справа №176/1954/26
провадження №2/176/1798/26
УХВАЛА
20 серпня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровській області
у складі: головуючої судді Павловської І.А.,
з участю секретаря Ніколенко М.В.,
провівши підготовче засідання в залі суду в м. Жовті Води по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про припинення права власності на частку у спільному майні,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, про визнання за нею права власності на 1/5 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право власності на зазначену частку квартири ОСОБА_2 .
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що є співвласником вказаної квартири, їй належить 3/5 частки, відповідачці ОСОБА_2 - 1/5 частка, а третій особі ОСОБА_3 - 1/5 частка.
Позивачка посилається на те, що відповідачка тривалий час не проживає у спірній квартирі, не користується нею, не бере участі в її утриманні, проживає за межами України, а наявність належної їй частки, на думку позивачки, створює перешкоди у реалізації її прав щодо спірного нерухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями статті 365 Цивільного кодексу України.
Відповідачкою ОСОБА_2 подано письмову заяву, у якій вона зазначила, що проти припинення її права власності на 1/5 частку квартири не заперечує, компенсації за свою частку не вимагає, зустрічний позов подавати не збирається, та просить припинити її право власності на 1/5 частку майна без виплати компенсації.
Учасники справи належним чином повідомлялися про день, час та місце проведення підготовчого засідання, однак у підготовче засідання не з`явилися. При цьому подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
У підготовчому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо можливості прийняття визнання позову відповідачкою та ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною четвертою статті 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Отже, саме по собі визнання відповідачкою позову не є безумовною підставою для його задоволення. Суд зобов`язаний перевірити відповідність такого визнання вимогам закону та наявність передбачених законом матеріально-правових підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що позивачка просить припинити право власності відповідачки на 1/5 частку квартири та визнати за собою право власності на цю частку, посилаючись на положення статті 365 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, а також якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.
Згідно з частиною другою статті 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Таким чином, для вирішення питання про припинення права власності відповідачки на спірну частку суду необхідно встановити наявність передбачених частиною першою статті 365 ЦК України умов, а також дотримання передбаченої частиною другою цієї статті умови щодо попереднього внесення вартості частки на депозитний рахунок суду.
Матеріалами справи на цей час не підтверджено вартість 1/5 частки спірного нерухомого майна.
Зокрема, у заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачка зазначила, що отримання актуальної оцінки спірного нерухомого майна є ускладненим у зв`язку з розташуванням квартири на території, яка зазнала наслідків бойових дій та має обмеження доступу.
Крім того, позивачка звернулася до суду з клопотанням про продовження строку для подання доказів вартості спірного майна, зазначивши, що на даний час вживає заходів для отримання відповідних документів.
Отже, на час проведення підготовчого судового засідання вартість спірної 1/5 частки не встановлена, доказів її вартості до матеріалів справи не подано, а доказів попереднього внесення відповідної суми на депозитний рахунок суду також не надано.
За таких обставин суд не має можливості зробити висновок про наявність усіх передбачених статтею 365 ЦК України умов для припинення права власності відповідачки на спірну частку та, відповідно, про можливість задоволення позову лише на підставі його визнання відповідачкою.
При цьому суд враховує, що відповідачка у поданій заяві зазначила про відсутність заперечень проти припинення її права власності на 1/5 частку, не вимагає компенсації та просить задовольнити позов без її участі.
Разом із тим волевиявлення відповідачки щодо невимагання компенсації не звільняє суд від обов`язку перевірити дотримання встановлених законом умов припинення права власності на частку.
Правова позиція щодо застосування статті 365 ЦК України викладена, зокрема, в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2024 року у справі № 671/1543/21, відповідно до якої реалізація права, передбаченого статтею 365 ЦК України, передбачає доведення обставин, визначених частиною першою цієї статті, та внесення вартості частки відповідача на депозитний рахунок суду; Верховний Суд також зазначив про доцільність одночасного вирішення вимог про припинення права власності на частку та визнання права власності на неї за співвласником, який попередньо вніс на депозитний рахунок суду вартість спірної частки.
Отже, прийняття визнання позову відповідачкою та ухвалення на цій підставі рішення про припинення її права власності на 1/5 частку квартири за відсутності встановленої вартості частки та без виконання передбаченої частиною другою статті 365 ЦК України умови щодо попереднього внесення її вартості на депозитний рахунок суду суперечило б вимогам закону.
За таких обставин відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України визнання відповідачкою позову не підлягає прийняттю.
Разом з тим відмова у прийнятті визнання позову не є вирішенням заявлених позовних вимог по суті.
Суд також враховує, що відповідно до статті 346 ЦК України відмова власника від права власності є однією з підстав припинення права власності.
Згідно зі статтею 347 ЦК України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. У разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.
Зміст поданої відповідачкою заяви підлягає оцінці судом з урахуванням її змісту, форми, способу подання та вимог цивільного законодавства.
Водночас предметом заявленого позову є припинення права власності відповідачки на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі статті 365 ЦК України та визнання права власності на цю частку за позивачкою.
На цій стадії суд не встановлює остаточно правову природу та юридичні наслідки заяви відповідачки про припинення її права власності, оскільки це питання пов`язане з вирішенням спору по суті та оцінкою всіх доказів у справі.
Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог, складу учасників судового процесу, з`ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
З огляду на те, що вартість спірної частки на цей час не встановлена, позивачка заявила клопотання про продовження строку для подання доказів її вартості, а суду необхідно з`ясувати наявність усіх обставин, передбачених статтею 365 ЦК України, суд вважає передчасним закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
За таких обставин підготовче провадження у справі підлягає продовженню, а підготовче судове засідання - відкладенню з наданням позивачці строку для подання відповідних доказів.
Керуючись статтями 189, 197, 198, 200, 206, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 346, 347, 365 Цивільного кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у прийнятті визнання ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про припинення права власності на частку у спільному майні.
Розгляд цивільної справи № 176/1954/26 продовжити в загальному порядку.
Продовжити підготовче провадження у цивільній справі № 176/1954/26.
Надати позивачці ОСОБА_1 строк до 30 жовтня 2026 року для подання доказів вартості 1/5 частки спірного нерухомого майна.
Запропонувати позивачці надати докази на підтвердження обставин, передбачених частиною першою статті 365 Цивільного кодексу України, зокрема щодо незначності частки, неможливості її виділення в натурі, неподільності спірного майна, неможливості спільного володіння та користування майном, а також відсутності істотної шкоди інтересам відповідачки та членам її сім`ї.
Питання щодо правової природи та юридичних наслідків заяви ОСОБА_2 про припинення її права власності на 1/5 частку спірного нерухомого майна вирішити за результатами розгляду справи по суті.
Підготовче засідання відкласти на 10 годину 30 хвилин 30 жовтня 2026 року.
Повідомити учасників справи про дату, час та місце наступного підготовчого засідання.
У судове засідання викликати сторони по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Окремо від рішення суду ухвала може бути оскаржена лише у випадках, передбачених статтею 353 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА