Судові рішення

Постанова № 140251196 у справі № 201/13012/23 від 30.09.2026

Постанова від 30.09.2026 у цивільній справі № 201/13012/23 (категорія «Інші справи»). Суд: Дніпровський апеляційний суд, суддя Ткаченко І. Ю.

Справа№ 201/13012/23
СудДніпровський апеляційний суд
СуддяТкаченко І. Ю.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнші справи
Дата ухвалення30.09.2026
Надійшло до реєстру02.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140251196

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7416/26 Справа № 201/13012/23 Суддя у 1-й інстанції - Покопцева Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 02 лютого 2024 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, повернення виконавчого листа

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду із вказаною заявою, яка мотивована тим, що 02.02.2024 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська (зараз Соборний районний суд міста Дніпра) ухвалено рішення у справі № 201/13012/23 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, повернення виконавчого листа, яким припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 10 (десять) прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідно їх віку, а саме: по 26 180 грн. (двадцять шість тисяч сто вісімдесят гривень) на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 27 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, та з 01 січня 2023 року до досягнення дітьми повноліття - по 28 330 грн. (двадцять вісім тисяч триста тридцять гривень) на кожну дитину щомісячно, що в подальшому підлягає індексації відповідно до Закону, які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року по справі № 201/8220/22, в іншій частині позову відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок, після набрання цим рішенням законної сили відкликано виконавчий лист по справі № 201/8220/22, виданий на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року по справі № 201/8220/22 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 10 (десять) прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідно їх віку, а саме: по 26 180 грн. (двадцять шість тисяч сто вісімдесят гривень) на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 27 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, та з 01 січня 2023 року до досягнення дітьми повноліття - по 28 330 грн. (двадцять вісім тисяч триста тридцять гривень) на кожну дитину щомісячно, що в подальшому підлягає індексації відповідно до Закону, які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року в справі №201/8220/22, з органів виконавчої служби. Але факт утримання дітей позивачем встановлений судом виключно на підставі пояснень самого позивача. Батько з жовтня 2023 року приховує місцезнаходження дітей від матері, від органу опіки та піклування, а також від усіх судів, які задавали позивачу відповідне питання. Примусове переміщення з усталеного місця проживання і фізичне переховування дітей їхнім батьком з жовтня 2023 року в невідомих місцях з невідомими людьми не може звільняти батька від обов`язку утримувати своїх дітей шляхом сплати аліментів. Примусова штучна незаконна зміна за ініціативою батька певних обставин, що має тимчасовий характер, не може бути підставою для звільнення його від сплати аліментів, тим більше в спосіб, не передбачений законом. Ухвалюючи рішення про припинення стягнення аліментів, суд виходив з того, що діти живуть з позивачем до вирішення спору про їхнє місце проживання, позивач їх утримує, і тому суд припинив стягнення аліментів з позивача до визначення їх місця проживання судовим рішенням, тобто до визначення особи стягувача. На цей час встановлена наявність нововиявлених обставин, що має тягнути за собою перегляд судового рішення в цій справі і підтверджується наступним. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026 року по справі № 201/13014/23 ухвалено нове рішення, яким визначено місце проживання дітей із матір`ю ОСОБА_1 . У позові батька про визначення місця проживання дітей з ним - відмовлено. Повний текст постанови отриманий від суду 13.03.2026 року. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026 року по справі № 201/13014/23 встановлені факти, які для цієї справи є нововиявленими, але не були і не могли бути відомі заявниці, оскільки такі факти були з`ясовані саме під час нового апеляційного розгляду. На підставі викладеного, просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2024 року по справі № 201/13012/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові, повернути відкликаний судовим рішенням виконавчий документ органу Державної виконавчої служби для примусового виконання (том 3 а.с. 26-32).

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 02 лютого 2024 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/13012/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, повернення виконавчого листа.

Залишено в силі рішення від 02 лютого 2024 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/13012/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, повернення виконавчого листа (том 3 а.с. 123-125).

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на її протиправність, незаконність, постановлену без врахування істотних обставин справи, з ігноруванням такого, що набрало законної сили рішення суду про визначення місця проживання дітей з нею, просить ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2026 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою заяву - задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції не врахував набрання законної сили рішенням про визначення місця проживання дітей з матір`ю. Вказує, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026 року по справі № 201/13014/23 є чинною та обов`язковою, оскільки ухвалою Верховного Суду від 08.04.2026 року було зупинено лише її виконання, а не дію. Відтак, на думку апелянта, встановлені в цій постанові факти щодо самовільного вивезення дітей батьком спростовують висновки рішення Жовтневого районного суд м. Дніпропетровська від 02.02.2024 року, а іншого способу скасування рішення про припинення стягнення аліментів, ніж перегляд за нововиявленими обставинами, законом не передбачено (том 3 а.с.137-141).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.03.2023 року по справі № 201/8220/22 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у твердій грошовій сумі в розмірі по 10 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідно їх віку, а саме: по 26 180 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 27 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, та з 01 січня 2023 року до досягнення дітьми повноліття - по 28 330 грн. на кожну дитину щомісячно, що в подальшому підлягає індексації відповідно до Закону.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.07.2023 року по справі № 201/8220/22 вказане рішення залишено без змін.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2024 року по справі № 201/13012/23 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів, повернення виконавчого листа, задоволено частково. Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 10 (десять) прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідно їх віку, а саме: по 26 180 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 27 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року, та з 01 січня 2023 року до досягнення дітьми повноліття - по 28 330 грн. на кожну дитину щомісячно, що в подальшому підлягає індексації відповідно до Закону, які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року по справі № 201/8220/22. Після набрання цим рішенням законної сили відкликано виконавчий лист по справі № 201/8220/22, виданий на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року по справі №201/8220/22, з органів виконавчої служби.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.10.2024 року по справі № 201/13012/23 вказане рішення залишено без змін.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026 року по справі № 201/13014/23, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з матір`ю, задоволені. Визначено місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з батьком, відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.04.2026 року по справі № 201/13014/23 відкрито касаційне провадження. За заявою ОСОБА_2 зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що обставина, на яку посилається заявниця, а саме: постанова Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026 року по справі № 201/13014/23, виникла після ухвалення рішення суду першої інстанції від 02.02.2024 року, а тому не є нововиявленою у розумінні статті 423 ЦПК України.

З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд погоджується.

Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, й вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній/касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 червня 2021 року в справі № 9901/424/18.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2023 року у справі № 201/8220/22, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.07.2023 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі.

Надалі рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2024 року у справі № 201/13012/23 позов ОСОБА_2 задоволено частково: припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за рішенням від 16.03.2023 року та відкликано виконавчий лист.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що діти фактично проживають з батьком і перебувають на його утриманні до вирішення спору про визначення їх місця проживання.

Зазначене рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2024 року переглядалося в апеляційному порядку і постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року залишено без змін, відтак набрало законної сили.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року по справі № 201/13014/23 визначено місце проживання трьох дітей з матір`ю ОСОБА_1 , а у позові ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з ним - відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2026 року по справі № 201/13014/23 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Як обґрунтовано встановив суд першої інстанції, постанова Дніпровського апеляційного суду ухвалена 25 лютого 2026 року, тобто майже через два роки після винесення рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2024 року.

Отже, ця обставина, а саме: ухвалення нового судового рішення в іншій справі, виникла після ухвалення рішення судом першої інстанції від 02.02.2024 року, а тому не є нововиявленою обставиною.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026 року по справі № 201/13014/23 спростовує факт проживання дітей з батьком у 2024 році.

Зміст заяви ОСОБА_1 зводиться до незгоди з тим, як суд у 2024 році оцінив докази та встановив фактичні обставини проживання дітей.

Апеляційний суд зауважує, що неповнота з`ясування обставин справи, помилкова оцінка доказів або процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами.

Зазначене прямо узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 лютого 2026 року у справі № 215/6911/21.

Оцінка правильності встановлення судом першої інстанції обставин проживання дітей у 2024 році належить до прерогативи апеляційного оскарження, яка заявницею вже була реалізована, як вбачається з постанови Дніпровського апеляційного суду від 30.10.2024 року.

Окрім того, підстави для перегляду рішення за пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, у даній справі відсутні, оскільки рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2024 року не ґрунтувалося на скасованому рішенні по справі № 201/13014/23.

Перегляд остаточного та обов`язкового судового рішення за нововиявленими обставинами не повинен підміняти собою повторний апеляційний розгляд і використовуватись лише задля досягнення нового слухання справи за відсутності виняткових підстав, визначених законом.

Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2026 року по справі № 201/13014/23 зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, що додатково підтверджує передчасність посилання на неї як на беззаперечну підставу для скасування остаточного судового рішення по справі № 201/13012/23.

Посилання апелянта на відсутність інших способів захисту прав дітей на аліменти є безпідставним.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Соборного районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2026 року є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням норм процесуального права, а підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, немає

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2026 року.

Судді:

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.06.2026 Ухвала № 137715656 Дніпровський апеляційний суд
17.06.2026 Ухвала № 137496395 Дніпровський апеляційний суд
15.05.2026 Ухвала № 136542836 без тексту Дніпровський апеляційний суд
28.04.2026 Ухвала № 136266201 без тексту Соборний районний суд міста Дніпра
28.04.2026 Ухвала № 136215968 без тексту Соборний районний суд міста Дніпра
01.04.2026 Ухвала № 135334051 без тексту Соборний районний суд міста Дніпра
21.10.2025 Постанова № 131172744 без тексту Дніпровський апеляційний суд
21.10.2025 Постанова № 131172743 без тексту Дніпровський апеляційний суд
26.09.2025 Ухвала № 130543942 без тексту Дніпровський апеляційний суд
26.09.2025 Ухвала № 130543939 без тексту Дніпровський апеляційний суд
22.09.2025 Ухвала № 130395088 без тексту Дніпровський апеляційний суд
22.09.2025 Ухвала № 130395086 без тексту Дніпровський апеляційний суд
16.09.2025 Ухвала № 130235153 без тексту Дніпровський апеляційний суд
16.09.2025 Ухвала № 130235152 без тексту Дніпровський апеляційний суд
26.05.2025 Ухвала № 127622820 без тексту Дніпровський апеляційний суд
26.05.2025 Ухвала № 127622817 без тексту Дніпровський апеляційний суд
26.05.2025 Ухвала № 127622637 без тексту Дніпровський апеляційний суд
26.05.2025 Ухвала № 127622635 без тексту Дніпровський апеляційний суд
19.05.2025 Ухвала № 127444975 без тексту Дніпровський апеляційний суд
21.04.2025 Ухвала № 126914500 без тексту Дніпровський апеляційний суд