Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №338/1691/25
Провадження №2-о/338/38/26
21 вересня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого-судді Шишка О. А.,
присяжних Середюк І. В.,
Дзюник М. І.,
з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа виконавчий комітет Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, як орган опіки та піклування, про визнання фізичної особи недієздатною,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про визнання недієздатною його сестри ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлення над нею опіки та призначення його її опікуном.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 з дитинства страждає психічним захворюванням, є особою з інвалідністю першої групи, не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду і нагляду. Рішенням Богородчанського районного суду від 07.08.2023 її було визнано недієздатною та призначено опікуном брата ОСОБА_3 . Строк дії цього рішення закінчився, а попередній опікун із клопотанням про його продовження не звернувся. Заявник зазначив, що проживає разом із сестрою, фактично опікується нею, допомагає в усьому, у зв`язку з чим просив призначити опікуном його сестри ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 28.08.2026 до участі у справі як заінтересовану особу залучено військову частину НОМЕР_1 .
У судовому засіданні представник заявника адвокат Попович М.М. заявлені вимоги підтримав з викладених підстав.
Представник виконавчого комітету Богородчанської селищної ради як органу опіки та піклування не заперечила проти визнання ОСОБА_2 недієздатною та підтримала подання про призначення заявника її опікуном.
Представник військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не прибув. У поданій 21.09.2026 заяві просив розглянути справу без його участі за наявними письмовими доказами, проти задоволення заяви про визнання особи недієздатною та встановлення опіки не заперечив, покладаючись на позицію суду.
Адвокат Микицей Надії Богданівни ОСОБА_5 зазначив, що визнання її недієздатною та призначення опікуна відповідатиме її інтересам, а досліджені докази підтверджують наявність психічного розладу, який позбавляє її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
ОСОБА_2 брала участь у судовому засіданні, однак зрозумілих пояснень щодо обставин справи не надала.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.
Щодо визнання фізичної особи недієздатною.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 293 ЦПК України справи про визнання фізичної особи недієздатною розглядаються в порядку окремого провадження.
Згідно зі статтями 30, 39 ЦК України підставою для визнання фізичної особи недієздатною є її нездатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу. Отже, суд повинен встановити як наявність такого розладу, так і його вплив на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сестрою заявника, що підтверджується долученими до заяви свідоцтвами про народження. Вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
За довідкою МСЕК серії 10 ААА №885982 від 29.08.2011 ОСОБА_2 встановлено першу групу інвалідності з дитинства безстроково.
Рішенням Богородчанського районного суду від 07.08.2023 у справі №338/414/23 ОСОБА_2 визнано недієздатною та призначено її опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Строк дії рішення встановлено на два роки з моменту набрання ним законної сили. Вказане рішення набрало законної сили 06.09.2023. Таким чином, визначений судом дворічний строк його дії закінчився у вересні 2025 року.
Для встановлення актуального психічного стану ОСОБА_2 у цій справі проведено судово-психіатричну експертизу.
Згідно з висновком експерта №295 від 28.07.2026 ОСОБА_2 страждає психічним розладом у формі важкої розумової відсталості, що відповідає коду F72 за МКХ-10, та не здатна усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
У висновку наведено результати дослідження медичної документації та безпосереднього психіатричного обстеження. Експертом встановлено виражені порушення пізнавальної діяльності, мислення, мовлення, орієнтування, нездатність до самостійної цілеспрямованої діяльності та задоволення основних життєвих потреб. ОСОБА_2 потребує постійної сторонньої допомоги, догляду і нагляду.
Суд оцінює висновок експерта разом з іншими доказами відповідно до статей 89, 110 ЦПК України. Він містить опис проведених досліджень, обґрунтування та відповіді на поставлені питання, узгоджується з медичними документами й відомостями про тривалий характер захворювання. Доказів, які спростовували б висновки експерта, суду не надано.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_2 внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що є підставою для визнання її недієздатною.
Щодо встановлення опіки та призначення опікуна.
Визнання особи недієздатною має забезпечувати захист її прав та інтересів. Відповідно до статей 41, 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України суд встановлює над такою особою опіку, а опікуна призначає за поданням органу опіки та піклування.
При вирішенні питання про кандидатуру опікуна необхідно враховувати вимоги статті 63 ЦК України, зокрема особисті стосунки кандидата з підопічною та його можливість виконувати обов`язки опікуна. Наявність родинних відносин і письмової згоди кандидата не усуває необхідності перевірки цих обставин.
Рішенням виконавчого комітету Богородчанської селищної ради від 27.08.2026 №1791-113/2026 затверджено подання щодо призначення ОСОБА_1 опікуном його сестри ОСОБА_2 .
У поданні зазначено, що ОСОБА_2 проживає разом із братами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є особами з інвалідністю другої групи. За цією адресою до мобілізації проживав і заявник.
Також орган опіки та піклування вказав, що брат ОСОБА_3 одружений, проживає із сім`єю в місті Івано-Франківську, працює та виховує двох неповнолітніх дітей.
Водночас далі в цьому ж поданні зазначено, що фактичний догляд за двома братами та сестрою здійснював ОСОБА_8 , оскільки він своєї сім`ї не має. Наведені відомості про сімейний стан ОСОБА_9 є взаємно суперечливими та не дають можливості встановити, які саме обставини були враховані органом опіки та піклування при оцінці його можливості здійснювати опіку.
З листа військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2026 №10188/1 встановлено, що ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та з 28.04.2026 зарахований до списків особового складу військової частини на посаду курсанта.
Органу опіки та піклування було відомо про проходження заявником військової служби. Рекомендацію щодо його призначення опікуном орган пов`язав із можливістю виконання ним відповідних обов`язків у випадку звільнення зі Збройних Сил України на підставі судового рішення.
Аналізуючи обставини справи, суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 22.06.2026 у справі №305/1557/24, де зазначено, що сам факт проходження військової служби за мобілізацією не перешкоджає призначенню особи опікуном. Суд має дослідити інші кандидатури, їхню реальну спроможність здійснювати опіку та обставини, які підтверджують відповідність призначення заявника інтересам підопічної. Інститут опіки не може використовуватися для уникнення конституційного обов`язку, коли належну опіку можуть забезпечити інші особи.
Отже, проходження ОСОБА_1 військової служби суд не розглядає як самостійну та безумовну підставу для відмови у призначенні його опікуном. Водночас можливе звільнення заявника зі служби не замінює оцінки обставин, необхідних для вирішення питання про опіку, та саме по собі не підтверджує переваги його кандидатури.
Рішенням Богородчанського районного суду від 07.08.2023 опікуном ОСОБА_2 було призначено її брата ОСОБА_9 . Орган опіки та піклування у поданні підтвердив здійснення ним фактичного догляду за сестрою. Крім того, саме ОСОБА_8 забезпечив її участь у судовому засіданні в цій справі.
Зазначені обставини свідчать про збереження його зв`язку із сестрою та участь у забезпеченні її потреб. При цьому саме забезпечення прибуття до суду не є достатнім доказом можливості здійснення ним усіх обов`язків опікуна, однак підлягає оцінці разом із попереднім виконанням таких обов`язків та відомостями органу опіки про фактичний догляд.
Посилання заявника на працевлаштування ОСОБА_9 , а органу опіки та піклування - на його проживання із сім`єю та виховання дітей не підтверджують самі по собі неможливості виконувати обов`язки опікуна. Для такого висновку необхідна оцінка конкретних умов його зайнятості, проживання, стану здоров`я, відносин із сестрою та можливості забезпечити їй належний догляд і представництво.
Натомість подання не містить належного обґрунтування того, чому особа, яка раніше була призначена опікуном та здійснювала фактичний догляд за сестрою, не може виконувати ці обов`язки надалі. Суперечливі відомості про її сімейний стан додатково свідчать про недостатнє з`ясування обставин, які мають значення для вибору кандидатури опікуна.
Наявність у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 інвалідності другої групи також не дає підстав автоматично вважати їх придатними або непридатними до виконання обов`язків опікуна.
Заява військової частини про відсутність заперечень проти задоволення заявлених вимог не звільняє суд від перевірки умов призначення опікуна. Військова частина не здійснює оцінки кандидатури опікуна замість відповідного органу опіки та піклування.
Оцінивши подання разом з іншими доказами, суд дійшов висновку, що воно не містить достатнього обґрунтування призначення опікуном саме ОСОБА_1 за встановлених обставин. Відмова у цій частині мотивується на недостатності обґрунтування запропонованої кандидатури та нез`ясованості можливості здійснення опіки будь-якою іншою особою, в тому числі і тією, яка раніше виконувала відповідні обов`язки і продовжує брати участь у догляді за сестрою.
Тому вимога про призначення ОСОБА_1 опікуном задоволенню не підлягає.
Водночас суд не вирішує питання про призначення опікуном ОСОБА_9 , оскільки відповідне подання щодо його кандидатури та його письмова заява в цій справі відсутні.
Відмова у призначенні запропонованого опікуна не усуває необхідності встановлення опіки над ОСОБА_2 . До призначення опікуна її здійснення забезпечує відповідний орган опіки та піклування згідно зі статтею 65 ЦК України.
Щодо строку дії рішення та судових витрат.
Враховуючи встановлений експертом хронічний, стійкий характер психічного розладу ОСОБА_2 , суд визначає строк дії рішення про визнання її недієздатною на два роки з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.
На підставі викладеного, відповідно до статей 30, 39-41, 55, 58, 60, 63, 65 ЦК України, керуючись статтями 89, 110, 263-265, 268, 293, 294, 296-300 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Заяву задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та жительку с.Горохолин Івано-Франківського району Івано-Франківської області, недієздатною.
До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , покласти обов`язки зі здійснення над нею опіки на орган опіки та піклування Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.
Строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною - 2 (два) роки.
Роз`яснити, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення такого строку.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування та органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 30.09.2026 року
Головуючий О. А. Шишко
присяжні І. В. Середюк
М. І. Дзюник