ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
29 вересня 2026 року
м. Харків
справа № 645/514/21
провадження № 22-ц/818/4598/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Гєрцика Р.В., Шабельнікова С.К.,
за участю секретаря: Шнайдер Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Харківської міської ради, як орган опіки та піклування про визначення способу участі одного з батьків у вихованні дітей за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Харабадзе К.Ш., -
в с т а н о в и в:
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.09.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Харківської міської ради, як орган опіки та піклування про визначення способу участі одного з батьків у вихованні дітей були задоволені частково, було встановлено спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дітей. Рішення набрало законної сили.
У квітні 2026 року Немишлянським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про роз`яснення судового рішення, в якому просив роз`яснити рішення суду в частині встановлення безпосереднього часу та місця виїзду державного виконавця для вчинення виконавчий дій: о 15 год. 00 хв. у п`ятницю чи будь який визначений сторонами час у період з 15 год. 00 хв. п`ятниці до 08 год. 00 хв. понеділка, а також часу та місця проведення/перебування дитини у другу половину всіх шкільних канікул, посилаючись на те, що виконавчим документом визначено, що місцем виконання зазначеного рішення є місце проживання стягувача, однак конкретна адреса такого місця у резолютивній частині рішення не визначена..
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2026 року заяву Немишлянського відділу державного виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задоволено частково. Роз`яснено рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.09.2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, Виконавчий комітет Харківської міської ради, як орган опіки та піклування про визначення способу участі одного з батьків у вихованні дітей, а саме, що: встановлений судом графік побачень передбачає чітко визначений період реалізації права на спілкування батька з дітьми, а саме: перший, третій та п`ятий тиждень місяця з 15 год. 00 хв. п`ятниці до 08 год. 00 хв. понеділка. Часом виконання рішення, у розумінні його примусового виконання та вчинення виконавчих дій державним виконавцем, є початок реалізації встановленого судом періоду (перший, третій та п`ятий тиждень місяця) - о 15 год. 00 хв. п`ятниці та закінчення реалізації встановленого судом періоду - о 08 год. 00 хв. понеділка; встановлений судом графік побачень передбачає чітко визначений період реалізації права на спілкування батька з дітьми, а саме: щороку 21 травня та 23 вересня з 15 години 00 хвилин до 21 години 00 хвилин. Часом виконання рішення, у розумінні його примусового виконання та вчинення виконавчих дій державним виконавцем, є початок реалізації встановленого судом періоду (21 травня та 23 вересня) - о 15 год. 00 хв. та закінчення реалізації встановленого судом періоду - о 21 год. 00 хв. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали суду першої інстанції.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вказує, що із заяви від 30.03.2026 року № 18806, поданої до Лозівського міськрайонного суду Харківської області за підписом в.о.начальника Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ганни Єрмак убачаються порушення вимог законодавства. Також зазначає, що суперечки щодо розуміння судового рішення під час виконання не існувало ані у державного виконавця, ані в учасників виконавчого провадження № 79014412. Отже, суд першої інстанції порушив норми закону і виніс ухвалу про роз`яснення судового рішення без надання заявником будь-яких доказів, що рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області, зміст резолютивної частини судового рішення, від 21 вересня 2021 року у справі № 645/514/21 є незрозумілим, або об`єктивно ускладнює, або робить неможливим виконання такого рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково заяву про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки закон не передбачає обов`язку державного виконавця здійснювати безперервний контроль за реалізацією побачень, а лише визначає часові межі, в яких здійснюється перевірка фактичного виконання рішення та фіксація його виконання або невиконання. Щодо вимог заяви про роз`яснення рішення в частині часу та місця проведення/перебування дитини у другу половину всіх шкільних канікул, суд зазначає, що тривалість і періоди канікул визначаються навчальними закладами, тому ці обставини є змінними і не могли бути зафіксовані судом наперед.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.
Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Як на підставу вимог заяви про роз`яснення рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.09.2021 року Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України посилався на те, що з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що стягувач фактично здійснює трудову діяльність у місті Києві, тоді як виконавче провадження перебуває на виконанні у місті Харкові. Крім того, стягувач наполягає на тому, що має право самостійно визначати час прибуття для реалізації побачень з дітьми у межах встановленого судом періоду та звертається до державного виконавця із заявами щодо проведення виконавчих дій у вихідні дні та поза межами робочого часу (у будь - який час з 15 год. 00 хв. п`ятниці до 08 год. 00 хв понеділка), маючи на увазі, відвідування дітей. За відсутності чітко визначеного часу передачі дітей та конкретного місця виконання рішення державний виконавець позбавлений можливості належним чином здійснити перевірку виконання рішення, встановити факт його невиконання або підтвердити належне виконання боржником покладених на нього обов`язків. Тому просили роз`яснити рішення суду в частині встановлення безпосереднього часу та місця виїзду державного виконавця для вчинення виконавчий дій: о 15 год. 00 хв. у п`ятницю чи будь який визначений сторонами час у період з 15 год. 00 хв. п`ятниці до 08 год. 00 хв. понеділка, а також часу та місця проведення/перебування дитини у другу половину всіх шкільних канікул, посилаючись на те, що виконавчим документом визначено, що місцем виконання зазначеного рішення є місце проживання стягувача, однак конкретна адреса такого місця у резолютивній частині рішення не визначена. Крім того, на запити державного виконавця стягувач не надає відомостей про своє фактичне місце проживання, зазначаючи лише абонентську поштову скриньку для листування.
Роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Таким чином, роз`яснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.02.2022 № 755/1600/16 (провадження 61-15720ск21).
Таким чином суд може роз`яснити рішення, якщо воно містить в собі незрозумілості, неточності, що ускладнює його реалізацію, при цьому, не вносячи змін у суть рішення, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 64-1 Закону передбачено сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.
Так, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувачу з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
Матеріали справи свідчать про те, що рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.09.2021 року було встановлено спосіб участі батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спілкуванні та вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом визначення часу зустрічей батька ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за наявності згоди дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без присутності матері ОСОБА_2 , з можливістю відвідування та перебування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у місці проживання ОСОБА_1 , з можливістю виїзду дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ОСОБА_1 за межі м. Харкова: перший, третій та п`ятий тиждень місяця з 15 години 00 хвилин п`ятниці до 08 години 00 хвилин понеділка; щороку 21 травня та 23 вересня з 15 години 00 хвилин до 21 години 00 хвилин; другу половину всіх шкільних канікул.
З тексту судового рішення вбачається, що судом не визначено місце побачення з дітьми.
Судом зазначено про наявність можливості відвідування та перебування дітей у місці проживання ОСОБА_1 , про наявність можливості виїзду дітей з батьком за межі м. Харкова, однак судом не визначено місце проживання ОСОБА_1 , як конкретне і єдине місце побачення батька з дітьми.
Виходячи з вищевикладеного та норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець не позбавлений можливості визначити місце побачення у порядку ч. 2 ст. 64-1 Закону самостійно.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням сплину часу місця проживання чи перебування сторін у справі, які зазначені в судовому рішенні, могли змінюватися і відповідно до вимог чинного законодавства обов`язком, саме сторін виконавчого провадження - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є невідкладне, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмове повідомлення виконавця про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржника - ОСОБА_2 - також про зміну місця роботи(ст. 19 Закону).
В матеріалах справи мітяться відомості, що на час ухвалення рішення суду місцем реєстрації ОСОБА_1 був АДРЕСА_1 , про що вказано в рішенні суду.
З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду заяви про роз`яснення рішення станом на 11.05.2026 року місце реєстрації ОСОБА_1 значиться за адресою: АДРЕСА_1 з 04.07.2007 року (витяг з Єдиного демографічного реєстру № 2719216 від 11.05.2026) року, станом на 11.05.2026 року ОСОБА_1 не є ВПО, знятий з обліку, як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 - 11.09.2025 року.
Місцем реєстрації ОСОБА_2 на час ухвалення рішення суду було АДРЕСА_3 , фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що зазначено і в рішенні суду.
На час розгляду заяви про роз`яснення рішення станом на 11.05.2026 року місце реєстрації ОСОБА_2 не змінилося, є АДРЕСА_3 з 16.12.2009 року. (витяг з Єдиного демографічного реєстру № 2719247 від 11.05.2026 року).
Оскільки закон не передбачає обов`язку державного виконавця здійснювати безперервний контроль за реалізацією побачень, а лише визначає часові межі, в яких здійснюється перевірка фактичного виконання рішення та фіксація його виконання або невиконання, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виконавець має виїхати так, щоб бути перший, третій, п`ятий тиждень місяця на місці побачення до або рівно:
-о 15:00 годині п`ятниці, адже саме з цього моменту починається визначений судом час;
-о 8:00 годині понеділка, оскільки в цей момент закінчується визначений судом час.
Виконавець має виїхати так, щоб бути на місці щороку 21 травня та 23 вересня:
-о 15:00 годині, оскільки з цього моменту починається визначений судом час;
- о 21:00 годині, оскільки в цей момент закінчується визначений судом час.
Щодо вимог заяви про роз`яснення рішення в частині часу та місця проведення/перебування дитини у другу половину всіх шкільних канікул, суд першої інстанції вірно зазначив, що тривалість і періоди канікул визначаються навчальними закладами, тому ці обставини є змінними і не можуть бути зафіксовані судом наперед.
Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про роз`яснення рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.09.2021 року, - відповідає вимогам закону.
Ухвала суду не суперечить змісту судового рішення та не порушує права апелянта.
Судове рішення постановлено з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Посилання апелянта на той факт, що заява про роз`яснення судового рішення подана з порушеннями ЦПК України, судова колегія не приймає, оскільки вищевказана заява подана з додержанням вимог ст.183 ЦПК України та не суперечить вимогам чинного законодавства.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Р.В. Гєрцик
С.К. Шабельніков