Судові рішення

Постанова № 140251230 у справі № 176/4699/25 від 22.09.2026

Постанова від 22.09.2026 у цивільній справі № 176/4699/25 (категорія «За заповітом»). Суд: Дніпровський апеляційний суд, суддя Макаров М. О.

Справа№ 176/4699/25
СудДніпровський апеляційний суд
СуддяМакаров М. О.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗа заповітом
Дата ухвалення22.09.2026
Надійшло до реєстру02.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140251230

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6264/26 Справа № 176/4699/25 Суддя у 1-й інстанції - Гусейнов К.А. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Пікос А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, третя особа приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апальков Євген Вікторович, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за життя набула право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 24.11.1993 року.

Своїми майновими правами на випадок смерті ОСОБА_4 розпорядилась, склавши на випадок своєї смерті заповіт від 04.03.2016 року у селі Піддубне, Великоновосілківського району Донецької області, відповідно до якого надала таке розпорядження: на випадок її смерті, все майно, яке їй належить, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, і все те, що буде належати їй на день смерті - заповіла доньці ОСОБА_3 .

Вказаний заповіт посвідчено секретарем виконкому Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області та зареєстровано в реєстрі за № 1 та відображений у Витязі про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 46108067 від 09.12.2016, витяг надано - ДП «Національні інформаційні системи».

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) № 82674498 від 25.09.2025 року вбачається, що у відповідному реєстрі щодо ОСОБА_4 наявний заповіт від 04.03.2016 року, який є чинним - номер у Спадковому реєстрі, 59953371, номер в реєстрі нотаріальних дій 1.

Представник позивача звертав увагу суду, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до довідки виконавчого комітету Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за № 55 від 05.02.2015 року.

Її дочка, ОСОБА_3 , проживала з матір`ю до її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 перемістилась до неї з місця постійного проживання: АДРЕСА_2 , до АДРЕСА_1 відповідно до довідки № [номер приховано] від 02.04.2015 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.

Дію вказаної довідки було подовжено, востаннє до 01.10.2016 року, відтак, враховуючи, що матір позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_5 - її дочка, ОСОБА_3 , на момент смерті матері була зареєстрована та постійно проживала з останньою. ОСОБА_3 також здійснювала поховання матері, відповідно до довідки про причину смерті № 39.

Відтак, враховуючи наведене та те, що ОСОБА_3 не заявила про відмову від спадщини, вона вважається такою, що прийняла спадщину - оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме на момент смерті спадкодавця.

Одночасно після смерті ОСОБА_4 , її дочка звернулась до Великоновосілківської державної нотаріальної контори Волноваського району Донецької області з метою подачі заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, а саме житловий будинок у АДРЕСА_1 .

За наслідками вказаного звернення у Великоновосілківській державній нотаріальній конторі Волноваського району Донецької області було відкрито спадкову справу за №347/2016, номер у Спадковому реєстрі 59752863, дата та час реєстрації 03.11.2015 року - відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81343175 від 28.05.2025 року.

Однак, станом на 24.02.2022 року, позивач не оформила свої спадкові права після смерті ОСОБА_4 належним чином у зв`язку із повномасштабним вторгненням рф в Україну.

Комарська сільська рада Волноваського району Донецької області, до якої входить сел.Перебудова Великоновосілківського району Донецької області знаходиться на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф (24.02.2022).

Відповідно до відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №1942/22829-1.25/15.1 від 13.06.2025 року вбачається, що документи нотаріального діловодства та архіву, у тому числі спадкові справи Великоносілківської державної нотаріальної контори Донецької області до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались, встановити їх місцезнаходження та стан збереження наразі неможливо.

Представник позивача звертає увагу суду, що Великоновосілківська державна нотаріальна контора, як юридична особа, була реорганізована шляхом приєднання до Вугледарської державної нотаріальної контори 17.07.2023 року, що вбачається із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Із відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 23092/27622-1.25/15.1 від 17.07.2025 року вбачається, що наказом міжрегіонального управління для особливого розпорядження оголошено простій Вугледарської державної нотаріальної контори, яка в свою чергу є правонаступником Великоновосілківської державної нотаріальної контори.

Враховуючи наведене, ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апалькова Є.В. на виконання вимог Наказу Міністерства юстиції України №2985/5 від 18.08.2023 року - а саме для завершення спадкування щодо спадщини та спадкової справи, яка була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у зв`язку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій.

Приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апальковим Є. В. було надано відповідь за вих. № 1077/01- 16 від 25.09.2025 року «Роз`яснення по спадщині».

Відповідно до вказаної відповіді було повідомлено, що вказаний нотаріус не може вирішити питання стосовно видачі на ім`я ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину, оскільки:

-не встановлено факту прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-немає документів, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-згідно з даними спадкового реєстру, на частину спадкового майна, іншому спадкоємцю, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Також було запропоновано для вирішення питання визнання за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звернутися до суду.

Представник позивача вважає, що факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 слід вважати встановленим, оскільки ОСОБА_3 , на момент смерті матері була зареєстрована та постійно проживала з матір`ю, також здійснювала поховання матері, відповідно до довідки про причину смерті № 39.

Вказане також достовірно підтверджується довідкою Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області № 390 від 06.10.2025 року, згідно якої ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з жовтня 2012 року разом з матір`ю - ОСОБА_4 , за якою вона здійснювала постійний сторонній догляд з причини хвороби до моменту її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 , і мешкала до моменту вимушеної евакуації внаслідок бойових дій до більш безпечних регіонів України (жовтень 2024 року).

Тобто, оскільки ОСОБА_3 на момент смерті спадкодавця постійно проживала із нею, вбачається факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо відсутності документів, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , представник позивача повідомляє наступне. ОСОБА_4 за життя набула право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 24.11.1993 року, яким було посвідчено, що відповідний будинок дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Вказане Свідоцтво про право власності на житло було видане за формою Додатку 10 до Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, та засвідчене керівником органу приватизації. Загальна площа будинку становить 65,36 кв.м., вказано, що технічна характеристика будинку та його обладнання наведені у технічному паспорті, який є складовою частиною цього свідоцтва. Свідоцтво видано згідно з розпорядженням (наказом) від 03.11.1993 року № 256.

Відповідно до технічного паспорту на домоволодіння, що знаходиться у власності громадянина, яке видане за формою Додатку 9 до Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян вбачається, що будинок АДРЕСА_1 зареєстрований Бюро по приватизації житла на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності і записаний у реєстрову книгу за № 856.

При цьому, ОСОБА_4 за життя не встигла здійснити державну реєстрацію права власності на вищевказаний житловий будинок, враховуючи похилий вік та проблеми зі здоров`ям, та померла у 2016 році.

Велиновосілківською селищною військовою адміністрацією Волноваського району Донецької області у відповіді від 10.06.2025 року за № 01-25-1581 було повідомлено, що село Перебудова відноситься до Комарської територіальної громади.

Враховуючи наведене, було одержано відповідь від Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області № 02/1-29/753 від 13.06.2025 року на запит щодо місцезнаходження погосподарських книг селища Перебудова Волноваського (колишня назва Великоновосілківського) району Донецької області за період з 1992 року по 1993 рік.

Було повідомлено, що внаслідок ворожих ракетних ударів по адмінбудівлі Комарської сільської військової адміністрації та Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області 05 липня 2024 року були знищені деякі архівні документи, в тому числі і погосподарський облік Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, реорганізованої шляхом приєднання до Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області згідно рішення сесії восьмого скликання № 3 від 26 листопада 2020 року.

Додатково повідомлено, що збереглись виключно погосподарські книги селища Перебудова Волноваського (колишня назва Великоновосілківського) району Донецької області за період з 01.01.2011 року по 01.01.2016 рік з причини того, що вони зберігались в іншому місці.

Комарською сільською радою Волноваського району Донецької області було надано витяг з погосподарської книги від 13.06.2025 року, відповідно до якого померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована та мешкала по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказано, що номер об`єкта ПГО 0042-1 в по господарській книзі № 1 за 2011-2015 роки, відкритий на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Голова господарства за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вказане також вбачається із Погосподарської книги № 1 за 2011-2015 роки.

Оскільки позивач є фактично єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , подала у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини, до дня смерті ОСОБА_4 проживала з останньою та доглядала її, здійснила її поховання, на думку представника позивача, наявні правові підстави для визнання за позивачкою права власності на спадщину за заповітом на нерухоме майно, враховуючи відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно та нездійснення спадкодавцем за життя державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Додатково повідомлено, що у зв`язку із руйнуванням будівлі КП «Великоновосілківське бюро технічної інвентаризації» та знищенням значної кількості архівної документації не мають можливості надавати в повному обсязі інформації щодо технічних характеристик об`єктів нерухомого майна.

Інформація щодо зареєстрованого права власності до 31.12.2012 року по домоволодінню АДРЕСА_1 окремою довідкою.

Село Перебудова відноситься до Комарської територіальної громади. Відповідно до Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських селищних та міських радах, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 11.04.2016 № 56 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 травня 2016 року за № 689/28819, облік не передбачає реєстраційних дій і не несе жодних правових наслідків для об`єктів, відносно яких він здійснюється.

Також було отримано відповідь від начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства селищної ради за № 08-28/543 від 11.06.2025 року про те, що відповідно до даних реєстрової книги КП «Великоносілківського бюро технічної інвентаризації» станом на 31.12.2012 року власником об`єкта нерухомого майна (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 є: ОСОБА_5 (мовою документа) на підставі Договору купівлі продажу від 29 вересня 1992 року. Зареєстровано в БТІ 01.10.1992 під реєстровим № 2 в книзі 1.

Одночасно було отримано відповідь відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства селищної ради за № 08-28/989 від 23.09.2025 року, якою повідомлено, що відповідно до даних реєстрової книги КП «Великоносілківського бюро технічної інвентаризації» станом на 31.12.2012 року власником об`єкта нерухомого майна (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 є: ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності від 24.11.1993 року видане на підставі розпорядження відділу приватизації Великоносілківської районної державної адміністрації від 03.11.21993 за №256 та зареєстровано в БТІ 24.11.1993 року під реєстровим №256 в книзі 2.

Через допущені у 1990-х роках помилки у веденні адресного господарства та технічної інвентаризації, тимчасову окупацію вказаної території станом на 2025 року, знищення частини архівних документів старого зразка, в тому числі давніх погосподарських книг, відбулася неправильна ідентифікація об`єктів нерухомості - оскільки в різні роки були видані різні документи: договір купівлі-продажу 1992 року та свідоцтво 1993 року, що неможливо для одного й того ж будинку без скасування попереднього речового права.

Внаслідок цього, право власності ОСОБА_4 , підтверджене належними правовстановлюючими документами, було помилково співвіднесено з іншим житловим будинком, який належить іншій особі за даними реєстрової книги КП «Великоносілківського бюро технічної інвентаризації».

Органи БТІ та місцевого самоврядування не здійснили упорядкування нумерації до моменту знищення документації та проведення адміністративно-територіальних змін, що призвело до неможливості підтвердження адреси об`єкта позивача в Реєстрі будівельної діяльності.

Ці обставини створюють правову ситуацію, в якій позивач, як єдиний спадкоємець після смерті матері, позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкове майно, зокрема в частині належного упорядкування нумерації житлового будинку, без судового порядку, що відповідає вимогам ст. 16 ЦК України

Представник позивача вважає, що після здійснення судом визнання права власності на житловий будинок за позивачем, як спадкоємцем після смерті матері, орган місцевого самоврядування зобов`язаний присвоїти цьому об`єкту унікальну адресу через Реєстр будівельної діяльності шляхом здійснення упорядкування нумерації об`єкта нерухомого майна.

Зважаючи на ці факти, представник позивача звертається до суду із позовом про визнання за ним права власності на спадщину за заповітом із подальшим присвоєнням адреси житловому будинку у зв`язку із неможливістю оформлення спадкових прав у позасудовому порядку.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 березня 2026 року позовні вимоги задоволено, та ухвалено: визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за життя належав ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 24.11.1993 року, із подальшим присвоєнням нової адреси об`єкту нерухомого майна.

Рішення суду мотивоване тим, що відсутність оригіналів документів позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на отримання спадщини, суд першої інстанції вважав за можливе захистити його, шляхом визнання за позивачем право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за життя належав ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 24.11.1993 року. Також за однією адресою відбулося дублювання адрес об`єктів нерухомості, а зміна чи корегування існуючої адреси можлива лише на підставі рішення суду, до того ж за позивачем визнано право власності на вищевказаний будинок, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту саме шляхом присвоєння нової адреси об`єкту нерухомого майна. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який не був залучений до участі у справі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення скасувати, з огляду на наступне.

Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Кіровським РВД МУ МВС України в Донецькій області 10.07.2002 року, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Грушевське Великоновосілківського району Донецької області (а.с.31-32).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 21.04.2058 року батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.36).

Мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в селищі Перебудова Великоновосілківського району Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого виконкомом Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області 01.06.2016 року (а.с.38).

Після смерті ОСОБА_4 державним нотаріусом Великоновосілківської державної нотаріальної контори 03.11.2016 року була заведена спадкова справа №59752863, номер у нотаріуса 347/2016 (а.с.43).

За життя ОСОБА_4 було складено заповіт, який 04.03.2016 року посвідчений секретарем виконкому Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області та зареєстрований в реєстрі за №1 (номер у Спадковому реєстрі 53406450), та згідно Витягу зі Спадкового реєстру є чинним (а.с.15,16,29).

Згідно вказаного заповіту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті заповіла все майно, яке їй належить, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і все, що буде їй належати на день смерті, своїй донці ОСОБА_3 (а.с.29).

Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 24.11.1993 року, виданого Відділом приватизації Великоновосілківської РДА ОСОБА_4 на праві приватної власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа будинку становить 65,36 кв.м. Свідоцтво видано згідно з розпорядженням від 03.11.1993 року №256. Будинок зареєстрований в Бюро по приватизації житла на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності і записаний у реєстрову книгу за №256 (а.с.37).

Відповідно до технічного паспорту на домоволодіння, що знаходиться у власності громадянина, вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 та зареєстрований Бюро по приватизації житла на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності і записаний у реєстрову книгу за № 256 (а.с.40).

Згідно довідки виконавчого комітету Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області за № 55 від 05.02.2015 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26).

Відповідно до довідки № [номер приховано] від 02.04.2015 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення ОСОБА_3 проживала за адресою: АДРЕСА_2 , і перемістилась з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_1 . Дію вказаної довідки було подовжено, востаннє до 01.10.2016 року (а.с.25).

Таким чином, позивач ОСОБА_3 на момент смерті матері була зареєстрована та постійно проживала з нею.

ОСОБА_3 також здійснювала поховання матері, відповідно до довідки про причину смерті № 39 від 30.05.2016 року (а.с.28).

Згідно довідки Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області № 390 від 06.10.2025 року, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з жовтня 2012 року разом з матір`ю - ОСОБА_4 , за якою вона здійснювала постійний сторонній догляд з причини хвороби до моменту її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 , і мешкала до моменту вимушеної евакуації внаслідок бойових дій до більш безпечних регіонів України (жовтень 2024 року) (а.с.27).

Відповідно до відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №1942/22829-1.25/15.1 від 13.06.2025 року вбачається, що документи нотаріального діловодства та архіву, у тому числі спадкові справи Великоносілківської державної нотаріальної контори Донецької області до Донецького обласного державного нотаріального архіву не передавались, встановити їх місцезнаходження та стан збереження наразі неможливо (а.с.23).

Великоновосілківська державна нотаріальна контора, як юридична особа, була реорганізована шляхом приєднання до Вугледарської державної нотаріальної контори 17.07.2023 року.

Із відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 23092/27622-1.25/15.1 від 17.07.2025 року вбачається, що наказом міжрегіонального управління для особливого розпорядження оголошено простій Вугледарської державної нотаріальної контори, яка в свою чергу є правонаступником Великоновосілківської державної нотаріальної контори (а.с.24).

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апалькова Є.В. для завершення спадкування щодо спадщини та спадкової справи, яка була відкрита на окремих територіях України до початку їх тимчасової окупації, введення воєнного стану та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але не була закінчена, внаслідок знищення спадкової справи або відсутності доступу до місця її зберігання у зв`язку з тимчасовою окупацією чи веденням бойових дій.

Приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апальковим Є. В. було надано відповідь за вих. № 1077/01- 16 від 25.09.2025 року «Роз`яснення по спадщині» (а.с.17).

Відповідно до вказаної відповіді було повідомлено, що зазначений нотаріус не може вирішити питання стосовно видачі на ім`я ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину, оскільки:

-не встановлено факту прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-немає документів, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-згідно з даними спадкового реєстру, на частину спадкового майна, іншому спадкоємцю, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Також було запропоновано для вирішення питання визнання за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , звернутися до суду.

Велиновосілківською селищною військовою адміністрацією Волноваського району Донецької області у відповіді від 10.06.2025 року за № 01-25-1581 було повідомлено, що село Перебудова відноситься до Комарської територіальної громади (а.с.18).

Згідно відповіді Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області №02/1-29/753 від 13.06.2025 року на запит щодо місцезнаходження погосподарських книг селища Перебудова Волноваського (колишня назва Великоновосілківського) району Донецької області за період з 1992 року по 1993 рік було повідомлено, що внаслідок ворожих ракетних ударів по адмінбудівлі Комарської сільської військової адміністрації та Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області 05 липня 2024 року були знищені деякі архівні документи, в тому числі і погосподарський облік Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, реорганізованої шляхом приєднання до Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області згідно рішення сесії восьмого скликання № 3 від 26 листопада 2020 року (а.с.22).

Додатково повідомлено, що збереглись виключно погосподарські книги селища Перебудова Волноваського (колишня назва Великоновосілківського) району Донецької області за період з 01.01.2011 року по 01.01.2016 рік з причини того, що вони зберігались в іншому місці.

Комарською сільською радою Волноваського району Донецької області було надано витяг з погосподарської книги від 13.06.2025 року, відповідно до якого померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована та мешкала по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.42).

Вказано, що номер об`єкта ПГО 0042-1 в по господарській книзі № 1 за 2011-2015 роки, відкритий на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Голова господарства за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вказане також вбачається із Погосподарської книги № 1 за 2011-2015 роки (а.с.33-34).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відсутність оригіналів документів позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на отримання спадщини, суд першої інстанції вважав за можливе захистити його, шляхом визнання за позивачем право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за життя належав ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 24.11.1993 року. Також за однією адресою відбулося дублювання адрес об`єктів нерухомості, а зміна чи корегування існуючої адреси можлива лише на підставі рішення суду, до того ж за позивачем визнано право власності на вищевказаний будинок, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту саме шляхом присвоєння нової адреси об`єкту нерухомого майна. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частина друга статті 1223 ЦК України).

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно (частина перша статті 1277 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі №759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) що: «у справах про визнання права власності в порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а в разі їх відсутності, усунення їх права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року у справі №226/817/19 (провадження № 61-6327св20) зазначено, що «подання позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав для спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

В рішенні суду першої інстанції зазначено, що із матеріалів справи вбачається, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерт ОСОБА_4 є ОСОБА_3 .

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за заповітом у встановлені законом строки звернувся до Великоновосілківської державної нотаріальної контори Великоновосілківського району Донецької області із заявою про прийняття спадщини. На підставі вказаної заяви заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_4 за № 347/2016 року.

На підтвердження права на спадкування нотаріусу було надано оригінал заповіту, який став підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину.

30.11.2016 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом Великоновосілківською державною нотаріальною конторою Донецької області. (а.с.104)

З огляду на наведене, суд першої інстанції розглянув справу без залучення до участі у справі ОСОБА_1 , який володіє правом на предмет спору, що робить необхідним його залучення до участі у справі.

При цьому, апеляційний суд законодавчо не наділено правом скасувати рішення, після чого, залучивши на стадії апеляційного провадження таку особу до участі у справі, вирішити спір відносно її прав, оскільки відповідно до норм процесуального закону така особа має права й обов`язки при розгляді справи в суді першої інстанції, які порушуються у разі відсутності участі її в цій інстанції.

Таким чином, судом першої інстанції порушені майнові права ОСОБА_1 , який є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 .

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність достатніх підстав для скасування рішення суду, оскільки встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до положень статті 376 ЦПК України є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 березня 2026 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Комарської сільської ради Волноваського району Донецької області, третя особа приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Апальков Євген Вікторович, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена 22 вересня 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 30 вересня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
16.09.2026 Ухвала № 139790354 Дніпровський апеляційний суд
14.09.2026 Ухвала № 139709235 Дніпровський апеляційний суд
01.05.2026 Ухвала № 136186948 без тексту Дніпровський апеляційний суд
01.05.2026 Ухвала № 136186947 без тексту Дніпровський апеляційний суд
13.04.2026 Ухвала № 135641958 без тексту Дніпровський апеляційний суд
10.03.2026 Рішення № 134677924 без тексту Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
14.01.2026 Ухвала № 133340718 без тексту Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
26.11.2025 Ухвала № 132076682 без тексту Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області