Справа № 350/1022/25
Номер провадження 2-ві/350/6/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2026 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М. розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Пулика Михайла Васильовича у цивільній справі № 350/1022/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації,
в с т а н о в и в :
В провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа № 350/1022/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації.
24.09.2026 від відповідача ОСОБА_1 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області надійшла заява про відвід головуючого судді Пулика Михайла Васильовича у цивільній справі № 350/1022/25. Ухвалою судді Пулика М.В. від 24.09.2026 заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано на вирішення іншому судді в порядку ст. 33 ЦПК України, після чого згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 вона розподілена в провадження судді Бейку А.М.
На обґрунтування заяви про відвід заявник вказав, що не погоджується з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час розгляду цієї справи, вважає їх неправильними, а такі дії - такими, що свідчать про некомпетентність судді; у зв`язку з цим ним подано відповідні скарги та заяви до Вищої ради правосуддя, Національного антикорупційного бюро України, Вищого антикорупційного суду та інших органів. Також зазначає, що Вищою радою правосуддя прийнято в розробку та розподілено на дисциплінарних інспекторах дві дисциплінарні справи за його скаргами щодо спорів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (перша та апеляційна інстанції) та дві дисциплінарні справи щодо спорів про захист честі, гідності та ділової репутації (перша та апеляційна інстанції), які, на його думку, безпосередньо стосуються упереджених та неправомірних дій суддів цього суду, що перебувають у тісних службових та особистих зв`язках із теперішнім головуючим суддею. Зазначає, що ним раніше вже заявлявся відвід головуючому судді у зв`язку з наявністю сумнівів у його неупередженості, проте розгляд такої заяви іншим суддею цього ж суду мав суто формальний характер, що, на його думку, підтверджує ознаки кругової поруки та синхронність дій місцевих суддів, які відкрито покривають інтереси позивачки. Також вказує, що матеріали, які містять відеофіксацію ознак корупційних проявів та зловживань з боку родини позивачки та пов`язаних із ними посадових осіб, передані на розгляд до першої інстанції Вищого антикорупційного суду разом із клопотанням про поновлення строків, на підтвердження чого надав роздруківку поштового трекінгу АТ «Укрпошта». Вважає, що розгляд цивільної справи в таких умовах створює конфлікт інтересів та ризик упередженого ставлення до нього як до заявника дисциплінарних та антикорупційних скарг.
Наведені обставини у сторони відповідача викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.
Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Родіков І.С. у судовому засіданні 24.09.2026 заперечив проти задоволення заяви про відвід, вказавши, що доводи відповідача фактично стосуються незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді та не підтверджені жодними об`єктивними обставинами.
Відповідно до норм статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Пулика М.В. у цивільній справі № 350/1022/25, відповідно до вимог ч. 3 ст.40 ЦПК України, в порядку ст. 33 ЦПК України передана на розгляд судді Бейку А.М.
Частиною 8 ст. 40 ЦПК України визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З урахуванням положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України, вважаю можливим вирішити питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною 2 ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу. Водночас відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України», від 28.10.1998 «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18).
Окрім того, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз змісту доводів, якими заявник обґрунтовує заявлений судді Пулику М.В. відвід, дає підстави для висновку про те, що вони ґрунтуються на незгоді заявника з процесуальними діями та рішеннями головуючого судді під час розгляду цивільної справи № 350/1022/25, на його власній негативній оцінці професійної діяльності судді, а також на факті подання заявником скарг і заяв щодо суддів цього суду до державних органів. Конкретних фактів поведінки головуючого судді, які б свідчили про його упередженість та необ`єктивність, заявником не наведено.
Незгода учасника справи з процесуальними діями судді або прийнятими ним процесуальними рішеннями саме по собі не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді та відповідно до прямої вказівки ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для його відводу. Правильність процесуальних рішень суду та дотримання норм процесуального права перевіряються у порядку, встановленому процесуальним законом, а інститут відводу не є способом перегляду, оскарження чи оцінки процесуальних рішень і дій суду. Так само висловлена заявником оцінка судді як некомпетентного є його суб`єктивною думкою та не свідчить про наявність підстав для відводу, передбачених ст.ст. 36, 37 ЦПК України.
Сам по собі факт звернення учасника справи зі скаргою чи заявою стосовно судді або суддів суду до державного органу не створює підстави для відводу та не свідчить про виникнення у судді особистої заінтересованості в результаті розгляду справи. Інший підхід означав би, що учасник справи міг би самостійно створити підставу для відводу шляхом подання скарги чи заяви, що не відповідає меті інституту відводу та принципу визначення складу суду у встановленому законом порядку. Перевірка доводів таких звернень не належить до предмета вирішення судом заяви про відвід.
Посилання заявника на дисциплінарні провадження у Вищій раді правосуддя стосуються, за його ж твердженням, дій суддів цього суду в інших справах, а не дій судді Пулика М.В. у справі № 350/1022/25. Доводи про наявність «тісних службових та особистих зв`язків» між суддями, про «кругову поруку» та «синхронність дій» мають характер припущень і жодними доказами не підтверджені.
Доказів того, що Вищою радою правосуддя відкрито дисциплінарне провадження щодо головуючого судді, заявником не надано. Єдиним доданим до заяви документом є роздруківка поштового трекінгу АТ «Укрпошта», яка підтверджує лише доставку та вручення відправлення Вищому антикорупційному суду за адресою: Берестейський проспект, 41, м. Київ. Цей документ не підтверджує ні відкриття Вищим антикорупційним судом будь-якого провадження, ні того, що таке провадження стосується судді Пулика М.В. чи має відношення до справи № 350/1022/25. Обставини, пов`язані з діяльністю родини позивачки та пов`язаних із нею осіб, також не свідчать про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду справи.
Суд також бере до уваги, що відповідач раніше вже заявляв відвід головуючому судді у цій справі, обґрунтовуючи його, серед іншого, недовірою до судді та незгодою з результатами розгляду за його участю іншої цивільної справи. Твердження заявника про формальний характер розгляду такої заяви є його суб`єктивною оцінкою, жодними доказами не підтверджене і не свідчить про упередженість судді Пулика М.В. у справі № 350/1022/25.
Отже, наведені заявником обставини не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про пряму чи побічну заінтересованість головуючого судді у результаті розгляду справи, його особисті позапроцесуальні відносини з будь-ким з учасників справи або інші обставини, які з позиції об`єктивного стороннього спостерігача могли б породити обґрунтований сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді.
Таким чином, відсутні підстави для відводу судді, передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України, з яких суддя Пулик М.В. не може розглядати цивільну справу № 350/1022/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 258-261 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Пулика Михайла Васильовича у цивільній справі № 350/1022/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Бейко