Справа № 261/3886/13-ц
Провадження № 2-в/202/27/2026
УХВАЛА
Іменем України
29 вересня 2026 року м.Дніпро
Індустріальний районний суд м.Дніпра в складі:
головуючого судді Волошина Є.В.
за участю секретаря судового засідання Завгородньої Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м. Дніпра заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №261/3886/13-ц -
ВСТАНОВИВ:
До Індустріального районного суду м.Дніпра надійшла заява ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатом розгляду якого 02 вересня 2013 року Петровським районним судом м. Донецька ухвалено рішення. В обґрунтування заяви зазначено, що 02 вересня 2013 року Петровським районним судом м.Донецька розглянуто справу №261/3886/13-ц, за результатами якого ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Донецька, починаючи з 21 червня 2013 року аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітної плати щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини. У зв`язку із тимчасовою окупацією м.Донецька та збройною агресією РФ, паперові матеріали справи та оригінал рішення суду залишились на непідконтрольної Україні території і наразі є недоступними або знищеними. Відновлення даного судового рішення необхідно заявнику для підтвердження факту обов`язку батька утримувати дитину та подальшого звернення до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав на підставі ст.164 СК.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 21 вересня 2026 року відкрито провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №261/3886/13-ц.
Учасники в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату та час розгляду питання про відновлення втраченого провадження. ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримує та просить її задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи та розглянувши питання про відновлення втраченого провадження цивільної справи №261/3886/13-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, суд прийшов до наступних висновків.
Відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом (ст.488 ЦПК України).
Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду (ст.489 ЦПК України).
Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції (ст.490 ЦПК України).
Відповідно до ст.493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
У зв`язку з цим слід визнати, що відновлення втраченого провадження це є відтворення в документах судового провадження. Тобто, безпосереднім об`єктом відновлення є конкретний перелік відсутніх повністю або частково матеріалів втраченої цивільної справи.
Суд враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред`явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м.Донецьку 29 січня 2013 року.
Рішенням Петровського районного суду м.Донецька по цивільній справі №261/3886/13-ц від 02 вересня 2013 року ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Донецька, починаючи з 21 червня 2013 року аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітної плати щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.
Заявник вказує про неможливість отримання судового рішення для підтвердження факту обов`язку батька утримувати дитину та подальшого звернення до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав на підставі ст.164 СК.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявний текст рішення Петровського районного суду м. Донецька від 02 вересня 2013 року по цивільній справі № 261/3886/13-ц.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022року, із змінами, м. Донецьк, де зареєстрований відповідач, з 07.04.2014 року по теперішній час відноситься до територій України, тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ» відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» визначено територіальну підсудність цивільних справ, підсудних Петровському районному суду міста Донецька, розташованого у районі проведення антитерористичної операції, на Краснолиманський міський суд Донецької області.
Розпорядженням Верховного Суду № 7/0/9-22 від 14.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)», відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ з Краснолиманського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпра.
При цьому, матеріали цивільної справи №261/3886/13-ц до Індустріального районного суду м.Дніпра не надходили.
За наведених обставин, наявні достатні підстави вважати, що судове провадження по цивільній справі №261/3886/13-ц, втрачено, а заявник позбавлений можливості отримати копію повного судового рішення.
Ратифікація Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) покладає на нашу державу обов`язок неухильного додержання зобов`язань за цим міжнародно-правовим документом, що вимагає від нашої держави необхідності організувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити реальне гарантування передбаченого Конвенцією права на судовий захист, створити рівні умови доступу до правосуддя.
Необхідність визнання обов`язковості практики Європейського суду з прав людини законодавчо ґрунтується на нормах п. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 р., згідно якого Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р., у якій зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами суду розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Розглядувана категорія разом із такими елементами як остаточність судового рішення та своєчасність виконання остаточних рішень є невід`ємними складовими права на суд, яке, у свою чергу, посідає одне з основних місць у системі фундаментальних цінностей будь-якого 1 демократичного суспільства. Однією з гарантій забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві є існування на законодавчому рівні інституту цивільного процесуального права відновлення втраченого судового провадження. Застосування цього процесуального механізму в разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення.
За змістом розділу Х «Відновлення втраченого судового провадження» ЦПК України обсяг документів втраченого судового провадження, які підлягають відновленню, законодавцем віднесено на розсуд суду.
Незалежно від заявленої мети відновлення втраченого судового провадження, резолютивна частина ухвали про відновлення такого провадження обов`язково має містити повний текст відновленого судового рішення, яким було закінчено провадження у справі, оскільки наведений судом текст відновленого рішення у справі фактично замінює його втрачений оригінал.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 2-2062/11 (провадження № 61-23154св18), від 05 грудня 2018 року у справі №2-879/10 (провадження №61-6618св18).
Відповідно до ст.494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе відновити втрачене судове провадження по цивільній справі №261/3886/13-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині зазначення рішення Петровського районного суду м. Донецька від 02 вересня 2013 року.
Керуючись ст.ст.488-490,493,494, ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №261/3886/13-ц - задовольнити.
Відновити втрачене судове провадження по цивільній справі №261/3886/13-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в частині зазначення рішення Петровського районного суду м. Донецька від 10 вересня 2013 року, що має наступний зміст:
Справа № 261/3886/13-ц
Провадження № 2/261/1430/13
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 02 вересня 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецьк в складі
- головуючого судді Владимирської І.М.
- при секретарі Шашковій Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьк в порядку заочного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання дитини, в якій вказала, що з 25 вересня 2010 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В теперішній час сім"я розпалась, спільно подружжя не мешкає. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею. Відповідач працює, але матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, вказала, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 25 вересня 2010 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них з відповідачем народилася донька ОСОБА_5 , просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмірі ? частини всіх заробітної плати відповідача щомісячно до повноліття дитини.
Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та день слухання справи. Згідно ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 25.09.2010 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області (а.с. 2) ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - 25 вересня 2010 р. одружились.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 29 січня 2013 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку (а.с. 3) ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьком зареєстрований ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 181 СК України, рішенням суду, кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері чи батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров"я та матеріальний стан як дитини, так і платника аліментів, та інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідач має неповнолітню дитину, працездатний і має змогу виплачувати аліменти на утримання дитини. Інших утриманців відповідач не має.
Суд вважає, що слід стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у частковому співвідношенні до його доходу, у розмірі ? частини всіх видів заробітної плати.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст.180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.169, 213-214, 224, 367 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженця м.Донецька, починаючи з 21 червня 2013 року аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини всіх видів заробітної плати щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 229 (двісті двадцять дев`ять) грн. 40 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.М. Владимирська
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Волошин Є.В.