ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року Справа №160/16729/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Бюро економічної безпеки України, в якій позивач просить:
- визнати противними дії Бюро економічної безпеки України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі, одноразової грошової допомоги при звільненні, без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 року та на 01.01.2025 року у розмірі 3028 грн., на 01.01.2026 року у розмірі 3328 грн., встановленого абз. 4 ч. 1 ст. 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки».
- зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 25.07.2024 по 25.05.2026, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460- IX у розмірі 3028 грн., абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ у розмірі 3028 грн., абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX у розмірі 3328 грн., з урахуванням виплачених сум.
- зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за 1 повний календарний рік служби та компенсацію за невикористані дні відпустки, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX у розмірі 3328 грн., з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 25.07.2024 по 25.05.2026 проходив службу в Бюро економічної безпеки України. Відповідно до наказу Бюро економічної безпеки України № 157-к/ДСК-ДП від 22.05.2026 позивач був звільнений зі служби в Бюро економічної безпеки України 25.05.2026. Протягом періоду проходження служби обчислення розміру посадового окладу позивача та доплати за спеціальним званням здійснювалось шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів в сумі 2102 гривні, визначених у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на відповідні тарифні коефіцієнти. За таким же принципом була обчислена надбавка за вислугу років. Також, у зв`язку зі звільненням позивача зі служби Бюро економічної безпеки України нараховано та виплачено на його користь одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 1 повний календарний рік служби та грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки. Відповідно, нарахування одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані дні відпустки виконано також із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн. 28.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до Бюро економічної безпеки України із заявою про нарахування та виплату на його користь грошового забезпечення за 2024 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX у розмірі 3028 грн., з урахуванням виплачених сум; за 2025 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ у розмірі 3028 грн., з урахуванням виплачених сум; за 2026 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695- IX у розмірі 3328 грн., а також одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані дні відпустки виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX у розмірі 3328 грн. Листом № 1212/0/12 від 10.06.2026 Бюро економічної безпеки України повідомило позивача про відсутність, на їх думку, правових підстав для проведення перерахунку грошового забезпечення за період служби. Проте, такі дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2024 та 2025 роках у розмірі 3028 грн. та у 2026 році у розмірі 3328 грн. є протиправними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до частини третьої статті 31 Закону про БЕБ посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може бути меншим ніж 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року. На переконання позивача, норма закону прямо передбачає, що розрахунок посадового окладу має здійснюватися саме на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зокрема, цей показник становив: у 2024 та 2025 роках - 3028 грн.; у 2026 році -3328 грн. У зв`язку з цим, позивач вважає, що йому було неправильно нараховано та виплачено грошове забезпечення під час проходження служби в БЕБ, а також невірно визначено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні. На його думку, розрахунок відповідних сум здійснено із застосуванням неправильно визначеного розміру прожиткового мінімуму, що призвело до заниження належних йому сум виплат. В свою чергу, підхід, викладений позивачем у позовній заяві, не відповідає встановленому порядку та нормам матеріального права, які регулюють відповідні відносини у сфері грошового забезпечення. З огляду на те, що служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру (стаття 19 Закону про БЕБ), яка врегульована спеціальним законодавством, для визначення посадових окладів працівників БЕБ застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами. Відповідний розмір установлений абзацом шостим статті 7: Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» - 2102 грн.; Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» - 2102 грн. Також відповідно до абзацу п`ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року , тобто - 2102 грн. Як вбачається з конструкції норм статті 7 законів України про Державний бюджет на відповідний рік, законодавець спочатку встановлює з 1 січня відповідного року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у певному розмірі, а потім диференціює розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежно від цільового призначення його застосування, зокрема для визначення посадових окладів суддів та працівників інших державних органів, як показника, що використовується для розрахунку відповідного окладу. Водночас звертаємо увагу суду, що у законах України про Державний бюджет України на 2022-2025 роки законодавець прямо передбачав винятки щодо поширення абзацу шостого статті 7 на окремі органи державної влади, тоді як Бюро економічної безпеки України до такого переліку не включалося.
Від позивача надійшла відповідь на відзив.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2026 року продовжено строк розгляду справи на 90 днів.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 від 03.07.2014 року.
Згідно із наказом Бюро економічної безпеки України від 29.06.2024 № 324-к/ДСК ОСОБА_1 прийнятий на службу та призначений на посаду детектива Департаменту детективів із стратегічного захисту економіки, як переможець конкурсу, з 25.07.2024, з посадовим окладом згідно із штатним розписом у розмірі 44 142 грн. на місяць.
Наказами БЕБ ОСОБА_1 присвоєно спеціальні звання БЕБ: від 29.06.2024 № 332-к/ДСК-ДП - лейтенант Бюро економічної безпеки України, з 25.07.2024; від 05.02.2026 № 72-к - капітан Бюро економічної безпеки України; від 23.02.2026 № 95-к - майор Бюро економічної безпеки України.
Відповідно до наказу БЕБ від 22.05.2026 № 157-к/ДСК-ДП позивач 25.05.2026 звільнений із служби в Бюро економічної безпеки України згідно з підпунктом 7 пункту 72 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1333 (за власним бажанням), з виплатою одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII та пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб».
28.05.2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив:
- надати розрахунок невикористаних ОСОБА_1 основної і додаткової відпусток за 2024, 2025 та 2026 роки під час проходження служби в Бюро економічної безпеки України.
- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні основної і додаткової відпусток за 2024, 2025 та 2026 роки під час проходження служби в Бюро економічної безпеки України (за наявності таких), з урахуванням виплачених сум.
- нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення:
за 2024 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX у розмірі 3028 грн., з урахуванням виплачених сум;
за 2025 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ у розмірі 3028 грн., з урахуванням виплачених сум;
за 2026 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX у розмірі 3328 грн., з урахуванням виплачених сум.
- нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за 1 повний календарний рік служби, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-ІХ у розмірі 3328 грн. з урахуванням виплачених сум.
Листом від 10.06.2026 №1212/0/12 БЕБ розглянуто заяву позивача та повідомлено зокрема наступне.
" ОСОБА_2 проходив службу в БЕБ з 25.07.2024 по 25.05.2026 на посаді детектива Департаменту детективів із стратегічного захисту економіки Бюро економічної безпеки України із посадовим окладом згідно зі штатним розписом у розмірі 44 142,00 грн. Відповідно до пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1068, посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на коефіцієнт. Зазначаємо, що відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік для визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів (у 2024-2026 роках - 2 102 гривні). Отже, розмір прожиткового мінімуму, впродовж 2024-2026 років для визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання БЕБ не змінювався. Наголошуємо, що штатні розписи Бюро економічної безпеки України на 2024-2026 роки з розшифровкою посадових окладів працівників та порядок їх формування погоджені листами Міністерства фінансів України у відповідних роках. Порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання БЕБ, визначається Положенням про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1333 (далі - Положення). Відповідно до Положення кількість днів Ваших щорічних відпусток за період проходження служби в БЕБ становила: 13 календарних днів щорічної основної відпустки пропорційно відпрацьованому часу за 2024 рік (використано 07 календарних днів щорічної основної відпустки, виплачено компенсацію при звільненні за 06 календарних днів щорічної основної відпустки); 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік (використано 30 календарних днів щорічної основної відпустки); 10 календарних днів щорічної основної відпустки пропорційно відпрацьованому часу за 2026 рік (використано 16 календарних днів щорічної основної відпустки, тому при звільненні відраховано із грошового забезпечення, нарахованого і виплаченого за 06 календарних днів щорічної основної відпустки, наданої за невідпрацьований період календарного року); 14 календарних днів щорічної додаткової відпустки за вислугу понад 18 років за період роботи з 09.08.2024 по 08.08.2025 (відпустка не використана, виплачено компенсацію відповідно до наказу БЕБ від 23.12.2025 №320-в); 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки за вислугу понад 19 років за період роботи з 09.08.2025 по 08.08.2026 (використано 15 календарних днів щорічної додаткової відпустки); Відповідно до наказу БЕБ від 22.05.2026 № 157-к/ДСК-ДП 25 травня 2026 року Вас звільнено із служби в Бюро економічної безпеки України згідно з підпунктом 7 пункту 72 Положення (за власним бажанням) та виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (01 рік) в сумі 17 053,25 грн. Відповідно до пункту 67 Положення за 2024 рік виплачена компенсація за 06 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки в сумі 13 202,52 грн. та відповідно до п. 69 Положення відраховано 06 календарних днів щорічної основної відпустки, наданої за невідпрацьований період календарного року в сумі 13 642,60 грн. Зважаючи на викладене, з огляду на те, що розмір прожиткового мінімуму, впродовж 2024 - 2026 років, для визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання БЕБ не змінювався, відсутні підстави для перерахунку Вашого грошового забезпечення за період служби в БЕБ з 25.07.2024 по 25.05.2026
Вважаючи, що відповідач протиправно застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 грн. при нарахуванні та виплаті його грошового забезпечення за період з 25.07.2024 по 25.05.2026 та одноразової грошової допомоги, компенсації за невикористані дні відпустки, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України "Про Бюро економічної безпеки України" від 28.01.2021 №1150-ІХ (далі - Закон №1150-ІХ).
Згідно із частинами 1, 2 статті 1 Закону № 1150-ІХ Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.
Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.
Діяльність Бюро економічної безпеки України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Закон України "Про центральні органи виконавчої влади", інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Бюро економічної безпеки України та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.
Частина 1 статті 14 Закону № 1150-ІХ визначає, що Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління.
Стаття 19 Закону № 1150-ІХ встановлює, що до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.
В свою чергу, згідно зі статтею 31 Закону № 1150-ІХ заробітна плата працівників Бюро економічної безпеки України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов`язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації.
Особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Відповідно до ч.3 ст.31 Закону № 1150-ІХ, постановою КМУ від 06.10.2021 №1068 затверджено Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки (далі - Умови №1068).
Згідно із пунктом 2 Умов № 1068 посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.
Отже, розмір посадового окладу, осіб, які мають спеціальні звання БЕБ визначається спеціальним законодавством, а саме частиною третьою статті 31 Закону № 1150-ІХ та пунктом 2 Умов № 1068.
З огляду на викладене, спеціальним законом, котрий врегульовує діяльність БЕБ України та його територіальних підрозділів встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У даному випадку має місце колізія загальних та спеціальних норм, що врегульовують спірні правовідносини.
При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat ge№erali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
Саме така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25.05.2022 справа № 120/1196/19-а.
Тобто, розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966-XIV).
Положеннями статті 1 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Також у цій статті Закону визначено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Зі змісту вказаної норми Закону №966-XIV вбачається закріплення вичерпного переліку основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Отже, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу працівників державних органів. Водночас працівники державних органів Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Натомість статтями 7 законів України про Державний бюджет України на 2024 та 2025 роки разом із установленням з 01 січня 2024 та з 01 січня 2025 року, прожиткових мінімумів у тому числі для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн. та з 01 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн., був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, розмір якого становить 2102,00 грн.
Слід зазначити, що зміни до Закону № 1150-ІХ в частині, яка регламентує розмір посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання у спірному періоді, а також до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.
Законом № 1150-ІХ закріплено, що для визначення розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про Бюро економічної безпеки України", а тому зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальні звання (працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами) відсутні законні підстави.
Водночас, приписи законів України про Державний бюджет України на 2024 та 2025 роки фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, що порушує гарантії незалежності вказаної категорії працівників БЕБ, одна з яких передбачена частиною першою статті 5 Закону №1150-ІX.
Закони України про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Отже, з огляду на викладене, суд доходить висновку, що грошове забезпечення позивача за період з 25.07.2024 по 25.05.2026 мало обчислюватися з урахуванням положень абзацу 4 частини 1 статті 7 законів України Про Державний бюджет на 2024, 2025 та 2026 роки, якими було визначено величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року та з 01 січня 2025 року у розмірі 3028 грн., а з 01 січня 2026 року у розмірі 3328 грн.
Проте, відповідачем не наведено обґрунтованих підстав, не було надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваних дій щодо нарахування та виплати позивачеві грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн., виходячи із встановлених вище судом обставин цієї справи та аналізу чинного наведеного законодавства.
Також в основу даного судового рішення не можуть бути покладені помилкові посилання відповідача у відзиві на позов на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24 з приводу того, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення розміру посадового окладу судді.
Оскільки правові висновки у справі №240/9028/24 стосуються розміру суддівської винагороди, встановленої Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а предметом даного спору є розмір грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, які регулюються іншими законами, зокрема, статтею 31 Закону № 1150-ІХ та Умовами №1068. Тому правові висновки у постанові Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №240/9028/24 не є релевантними до правовідносин у цій справі і не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Даючи оцінку аргументам відповідача про те, що фіксований розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн. для розрахунку посадових окладів працівників БЕБ є правомірним та таким, що відповідає принципам спеціального регулювання, юридичній визначеності та ефективного використання бюджетних коштів, суд керується таким.
Як уже зазначалося вище, введення законодавцем у законах України про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки нової грошової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадових окладів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (у том числі податкових та митних органів) у розмірі 2102,00 грн. без внесення змін до спеціальних законів, якими визначені посадові оклади цих працівників із розрахунку такої величини як прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року відповідає меті законів України про Державний бюджет України, які мають врегульовувати лише витрати та доходи держави на відповідний календарний рік і не можуть врегульовувати правовідносин, які регулюються іншими спеціальними законами, з урахуванням того, що згаданої величини (прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадових окладів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (у том числі податкових та митних органів) у розмірі 2102,00 грн.) Законом №966-ХІV не передбачено.
Суд зазначає, що принцип правової визначеності - це загальний принцип права, який гарантує, що зміст права є чітким, зрозумілим і стабільним, а права та свободи людини можуть бути реалізовані на практиці. Тобто, правові норми повинні бути сформульовані недвозначно, передбачувано та стабільно, щоб громадяни могли знати свої права і передбачати наслідки своїх дій.
Тому застосування для визначення посадових окладів працівників БЕБ у згаданому періоді розрахункової величини, яка відсутня у спеціальному законі та у Законі №966-ХІV, не може свідчити про відповідність її принципам спеціального регулювання та правовій визначеності.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу за період з 25.07.2024 по 25.05.2026 грошового забезпечення у заниженому розмірі, а саме без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 (3028,00 грн.), Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 (3028,00 грн.) та Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 (3328 грн.) є протиправними.
З тих самих мотивів відповідачем неправильно нараховано у спірний період одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані позивачем календарні дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки, розмір яких, в силу вимог Порядку виплати грошового забезпечення особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого наказом Бюро економічної безпеки України від 14.05.2025 №81, залежав від розміру місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відновленням порушеного права позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на його користь одноразову грошову допомогу за 1 повний календарний рік служби та компенсацію за невикористані дні відпустки, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року № 4695-IX у розмірі 3 328 грн., з урахуванням виплачених сум.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" і такий фактично не сплачувався, тому відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Бюро економічної безпеки України (код ЄДРПОУ 44168313, 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 31) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати противною бездіяльність Бюро економічної безпеки України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі, одноразової грошової допомоги при звільненні, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 року та на 01.01.2025 року у розмірі 3028 грн., на 01.01.2026 року у розмірі 3328 грн., встановленого абз.4 ч.1 ст.7 Законів України "Про Державний бюджет України на 2024, 2025 та 2026 роки".
Зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 25.07.2024 року по 25.05.2026 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 року № 3460-IX у розмірі 3028 грн., абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 року № 4059-ІХ у розмірі 3 028 грн., абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року № 4695-IX у розмірі 3328 грн., з урахуванням виплачених сум.
Зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за 1 повний календарний рік служби та компенсацію за невикористані дні відпустки, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року № 4695-IX у розмірі 3328 грн., з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова