ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року Луцьк Справа № 140/7685/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправними дій щодо поновлення на військовому обліку військовозобов`язаних; зобов`язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі також Реєстр) дані про виключення з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби на підставі постанови від 25 березня 2022 року, оформленої довідкою військово-лікарської комісії (ВЛК) від 25 березня 2022 року №845.
Позов обґрунтований тим, що 25 березня 2022 року ОСОБА_1 позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та відповідні відомості відображалися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Проте позивач у червні 2026 року виявив, що перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач вважає дії відповідача щодо його взяття на військовий облік протиправними, оскільки чинне законодавство не містить норм, які б передбачали механізм та підстави для поновлення на військовому обліку осіб, які попередньо були виключені з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби. При цьому постанова ВЛК, якою його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, є чинною, а норми щодо перегляду прийнятих постанов такого змісту відсутні. Відповідач не провів виправлення відомостей в Реєстрі після надходження до нього відповідної заяви.
З огляду на наведене позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.32-34). Зазначив, що у зв`язку з непоодинокими випадками вилучення правоохоронними органами в рамках кримінальних проваджень медичної документації стосовно військовозобов`язаних, які у 2022-2024 роках рішеннями позаштатних ВЛК визнавались непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, здійснено ретельний аналіз осіб, відомості відносно яких були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. В ході перевірки на предмет правомірності встановленого від 25 березня 2022 року ОСОБА_1 позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 ступеня придатності до військової служби виявлено відсутність акта дослідження стану здоров`я позивача, постанова ВЛК не оформлена свідоцтвом про хворобу та не затверджена регіональною ВЛК. За таких обставин прийнято рішення про поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку без зміни ступеня придатності.
У відповіді на відзив (а.с.39-42) позивач підтримав позовні вимоги та наголосив, що районний ТЦК та СП не є органом, уповноваженим самостійно переоцінювати медичні висновки або ігнорувати постанову ВЛК, змінювати встановлений військово-лікарською експертизою ступінь придатності особи, тоді як відповідач не надав доказів того, що постанова ВЛК від 25 березня 2022 року №845 була скасована, відмінена або змінена у встановленому законодавством порядку. Крім того, наступні зміни в законодавстві не змінюють юридичний факт визнання особи непридатною до військової служби.
Відповідач заперечення на відповідь на відзив не надав.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини.
Відповідно до довідки позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 березня 2022 року №845 (а.с.11) за результатами проведеного медичного огляду на підставі статі 22а графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (протокол від 25 березня 20206 року №46). Картка обстеження та медичного огляду, з якою був ознайомлений позивач, містить результати проведених медичних обстежень спеціалістами та висновок про діагноз та постанову ВЛК (від 25 березня 2022 року №845) (а.с.11 зворот - 12).
В електронному військово-обліковому документі станом на 19 березня 2026 року є відомості про те, що ОСОБА_1 виключений з обліку: у полі "категорія обліку" вказано "невійськовозобов`язаний" та зазначено про наявність постанови ВЛК з висновком "непридатний з виключенням з військового обліку", дата ВЛК - 25 березня 2022 року (а.с.10).
Однак згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 08 червня 2026 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовозобов`язаний, при тому що відомості про дату ВЛК (25 березня 2022 року) з постановою про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку відображаються й надалі (а.с.10 зворот).
У відповідь на заяву позивача щодо причин таких змін ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 08 червня 2026 року №4718 (а.с.9) повідомив про повернення ОСОБА_1 на військовий облік у зв`язку з відсутністю постанови ВЛК про ступінь придатності до військової служби, яка б відповідала чинній редакції Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800; далі - Положення №402), а саме свідоцтвом про хворобу, затвердженим регіональною ВЛК (оформляється у разі визнання громадянина непридатним до військової служби). Одночасно запропоновано прибути до ТЦК та СП для отримання направлення для проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частина друга статті 19 Конституції України встановлює обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (пункт 20 Порядку №1487).
Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Статтею 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
За змістом частини восьмої статті 5 Закону №1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити актуальну і достовірну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ. Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа".
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Поряд з тим предметом судового контролю у цій справі є правомірність дій відповідача щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 з відображенням інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у полі "категорія обліку" - військовозобов`язаний. Тож належить вирішити питання наявності правових підстав для взяття на військовий облік позивача, який був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку.
Так з даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 08 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов`язаний, хоч одночасно зазначено, що він є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, дата ВЛК - 25 березня 2022 року (а.с.10 зворот).
В матеріалах справи наявна довідка позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 березня 2022 року №845 (а.с.11), згідно з якою ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (станом на 25 березня 2022 року) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
За приписами чинної на сьогодні редакції частини шостої статті 37 Закону №2233-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби (пункт 3).
Отже, підстава "визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку" в чинній редакції для виключення з військового обліку має формулювання "визнані непридатними до військової служби", що суті не змінює.
Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 (пункт 39).
Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави. Підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення особи з військового обліку є визнання її непридатною до військової служби за станом здоров`я.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 (зі змінами станом на 25 березня 2022 року), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402).
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Згідно з пунктом 20.1 глави 20 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Відповідач не надав суду належних доказів перегляду або скасування у встановленому порядку рішення ВЛК, прийнятого за результатами медичного огляду позивача (постанова від 25 березня 2022 року №845, протокол №46) та яке слугувало підставою виключення його з військового обліку на відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII.
Також очевидним є те, що зміни до Положення №402, внесені наказами Міністерства оборони України від 18 серпня 2023 року №490 (чинний з 25 серпня 2023року) та від 27 квітня 2024 року №262 (чинний з 04 травня 2025 року), зокрема, в частині викладення пункту 3.8 глави 3 розділу II у новій редакції, на які у відзиві на позов покликається відповідач, не могли бути застосовані на момент прийняття постанови ВЛК 25 березня 2022 року.
Відповідач не навів приписів Закону №2233-XII, які давали йому підстави для поновлення позивача на військовому обліку. Між тим норми Положення №402 (зокрема, і в чинній редакції) не наділяють ТЦК та СП та безпосередньо його керівника повноваженнями щодо ревізування, відміни або скасування висновків ВЛК про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій (на підставі норм закону та у встановлений спосіб) щодо взяття позивача на військовий облік та внесення інформації про це в Реєстр, при тому що у полі "постанова ВЛК" є запис "непридатний з виключенням з військового обліку", дата ВЛК - 25 березня 2022 року. Тобто, зміна категорії обліку з "невійськовозобов`язаний" на "військовозобов`язаний" проведено без правових підстав.
Отже, виходячи з суті спору, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних; зобов`язання відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби (постанова ВЛК від 25 березня 2022 року) - у відповідне поле "категорія обліку" та "підстава для зняття/виключення".
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору (1064,96 грн), витрати на правничу допомогу (20000,00 грн).
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 07 травня 2026 року №26097 та додатку до договору (а.с.13 зворот - 14), детального опису робіт (наданих послуг) (а.с.15 зворот), акта приймання-передачі послуг від 12 червня 2026 року (а.с.16), квитанції про отримання гонорару від 09 червня 2026 року №09/06/26 (а.с.15).
Договором від 07 травня 2026 року визначено надання ОСОБА_1 адвокатом Яресько Т.В. правничої допомоги. Додатком до договору сторони узгодили вартість професійної правничої допомоги при вирішенні питання щодо оскарження поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку та внесення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у формі гонорару розміром 20000,00 грн.
Відповідно до детального опису робіт (надання послуг) від 12 червня 2026 року послуги передбачають: аналіз матеріалів щодо військово-облікового статусу клієнта, документів ВЛК, відомостей з Реєстру, судової практики (2000,00 грн); консультація клієнта (2000,00 грн); написання позовної заяви (10000,00 грн); написання заяви про забезпечення позову (6000,00 грн).
Суд зауважує, що позивач вільний у виборі адвоката та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).
Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 2500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначений розмір відповідатиме критерію реальності наданих послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією від 12 червня 2026 року (а.с.8), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.20). Ці витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби (постанова ВЛК від 25 березня 2022 року).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 3564,96 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят чотири грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк