Справа № 383/416/26
Номер провадження 2/383/458/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
представника позивача - адвоката Рижкової В.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року ОСОБА_1 через представника адвоката Рижкову Вікторію Олегівну звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 13.08.2025 року у розмірі 13000 доларів США, що еквівалентно 565500 грн. 00 коп. та три проценти річних від простроченої суми, що складає 883 грн. 00 коп.
В обгрунтування позову зазначено, що 13.08.2025 року між сторонами укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 строком до 13.02.2026 року кошти в сумі 621402 грн., що є еквівалентом 15000 доларів США, виходячи із встановленого курсу 1 долар США = 41,4268 грн. станом на день підписання договору. Таку ж суму грошових коштів з нарахуванням 5% від суми позики позичальник зобов`язалась повернути до 13.02.2026 року. Згідно п.2 договору позики було встановлено графік повернення платежів, який відповідач порушила. На численні звернення позивача до відповідача в телефонному режимі щодо необхідності повернення боргу за договором позики відповідач не відповідала. 26.01.2026 року та 11.02.2026 року позивач відправила відповідачу лист-прохання про необхідність повернення боргу за договором позики, які залишились без реагування.
На виконання п.9 договору позики позивачем через приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошину С.А. було направлено відповідачу письмове нагадування про прострочення нею виконання зобов`язань за договором позики, у якому вказано про необхідність повернення боргу у зв`язку із закінченням строку сплати та вказана сума боргу, яке отримане відповідачем 28.02.2026 року, але борг на час звернення до суду відповідачем не повернуто.
Оскільки відповідач порушила взяті на себе зобов`язання, сплативши з часу отримання позики лише частину коштів, не виконавши зобов`язання за наступними періодами, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с.27-28).
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.64-65).
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 31.08.2026 року задоволено заяву представника відповідача адвоката Попович Павла Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.85-86).
Позивач в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Рижкова В.О. позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, надавши додаткові пояснення із розрахунком суми заборгованості, за замістом яких узгоджена між сторонами загальна сума боргу з нарахуванням 5% на місяць від суми позики, що становить 19500 доларів США, з яких 15000 доларів США (сума боргу) + 4500 доларів США (5% від суми боргу щомісячно). Відповідач сплатила борг лише за два місяці, тому залишок боргу становить 13000 доларів США (а.с.97-98).
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 01.09.2026 року представник відповідача адвокат Попович П.О. подав до суду заву про розгляд справи без участі сторони відповідача, в якій також виклав свої заперечення щодо розрахунку розміру боргу (а.с.87-88).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.08.2025 року між позикодавцем ОСОБА_1 та позичальником ОСОБА_2 укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А., зареєстрований в реєстрі за №1092, відповідно до умов пункту 1 якого позикодавець при укладенні цього договору передав у власність позичальникові строком до 13.02.2026 року, а позичальник прийняв від нього у власність строком до 13.02.2026 року грошові кошти в розмірі 621402 грн., що є еквівалентом 15000 доларів США, виходячи з встановленого офіційного курсу 1USD = 41,4268 грн. станом на день підписання договору. Таку ж суму грошових коштів з нарахуванням 5 відсотків від суми позики позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві до 13.02.2026 року, що підтверджується копією вказаного договору (а.с.10).
Пунктом 2 договору позики передбачено, що повернення позиченої суми грошей повинно вчинятися за наступним графіком: 15 числа кожного місяця, починаючи з 13.09.2025 року по 13.02.2026 року по 136500 грн., що в еквіваленті становить 3250 доларів США. Повернення грошових коштів на умовах передбачених цим договором, здійснюється позичальником готівкою, особисто на руки позикодавцю. Повернення частини позики у відповідності до ст.545 ЦК України, підтверджується відповідними письмовими розписками позикодавця.
Таким чином, пунктом 2 договору сторони конкретизували зобов`язання позичальника щодо строків, порядку та сум, що підлягають сплаті позивачу з урахуванням щомісячних процентів від суми позики.
Відповідно до пунктів 4, 5 договору позики виконання позичальником свого зобов`язання за цим договором має бути здійснено в місті Бобринець Кропивницького району, Кіровоградської області, готівкою. У разі порушення позичальником умов та строків повернення коштів згідно з графіком повернення, визначеним у пункті 2 цього договору, позикодавець вправі вимагати повернення позичальником коштів достроково в повному обсязі.
У разі, якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також пеню 3 проценти річних від простроченої суми.
Пунктом 6 договору позики передбачено, що після виконання позичальником свого зобов`язання позикодавець повинен передати йому примірник цього договору. Наявність у позикодавця після спливу терміну повернення грошей примірника цього договору вважатиметься простроченням виконання позичальником свого зобов`язання.
У пунктах 9, 10 договору позики сторони домовилися, що документом, який підтверджуватиме прострочення виконання позичальником зобов`язання та безспірність заборгованості буде письмове нагадування (у вигляді заяви) позикодавця про суму заборгованості, яка підлягає поверненню, та строк платежу, передане зі зворотним повідомленням позичальникові у порядку, передбаченому статтею 84 Закону України «Про нотаріат». Сторони домовилися також, що у разі відмови позичальника від одержання вищевказаної заяви, підтвердженої відміткою особи, що її доставляє, позичальник вважатиметься таким, що повідомлений про її зміст.
Згідно пункту 11 договору позики, цей договір вважається укладеним з моменту передачі позикодавцем грошей позичальникові.
Сторона позивача в обґрунтування розміру заборгованості посилається на те, що позичальник ОСОБА_2 повернула суму позики з процентами лише за два місяці в загальній сумі 6500 доларів США, внаслідок чого сума невиконаного відповідачем зобов`язання за договором позики відповідає еквіваленту 13000 доларів США, з яких 10000 доларів США становить сума позики, 3000 доларів США - проценти за користування коштами (Розрахунок: 3250 доларів США (місячний платіж згідно пункту 2 договору позики) х 6 (кількість щомісячних платежів за період з 13.09.2025 року по 13.02.2026 року) = 19500 доларів США (сума позики з процентами за період з 13.09.2025 року по 13.02.2026 року) - 15000 доларів США (сума позики) = 4500 доларів США (проценти за період з 13.09.2025 року по 13.02.2026 року) / 6 (кількість місяців за період з 13.09.2025 року по 13.02.2026 року) = 750 доларів США (проценти за один місяць) х 4 (кількість місяців, за які зобов`язання не виконано) = 3000 доларів США).
ОСОБА_2 доказів виконання зобов`язання за договором позики до суду не надала.
Позивач на підтвердження неодноразового звернення до відповідача в телефонному режимі щодо необхідності повернення боргу за договором позики надала скріншоти вихідних дзвінків (а.с.11-14).
26.01.2026 року та 11.02.2026 року позивач направила на адресу відповідача листи-прохання про повернення боргу за договором позики від 13.08.2025 року, що підтверджується копіями описів вкладення до поштового відправлення, фіскальних чеків та накладних (а.с.15-16).
Крім того, на виконання п.9 договору позики позивачем через приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошину С.А. було направлено відповідачу письмове нагадування про прострочення нею виконання зобов`язань за договором позики від 13.08.2025 року, у якому вказано про закінчення строку повернення боргу та необхідність повернення боргу в сумі 13000 доларів США протягом семи днів з моменту отримання даної заяви (а.с.17, 18). Вказане нагадування отримане відповідачем 28.02.2026 року (а.с.19).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частина перша та друга статті 207 ЦК України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони,
або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до частин першої-третьої статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Факт існування між сторонами договірних відносин щодо надання грошових коштів у борг знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.
Строк повернення боргу за договором позики наступив 13.02.2026 року, однак відповідач взяте на себе грошове зобов`язання в передбачений договором строк у повному обсязі не виконала, про що свідчить наявність у позикодавця після спливу терміну повернення грошей примірника договору позики, тим самим порушив умови договору та вимоги вище наведених норм закону.
Враховуючи, що під час розгляду справи підтверджені та не спростовані відповідачем обставини про наявність договірних зобов`язань між сторонами, беручи до уваги, що відповідач погодився на умови договору під час отримання позики (обов`язок повернення), протягом встановленого терміну за договором позику не повернув, тому є підстави вважати, що зобов`язання відповідача перед позивачем порушені.
Згідно змісту частини другої статті 533 ЦК України з якою якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Спеціального порядку визначення суми, яка підлягає сплаті у гривнях, сторони в укладеному ними договорі не погодили.
Стягнення заборгованості за договором у судовому рішенні підтверджує наявність між сторонами невиконаного зобов`язання та обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора в межах процедури виконання судового рішення (виконавчого провадження).
Тому, формулюючи висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України у спірних правовідносинах, суд констатує, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
Аналогічний висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року по справі № 500/5194/16.
Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові (пункти 62, 63, 64) також зазначено, що стягнення судом першої інстанції заборгованості у сумі, еквівалентній 65000 дол. США за курсом Національного банку України на день виконання рішення, повною мірою відповідає приписам частини другої статті 533 ЦК України.
На користь цього висновку свідчить і те, що Велика Палата Верховного Суду вже висновувала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які підлягають стягненню з боржника, вносить двозначність у розуміння суті обов`язку боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14).
Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Національного банку України на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення.
Зважаючи на викладене, оцінюючи належність доказів по справі, обставини на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором позики від 13.08.2025 року в розмірі еквівалентному 13000 доларів США, за курсом Національного банку України на день виконання судового рішення.
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, тому відповідно до ст.625 ЦК України, позивач має право вимагати від відповідача сплати суми боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, які за період прострочення з 13.02.2026 року по 04.03.2026 року складають 883 грн. 00 коп., а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 5663 грн. 83 коп.
Керуючись ст.ст. 6, 207, 526, 533, 545, 599, 625, 626, 627, 638, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 247, 258, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 13.08.2025 року в розмірі еквівалентному 13000 (тринадцять тисяч) доларів США, за курсом Національного банку України на день виконання судового рішення та три проценти річних в розмірі 883 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 5663 грн. 83 коп.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 01.10.2026 року.
Суддя В.В. Бондаренко