Справа № 171/801/20
2/171/1641/26
У Х В А Л А
29 вересня 2026 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кодрян Л.І.
за участю секретаря судових засідань Перепеткевич Т.О.
представника позивача Бровко Н.М.
представника відповідача Мотуза О.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора в особі заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури в інтересах держави до Нивотрудівської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
Прокурор в особі заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся в суд з позовом до Нивотрудівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається не те, що рішенням Нивотрудівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області № 563-22/VIIвід 21.12.2018 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0089 для ведення садівництва.
Рішенням Нивотрудівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області № 713-26/VII від 03.07.2019 вказану земельну ділянку площею 26,1655 га передано в оренду ОСОБА_1 строком на 49 років.
Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка належить Нивотрудівській сільській раді. На підставі вказаного рішення 03.07.2019 між Нивотрудівською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, у тому числі багаторічних насаджень. На земельній ділянці знаходяться сад фруктових дерев та кущі смородини, які передані орендарю разом із земельною ділянкою. Договір укладено на 49 років. Факт реальної передачі орендованої земельної ділянки орендарю підтверджується актом приймання-передачі від 03.07.2019, який є додатком до договору. Вказаний договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.07.2019 під номером 32322644.
Позивач вважає, що рішення Нивотрудівської сільської ради № 713-26/VII від 03.07.2019 прийнято, договір оренди від 03.07.2019 укладено з порушенням норм цивільного законодавства, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України. Зазначає, що рішення Нивотрудівської сільської ради 713-26/VII від 03.07.2019 не містить відомостей щодо правової підстави його прийняття, посилання на будь-який пункт ч.ч.2,3 ст.134 Земельного кодексу України, який надає право ОСОБА_1 набути право оренди земельної ділянки комунальної власності площею 26,1655 га поза процедурою торгів - відсутнє. Оскільки у ОСОБА_1 відсутнє передбачене законом право на отримання в оренду земельної ділянки комунальної власності поза процедурою земельних торгів, то оспорюване рішення Нивотрудівською сільською радою прийнято за відсутності правових підстав та поза межами компетенції.
Посилаючись на норми чинного законодавства та правові висновки Верховного Суду просить визнати незаконним та скасувати рішення Нивотрудівської сільської ради № 713-26/VII від 03.07.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності Нивотрудівської сільської ради, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0089, розташованої за межами населеного пункту Нивотрудівської сільської ради та передачу для садівництва ОСОБА_1 ». Визнати недійсним договір оренди землі від 03.07.2019, укладений між Нивотрудівською сільською радою Апостолівського району Дніпропетровської області та ОСОБА_1 , зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.07.2019 під номером 32322644. Зобов`язати ОСОБА_1 повернути Нивотрудівській сільській раді Апостолівського району Дніпропетровської області земельну ділянку площею 26,1655 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0089, яка розташована за межами населеного пункту Нивотрудівської сільської ради шляхом підписання акту приймання-передачі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 вказана справа визначена для розгляду судді Кодрян Л.І.
Ухвалою суду від 26 травня 2026 року дану справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження в справі. В обґрунтування клопотання посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 має статус фізичної особи-підприємця, зареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зазначає, що спірна земельна ділянка була взята в оренду з метою подальшого її використання у підприємницькій діяльності. Так, відповідач сплачує орендну плату як фізична особа-підприємець, що підтверджується податковою декларацією з плати за землю з квитанцією про її прийняття, розрахунком суми земельного податку, розрахунком податкового зобов`язання. Вказує, що право оренди спірної земельної ділянки відображається у бухгалтерському обліку відповідача як фізичної особи-підприємця. Вважає, що це є беззаперечним доказом того, що дана земельна ділянка призначена та використовується у підприємницькій діяльності ОСОБА_2 і метою договору оренди було саме таке використання, а відсутність у договорі оренди вказівки на те, що даний договір укладається відповідачем як фізичною особою-підприємцем не спростовує дійсної мети та реального характеру договору оренди.
Представник відповідача вважає, що даний спір слід вирішувати в порядку господарського судочинства, зважаючи на те, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, земельна ділянка є значних розмірів, спірну земельну ділянку використовує у господарській діяльності з метою садівництва, а не для власних потреб.
Просить закрити провадження в даній справі відповідно до ст.255 ЦПК України.
06.08.2026 представник відповідача звернувся з додатковими поясненнями в справі, відповідно до яких на підтвердження аргументів зазначає, що ОСОБА_1 є фізичною собою підприємцем з 2001 року, підприємницьку діяльність він здійснює до цього часу, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань. Тими ж відомостями підтверджується, що відповідач має зареєстровані види економічної діяльності 01.24 «Вирощування зерняткових і кісточковихфруктів» та 01.25 «Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників».
Вказує, що 30 січня 2008 року ОСОБА_1 придбав сад, що підтверджується договором купівлі-продажу саду. Оскаржуваним у цій справі договором оренди земельної ділянки передбачається, що на земельній ділянці розташований сад фруктових дерев.
Отже, на момент укладення оскаржуваного договору від 03липня 2019 року ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність щодо вирощування відповідних фруктів.
Одразу з моменту укладення договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1 почав використовувати земельну ділянку саме в господарській діяльності та відповідно її обліковувати та подавати звітність і сплачувати орендну плату.
З податкових декларацій з плати за землю за 2020 та 2021 роки вбачається, що ОСОБА_1 звітував про використання земельноїділянки саме в рамкахздійснення ним господарської діяльності. Вважає, що сам факт подання вказаних декларацій вже означає використання земельної ділянки у господарській діяльності, оскільки на фізичних осіб законне покладає обов`язку подавати такі декларації.
Крім того, вирощену продукцію ОСОБА_1 реалізовував іншим суб`єктам господарювання на підставі відповідних договорів поставки, що підтверджується відповідними договорами за період 2019-2021 років.
Відповідно до поданих позивачем письмових заперечень щодо заявленого клопотання про закриття провадження в справі прокурор посилається на те, що наявність у фізичної особи статусу суб`єкта господарювання не означає, що усі правовідносини за її участю є господарськими та якщо стороною виступає фізична особа, то відповідна справа повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства. Вказує, що у ОСОБА_1 відсутні види діяльності у галузі сільського господарства. Позивач звертає увагу, що спірний договір оренди земельної ділянки укладений з ОСОБА_1 , як фізичною особою, а не фізичною-особою підприємцем.
Посилаючись на судову практику позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, наведених ним у письмових поясненнях до клопотання. Просив клопотання задовольнити, закрити провадження в справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Прокурор Бровко Н.М. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення даного клопотання з підстав зазначених у письмових поясненнях. Просила відмовити в задоволенні клопотання.
Представник відповідача Нивотрудівської сільської ради в судове засідання не з`явився, повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином.
Заслухавши в судовому засіданні клопотання представника відповідача Мотуза О.В. про закриття провадження, думку позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній цивільній справі у відповідності до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Суд вважає, що наявний спір відповідає ознакам спору, що підлягає розгляду в порядку господарського судочинства з огляду на наступне.
Стаття 124 Конституції України визначає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 761/13667/21.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У частині першій статті 1 ЦК України вказано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 569/19222/21.
Так, відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Відповідно до пунктів 1, 5, 10, 14 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;
- справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
- справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
- справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.
Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.
Вказані висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.
Відповідно до рішення Нивотрудівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області № 563-22/VII від 21.12.2018 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення садівництва із земель комунальної власності сільської ради ОСОБА_1 » надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 27,00 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:0089 для ведення садівництва із земель комунальної власності.
Як вбачається з рішення Нивотрудівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області№ 713-26/VII від 03.07.2019 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності Нивотрудівської сільської ради, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0089, розташованої за межами населеного пункту Нивотрудівської сільської ради та передачу для садівництва ОСОБА_1 »за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що перебуває в комунальній власності Нивотрудівської сільської ради, кадастровий номер[номер приховано]:01:001:0089, розташованої за межами населеного пункту на територіїНивотрудівської сільської ради із зміною її цільового призначення із земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам - 16.00) на землі - для садівництва.Надано в довгострокову оренду, терміном на 49 років, земельну ділянку площею 26,1655 га закадастровим номером [номер приховано]:01:001:0089, яка розташованаза межами населеного пункту на території Нивотрудівської сільської ради із зміною її цільового призначення із земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам - 16.00) на землі - для садівництва громадянину ОСОБА_1 та встановлено орендну плату - 5% від нормативної грошової оцінки землі.
Згідно договору оренди землі від 03.07.2019 року ОСОБА_1 для садівництва надано земельну ділянку площею 26,1655, яка розташована за межами населеного пункту на території Нивотрудівської сільської ради із зміною її цільового призначення із земель запасу на землі - для садівництва. Земельна ділянка передана разом із садом та кущами смородини та не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.Договір укладено на 49 років.
Факт реальної передачі спірної земельної ділянки орендарю підтверджується актом приймання-передачі від 03.07.2029.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майно право оренди ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 03.07.2019 року, зареєстроване 08.07.2019.
Згідно Поземельної книга (запис від 29.10.2019 № 010) встановлено, що цільове призначення спірної земельної ділянки змінено на підставі звернення заявника від 29.10.2019, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, код виду цільового призначення - 01.15 (для індивідуального садівництва).
Земля сільськогосподарського призначення - для індивідуального садівництва може використовуватися для вирощування плодових дерев, ягідних кущів та сільськогосподарських культур. Як встановлено з договору оренди земельна ділянка площею 26,1655 га передана в оренду разом із садом та кущами смородини.
Хоча закон не забороняє громадянам - не підприємцям орендувати таку землю, але якщо громадянин регулярно обробляє велику ділянку та реалізує продукцію, це може розглядатися як підприємницька діяльність, що вимагає реєстрації ФОП.
ОСОБА_1 є зареєстрованим в установленому порядку фізичною особою-підприємцем з 01.03.2001, має зареєстрований основний вид господарської діяльності «неспеціалізована оптова торгівля» та використовує спірну земельну ділянку у своїй підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, звітує до державної податкової служби подаючи податкову декларацію з плати за землю і визнає, що використовує земельну ділянку для отримання прибутку (господарська діяльність).
Враховуючи, що орендар земельної ділянкикомунальної власності з цільовим призначенням для індивідуального садівництва ОСОБА_1 , будучи зареєстрованим в якості ФОП, використовує земельну ділянку у своїй підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку, право власності на цю земельну ділянку ОСОБА_1 не набув, тому спір, який виник між сторонами є майново-господарським і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
При цьому, суд враховує, що сама по собі наявність у фізичної особи статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту її державної реєстрації як ФОП вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема, і щодо набуття в оренду чи у власність земельної ділянки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року, справа № 306/2004/15-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 749/230/15-ц зазначено, що для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності суди мали встановити факт здійснення відповідачем як фізичною особою-підприємцем на цій земельній ділянці діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.
У даній справі, встановлено, що ОСОБА_1 використовує орендовану ним земельну ділянку з цільовим призначенням для індивідуального садівництва у своїй підприємницькій діяльності будучи зареєстрованим в якості фізичної особи-підприємця і звітує до податкового органу, про що стверджував у судовому засіданні суду його представник - адвокат Мотуз О.В., надавши копії відповідних документів, зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації в якості ФОП ОСОБА_1 , податкову декларацію ОСОБА_1 до органу ДПС, договори поставки товарів (яблук, горіхів) за 2019-2021 роки. При цьому, земельна ділянка не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .
У відповідності до вимог ч.1 п.1ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Тому, враховуючи підстави закриття провадження у справі, позивач має право звернутись до суду з клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.
Керуючись ст.ст.255, 259,260,261 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі за позовом прокурора в особі заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури в інтересах держави до Нивотрудівської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки - закрити.
Роз`яснити позивачу право на звернення із вказаним позовом у порядку господарського судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 01.10.2026.
Суддя Л. І. Кодрян