ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/10482/26 Справа № 201/13705/25 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
30 вересня 2026 року м.Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Агєєва О.В., ознайомившись з апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 27 січня 2026 року у справі №201/13705/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 27 січня 2026 року позов АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через ЕС подала апеляційну скаргу 12 серпня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду від 27 січня 2026 року.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 27 січня 2026 року представник апелянта зазначила про те, що 06 січня 2026 року за місцем проживання ОСОБА_1 відбулася масована атака ворожих безпілотних літальних апаратів, унаслідок якої було пошкоджено належну їй квартиру та інше майно. Зазначені обставини підтверджуються відповідними документами, зокрема документами щодо пошкодження майна, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідями компетентних органів та іншими письмовими доказами. Внаслідок зазначеної атаки істотно погіршився психоемоційний стан апелянта. У зв`язку з цим вона була змушена звернутися за медичною допомогою до лікаря психіатра та проходити відповідне лікування. Зазначені обставини підтверджуються медичними документами, рецептами на придбання лікарських засобів та висновками лікарів. Крім того, значної психологічної травми зазнав неповнолітній син апелянта, який також потребував лікування, психологічної допомоги та постійного догляду. ОСОБА_1 , як мати неповнолітньої дитини, була змушена приділяти значний час лікуванню, психологічній підтримці та відновленню здоров`я свого сина. Після пошкодження квартири ОСОБА_1 була змушена змінити місце проживання у зв`язку з фактичною неможливістю належним чином користуватися своїм житлом. Однак і за новим місцем проживання апелянт повторно постраждала внаслідок чергової атаки ворожих безпілотних літальних апаратів, унаслідок якої знову було пошкоджено належне їй майно. Таким чином, протягом періоду, коли апелянт мала реалізувати своє право на апеляційне оскарження, вона перебувала у винятково складних обставинах, пов`язаних із наслідками воєнних дій, пошкодженням житла та майна, вимушеною зміною місця проживання, повторним пошкодженням майна, необхідністю лікування та необхідністю постійного догляду за неповнолітнім сином. Одночасно апелянт була змушена займатися питаннями відновлення житла, оформленням документів щодо завданих збитків, придбанням лікарських засобів, проходженням лікування та лікуванням своєї дитини. За таких обставин у ОСОБА_1 об`єктивно були відсутні належні можливості своєчасно підготувати апеляційну скаргу, сформувати її правову позицію та забезпечити її подання до суду. При цьому пропуск процесуального строку не був наслідком недобросовісної поведінки апелянта, зловживання процесуальними правами або її байдужості до результату розгляду справи.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 19 березня 2026 року через систему Електронний Суд відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення суду від 27 січня 206 року у справі №201/13705/25.
Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 23 березня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 27 січня 206 року у справі №201/13705/25 повернуто, з тих підстав, що вказане рішення не є заочним, справу було розглянуто в загальному порядку.
Вказана ухвала суду від 23 березня 2026 року про повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 27 січня 206 року у справі №201/13705/25 була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 25 березня 2026 року.
Враховуючи викладене, вказані апелянтом підстави не можна вважати поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 27 січня 2026 року.
Згідно з ч. 3,4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також, представник апелянт просить про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору з посиланням на те, що її майновий стан не дає змоги сплатити вказаний судовий збір, оскільки розмір судового збору перевищує 5% розміру її річного доходу.
На підтвердження вказаного надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від станом на 04 липня 2026 року, з яких вбачається, що доходи ОСОБА_1 з травня 2025 року по грудень 2025 року складають 196151,25 грн., з період з січня 2026 року по травень 2026 року складає 191025,25 грн.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» урегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до вказаної норми права, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі ("Kreuz v. Poland") зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Разом із тим, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» установлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан за певних умов.
Відповідно до положень ст. 136 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є майновий стан заявника, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак, враховуючи відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, представником апелянта не надано доказів на підтвердження обставин неможливості сплатити останнім судового збору у розмірі 3633,60 грн. саме на момент подачі апеляційної скарги.
Правова позиція щодо необхідності підтвердження позивачем/скаржником незадовільного майнового стану була викладена в постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 у справі № 904/9117/17, в якій Верховний Суд вказав на те, що єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, обґрунтування та доказування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Водночас, надані апелянтом відомості не є доказом того, що розмір судового збору у цій справі (3633,60 грн.) перевищує 5% розміру річного доходу відповідача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Тому, враховуючи відсутність будь-яких інших доказів наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення апелянта від сплати судового збору, суд приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання, а тому останньому належить сплатити судовий збір на загальних підставах.
Згідно п.п.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру поданою фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання, у тому числі, апеляційної скарги на рішення суду, становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, враховуючи, що апелянтом судовий збір не сплачувався, останньому необхідно сплатити судовий збір за подання цієї апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 3633,60 грн.
Належними реквізитами для сплати судового збору є наступні:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *101 ______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); Сплата судового збору, за позовом _____ (назва установи, організації позивача), на рішення від______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _____ (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку - десять днів з дня отримання даної копії ухвали, для звернення із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням інших підстав для його поновлення, для сплати судового збору і надання апеляційному суду квитанції для долучення до матеріалів справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 27 січня 2026 року у справі №201/13705/25 - залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків у зазначені в ухвалі строки.
У разі невиконання ухвали і не усунення недоліку до вказаного строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.В. Агєєв