ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року Справа № 280/6817/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
07 липня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 07.05.2026 №912030156868 про відмову ОСОБА_1 щодо переходу з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 переведення з дня, що настає за днем смерті годувальника, а саме з 20.03.2026, з призначеної їй пенсії за віком, на пенсію по втраті годувальника, чоловіка ОСОБА_2 , відповідно до заяви від 01.05.2026.
Ухвалою суду від 13.07.2026 позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою суду від 16.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до вимог Закону №1058-ІV. У зв`язку із смертю її чоловіка - ОСОБА_2 , позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №1058, проте у призначенні пенсії було відмовлено. Позивач зазначає, що підставою для відмови зазначено, що довідку що підтверджує факт сумісного проживання від органів місцевого самоврядування не надано. Згідно Реєстру застрахованих осіб факт сумісного проживання не підтверджено. Позивач зазначає, що в підтвердження факту проживання разом з годувальником за однією адресою, а отже й перебування на його утриманні, позивач надала Акт про підтвердження фактичного місяця проживання, з якого вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 дійсно постійно спільно проживали ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його законна дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до момента смерті ОСОБА_2 (відповідний актовий запис №1259) з 1985 р. Позивач зазначає, що вказаний документ відноситься до визначених п.2.11 Порядку №22-1 інших документів, що підтверджують факт проживання разом з годувальником за однією адресою. З урахуванням викладеного позивач вважає відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника протиправною, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - ГУ ПФУ в Запорізькій області проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що розглянувши заяву позивачки та додані до неї документи Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняло рішення від 07.05.2025 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки ОСОБА_1 не надала довідку, що підтверджує факт сумісного проживання від органів місцевого самоврядування. Крім того, згідно реєстру застрахованих осіб факт сумісного проживання не підтверджено. З урахуванням викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 17.02.1973 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до вимог Закону №1058-ІV.
01.05.2026 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №1058.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, за принципом екстериторіальності, розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 07.05.2026 №912030156868 про відмову в призначені пенсії в разі втрати годувальника, у зв`язку з відсутністю перебування на утриманні померлого годувальника.
Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у переведенні на пенсію по втраті годувальника, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно п.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», члени сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 2.3 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) відомості про місце проживання;
9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Згідно пункту 2.11 Порядку №22-1, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Відповідно п.2.16 Порядку №22-1, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.
Судом встановлено, на момент смерті ОСОБА_2 , позивач перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, а на день звернення за призначенням пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 досягла віку у 73 роки.
Також, в рішенні про відмову у призначенні пенсії зазначено, що для підтвердження факту сумісного проживання, з померлим годувальником ОСОБА_2 , заявниця на дату звернення надала довідку про склад сім`ї, видану Головою квартального комітету №21 від 30.04.2026.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач у повній мірі відповідає вимогам для призначення їй пенсії по втраті годувальника, а також надала до органів ПФУ належні документи, які підтверджують право на призначення відповідної пенсії.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії.
Стосовно дати з якої позивачу необхідно призначити пенсію по втраті годувальника, суд зазначає таке.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Водночас, частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що п.3 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» фактично регулює питання дати призначення пенсії по втраті годувальника у разі неотримання особою іншого виду пенсії, а частина 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регулює саме питання переведення з одного виду пенсії на інший.
Судом встановлено, що позивачка на дату виникнення спірних правовідносин отримувала пенсію за віком, а тому переведення на пенсію по втраті годувальника має здійснюватися з дня подання відповідної заяви, тобто з 01.05.2026.
Також, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оскільки заяву позивачки про призначення пенсії по втраті годувальника передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а відповідно зазначений орган має завершити розгляд заяви та прийняти рішення з зазначеного питання.
Водночас обов`язок виплати призначеної пенсії виникне у органу ПФУ за місцем пенсійного обліку після призначення відповідного виду пенсії.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна, Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 07.05.2026 №912030156868 про відмову ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 переведення з призначеної їй пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника - чоловіка ОСОБА_2 , з 01.05.2026.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова