Справа № 216/7517/24
провадження №2/216/306/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді: Чирського Г.М.,
за участю секретаря судового засідання: Смолдирева М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Кривого Рогу, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,-
в с т а н о в и в:
Криворізька міська рада звернулась до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 432991,89 грн., як безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою внаслідок порушення земельного законодавства. В обґрунтування вимог зазначено, що необхідність звернення з даним позовом викликана порушенням інтересів територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, як власника земель міста, що зумовлено неповною сплатою Відповідачем коштів за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності у період з 01.01.2020 по 31.12.2023, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів у відповідному розмірі. За інформацією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 27.03.2024 відповідачем за користування вказаною земельною ділянкою задекларовано та сплачено плати за землю: у 2020 році - не нараховано та не сплачено; у 2021 році - нараховано 106262,30 грн., сплачено 105301,84 грн.; у 2022 році - нараховано 210811,01 грн., сплата відсутня,; у 2023 році - не нараховано та не сплачено. Земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:08:158:0075, площею 0,3185 га, що розташована на АДРЕСА_1 , є сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі з 06.03.2015, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. За адресою: АДРЕСА_2 , розміщена нежитлова будівля виробничого призначення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 176307712110), який у період з 06.05.2014 на праві власності зареєстрований за відповідачем. Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлової будівлі, яка належать Відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. А тому, у зв`язку з користуванням Відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , презюмується користування усією спірною земельною ділянкою. Відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:158:0075 з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на вказаній земельній ділянці - з 06.05.2014. Земельні правовідносини між сторонами з 21.07.2015 по 19.08.2017 регулювалися договором оренди земельної ділянки. Однак, 25.10.2021 рішенням Криворізької міської ради № 2149 ОСОБА_1 було відмовлено в поновленні договору оренди від 19.08.2015 земельної ділянки площею 0,3185 га на АДРЕСА_2 для реконструкції складу автозапчастин з прохідною під цех з виробництва меблів. А отже, Відповідач у період з 01.01.2020 до 31.12.2023 користувався спірною земельною ділянкою без будь-яких правовстановлюючих документів не сплачуючи в достатньому розмірі відповідну плату та фактично збільшуючи свої доходи. При цьому, використання означеної земельної ділянки Відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати. Таким чином, Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:158:0075, який без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, зобов`язаний повернути ці кошти у розмірі 432991,52 грн. власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.10.2024 року вищезазначений позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
16.12.2024 року представник відповідача, адвокат Кафтасьєва Г.В. подала до суду відзив на позовну заяву. В задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач не погоджується із наданими позивачем розрахунками заборгованості, оскільки довідка ГУ ДПС у Дніпропетровській області датована 27 березня 2024 року, позовна заява датована 18 жовтня 2024 року, тобто після спливу 7 ( семи місяців) з моменту отримання довідки від ДПС, відомостей про стан розрахунків за користування земельною ділянкою на момент звернення до суду із позовом про стягнення боргу, позивач не надає. Крім того, відповідач зі свого боку вживав всі заходи за для оформлення та укладання договору оренди земельної ділянки, але після розгляду наданих документів, відповідачу було відмовлено в укладанні договору оренди земельної ділянки. Також, відповідач повідомляє суд, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ГУ ДПС у Дніпропетровській області ( справа N? [номер приховано]) про стягнення з фізичної особи - ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 204 894, 11 гривень, в тому числі з орендної плати за земельну ділянку, відповідач ОСОБА_1 не отримував примірник позовної заяви, лише ознайомлений з ухвалою суду від 30 жовтня 2024 року, суддя Дєєв М.В. про відкриття спрощеного позовного провадження про стягнення податкового боргу. Представник відповідача зазначає, що позивач в розрахунку боргу визначає нормативно - грошову оцінки земельної ділянки за 2020 рік та 2021 рік в розмірі 1 775 319, 00 гривень; 2022 рік в розмірі 6969417, 00 гривень, 2023 рік - 8 014 829, 55 гривень, натомість належними доказами визначену нормативну оцінку не доводить, оскільки до позовної заяви долучає лише витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки N? 552920 від 12 березня 2021 року з підписом ОСОБА_2 , але вказаний витяг не містить відомостей про нормативну оцінку земельної ділянки за 2020 та за 2021 рік, до позовної заяви не долучений витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2022 рік, тобто позивач не підтверджує нормативно грошову оцінку земельної ділянки за 2022 рік в сумі 6 969 417, 00 гривень, витяг не долучений до позову, при цьому, взагалі, долучені до позовної заяви 2 ( два) витяги із нормативно грошової оцінки земельної ділянки не містять посилання за який період вони визначаються вартість земельної ділянки, а містять лише дату їх складання.
23.12.2024 року представником позивача до суду було скеровано відповідь на відзив, позовну заяву просили задовольнити в повному обсязі, посилаючись на необгунтованість вимог викладених у відзиві на позовну заяву. Представник позивача зазначає, що Розмір коштів, які підлягають стягненню розраховано на рівні орендної плати. Наявність у Криворізької міської ради витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сформованих у 2021 та 2023 році є достатніми задля самостійного перерахунку розміру нормативної грошової оцінки за 2020 та 2022 із застосуванням коефіцієнтів індексації, що публікуються Держгеокадастром на своєму сайті. Ба більше, у Податковому кодексі України не передбачено обов`язкового отримання Криворізькою міською радою щороку витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Разом з цим, Держгеокадастр позбавлений можливості на законодавчому рівні видавати витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за попередні роки. Стосовно наданого Криворізькою міською радою розрахунку заборгованості зі сплати безпідставно збережених коштів, стороною позивача зазначено, що Відповідачем до суду не було надано контррозрахунок та навіть доказів оплати ним коштів за користування спірною земельною ділянкою.
06.02.2025 року стороною відповідача подане клопотання, в якому представник зазначила, що просила долучити до матеріалів справи копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року по справі 160/28546/24, яким задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача 204 894,11 гривень заборгованості по сплаті плати за землю за період з 01.06.2022 року по 21.03.2024 року. Також, просила долучити копії платіжних квитанцій за період : 31 серпня 2021 року в сумі 8 765, 60 грн; 29 жовтня 2021 року в сумі 8 855, 19 грн; 26 листопада 2021 в сумі 8 765, 00 грн; 19 жовтня 2021 року в сумі 8 855, 00 грн. зазначає, що долучені квитанції спростовують твердження позивача про те, що відповідач не сплачує за землю, тому позовні вимоги в частині розміру суми заборгованості підлягають уточненню як з урахуванням проведених оплат так і наявністю рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду про стягнення коштів за земельну ділянку за період, який вказаний у даній цивільній справі № [номер приховано], тобто має місце подвійне стягнення з відповідача.
06.06.2025 року через «Електронний суд» представником позивача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №160/28546/24. В обґрунтування зазначено, що 16.04.2025 Криворізькою міською радою було отримано відповідь від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2025 №17989/5/04-36-13-10-16, де було повідомлено про існування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №160/28546/24. Відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №160/28546/24 адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено у повному обсязі. Предметом розгляду у справі №160/28546/24 було стягнення з Відповідача на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкового боргу у розмірі 204 894,11 грн. за період з 30.05.2022 до 30.07.2024 і разом із цим, у вказаний період частково включено також період та сума заборгованості, які заявлені Криворізькою міською радою у даній справі №216/7517/24. Окрім того, податковий орган повідомив про те, що судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №160/28546/24 не набрало законної сили. А відтак, з огляду на те, що судове рішення адміністративний справі №160/28546/24 не набрало законної сили, дана обставина не дозволяє Криворізькій міський раді зробити перерахунок суми заборгованості за Відповідачем за спірний період з 01.01.2020 до 31.12.2023, тому існує об`єктивна необхідність у зупиненні розгляду даної справи до набрання законної сили рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №160/28546/24 за яким Відповідач повинен сплатити заборгованість до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Ухвалою суду від 09 червня 2025 року за клопотанням представника позивача провадження у вказаній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі №160/28546/24.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року провадження у справі відновлено та призначено підготовче судове засідання.
02.12.2025 року позивач Криворізька міська рада через підсистему «Електронний суд» подала заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій просили стягнути з Відповідача 538 293,36 грн. безпідставно збережених коштів.
05.02.2026 року представником Криворізької міської ради через «Електронний суд» спрямовано клопотання про витребування від Головного управління ДПС у Дніпропетровські області інформацію щодо задекларованих та сплачених коштів ОСОБА_1 за земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:08:158:0075 за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, а також, у разі наявності, інформацію про розмір податкового боргу. В обґрунтування клопотання зазначено, що Криворізькою міською радою вже неодноразово направлялись до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області запити щодо надання інформації щодо задекларованих та сплачених Відповідачем коштів у спірний період. Позивач позбавлений можливості розрахувати самостійно суму заборгованості Відповідача за спірний період з 01.01.2020 по 31.12.2023.
02.03.2026 року за клопотанням представника позивача судом витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровські області інформацію щодо задекларованих та сплачених коштів ОСОБА_1 за земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:08:158:0075 за період з 01.01.2020 по 31.12.2023, а також, у разі наявності, інформацію про розмір податкового боргу.
16.04.2026 року на електронну адресу суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровські області надійшло повідомлення на виконання ухвали суду про витребування доказів.
26.05.2026 року представником відповідача подане клопотання про доручення до матеріалів справи копії квитанції про часткову сплату відповідачем плати за користування земельною ділянкою за період з 02.2023 по 03.2023 у сумі 2159,00 грн. та за період з 04.2023 по 05.2023 у сумі 2111,00 грн.
Ухвалою суду від 04.06.2026 року заяву позивача Криворізької міської ради про збільшення позовних вимог від 02.12.2025 року залишено без розгляду. Постановлено надалі розгляд справи здійснювати в межах первісних позовних вимог. Закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
12.08.2026 року представником відповідача до суду скеровано пояснення по цивільній справі, в прохальній частині яких представник просила розглянути справу за наявними матеріалами справи та ухвалити справедливе рішення з урахуванням обставин, викладених відповідачем у відзиві, долучених доказів про часткову сплату, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/28546/24.
Учасники в судове засідання не з`явилися.
Представник позивача подав на адресу суду клопотання, в якому просив судове засідання призначене на 13.08.2026 о 10:30 год. провести без участі Криворізької міської ради. Криворізькою міською радою в рамках даної справи були надані усі достатні та обґрунтовані докази на підтвердження викладеної у позовній заяві позиції щодо стягнення із Відповідача безпідставно збережених коштів, які просимо врахувати при вирішенні даного спору. Крім того, просять врахувати при вирішенні справи добровільно сплачені відповідачем на користь міської ради кошти у сумі 6 270,00 грн.
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, у наданих поясненнях просила провести судове засідання без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення сторін під час судового розгляду, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Статтею 55 Конституції України гарантований судовий захист прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України.
Як установлено судом та підтверджується письмовими доказами, що згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0002174592024 від 05.09.2024, земельна ділянка площею 0,3185 га з кадастровим номером [номер приховано]:08:158:0075, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , є сформованою з 06.03.2015.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 05.06.2024 за №381611811 відповідач ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 06.05.2014 року є власником нежитлової будівлі виробничого призначення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 176307712110) розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
21.07.2015 року між Криворізькою міською радою та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки №2015366, зареєстрований в реєстрі 19.08.2015 року, щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:158:0075, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Строк оренди за вказаним договором становив термін до 19.08.2017 року.
25.10.2017 рішенням Криворізької міської ради № 2149 ОСОБА_1 було відмовлено в поновленні договору оренди від 19.08.2015 земельної ділянки площею 0,3185 га на АДРЕСА_2 для реконструкції складу автозапчастин з прохідною під цех з виробництва меблів.
Згідно наданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області інформації ОСОБА_1 є платником плати за земельну ділянку площею 0,3185 га (кадастровий номер [номер приховано]:08:158:0075) в Центрально-Міському районі. За 2020 рік нараховано та сплачено 0,00 грн..; за 2021 рік нараховано (земельний податок) 106232,30 грн., сплачено 105301,84 грн.; за 2022 рік нараховано (орендна плата) 210811,01 грн. та сплачено 0,00 грн.; за 2023 рік нараховано та сплачено 0,00 грн.
Згідно повідомлення Головного управління ДПС у Дніпропетровські області (м. Дніпро) від 15.04.2026 року, надісланого на запит суду, вбачається, що Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС ФОП ОСОБА_3 самостійно задекларовано земельний податок за земельну ділянку площею 0,087 га кадастровий номер [номер приховано]:08:158:0075, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 в сумі 10 449,40 грн. за 2020 рік, згідно поданої декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата) від 12.03.2020 рестр. № 9863).
За 2021 рік згідно поданої уточнюючої декларації (від 24.01.2021 реєстр.№14094099) ФОП ОСОБА_3 задекларовано земельний податок з фізичних осіб за земельну ділянку площею 0,3185 га з кадастровим номером [номер приховано]:08:158:0075, за адресою: АДРЕСА_2 в сумі 106262,30 гривень.
За 2022 рік згідно поданої уточнюючої декларації (від 05.01.2025 реєстр. № [номер приховано]) ФОП ОСОБА_3 задекларовано орендну плату за землю 50 244,96 гривень за земельну ділянку площею 0,3185 га з кадастровим номером [номер приховано]:08:158:0075.
За 2023 рік декларація ФОП ОСОБА_3 до ГУ ДПС не подана.
Згідно з інтегрованою карткою платника ФОП ОСОБА_3 в ІКС ДПС у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу сплачено коштів у розмірі: код класифікації доходів бюджету 18010700 «Земельний податок фізичних осіб» за період з 01.01.2020 по 31.01.2022 сплачено 117 031,59 грн., з в 2020 році 12 786,00 грн., в 2021 році 95 390,40 грн., в 2022 році 8855,19 грн.; код класифікації доходів бюджету 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 сплата відсутня.
Станом на дату відповіді в ІКП ФОП Дудоріна В.О. по коду класифікації доходів бюджету 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» обліковується заборгованість у сумі 79365,08 гривень.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативно грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони у розрізі років становлять: 2016 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель i земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), 2023 рік - 1,051.
Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016 та діяло до 31.12.2021, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн.
В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.
За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.09.2024 №HB-0002174592024, земельна ділянка, що використовується Відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер [номер приховано]:08:158:0075, категорія земель землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовим призначенням віднесена до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що відповідає розміру ставки орендної плати - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста у 2020-2021 році та 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста у 2022 та 2023 році (рядок 11.02 додатку 2 Рішення від 26.06.2019 №3897, від 30.06.2020 №4799, 26.05.2021 року №506).
Так, 26.06.2019 Криворізькою міською радою прийнято рішення №3897 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році», яким установлено ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати) та яке набрало чинності з 01.01.2020 та в якому ставка орендної плати для тієї ж секції 11.02 залишалась незмінною 2,5% (рядок 11.02 в додатку 2 до Рішення від 26.06.2019 №3897).
Рішенням Криворізької міської ради від 30.06.2020 №4799 встановлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м. Кривого Рогу на 2021 рік (далі - Рішення від 30.06.2020 №4799), яке набрало чинності з 01.01.2021, та в якому ставка орендної плати для секції 11.02 залишилася незмінною - 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста (рядок 11.02 в додатку 2 до Рішення від 30.06.2020 N?4799)
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», яким установлено ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати) та яке набрало чинності з 01.01.2022, ставка для секції 11.02 змінилась та стала - 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста (див. рядок 11.02 у додатку до Рішення від 26.05.2021 №506).
Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Згідно Витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованих Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2021 становить 1 775 319,00 грн., у 2023 році складає - 8 014 829,55 грн. (згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.12.2023 №97-4-0.110,4 9242/301-23 з урахуванням коефіцієнту індексації за 2022 рік - 1,15), у 2022 році складає 6 969 417,00 грн. (згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.12.2023 №97-4-0.110,4 9242/301-23 без урахуванням коефіцієнту індексації за 2022 рік - 1,15 що не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку в 2022 році 8 014 829,55 грн. : 1,15 = 6 969 417,00 грн.).
Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Згідно розрахунку позивача, плата за користування земельною ділянкою у 2020 та 2021 році становить 88765,96 грн., плата за користування земельною ділянкою у 2022 році - 209082,51 грн., плата за користування земельною ділянкою у 2023 році - 240444,89 грн.
За період з 01.01.2020 до 31.12.2023 за Відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:08:158:00175 в загальному розмірі 432 991,52 грн. із врахуванням часткової сплати відповідачем у 2021 році у сумі 105301,84 грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2024 року за вих. № 17/02-07/1920 Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради ОСОБА_1 було направлено претензію щодо добровільного погашення ним заборгованості з плати за земельну ділянку.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Конституційним Судом України у Рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 року надано тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.
Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.
Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).
За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.
Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).
За змістом указаних приписів, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
Отже, підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок відсутні, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки, зберігає у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).
При цьому Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5статті 288ПК України (пункт 7.12. постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20).
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 646/4738/19 (провадження № 61-17197сво20) зазначив, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Також виснував, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що узгоджується з положеннями статті 20 Закону України «Про оцінку земель».
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку землі»).
Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з частиною третьою статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Практикою Верховного Суду, неодноразово підтверджено, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).
Отже, позивач, при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою в період 01.01.2020 року до 31.12.2023 року обґрунтовано взяв до уваги витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Наданий розрахунок відповідачем не спростований, контр розрахунку не надано.
На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, який перебуває у власності ОСОБА_1 . Станом на день звернення Криворізької міської ради до суду договір оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:158:0075 між Криворізькою міською радою та ОСОБА_1 відсутній.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, який у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2022 у справі №905/1680/20 також дійшла висновку, що у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , у період з 01.01.2020 по 31.12.2023 року, здійснював фактичне користування земельною ділянкою, без достатньої правової підстави, а тому є таким, що за рахунок власника цієї ділянки, зберігав у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, й зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, у вказаній редакції).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата» за земельні ділянки державної і комунальної власності".
Оскільки, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Таким чином відповідач ухилявся від сплати орендної плати, хоча йому достеменно було відомо, що нерухоме майно, яке перебуває у нього у власності розташовується на земельній ділянці, що є комунальною власністю Криворізької територіальної громади, а тому відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.
Суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Дніпровського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі № 160/28546/24, за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було ухвалено стягнути з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 на користь Державного бюджету податковий борг у сумі 204894,1 грн. за період з 30.05.2022 по 30.07.2024.
Однак, згідно копії повідомлення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, наданого на запит Криворізької міської ради, Криворізьку міську раду було повідомлено про те, що за судовим рішенням по справі №160/28546/24 не стягнуто суми податкового боргу, так як ФОП ОСОБА_1 05.02.2025 задекларовано до зменшення орендної плати у розмірі 160 566,05 грн. за 2022 рік та у розмірі 22 008,26 грн. за 2024 рік. Водночас податковий орган повідомив, що на дату надання відповіді за ОСОБА_4 рахується податковий борг в сумі 44 161,20 грн., який виник за період 05.02.2025 по 30.09.2025. А відтак вбачається, що з причини подання відповідачем уточнюючих податкових декларації податковий борг за період 2022-2023 рік за останнім не рахується.
Отже, суд не приймає до уваги доводи сторони відповідача про подвійне стягненняз ОСОБА_1 як заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою так і стягнення безпідставно збережених коштів за один і той же період у зв`язку із наявністю рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, яке набуло законної сили, не оскаржено, про стягнення боргу за користування земельною ділянкою відповідачем, які стягуються ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки рішення Дніпропетровського адміністративного окружного суду не виконується.
Разом з тим, під час судового розгляду стороною відповідача було долучено до матеріалів справи копії квитанцій про часткову сплату відповідачем плати за користування земельною ділянкою, а саме: 16.02.2026 (за період 2021) - у сумі 2000 грн., 11.05.2023 року (за період 02.2023-03.2023) у умі 2159 грн., 22.05.2026 (за період 04.2023-05.2023) у сумі 2111 грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок за спірний період встановивши його відповідність вимогами законодавства, дійшов висновку, що сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2020 по 31.12.2023 відповідно до заявленого позивачем та дослідженого судом розрахунку, підлягає стягненню з відповідача частково з урахуванням сплачених під час судового розгляду відповідачем коштів у сумі 6270 грн., та становить 426 721,52 грн.
Згідно частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково (98,6%), тому підлягає відшкодуванню позивачу сплачений ним судовий збір у сумі 6404,00 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером [номер приховано]:08:158:0075, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.01.2020 року по 31.12.2023 року у розмірі 426 721,52 грн. (чотириста двадцять шість тисяч сімсот двадцять одна тисяча 52 коп.), а також витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 6 404,00 грн. (шість тисяч чотириста чотири гривні 00 коп.).
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.
Суддя Г.М. Чирський