Справа № 705/3015/26
2/693/773/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
01.10.2026 м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Защитинської Т.І.,
за участю секретарів судового засідання Чумак Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жашків в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області(Черкаський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) звернулось до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із позовом про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 30.06.2025, яка набрала законної сили 10.07.2025 по справі № 693/858/25, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП , та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.
3 постанови вбачається, що: 04.04.2025, близько 00 год. 50 хв., під час проведення рибоохоронної роботи на р. Гірський Тікич, поблизу с. Вороне, виявлено ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , які здійснювали вилов риби забороненим знаряддям лову мисиновою сіткою, в період нерестової заборони та виловили рибу карась в кількості 10 шт. вагою 1,5 кг, чим завдав збитків на суму 15810 грн. та вчинив правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 30.06.2025, яка набрала законної сили 10.07.2025 по справі № 693/859/25, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.
3 постанови вбачається, що: 04.04.2025, близько 00 год. 50 хв., під час проведення рибоохоронної роботи на р. Гірський Тікич, поблизу с. Вороне, виявлено ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 , які здійснювали вилов риби забороненим знаряддям лову мисиновою сіткою в період нерестової заборони та виловили рибу карась в кількості 10 шт. вагою 1,5 кг, чим завдав збитків на суму 15810 грн. та вчинив правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Дані постанови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не оскаржували.
Таким чином, позивач вважає, що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є доведеною, однак питання відшкодування збитків в сумі 15810 грн нанесених рибному господарству України при винесенні постанов не вирішено.
Розрахунок матеріальної шкоди проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів».
Враховуючи викладене, посилаючись на положення ст. 40 КУпАП, ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», ст. 1166 ЦПК України позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в сумі 15810 грн 00 коп. та сплачений судовий збір в сумі 3328 грн.
Ухвалою суду від 30.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 27.07.2026.
Ухвалою суду від 03.09.2026 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 01.10.2026.
Позивачем подано через Електронний суд заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належними чином.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належними чином.
Також, відповідачі повідомлялися шляхом розміщення оголошення про виклик особи на сайт суду.
Оскільки учасники справи не з`явилися у судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Так, постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 30.06.2025, яка набрала законної сили 10.07.2025 по справі № 693/858/25, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.
3 постанови вбачається, що: 04.04.2025, близько 00 год. 50 хв., під час проведення рибоохоронної роботи на р. Гірський Тікич, поблизу с. Вороне, виявлено ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , які здійснювали вилов риби забороненим знаряддям лову мисиновою сіткою в період нерестової заборони та виловили рибу карась в кількості 10 шт. вагою 1,5 кг, чим завдав збитків на суму 15810 грн. та вчинив правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 30.06.2025, яка набрала законної сили 10.07.2025 по справі № 693/859/25, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.
3 постанови вбачасться, що: 04.04.2025, близько 00 год. 50 хв., під час проведення рибоохоронної роботи на р. Гірський Тікич, поблизу с. Вороне, виявлено ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 , які здійснювали вилов риби забороненим знаряддям лову мисиновою сіткою в період нерестової заборони та виловили рибу карась в кількості 10 шт. вагою 1,5 кг, чим завдав збитків на суму 15810 грн. та вчинив правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Дані постанови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не оскаржували.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної відповідачем порушенням законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст.13. Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про тваринний світ», об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме зазначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.
Згідно із вимогами ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище. Громадяни України зобов`язані виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.
Пунктом 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19, забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст. 1166 ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Суд бере до уваги те, що факт незаконного вилову риби відповідачами та спричинення, тим самим, майнової шкоди державі, встановлений постановами Жашківського районного суду Черкаської області від 30.06.2025 (справа № 693/858/25) та від 30.06.2025 (справа № 693/858/25), які набрали законної сили та, відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди.
Постанова Кабінету Міністрів України № 1042 від 29 вересня 2023 року встановлює єдині такси для розрахунку збитків за незаконний вилов майже всіх промислових і поширених видів риб в Україні, зокрема й карася. Відповідно до Додатка 1 цієї постанови, за незаконне добування, знищення або пошкодження одного екземпляра карася сріблястого встановлено штраф (компенсацію збитків) у розмірі 1 581 гривня.
З долученого до матеріалів справи розрахунку збитків заподіяних рибному господарству внаслідок незаконного добування, або знищення цінних видів риб та інших об`єктів водного промислу згідно такс Постанови Кабінету Міністрів від 29.09.2023 року № 1042 карась сріблястий кількості 10 шт (такса 1581 грн) загальна вартість 15810 грн.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд доходить висновку, що протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, а також причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками є доведеною, у зв`язку з чим позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 27, 82, 89, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (прож. АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (прож. АДРЕСА_1 ) солідарно грошове стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в сумі 15810 (п?ятнадцять тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Жашківської ТГ: ГУК у Черк.обл./тг м. Жашків/24062100, код отримувача 37930566, казначейство України (ЕАП), на p/p
[рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 24062100.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (прож. АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (прож. АДРЕСА_1 ) солідарно на користь Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (код ЄДРПОУ 41594560, 18035 м. Черкаси вул. Дахнівська 10А, р/р [рахунок приховано] в ДКСУ м. Київ) сплачений судовий збір в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. І. Защитинська