ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8763/26 Справа № 178/901/26 Суддя у 1-й інстанції - Лісняк В. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Городничої В.С.,
суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Глущенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2026 року про відмову у відкритті провадження у складі судді Лісняк В.В. по цивільній справі №178/901/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департаменту комунальної власності та земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Служба у справах дітей Криничанської районної адміністрації, про визнання права володіння та користування житловим будинком, скасування державної реєстрації права власності та виселення, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2026 року відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департаменту комунальної власності та земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Служба у справах дітей Криничанської районної адміністрації, про визнання права володіння та користування житловим будинком, скасування державної реєстрації права власності та виселення (а.с. 33-35).
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 38-41).
Відповідачі по справі не скористались своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідач ОСОБА_2 через свого представника адвоката Медведєвої Л.В. подав до суду апеляційної інстанції пояснення, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін (а.с. 58).
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі, виходив з того, що у провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи Служба у справах дітей Криничанської районної державної адміністрації, КП "Криничанське бюро технічної інвентаризації" Криничанського району Дніпропетровської області, Департамент комунальної власності та земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, про визнання права власності на житловий будинок, зобов`язання повернути житловий будинок, виселення та скасування рішення про державну реєстрацію на житловий будинок, яка була предметом розгляду в тому числі і в судах апеляційної та касаційної інстанції, в рамках якої вже було вирішено спір між сторонами з приводу житлового будинку по АДРЕСА_1 . Таким чином, звернення ОСОБА_1 з даним позовом фактично спрямоване на повторний судовий розгляд спору, який уже був предметом розгляду суду та остаточно вирішений у встановленому законом порядку, що є неприпустимим.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
За положеннями ст. ст. 55, 124 Конституції України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є рішення, що набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена підстава для відмови у відкриті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Згідно наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет позову, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Підстава позову - це обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин), позивач просить про захист свого права.
Ухвалюючи рішення про відмову у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції вказав, що в рамках справи №178/51/16-ц вже було вирішено спір між цими сторонами з приводу житлового будинку по АДРЕСА_1 , що є предметом позову і у даній справі.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що хоча у справі №178/51/16-ц та у даній справі спір виник між тими самими сторонами та з приводу житлового будинку по АДРЕСА_1 , проте, суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що у справі №178/51/16-ц ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання права власності на житловий будинок, зобов`язання повернути житловий будинок, виселення та скасування рішення про державну реєстрацію на житловий будинок, а у даній справі №723/3400/26 ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання права володіння та користування житловим будинком, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок та виселення із житлового будинку.
Вказане свідчить, що у цих справах різні предмети позову.
Таким чином, висновок місцевого суду щодо наявності правових підстав для відмови у відкритті провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України є необґрунтованим та передчасним.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до приписів п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Виходячи із вищевикладеного, ухвала Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2026 року про відмову у відкритті провадження не може вважатись законною та обґрунтованою, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена з невідповідністю висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, із порушенням норм процесуального права.
Як роз`яснено у пункті 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в частині першій статті 293 ЦПК, або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу, передбачену у пункті 2 частини першої статті 324 ЦПК, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 88 ЦПК.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 13 травня 2026 року про відмову у відкритті провадження - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені «29» вересня 2026 року.
Повний текст постанови складено «30» вересня 2026 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: М.Ю. Петешенкова
М.О. Макаров