однак не може приватизувати присадибну земельну ділянку під належним їй будинком, оскільки право власності зареєстровано за іншою особою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до того ж, враховуючи, що відповідач заперечень щодо визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, тому з метою належного захисту цивільних прав та інтересів позивача на нерухоме майно, необхідно визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,1475 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 .
Керуючись статтями 4, 5 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину земельної ділянки задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 0,1475 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0379, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя