Справа № 296/9410/26
2/296/4869/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Демиденка Данила Петровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
11.08.2026 представник позивача - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Демиденко Д.П. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №20958-04/2024 від 12.04.2024 в сумі 43 600,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 12.04.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 20958-04/2024, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10 900,00 грн строком на 120 днів (з 12.04.2024 по 09.08.2024) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 2,50% на день; нарахування процентів буде здійснюватися щоденно на залишок фактичної заборгованості. Порядок погашення визначено графіком платежів, також можливе дострокове погашення заборгованості. Черговість погашення кредиту встановлюється наступна у першу чергу проценти по кредиту, у другу сума кредиту, у третю неустойка.
У разі не виконання позичальником домовленостей по поверненню кредиту Товариство може нараховувати неустойку у вигляді штрафу; неустойка не може перевищувати розмір подвійної суми кредиту/не може перевищувати половини суми кредиту у випадках визначених договором.
Свої зобов`язання ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» виконало та перерахувало відповідачу 10 900,00 грн.
Відповідачем не виконано умов договору про надання фінансового кредиту №20958-04/2024 від 12.04.2024, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 43 600,00 грн., з яких: - 10 900,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 32 700,00 грн. сума заборгованості за відсотками;
Наразі право вимоги за цим договором має ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», оскільки між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20082024 від 20.08.2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про надання фінансового кредиту №20958-04/2024 від 12.04.2024.
Наявність заборгованості у відповідача за договором про надання фінансового кредиту №20958-04/2024 від 12.04.2024 зумовлює звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 12.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та вирішено розглядати її з повідомленням сторін (ініціатива суду) - 28.09.2026 о 12-00 годині.
14.08.2026 відповідач ОСОБА_1 подав відзив, у якому проти позову заперечив, посилаючись на недоведеність факту отримання ним кредитних коштів у розмірі 10 900 грн, обґрунтованості нарахування 32 700 грн процентів та переходу до позивача права вимоги за кредитним договором №20958-04/2024 від 12.04.2024. Також зазначив про відсутність належних доказів повідомлення його про відступлення права вимоги та просив витребувати відповідні докази. За результатами розгляду справи просив у задоволенні позову відмовити.
18.08.2026 у відповіді на відзив позивач заперечив доводи відповідача, зазначивши, що кредит у сумі 10 900 грн перераховано на зазначену відповідачем платіжну картку, а проценти у розмірі 32 700 грн нараховано відповідно до умов кредитного договору. Вказав на підтвердження переходу до нього права вимоги за договором факторингу та повідомлення відповідача про його відступлення. Просив позов задовольнити в повному обсязі, витребувати у ОСОБА_2 відомості щодо належності карткового рахунку та виписку за ним, а справу розглянути за відсутності представника позивача.
19.08.2026 відповідач подав заперечення на відповідь позивача, у яких зазначає про відсутність доказів фактичного перерахування 10?900 грн на картку, належності картки, періоду та обсягу нарахувань, а також підтвердження переходу права вимоги за договором №20958?04/2024. Відповідач підтримує клопотання про витребування у ОСОБА_2 інформації щодо картки та виписки за 12.04.2024-17.04.2024.
20.08.2026 суд постановив ухвалу про витребовування доказів.
15.09.2026 на виконання ухвали суду про витребовування доказів АТ "ВСТ БАНК" надав виписку по рахунку ОСОБА_1
28.09.2026 сторони чи їх представники до суду не з`явилися.
Представник позивача разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином у відповідності до ЦПК.
Документ в електронному вигляді «Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі Цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій)» від 12.08.2026 було доставлено до електронного кабінету відповідача 13.08.2026 о 12:54:39, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа
Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення документа, надісланого до електронного кабінету, є день його доставлення.
Отже, вважається, що саме 13.08.2026 відповідач повідомлений про розгляд цієї справи судом 28.09.2026 о 12-00 годині.
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
12.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» з заявкою на отримання фінансового кредиту вказавши № картки отримувача - НОМЕР_1
12.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», договір про надання фінансового кредиту №20958-04/2024.
Згідно умов договору, кредитодавець:
- надає позичальнику кредит в розмірі 10 900,00 грн строком на 120 днів, який Клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування - 09.08.2024 (п. 1.1, 1.2 договору);
- кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 ( п.1.6 договору)
- денна процентна ставка - 2.50% (фіксована) розраховується за формулою ДПС= (ЗВСК/ЗРК)* 100% та діє в межах строку кредитування ( п.1.4.1 договору);
- нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості щоденно (п. 3.3 договору);
- заборгованість складається з суми кредиту, процентів та неустойки (п. 3.2 договору);
- погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку платежів, черговість погашення процентів здійснюється наступним чином у першу чергу проценти по кредиту, у другу чергу сума кредиту, у третю чергу неустойка (п.3.1, 3.7 договору);
- в разі не виконання позичальником умов договору та не сплати платежів які встановленні графіком платежів Товариство може нараховувати неустойку у вигляді штрафу; нараховується після прострочення 4 днів за графіком платежів та в розмірі до 2х або до1/2 суми кредиту (п. 5.3 договору)
Згідно Графіку платежів відповідач мав погасити кредит в сумі 10 900,00 грн - 09.08.2024(одноразово). Відсотки за користування кредитом мали сплачуватися - 11.05.2024, 10.06.2024, 10.07.2024 та 09.08.2024 по 8175, 00 грн., що сукупно - 32700,00 грн
Загальна вартість кредиту - 43600,00 грн (10900,00 грн+32700,00 грн)
ОСОБА_1 підписав договір та графік платежів електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3446.
Кредитодавець на виконання умов договору про надання фінансового кредиту №20958-04/2024 від 12.04.2024 року, перерахував 12.04.2024 о 15:50 - 10900,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.uа - 116210132. Призначення платежу:зарахування на картку № НОМЕР_1 , що підтверджено листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 30.01.2025 № 3466_25[телефон приховано].
15.09.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів з АТ «ВСТ БАНК» надав інформацію, платіжна картки № НОМЕР_2 емітованої як спосіб доступу до рахунку ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 : НОМЕР_4 у національній валюті.
Також Банк надав виписку по рахунку НОМЕР_5 в період з 12.04.2024 по 17.04.2024 згідно якої 12.04.2024 о 15:50 на рахунок ОСОБА_1 було зараховано кредит в сумі 10900,00 грн
За розрахунком позивача у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 43 600,00 грн., з яких:
- 10 900,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 32 700,00 грн. сума заборгованості за відсотками;
Між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20082024 від 20.08.2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про надання фінансового кредиту №20958-04/2024 від 12.04.2024;
Так, згідно 1.2. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.
В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов`язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку №4 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №5).. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача - є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].
Відповідно до переліку (Реєстру) Боржників від 20.08.2024 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №20082024 від 20.08.2024 року в тому числі до Відповідача в сумі 43 600,00 грн. з яких 10 900,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 32 700,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Таким чином суд встановив, що позивач набув права вимоги до відповідача та між ними між існують зобов`язальні, цивільно -правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюється нормами ЦК України.
Вирішуючи спір по суті суд прийшов наступного.
За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положнь ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст. ст. 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Суд під час розгляду справи встановив, що 12.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» з заявкою на отримання фінансового кредиту вказавши № картки отримувача - НОМЕР_1
12.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», договір про надання фінансового кредиту №20958-04/2024.
Згідно умов договору, кредитодавець:
- надає позичальнику кредит в розмірі 10 900,00 грн строком на 120 днів, який Клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування - 09.08.2024 (п. 1.1, 1.2 договору);
- кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 ( п.1.6 договору)
- денна процентна ставка - 2.50% (фіксована) розраховується за формулою ДПС= (ЗВСК/ЗРК)* 100% та діє в межах строку кредитування ( п.1.4.1 договору);
- нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості щоденно (п. 3.3 договору);
- заборгованість складається з суми кредиту, процентів та неустойки (п. 3.2 договору);
- погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку платежів, черговість погашення процентів здійснюється наступним чином у першу чергу проценти по кредиту, у другу чергу сума кредиту, у третю чергу неустойка (п.3.1, 3.7 договору);
- в разі не виконання позичальником умов договору та не сплати платежів які встановленні графіком платежів Товариство може нараховувати неустойку у вигляді штрафу; нараховується після прострочення 4 днів за графіком платежів та в розмірі до 2х або до1/2 суми кредиту (п. 5.3 договору)
Згідно Графіку платежів відповідач мав погасити кредит в сумі 10 900,00 грн - 09.08.2024.Відсотки за користування кредитом мали сплачуватися 11.05.2024, 10.06.2024, 10.07.2024 та 09.08.2024 по 8175, 00 грн., що сукупно - 32700,00 грн. Загальна вартість кредиту скала б - 43600,00 грн
ОСОБА_1 підписав договір та графік платежів електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3446.
Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021 (справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19).
Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано
Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, вважає, що 25.02.2026 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №20958-04/2024.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Кредитодавець на виконання умов договору про надання фінансового кредиту №20958-04/2024 від 12.04.2024 року, перерахував 12.04.2024 о 15:50 - 10900,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.uа - 116210132. Призначення платежу:зарахування на картку № НОМЕР_1 , що підтверджено листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 30.01.2025 № 3466_25[телефон приховано].
15.09.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів з АТ «ВСТ БАНК» надав інформацію, платіжна картки № НОМЕР_2 емітованої як спосіб доступу до рахунку ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 : НОМЕР_4 у національній валюті.
Також Банк надав виписку по рахунку НОМЕР_5 в період з 12.04.2024 по 17.04.2024 згідно якої 12.04.2024 о 15:50 на рахунок ОСОБА_1 було зараховано кредит в сумі 10900,00 грн
Виписка Банку є первинним документом ( постанова ВС у справі № 200/5647/18 від 16.09.2020) і ця позиція Верховного суду є сталою.
Отже, факт отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» в сумі 10 900,00 грн., 12.04.2024, суд вважає доведеним.
Доказів повернення ОСОБА_1 кредитних коштів первісному кредитору в сумі 10 900,00 грн 09.08.2024, як те передбачено умовами договору матеріали цивільної справи не містять.
Щодо відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідно до п. 1.4.1 Договору про надання фінансового кредиту № 20958-04/2024 від 12.04.2024. ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити проценти за користування кредитом із розрахунку 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування, що нараховуються щоденно.
При цьому в п. 1.4.2, 1.5. Договору сторони погодили , що якщо Клієнт 11.05.2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі ---% на перший платіж відповідно до Графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі відповідно до Графіку платежів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
Також графіком платежів було погоджено, що відсотки за користування кредитом мали сплачуватися 11.05.2024, 10.06.2024, 10.07.2024 та 09.08.2024 по , 8175, 00 грн., що сукупно склало б 32700,00 грн
Відповідач жодного разу не здійснював оплати за кредитом, отже йому мали нараховуватися відсотки за 120 днів користування кредитом.
За користування кредитом у сумі 10900,00 грн за період з 12.04.2024 по 09.08.2024 (120 днів) нараховано проценти в сумі 32 700,00 грн.
Щодо правильності нарахування відсотків
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено вимогами щодо граничного розміру денної процентної ставки: 2,5 % - у період з 24.12.2023 по 22.04.2024; 1,5 % - у період з 23.04.2024 по 20.08.2024; 1 % - з 21.08.2024.
Відповідно, проценти мали б нараховуватися так:
- з 12.04.2024 по 22.04.2024 (11 днів): 10 900 грн х 2,5 % х 11 = 2 997,5 грн;
- з 23.04.2024 по 09.08.2024 (109 дні): 10 900 грн х 1,5 % х 109 = 17 821,50 грн. Що сукупно складає 20 819,00 грн.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні "не може перевищувати". Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умов, які перевищують максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас наявність умов про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure.
Отже, розмір процентів, що мав би сплатити відповідач становив 20 819,00 грн.
Таким чином первісний кредитор мав право вимоги до відповідача в сумі 31 719,00 грн, з яких :
-10900,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;
-20 819,00 гривень - заборгованість за відсотками;
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
20.08.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20082024 від 20.08.2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про надання фінансового кредиту №20958-04/2024 від 12.04.2024;
Так, згідно 1.2. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.
В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов`язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку №4 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №5).. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача - є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].
Відповідно до переліку (Реєстру) Боржників від 20.08.2024 - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №20082024 від 20.08.2024 року в тому числі до Відповідача в сумі 43 600,00 грн. з яких 10 900,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 32 700,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Оскільки первісний кредитор мав право вимоги до позивача в сумі 31 719,00 грн, з яких :
-10900,00 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;
-20 819,00 гривень - заборгованість за відсотками;
то саме в такому розмірі і до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 20958-04/2024.
Таким чином суд вважає, що надані докази стороною позивача безумовно свідчать, що відповідач отримавши 12.04.2024 в кредит від ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» грошові кошти в сумі 10900,00 грн не погасив їх 09.08.2024 та не сплатив відсотків за користування кредитними коштами з 12.04.2024 по 09.08.2024 в сумі 20 819,00 грн. право на які в подальшому набув відповідач на підставі договору факторингу №20082024 від 20.08.2024
Натомість доводи відповідача про неотримання кредиту повністю спростовано первинними документами та доказів зворотнього відповідачем не надано.
Отже суд приймає рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 31 719,00 грн. в якості заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №20958-04/2024 від 12.04.2024.
Щодо судових витрат.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
При цьому за приписами п.4 ч.3 ст133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судовий збір.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» понесло судові витрати, що складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.33)
Ціна позову - 43 600,00 грн, судом задоволено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача - 31 719,00 грн, що дорівнює 72,75 % від ціни позову.
Оскільки суд задовільнив позов частково то відповідно з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1936,9 грн (3 1719,00 грн : 46 300, 00 грн х 2662,40 грн = 1936,9 грн) , що пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст.509,525,526,530,610,1048,1054 ЦК України ст.ст.12, 13 , 81, 133 , 141, 258,259,263-265,354,355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Демиденка Данила Петровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №20958-04/2024 від 12.04.2024 року, у сумі 31 719 (тридцять одна тисяча сімсот дев`ятнадцять) гривень 00 копійок, з яких:
-10 900 (десять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту;
-20 819 (двадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками;
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрати зі сплати судового збору в сумі 1936 (одна тисяча дев`ятсот тридцять шість) гривень 9 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 30.09.2026
Відомості про учасників справи
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул.Лісова, будинок 2, р/р НОМЕР_6 (Гривня), АТ "ТАСКОМБАНК", код банку 339500
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В. М. Шкиря