ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/354/26 Справа № 204/13783/23 Суддя у 1-й інстанції - Чудопалова С. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Глущенко О.І.,
прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури Шустової В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу Органу Опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18 квітня 2025 року у складі судді Чудопалової С.В. у цивільній справі № 204/13783/23 за позовом Органу Опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Комунальний заклад соціального захисту "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Обійми" Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2023 року Орган Опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернувся до суду із позовом, пред`явленим до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , визначивши третьою особою КЗ СЗ "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Обійми" ДМР, на предмет позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнувши з нього на користь законного представника дитини або на особистий розрахунковий рахунок дитини, відкритий в банківській установі або закладу, де буде перебувати дитина на повному державному утриманні, до досягнення дитиною повноліття, аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з дня надходження позову до суду; відповідача ОСОБА_6 відносно дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнувши з нього на користь законного представника дітей або на особистий розрахунковий рахунок дітей, відкритий в банківській установі або закладу, де будуть перебувати діти на повному державному утриманні, до досягнення кожним з дітей повноліття, аліменти у розмірі по 1/8 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на кожного з дітей, починаючи стягнення з дня надходження позову до суду; допустити негайне виконання рішення суду щодо стягнення аліментів у межах суми платежі за один місяць.
В обґрунтування позивач зазначає, що в управлінні-службі у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради на обліку перебувають діти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відомості про батька дітей були внесені матір`ю усіх дітей - ОСОБА_7 при їх народженні відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України. Діти з червня 2018 до грудня 2022 років перебували на обліку в управлінні-службі у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, як такі, що опинились у складних життєвих обставинах. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2022 року мати дітей ОСОБА_7 позбавлена батьківських прав по відношенню до дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 3 22 лютого 2023 року діти перебувають в КЗ СЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» ДМР» на повному державному утриманні. 23 березня 2023 року позивачу стало відомо, що відносно дитини ОСОБА_8 визнано батьківство громадянином України ОСОБА_4 , а відносно дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , визнано батьківство громадянином України ОСОБА_6 .. Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 23 березня 2023 року підстави внесення відомостей про батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_10 до актових записів про народження дітей змінені 15 жовтня 2022 року з ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України на ст. 126 Сімейного Кодексу України. Відповідно до інформації управління-служби у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради з часу визнання батьківства відносно дитини ОСОБА_1 до теперішнього часу ОСОБА_4 разом з дитиною не проживає, не бере участі у вихованні, не цікавиться його здоров`ям, розвитком, навчанням та життям, не надає матеріальної підтримки. Позивач вказує, що з часу визнання батьківства відносно дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_3 до теперішнього часу ОСОБА_6 також із дітьми не проживає, не бере участі у вихованні, не цікавиться їх здоров`ям, розвитком, навчанням та життям, не надає матеріальної підтримки. Своїми діями та бездіяльністю відносно дітей, останні не бажають змінити ставлення до виховання та утримання, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даними позовними вимогами.
Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18 квітня 2025 року у задоволенні позову Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, який діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: КЗ СЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» ДМР про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовлено у повному обсязі (а.с. 228-241 Том І).
Рішення суду мотивовано встановленням факту відсутності батьківства відповідачів відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_12 та виключенням відомостей про батька з їх актових записів про народження, а внесено відомості про іншу особу, до якої позов не пред`явлений. З цього суд першої інстанції вважав вимоги позову не доведеними позивачем.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, у червні 2025 року Орган Опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу (а.с. 1-11 Том ІІ), посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, відсутність всебічного та повного дослідження матеріалів справи. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачі визнали батьківство відносно усіх дітей у 2024 роках, записавши себе за згодою матері дітей батьками в органах РАЦС.
У 2024 році ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в судовому порядку оспорили батьківство відносно неповнолітніх дітей, а відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 після відповідача ОСОБА_6 визнав себе батьком ОСОБА_13 .
Скаржник наголошує на тому, що відповідачі визнали себе батьками дітей за спільною заявою з матір`ю дітей ОСОБА_12 , про що було внесено відомості про батьків до актових записів про народження дітей.
Згодом оспорили своє батьківство щодо усіх дітей ОСОБА_12 , включно з визнанням батьківства відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . ОСОБА_13 в судовому порядку, та скасували судовими рішеннями їх батьківства щодо дітей, про що також внесено відомості про актових записів про народження дітей. Після оскарження таких рішень скаржником у 2025 році та скасування судових рішень від 2024 року, батьками дітей залишились зареєстровані відповідачі, чого суд першої інстанції не врахував, як і не врахував того, що, визнаючи батьківство відповідачами в органах РАЦС, мати дітей - ОСОБА_7 рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2022 року була позбавлена батьківських прав та не могла надавати свою згоду на реєстрацію за відповідачами їх батьківства відносно дітей. Скаржник відзначив, що діти як перебували під контролем управління-служби у справах дітей з 2014 року, так і перебувають на повному державному утриманні, а відповідачами не вчинено жодних дій щодо влаштування життя дітей разом із ними, дій щодо їх утримання тощо. Натомість, відповідачі перетнули кордон, виїхавши за межі України, що підтверджується відомостями ДПС, та не забравши своїх дітей з дитбудинку. Діти таких людей, як ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , як і ОСОБА_13 до того ж, не знають, ніколи їх не бачили та не вважають їх своїми батьками. Про такі фактичні обставини достеменно була обізнана мати дітей - ОСОБА_7 , однак навмисно вчиняла дії з проведення реєстрації батьківства за відповідачами щодо дітей, не будучи вже юридично їх матір`ю та їх законним представником. Скаржник відзначає, що, після оскарження ним в судовому порядку скасування судовими рішеннями батьківства кожного з відповідачів, останні залишились бути зареєстрованими батьками усіх дітей, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження. Враховуючи інтереси дітей, які залишились без батьківського піклування, перебувають у державному закладі, а відповідачі, будучи зареєстрованими батьками усіх трьох неповнолітніх дітей, не вчиняють дій щодо зацікавленості у вихованні їх, утриманні та розвитку, покинули їх, перетнувши кордон України, є підстави для позбавлення їх батьківських прав відносно усіх дітей, в силу ст. 164 СК України.
Разом з цим, враховуючи, що відповідачі є зареєстрованими батьками дітей, участі у їх утриманні не приймають, тому належить з них стягнути і аліменти на утримання дітей до їх повноліття.
Таких фактичних обставин судом першої інстанції не враховано, що призвело до невірного висновку суду, порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, а тому скаржник вважає, що є підстави для скасування рішення суду першої інстанції із задоволенням позовних вимог в повному обсязі.
У вересні 2025 року ОСОБА_4 , скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, через свого представника - адвоката Бочкарь Р.В. подав відзив на апеляційну скаргу, де зазначив про те, що скаржник не зазначив жодного заперечення проти доказів, що були досліджені судом першої інстанції. Сторона відповідача також наголошує на тому, що за адвокатським запитом до Центрально-міського відділу ДРАЦС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) отримано відповідь, що відомості про батька ОСОБА_4 щодо дитини ОСОБА_1 не знайдено, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність у нього батьківства відносно цієї дитини. За клопотанням сторони відповідача судом було витребувано відомості з РАЦС повний витяг з актового запису №14 від 19 січня 2010 року, де також встановлюється відсутність відомостей про батька ОСОБА_4 щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що судом першої інстанції вірно було встановлено, що після оспорювання батьківства, яке судовим рішенням скасовано, було внесено зміни і до актового запису про народження дитини ОСОБА_1 та виключено запис про батька ОСОБА_4 зі зміною по батькові дитини. Відзначає і те, що суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування щодо встановлення доцільності у позбавленні батьківських прав відповідачів відносно дітей ОСОБА_12 , адже відповідачі вже не є батьками дітей та виключені з актових записів їх про народження. Сторона відповідача ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін (а.с.30-34 Том ІІ).
У січні 2026 року ОСОБА_6 , скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, через свого представника - адвоката Ювченка А.В. подав відзив на апеляційну скаргу, де зазначив про те, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції існували безумовні обставини, встановлені рішенням Жодвного районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2024 року у справі №201/480/24, яке набрало законної сили, щодо відсутності біологічного та юридичного спорінення відповідача з дітьми. Таке рішення було виконано шляхом внесення відомостей про батька, де його виключено з графи "батько" в актових записах щодо двох дітей Мотуз зі зміною по батькові дітей. Вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову, оскільки не мав права позбавляти його батьківських прав за відсутності у нього статусу батька. Також наголосив на тому, що йому не було відомо про ініціювання скаржником процедури оскарження судового рішення, яким його батьківство було скасовано та лише зі скарги він про це дізнався, що йому, нібито, повернуто статус батька. Крім того сторона відповідача ОСОБА_6 наголосила і на тому, що між відповідачем та дітьми ОСОБА_11 та ОСОБА_3 відсутнє кровне споріднення, при цьому за словами матері дітей - ОСОБА_7 про те, що він є батьком цих дітей, відповідач вирішив зареєструвати себе батьком, згодом вирішивши перевірити такий факт шляхом оспорювання батьківства в судовому порядку, що і стало підставою для з`ясування питання дійсного батьківства щодо цих дітей та відсутності кровного споріднення з ними. Відповідач не мав на меті покинути дітей, враховуючи, що третя особа визнала батьківство щодо цих дітей, а тому відповідач сприйняв це як юридичну визначеність. Відповідач зазначає, що не отримував жодного судового рішення, яким би скасовувалось рішення суду про скасування його батьківства відносно двох неповнолітніх дітей ОСОБА_12 . Він вважає, що не має статусу батька, та у нього відсутня вина в його діях. Виїзд його за кордон відбувався в умовах загальної безпекової ситуації у жовтня 2022 року та не мав на меті припинення спілкування з дітьми. Подальша його відсутність у житті дітей стала логічною за фактом відсутності біологічного споріднення, що встановлено судовим рішенням. При опитуванні судом першої інстанції неповнолітніх дітей, останні пояснили, що не знають його як батька, ніколи з ним не спілкувались та не сприймають його як члена родини. Вважають своїм батьком іншу особу, з якою мали стабільний емоційний та побутовий зв`язок аж до його смерті. Скаржник штучно намагається нав`язати дітям його як батька, який наразі ані біологічно, ані соціально не пов`язаний з дітьми, що, на думку сторони цього відповідача суперечить найкращим інтересам дітей. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін (а.с.58-60 Том ІІ).
22 вересня 2026 року Дніпропетровської обласної прокуратурою подана заява про взяття участі у даній справі з метою заслуховування обставин справи.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про повне задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Дніпропетровськ, про що Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 19 січня 2010 року в Книзі реєстрації народжень вчинений актовий запис № 14 та видане свідоцтво про народження повторно серії НОМЕР_1 , копія якого наявна в матеріалах справи. В актових записах про народження матір`ю зазначена ОСОБА_7 , а батьком ОСОБА_4 (а.с. 11 Том І).
ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Дніпропетровськ, про що Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 06 грудня 2011 року в Книзі реєстрації народжень вчинений актовий запис № 517 та видане повторно свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.12 Том І).
Також встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Дніпропетровськ, про що Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 24 січня 2014 року в Книзі реєстрації народжень вчинений актовий запис № 37 та видане повторно свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.13 Том І).
В актових записах про народження дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матір`ю зазначена ОСОБА_7 , а батьком ОСОБА_6 (а.с.12-13 Том І).
Відповідно до інформації Центрального районного у місті Дніпрі ВДРАЦС головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 05 липня 2018 року №1938/14.5-29 відомості про батьків дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , внесені до актових записів про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.20 Том І).
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2022 року мати дітей - ОСОБА_7 було позбавлено батьківських прав по відношенню до дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .. Рішення суду набрало законної сили 20 грудня 2022 року (а.с.16-19 Том І).
Згідно довідки наданої начальником управління-служби у справах дітей Центральна адміністрація Дніпровської міської ради від 27 вересня 2023 року судом першої інстанції встановлено, що діти ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з червня 2018 до грудня 2022 перебували на обліку в управлінні-службі у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, як такі, що опинились у складних життєвих обставинах з підстав «проживання у сім`ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, а саме: коли вони без поважних причин не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає або може вплинути на її фізичний розвиток, не створюють умов отримання нею освіти» (а.с.15 Том І).
Також судом першої інстанції встановлено, що діти ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з 22 лютого 2023 року до теперішнього часу перебувають в КЗ СЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» ДМР» на повному державному утриманні.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №0[телефон приховано] від 23 березня 2023 року підстави внесення відомостей про батька ОСОБА_4 , до актового запису про народження дитини ОСОБА_1 , змінені 15 жовтня 2022 року з ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України на ст. 126 Сімейного Кодексу України (а.с.24-26 Том І).
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №0[телефон приховано] від 23 березня 2023 року та від № 0[телефон приховано] від 23 березня 2023 року підстави внесення відомостей про батька ОСОБА_6 , до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінені 15 жовтня 2022 року з ч.1 ст. 135 Сімейного Кодексу України на ст. 126 Сімейного КодексуУкраїни (а.с.27-33 Том І).
Розпорядженням голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради №235-р та №236-р від 05 вересня 2023 року складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відносно дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.22-48 Том І).
Із дослідженого повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 0[телефон приховано] від 19 лютого 2025 року, який було витребувано судом за клопотанням представника ОСОБА_4 - адвоката Бочкарь Р., судом першої інстанції встановлено, що відповідно запису № 3 відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були виключені на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 08 жовтня 2024 року (по ц/справі № 201/8835/24 про оспорювання батьківства) та внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 , в якому в графі «відомості про дитину» змінено по-батькові дитини - з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 », прізвище дитини « ОСОБА_12 » ім`я дитини « ОСОБА_16 », та дату народження « ІНФОРМАЦІЯ_4 » - залишено без змін.
Згідно дослідженого повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 за №0[телефон приховано] та №0[телефон приховано] від 19 лютого 2025 року, який було надано позивачем, встановлено, що відповідно до запису № 3 відомості про батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як батька ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , були виключені на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2024 року (ц/справа № 201/480/24 про виключення відомостей з актових записів, внесення змін до актових записів та внесені відомості про визнання батьківства за іншою особою).
Суд першої інстанції вважав встановленими такі обставини також і рішеннями Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 лютого 2024 року по справі № 201/480/24, яке набрало законної сили 21 березня 2024 року та по справі № 201/8835/24 від 08 жовтня 2024 року, яке набрало законної сили 08 листопада 2024 року, а тому вказані обставини не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи на підставі ч. 4ст. 82 ЦПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вказані рішення знаходяться в відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Разом з цим суд першої інстанції вважав, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав щодо дітей суд першої інстанції не береться до уваги, оскільки відповідачі, на час розгляду справи в суді вже фактично не є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав встановленим факт відсутності у відповідачів статусу батьків неповнолітніх дітей ОСОБА_12 , що унеможливлює позбавлення їх таких батьківських прав відносно цих дітей, а, відтак, і стягнення з них аліментів на їх утримання.
Колегія суддів повністю не погоджується як зі встановленими фактичними обставинами, так і з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Колегією суддів, з наданої на ухвалу суду від 09 червня 2026 року відповіді Центрально-міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі від 25 червня 2026 року за №583/31.28-89 (а.с.120-131 Том ІІ) встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , та 24 січня 2014 року вчинено актовий запис про народження №37 Кіровським ВДРАЦС реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції на підставі медичного свідоцтва про народження №48 від 14 січня 2014 року, виданого КЗ "Дніпропетровський міський пологовий будинок №1" Дніпропетровської обласної ради.
Батьками ОСОБА_9 зазначені батько ОСОБА_19 , мати ОСОБА_7 . Відомості про батька внесені за вказівкою матері на підставі ст. 135 СК України.
У розділі "Виправлення, внесення змін до відомостей актового запису" міститься запис №1 про внесення відомостей про визнання батьківства від 15 жовтня 2022 року реєстратором Центрального відділу державної реєстрації цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Підставою для таких змін зазначено ст. 126 СК України та заяви №139/20.17-41 від 11 жовтня 2022 року, подані до Новокодацького відділу державної реєстрації цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Суть змін: внесено зміни про батька дитини з зазначенням батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , замість ОСОБА_19 та по батькові дитини замінено з " ОСОБА_20 " на " ОСОБА_21 ". Місце проживання ОСОБА_6 вказано як АДРЕСА_1 . Змінено відомості в державній реєстрації народження дитини ОСОБА_9 щодо зазначення батька, зі ст. 135 СК України за вказівкою матері, на ст. 126 СК України.
У відповідності до запису №2 відомості актового запису народження цієї дитини змінювались 12 лютого 2023 року для звірки реєстратором ДПС в частині РНОКПП матері, де зазначено з "інформація відсутня" на " НОМЕР_4 ".
Згідно до запису №3 24 квітня 2024 року виключено відомості про батька дитини за рішенням суду про визнання батьківства, виключення відомостей з актового запису, внесення змін №201/480/24 від 19 лютого 2024 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. Зміни внесено Центральний відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 24 квітня 2024 року.
Суть зміни: відомості про батька - ОСОБА_22 змінено на інформація видалена, ОСОБА_23 на інформація видалена, ОСОБА_24 змінено на інформація видалена, громадянство України змінено на інформація видалена. Також змінено місце проживання ОСОБА_6 та рік його народження на інформація видалена.
Згідно запису №4 від 24 квітня 2024 року, тобто, того ж дня, внесено відомості про батька про визнання батьківства за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2024 року у справі №201/480/24.
Суть зміни: по батькові дитини з " ОСОБА_21 " змінено на " ОСОБА_25 ", відомості про батька з відсутньої інформації змінено на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянство Україна, РНОКПП батька НОМЕР_5 , місце проживання змінено на АДРЕСА_2 .
Згідно запису №5 внесено зміни до відомостей від 07 серпня 2025 року про позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2022 року у справі №203/341/22.
Разом з цим колегією суддів встановлено, що свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 , видавались неодноразово:
- при народження ІНФОРМАЦІЯ_11 серії НОМЕР_6 , припинено дію на підставі ст. 126 СК України;
- повторне серія НОМЕР_7 від 28 липня 2021 року, яке припинено на підставі ст. 126 СК України;
- повторне серія НОМЕР_8 від 17 жовтня 2022 року, видано Новокодацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), яке припинено на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2024 року у справі №201/480/24;
- повторне серія НОМЕР_3 від 21 лютого 2023 року, видане Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), підстав припинення не зазначено;
- повторне серія НОМЕР_9 від 26 квітня 2024 року, виданого Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Дитина ОСОБА_26 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та 19 січня 2010 року вчинено актовий запис про народження №14 Кіровським ВДРАЦС реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції на підставі медичного свідоцтва про народження №3080 від 31 грудня 2009 року, виданого КЗ "Дніпропетровський міський пологовий будинок №1" Дніпропетровської обласної ради.
Батьками ОСОБА_8 зазначені батько ОСОБА_19 , мати ОСОБА_7 . Відомості про батька внесені за вказівкою матері на підставі ст. 135 СК України.
У розділі "Виправлення, внесення змін до відомостей актового запису" міститься запис №1 про внесення відомостей про визнання батьківства від 15 жовтня 2022 року реєстратором Центрального відділу державної реєстрації цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Підставою для таких змін зазначено ст. 126 СК України та заяви №140/20.17-41 від 11 жовтня 2022 року, подані до Новокодацького відділу державної реєстрації цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Суть змін: внесено зміни про батька дитини з зазначенням батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , замість ОСОБА_19 та по батькові дитини замінено з " ОСОБА_15 " на " ОСОБА_14 ". Місце проживання ОСОБА_4 вказано як АДРЕСА_3 . Змінено відомості в державній реєстрації народження дитини ОСОБА_8 щодо зазначення батька, зі ст. 135 СК України за вказівкою матері, на ст. 126 СК України.
У відповідності до запису №2 відомості актового запису народження цієї дитини змінювались 17 лютого 2023 року для звірки реєстратором ДПС в частині РНОКПП матері, де зазначено з "інформація відсутня" на " НОМЕР_4 ".
Згідно до запису №3 21 січня 2025 року виключено відомості про батька дитини за рішенням суду про оспорювання батьківства №201/8835/24 від 08 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. Зміни внесено Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 21 січня 2025 року.
Суть зміни: відомості про батька - ОСОБА_27 змінено на ОСОБА_12 , ОСОБА_28 на ОСОБА_20 , ОСОБА_14 змінено на ОСОБА_15 , громадянство України змінено на інформація видалена. Також змінено місце проживання ОСОБА_27 та рік його народження на інформація видалена та не вказана. Підстави ст. 126 СК України змінено на ч.1 ст. 135 СК України.
Згідно запису №4 внесено зміни до відомостей від 21 травня 2025 року про позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2022 року у справі №203/341/22.
Разом з цим колегією суддів встановлено, що свідоцтва про народження дитини ОСОБА_1 , видавались неодноразово:
- при народження ІНФОРМАЦІЯ_12 серії НОМЕР_10 Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції;
- повторне серія НОМЕР_11 від 28 липня 2021 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
- повторне серія НОМЕР_12 від 17 жовтня 2022 року, видано Новокодацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), яке припинено на підставі рішення суду про вилучення відомостей про батька;
- повторне серія НОМЕР_13 від 21 лютого 2023 року, видане Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса);
- повторне серія НОМЕР_14 від 28 лютого 2025 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Дитина ОСОБА_29 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та 06 грудня 2011 року вчинено актовий запис про народження №517 Кіровським ВДРАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі медичного свідоцтва про народження №2510 від 23 листопада 2011 року, виданого Міським пологовим будинком №1 м. Дніпропетровська.
Батьками ОСОБА_11 зазначені батько ОСОБА_19 , мати ОСОБА_7 . Відомості про батька внесені за вказівкою матері на підставі ст. 135 СК України.
У розділі "Виправлення, внесення змін до відомостей актового запису" міститься запис №1 про внесення відомостей про визнання батьківства від 15 жовтня 2022 року реєстратором Центрального відділу державної реєстрації цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Підставою для таких змін зазначено ст. 126 СК України та заяви №138/20/20-41 від 11 жовтня 2022 року, подані до Новокодацького відділу державної реєстрації цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Суть змін: внесено зміни про батька дитини з зазначенням батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , замість ОСОБА_19 та по батькові дитини замінено з " ОСОБА_20 " на " ОСОБА_21 ". Місце проживання ОСОБА_6 вказано як АДРЕСА_1 . Змінено відомості в державній реєстрації народження дитини ОСОБА_9 щодо зазначення батька, зі ст. 135 СК України за вказівкою матері, на ст. 126 СК України.
У відповідності до запису №2 відомості актового запису народження цієї дитини змінювались 06 лютого 2023 року для звірки реєстратором ДПС в частині РНОКПП матері, де зазначено з "інформація відсутня" на " НОМЕР_4 ".
Згідно до запису №3 24 квітня 2024 року виключено відомості про батька дитини за рішенням суду про визнання батьківства, виключення відомостей з актового запису, внесення змін №201/480/24 від 19 лютого 2024 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. Зміни внесено Центральний відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 24 квітня 2024 року.
Суть зміни: відомості про батька - ОСОБА_22 змінено на інформація видалена, ОСОБА_23 на інформація видалена, ОСОБА_24 змінено на інформація видалена, громадянство України змінено на інформація видалена. Також змінено місце проживання ОСОБА_6 та рік його народження на інформація видалена.
Згідно запису №4,5 від 24 квітня 2024 року, тобто, того ж дня, внесено відомості про батька про визнання батьківства за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2024 року у справі №201/480/24.
Суть зміни: по батькові дитини з " ОСОБА_21 " змінено на " ОСОБА_25 ", відомості про батька з відсутньої інформації змінено на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянство Україна, РНОКПП батька НОМЕР_5 , місце проживання змінено з інформація відсутня на АДРЕСА_2 .
Згідно запису №6 внесено зміни до відомостей від 21 травня 2025 року про позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2022 року у справі №203/341/22.
Разом з цим колегією суддів встановлено, що свідоцтва про народження дитини ОСОБА_11 видавались неодноразово:
- при народження ІНФОРМАЦІЯ_13 серії НОМЕР_15 Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області: припинено на підставі ст. 126 СК України;
- повторне серія НОМЕР_16 від 28 липня 2021 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, припинено дію на підставі ст. 126 СК України;
- повторне серія НОМЕР_17 від 17 жовтня 2022 року, видано Новокодацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), яке припинено на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2024 року №201/480/24 про вилучення відомостей про батька, внесення змін до актового запису, визнання батьківства;
- повторне серія НОМЕР_2 від 21 лютого 2023 року, видане Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса);
- повторне серія НОМЕР_18 від 26 квітня 2024 року, виданого Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2022 року мати дітей - ОСОБА_7 було позбавлено батьківських прав по відношенню до дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .. Рішення суду набрало законної сили 20 грудня 2022 року (а.с.16-19 Том І).
Разом з цим колегією суддів встановлено з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2024 року у справі №201/480/24 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про оспорення батьківства та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_13 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, включення відомостей з актових записів, внесення змін до актових записів, позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про оспорювання батьківства - задоволено.
Виключено відомості про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 із актового запису про народження №517, що складений від 06 грудня 2011 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції.
Виключено відомості про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як батька ОСОБА_3 , із актового запису про народження №37, що складений від 24 січня 2014 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції.
Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_13 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, виключення відомостей з актових записів, внесення змін до актових записів - задоволено.
Визнано батьківство ОСОБА_13 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Запоріжжя Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , щодо дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Виключено з актового запису № 517 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції відомості про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як батька дитини.
Виключено з актового запису № 37 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції відомості про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як батька дитини.
Внесенозміни до актового запису №517 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 06 грудня 2011 року, в якому у графі відомості про батька вказано - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Внесено зміни до актового запису №37 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 24 січня 2014 року, в якому у графі відомості про батька вказано - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Внесено зміни до актового запису №517 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 06 грудня 2011 року, в якому в графі «відомості про дитину» змінено по-батькові дитини - з « ОСОБА_21 » на « ОСОБА_25 », прізвище дитини « ОСОБА_12 » ім`я дитини « ОСОБА_30 », та дату народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - залишено без змін.
Внесено зміни до актового запису №37 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 24 січня 2014 року, в якому в графі «відомості про дитину» змінено по-батькові дитини - з « ОСОБА_21 » на « ОСОБА_25 », прізвище дитини « ОСОБА_12 » ім`я дитини « ОСОБА_31 », та дату народження « ІНФОРМАЦІЯ_14 » - залишено без змін.
В мотивувальній частині цього рішення судом встановлено, що відомості про батька цих дітей ОСОБА_6 внесено на підставі ст. 126 СК України, тобто, за спільною заявою ОСОБА_6 та матері дітей ОСОБА_7 до органів РАЦС про батьківство останнього щодо дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Колегія суддів доходить висновку з вказаної вище інформації, що ОСОБА_6 добровільно був зареєстрований батьком цих дітей в органах РАЦС 15 жовтня 2022 року до 24 квітня 2024 року, коли батьком цих дітей був зареєстрований ОСОБА_13 .
Однак, ухвалою Соборного районного суду м. Дніпра від 09 жовтня 2025 року, заяву Органу опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про оспорювання батьківства та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_13 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, виключення відомостей з актових записів, внесення змін до актових записів задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 лютого 2024 року у справі № 201/480/24 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про оспорювання батьківства та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_13 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, виключення відомостей з актових записів, внесення змін до актових записів, скасовано.
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про оспорювання батьківства залишено без розгляду.
Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_13 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, виключення відомостей з актових записів, внесення змін до актових записів залишено без розгляду.
Дана ухвала суду набрала законної сили 27 жовтня 2025 року.
В мотивувальній частині ухвали суду встановлено, що оскаржуване рішення суду приймалось в період, коли мати дітей ОСОБА_7 вже була позбавлена батьківських прав за рішенням суду, а за інформацією Державної прикордонної служби України від 04 листопада 2024 року ОСОБА_6 виїхав за межі України 29 жовтня 2022 року через пункт пропуску Устилуг.
Колегія суддів наголошує, що такі обставини підтверджуються і матеріалами даної справи, що переглядається та що не спростовано відповідачем ОСОБА_6 .
З цього належить дійти висновку, що, скасувавши рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 лютого 2024 року у справі № 201/480/24, скаржник повернув обставини батьківства ОСОБА_6 щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_3 у попередній стан, тому належить встановити, що ОСОБА_6 станом на день розгляду апеляційної скарги скаржника є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_3 на підставі спільної заяви разом із матір`ю дітей ОСОБА_7 в силу ст. 126 СК України від 15 жовтня 2022 року.
Разом з цим колегією суддів встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2024 року у справі №201/8835/24 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 , третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацьком та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 , третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства задоволено.
Виключено з актового запису № 14 від 19 січня 2010 року про народження ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис: Кіровський відділ реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, відомості про батька дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України.
В мотивувальній частині цього рішення судом встановлено, що відомості про батька цієї дитини ОСОБА_4 внесено на підставі ст. 126 СК України, тобто, за спільною заявою ОСОБА_4 та матері дітей ОСОБА_7 до органів РАЦС про батьківство останнього щодо дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року апеляційну скаргу Органу опіки та піклування Центральної районної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2024 року у справі №201/8835/24 скасовано.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про оспорення батьківства - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 21 січня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року залишено без змін.
Колегія суддів доходить висновку з вказаної вище інформації, що ОСОБА_4 добровільно був зареєстрований батьком цих дітей в органах РАЦС 15 жовтня 2022 року.
Належить також зазначити, що державна реєстрація відомостей про батька усіх дітей за обома відповідачами була вчинена одного і того ж дня 15 жовтня 2022 року за спільною заявою відповідачів та матері дітей ОСОБА_7 , в силу ст. 126 СК України.
При цьому, як встановлено ухвалою Соборного районного суду м. Дніпра від 09 жовтня 2025 року з питання оскарження органом опіки та піклування рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 лютого 2024 року у справі № 201/480/24 за позовом ОСОБА_6 , за інформацією Державної прикордонної служби України від 04 листопада 2024 року ОСОБА_4 виїхав за межі України 22 жовтня 2022 року через пункт пропуску Мостиська, що також узгоджується з матеріалами справи, що переглядається тепер колегією суддів.
З цього належить дійти висновку, що, скасувавши рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2024 року у справі №201/8835/24 за позовом ОСОБА_4 , скаржник повернув обставини батьківства ОСОБА_4 щодо неповнолітнього ОСОБА_32 у попередній стан, тому належить встановити, що ОСОБА_4 станом на день розгляду апеляційної скарги скаржника є батьком неповнолітнього ОСОБА_1 на підставі спільної заяви разом із матір`ю дітей ОСОБА_7 в силу ст. 126 СК України від 15 жовтня 2022 року.
Колегія суддів доходить висновку, що доводи скаржника щодо наявності батьківства відповідачів щодо трьох неповнолітніх дітей, за встановлених при розгляді апеляційної скарги обставин, знайшли своє підтвердження та належить вважати батьком неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , а батьком неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , що відповідачами не спростовано.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, громадянського суспільства.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (стаття 141 СК України).
Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята-десята статті 7 СК України).
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06 зазначено, що відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.
У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
За загальним правилом, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22).
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 січня 2026 року у справі № 708/1440/24.
Разом з цим в постанові від 15 травня 2019 року у справі № 661/2532/17 КЦС ВС вказав, що самого тільки факту заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав недостатньо, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідача до власної неповнолітньої дитини. Мотиви такого заперечення можуть бути різними, наприклад, це може бути пов`язане не з бажанням турбуватися про свою дитину, а з бажанням отримати в майбутньому піклування від неї. Тому до уваги мають братися всі обставини конкретної справи.
Верховний Суд також приділив увагу особливостям підготовки до ініціювання справи щодо позбавлення батьківських прав. Він зазначив, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справ, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанова КЦС ВС від 2 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19).
З`ясовуючи фактичні обставин справи та погоджуючись із доводами скаржника, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції заслухав думку дітей Мотуз, які пояснили, що з лютого 2023 перебувають в КЗСЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» Дніпровської міської ради». ОСОБА_1 пояснив, що про батька нічого невідомо, ніколи не бачив. Раніше проживав в м. Дніпро із матір`ю та ОСОБА_33 , якого вважав своїм батьком. Крім того пояснив, що з ОСОБА_34 він не знайомий, ніколи з ним не спілкувався. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суду також пояснили, що їх батько ОСОБА_33 помер. За його життя діти проживали з ним та їхньою матір`ю, перебуваючи на його вихованні. Після чого, дітей забрала соціальна служба. Також діти додали, що з ані з ОСОБА_27 , ані з ОСОБА_22 не знайомі, телефонує їм тільки матір.
Згідно довідки наданої начальником управління-служби у справах дітей Центральна адміністрація Дніпровської міської ради від 27 вересня 2023 року колегією суддів встановлено, що діти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з червня 2018 до грудня 2022 року перебували на обліку в управлінні-службі у справах дітей Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, як такі, що опинились у складних життєвих обставинах з підстав «проживання у сім`ї, у якій батьки або особи, які їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, а саме: коли вони без поважних причин не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає або може вплинути на її фізичний розвиток, не створюють умов отримання нею освіти» (а.с.15 Том І).
З 22 лютого 2023 року до теперішнього часу діти перебувають в КЗ СЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» ДМР» на повному державному утриманні.
Розпорядженнями голови Центральної адміністрації Дніпровської міської ради №235-р та №236-р від 05 вересня 2023 року затверджено висновки про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відносно дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.42-48).
У висновках встановлено, що діти вважали своїм батьком ОСОБА_35 , який помер. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до адміністрації центру не звертались, долею дітей не цікавились, допомогу дітям не надавали, при цьому за ст. 126 СК України були внесені до актових записів про народження дітей батьками. Спроби встановити контакт з ними не принесли позитивного результату, було з`ясовано, що в кінці 2022 року вони виїхали за межі України. Було за їх зареєстрованою адресою залишено запрошення, однак ніхто не з`явився.
Зазначені обставини свідчать про свідоме нехтування відповідачами своїми обов`язками щодо виховання, розвитку, утримання та створення належних домашніх умов для дітей, а, відтак, і є наявною винна їх поведінка щодо свідомого залишення дітей у дитбудинку, починаючи з жовтня 2022 року. Крім того відповідачі, достеменно будучи обізнаними про своє зареєстроване батьківство у 2022 році, свідомо виїхали за межі України та жодної участі у долі дітей не приймають, що також їх характеризує, як безвідповідальних та неуважних осіб щодо утримання та розвитку дітей.
Разом з цим колегія суддів зазначає, що, відповідачі фактично не заперечували проти позбавлення їх батьківських прав, посилаючись при цьому на відсутність їх батьківства відносно дітей, однак такі твердження відповідачів спростовано скаржником при розгляді апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується доводами скаржника повністю щодо задоволення позову про позбавлення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 батьківських прав щодо усіх трьох дітей Мотуз, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки усім обставинам справи, як і помилково не встановлено наявної винної поведінки відповідачів у відношенні до дітей, що знайшло своє підтвердженні при розгляді апеляційної скарги.
Разом з цим колегія суддів, переглядаючи судове рішення першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції не врахував і відповідальності з утримання дітей відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , хоча і за цією постановою позбавленими батьківських прав, однак не позбавленими обов`язку утримувати їх, що є наслідком необхідності у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів аліментів на утримання трьох дітей.
Так, відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
За змістом частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (частина третя статті 182 СК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 та від 16 червня 2021 року у справі № 643/11949/19, та зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
З цього колегія суддів доходить висновку про стягнення з ОСОБА_4 на користь законного представника ОСОБА_1 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , або на особистий розрахунковий рахунок дитини, відкритий в банківській установі або закладу, де буде перебувати дитина на повному державному утриманні, аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи з 03 жовтня 2023 року.
Також встановлені колегією суддів підстави для стягнення з ОСОБА_5 на користь законного представника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,або на особистий розрахунковий рахунок дитини, відкритий в банківській установі або закладу, де буде перебувати дитина на повному державному утриманні, аліменти на утримання дітей кожного окремо, у розмірі по 1/8 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи з 03 жовтня 2023 року.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, хоча і вірно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, однак не повно, не всебічно і об`єктивно перевірив доводи сторін у справі, надавши помилково невірну правову оцінку фактам і доказам, які також неповно досліджені, і дійшов не обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні цих позовних вимог позивача до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що є порушення вимог матеріального та процесуального права і підставами для його скасування.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, приймаючи повністю доводи апеляційної скарги до уваги, враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що встановлені всі правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції, враховуючи порушення норм процесуального та матеріального права, як і встановлено доведення позивачем позовних вимог, що є підставою для їх повного задоволення.
Крім того, за положеннями п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, належить допустити виконання цієї постанови щодо стягнення аліментів з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Органу Опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18 квітня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Органу Опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Комунальний заклад соціального захисту "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Обійми" Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_19 , відносно дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_20 , відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_19 , на користь законного представника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або на особистий розрахунковий рахунок дитини, відкритий в банківській установі або закладу, де буде перебувати дитина на повному державному утриманні, аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи з 03 жовтня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_20 , на користь законного представника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або на особистий розрахунковий рахунок дитини, відкритий в банківській установі або закладу, де буде перебувати дитина на повному державному утриманні, аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи з 03 жовтня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_20 , на користь законного представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , або на особистий розрахунковий рахунок дитини, відкритий в банківській установі або закладу, де буде перебувати дитина на повному державному утриманні, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи з 03 жовтня 2023 року.
Допустити негайне виконання рішення суду щодо стягнення аліментів з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у межах суми платежу за один місяць.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені "22" вересня 2026 року.
Повний текст постанови складено "30" вересня 2026 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: М.Ю.Петешенкова
М.О. Макаров