Справа № 0417/15001/2012
Провадження № 4-с/202/20/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
судді Мариніна О.В.
за участі секретаря судового засідання Пєшкічєвої А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі скаргу представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Пономарьова Віктора Віталійовича на дії старшого державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тирнового Максима Вікторовича, стягувач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
ВСТАНОВИВ:
Представник боржника звернувся до суду зі скаргою, у якій просить поновити строк на подання скарги та визнати незаконним подання старшого державного виконавця Тирнового М.В. від 03.02.2026 № 14840/19.3 про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні № 61100052 з примусового виконання виконавчого листа № 0417/15001/2012, виданого Індустріальним судом м. Дніпропетровська. Скаргу мотивовано тим, що у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази ухилення боржника від виконання рішення суду, виконавець звернувся до суду з поданням за заявою стягувача від 09.12.2025 без самостійної оцінки наявності підстав, хоча тривалий час не вживав заходів щодо реалізації арештованого майна боржника; а на момент звернення з поданням діяла ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.09.2023 у справі № 495/10468/23 про зупинення стягнення, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону виключало вчинення виконавчих дій.
У судове засідання сторони не з`явилися.
Виконавець та стягував своїм правом подачі заперечень на скаргу не скористалися.
Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного.
Право сторони виконавчого провадження звернутись до суду із скаргою на дію державного виконавця чи іншої посадової органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця під час виконання судового рішення до суду який видав виконавчий лист закріплено в ст. 447-448 ЦПК України та ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.1 ст.447 ЦПК України.
Згідно з положеннями ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Так судом встановлено, що представник боржника ознайомився з матеріалами виконавчого провадження 01.04.2026. Скаргу вперше подано 14.04.2026, її повернуто ухвалою від 17.04.2026; цю скаргу подано 21.04.2026.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України та ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Враховуючи, що перша скарга подана 14.04.2026 після ознайомлення з матеріалами провадження 01.04.2026, її повернення не залежало від волі скаржника, а повторна скарга подана невідкладно після отримання ухвали, суд визнає причини пропуску строку поважними і поновлює його (ст. 127 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю виконавця порушено їхні права чи свободи.
На виконанні у Білгород-Дністровському відділі державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області перебуває виконавче провадження № 61100052 з примусового виконання виконавчого листа № 0417/15001/2012 про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь АТ КБ «ПриватБанк».
03.02.2026 старший державний виконавець склав подання № 14840/19.3 про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України та направив його до суду за місцем виконання рішення.
Станом на дату складання повного тексту ухвали, результати розгляду даного подання в ЄДРСР відсутні.
Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України має особливий порядок вирішення.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України питання про таке обмеження вирішується судом за поданням державного або приватного виконавця, за наслідками розгляду якого постановляється ухвала. Обмеження права виїзду виникає лише з постановленням такої ухвали. Саме подання виконавця є лише ініціюванням судового розгляду і не встановлює обмеження та не створює для боржника обов`язку чи заборони. Рішення про наявність чи відсутність підстав для обмеження, зокрема факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, ухвалює виключно суд, який під час розгляду подання досліджує докази виконавця, вислуховує пояснення боржника та оцінює їх у сукупності.
В той же час, наведені у даній скарзі доводи стосуються по суті обґрунтованості звернення до суду із таким поданням, зокрема скаржник зазначає про відсутність ухилення боржника, недоведеності підстав, неналежного повідомлення боржника про подання, чинності ухвали про зупинення стягнення.
На переконання суду, усі ці доводи мають бути предметом судового розгляду подання за ст. 441 ЦПК України, де боржник має право подавати заперечення та докази, брати участь у судовому засіданні й наводити доводи проти обмеження.
Оцінка того, чи були виконавцем дотримані вимоги ст. 18, п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону та чи можна вважати наведені обставини ухиленням, належить суду, який розглядає подання, і не може підмінюватися окремим розглядом скарги на сам факт його внесення.
Крім того, законодавець гарантував боржнику окремі процесуальні механізми захисту після вирішення подання, зокрема тим, що ухвала суду за результатами розгляду подання підлягає апеляційному оскарженню (ст. 353 ЦПК України).
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.03.2026 у справі № 331/6717/25 дійшов висновку, що ухвала про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України постановляється на стадії виконання, її неможливо оскаржити одночасно з основним рішенням, а тому вона підлягає апеляційному оскарженню незалежно від результату розгляду подання.
Таким чином, чинним процесуальним законодавством передбачений спеціальний порядок судового захисту прав боржника у разі внесення виконавцем подання про тимчасове обмеження права виїзду: участь у розгляді подання, апеляційне оскарження ухвали за його результатами та скасування обмеження за заявою боржника.
Скарга на внесення виконавцем подання за ст. 447 ЦПК України не є ефективним способом захисту, оскільки не усуває наслідків рішення суду за результатами розгляду такого подання.
Європейський суд з прав людини також наголошує, що обмеження права виїзду повинно оцінюватися судом за критеріями законності та пропорційності при його застосуванні («Гочев проти Болгарії», «Хлюстов проти Росії»), а не за фактом ініціювання питання виконавцем.
Звернення виконавця з поданням до суду у межах його повноважень, передбачених п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», саме по собі не порушує прав скаржника, оскільки не породжує наслідків для його правового становища до ухвалення судового рішення.
Питання ж обґрунтованості цього подання підлягає вирішенню судом при його розгляді.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обраний скаржником спосіб захисту є неналежним, а тому в задоволенні скарги слід відмовити, не вдаючись до оцінки доводів по суті подання.
Така відмова не позбавляє скаржника права заперечувати проти внесеного виконавцем подання в межах його розгляду за ст. 441 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 127, 258-261, 353, 441, 447-451 ЦПК України, ст. ст. 18, 34, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити представнику боржника ОСОБА_1 - адвокату Пономарьову Віктору Віталійовичу строк на подання скарги на дії державного виконавця.
У задоволенні скарги представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Пономарьова Віктора Віталійовича на дії старшого державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тирнового Максима Вікторовича щодо звернення до суду з поданням від 03.02.2026 № 14840/19.3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні № 61100052 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. В. Маринін