ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-з/803/593/26 Справа № 186/144/26 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С.А. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
УХВАЛА
30 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Халаджи О.В.,
суддів: Агєєва О.В., Красвітної Т.П.,
розглянувши без повідомлення учасників справи у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про виправлення описки у постанові Дніпровського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» було залишено без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року було залишено без змін.
До Дніпровського апеляційного суду 05 вересня 2026 року від ОСОБА_1 , надійшла заява про виправлення описки, в якій вона просила вказати належну назву суду першої інстанції в резолютивній частині постанови суду.
11 вересня 2026 року з суду першої інстанції було витребувано цивільну справу.
28 вересня 2026 року цивільна справа №186/144/26 надійшла з суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що заява про виправлення описки підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності».
Верховний Суд у постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 зазначив, що описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Отже, з огляду на вищевикладене, виправленню підлягають не всі описки, допущені судом у судовому рішенні, а лише ті, які мають істотний характер, ускладнюють виконання рішення суду (особливо коли вони допущені в резолютивній частині рішення), які спотворюють текст судового рішення та призводять до його неправильного сприйняття.
До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат. Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу.
Описки, очевидні арифметичні помилки можуть бути виправлені незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 10 серпня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року.
Отже, допущено описку в резолютивній частині постанови апеляційного суду в найменуванні суду першої інстанції, рішення якого було предметом апеляційного перегляду. Помилково зазначено: «Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року залишити без змін.», тоді як правильно потрібно зазначити: «Рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року залишити без змін».
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року наявна описка щодо найменування суду першої інстанції, а тому її необхідно виправити шляхом зазначення належної назви суду.
Керуючись ст. 269 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про виправлення описки у постанові Дніпровського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року задовольнити.
Виправити описку в резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року шляхом викладення її резолютивної частини наступним чином:
«Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення.
Рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року залишити без змін.»
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.П. Красвітна