справа № 208/5939/25
провадження № 2-др/208/22/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Назаренко Алли Сергіївни, про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 208/5939/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного виховання та перебування на утриманні неповнолітньої дитини,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Заводського районного суду міста Кам`янського перебувала цивільна справа № 208/5939/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та перебування на утриманні неповнолітньої дитини.
Рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського від 11 вересня 2026 року у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_2 - відмовлено.
Копію рішення відповідач ОСОБА_1 отримала 14 вересня 2026 року.
18 вересня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Назаренко А.С., діючи на підставі договору про надання правничої допомоги № 267 від 07 липня 2025 року, через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, посилаючись на те, що при ухваленні рішення судом не було вирішено питання про розподіл витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
У заяві представник відповідача просила стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
На підтвердження понесення витрат та їх розміру відповідачем подано договір про надання правничої допомоги № 267 від 07 липня 2025 року, акт приймання-передачі наданих послуг правничої допомоги від 13 вересня 2026 року та довідку про отримання гонорару від 13 вересня 2026 року.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21 вересня 2026 року заяву передано до провадження судді Гречаної В.Г.
Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.
30 вересня 2026 року до суду надійшли заперечення позивача ОСОБА_2 на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких він, не заперечуючи проти самого факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, заперечив проти стягнення всієї заявленої суми в розмірі 20 000 грн та просив зменшити її розмір.
Позивач просив, зокрема, перевірити дотримання строку подання доказів витрат, а також обґрунтованість окремих складових заявленої суми, зокрема витрат на аналіз матеріалів справи, п`ять процесуальних документів та представництво в суді.
У судове засідання учасники справи не з`явилися. Позивач ОСОБА_2 у поданому запереченні просив розглянути заяву без його участі.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Назаренко А.С. також просила розглянути заяву без її участі.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву, матеріали цивільної справи, подані докази та заперечення позивача, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як убачається з матеріалів справи, представником відповідача під час судових дебатів було заявлено про подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Докази на підтвердження понесення та розміру витрат на професійну правничу допомогу подані у встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України строк, а тому підстави для залишення заяви без розгляду з цих мотивів відсутні.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та/або значенням справи для сторони.
Згідно з частиною п`ятою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012року (далі Закон № 5076-VI), договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 вказаного Закону встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VIвидами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Таким чином, наявність домовленості між адвокатом та його клієнтом щодо розміру гонорару сама по собі не є безумовною підставою для стягнення всієї сплаченої суми з іншого учасника справи. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд має оцінити їх зв`язок із розглядом справи, фактичність, необхідність, обґрунтованість та співмірність із складністю справи, обсягом наданих послуг і виконаних робіт.
Судом встановлено, що відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг правничої допомоги від 13 вересня 2026 року загальна вартість послуг адвоката становить 20 000 грн та включає, зокрема, аналіз матеріалів справи, збір доказів шляхом направлення адвокатських запитів, підготовку відзиву, інших процесуальних документів, а також юридичний супровід та представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції.
Факт надання відповідачу професійної правничої допомоги та участі адвоката у розгляді справи судом встановлено та позивачем у цілому не заперечується.
Разом із тим, суд враховує заперечення позивача щодо співмірності окремих складових заявлених витрат.
Так, заявлена сума 1 000 грн за аналіз матеріалів справи, консультацію та визначення правової позиції частково охоплює дії, які є складовою підготовки відзиву на позовну заяву, вартість підготовки якого відповідно до акта окремо визначена у розмірі 5 000 грн. За таких обставин включення всієї зазначеної суми до витрат, що підлягають компенсації за рахунок позивача, не відповідає критерію співмірності, оскільки частина відповідної роботи фактично є підготовчим етапом підготовки процесуального документа, вартість якого вже заявлена окремо.
Водночас суд не вбачає підстав для повного виключення зазначеної складової, оскільки ознайомлення з матеріалами справи, первинна правова оцінка та консультація клієнта є самостійними видами правничої допомоги, пов`язаними з розглядом справи.
Щодо витрат на підготовку та направлення двох адвокатських запитів суд враховує, що обидва запити були пов`язані з предметом спору та спрямовані на отримання доказової інформації, необхідної для формування позиції відповідача. Сам по собі факт використання в них окремих аналогічних відомостей не свідчить про відсутність фактично виконаної роботи, а тому підстав для повного виключення відповідної суми з витрат суд не вбачає.
Разом із тим під час визначення остаточного розміру витрат суд враховує, що частина змісту другого адвокатського запиту стосувалася питань, пов`язаних із матеріалами, які вже були предметом дослідження у справі, а тому заявлений розмір витрат підлягає оцінці в сукупності з іншими складовими гонорару.
Щодо витрат на підготовку п`яти інших процесуальних документів суд бере до уваги, що зазначені документи були пов`язані з розглядом справи та фактично подавалися представником відповідача. Водночас окремі з них стосувалися питань, які виникали у межах уже сформованої процесуальної позиції відповідача, а їх підготовка значною мірою ґрунтувалася на матеріалах та аргументах, викладених у раніше поданих документах.
Тому суд, оцінюючи такі витрати з урахуванням їх фактичного змісту, обсягу та значення для розгляду справи, доходить висновку, що заявлений розмір не в повній мірі відповідає критерію співмірності.
Щодо витрат у розмірі 9 000 грн за юридичний супровід та представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції суд враховує фактичну участь адвоката у розгляді справи, кількість судових засідань та характер виконаної представником роботи.
Водночас сама по собі зазначена в акті загальна кількість судових засідань не є достатньою підставою для стягнення заявленої суми в повному обсязі. При визначенні розміру компенсації суд враховує фактичний характер проведених судових засідань, обсяг усної та письмової роботи представника, а також те, що частина підготовчої роботи вже врахована в інших складових гонорару.
При цьому суд не погоджується з доводами позивача про необхідність механічного визначення вартості кожного судового засідання шляхом ділення 9 000 грн на їх кількість, оскільки сторонами договору погоджено фіксований розмір гонорару, а не погодинну оплату.
Оцінюючи заявлені витрати у їх сукупності, суд також враховує характер спору, його фактичну та правову складність, кількість поданих сторонами процесуальних документів, обсяг доказової бази, кількість судових засідань, значення справи для відповідача, фактичний обсяг роботи адвоката та заперечення позивача щодо співмірності витрат.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн є завищеними з огляду на встановлений судом обсяг фактично наданих послуг та критерії співмірності, реальності й розумності витрат.
Разом з тим, суд вважає доведеним факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом цієї цивільної справи, а тому вважає обґрунтованим та співмірним розмір таких витрат у сумі 15 000 грн.
Такий розмір, на переконання суду, відповідає фактичному обсягу наданої правничої допомоги, складності справи, характеру виконаних адвокатом робіт, тривалості розгляду справи та забезпечує розумний баланс між правом відповідача на компенсацію понесених судових витрат і необхідністю недопущення покладення на позивача надмірного фінансового тягаря.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Оскільки рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського від 11 вересня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено повністю, витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача в обґрунтованому судом розмірі.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 247, 258-260, 270 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Назаренко Алли Сергіївни про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса ВПО: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса ВПО: АДРЕСА_3 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом цивільної справи № 208/5939/25, у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 11 вересня 2026 року у цивільній справі № 208/5939/25.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Сторони по справі:
Позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса ВПО: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса ВПО: АДРЕСА_3 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
Служба у справах дітей та сімї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37498740, місцезнаходження 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9 кв. 422.
ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4 )
Суддя В.Г. Гречана