ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 року справа № 380/16945/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,0796, 1,115, 1,121;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн із 12 лютого 2026 року на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796, 1,115, а також із 01 березня 2026 року на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121, у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказав, що у 2023 році його переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно із заявою від 30.05.2023, а для обчислення розміру пенсії за віком при її перерахунку відповідач урахував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки, у розмірі 12236,71 грн. Зазначив, що рішенням від 29.03.2026 №913280132501 відповідач здійснив перерахунок його пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки (12236,71 грн) на коефіцієнт 1,084156 (1,0345 х 1,048), унаслідок чого середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 29.03.2026 застосовано у розмірі 28913,54 грн замість 35987,60 грн, а розмір пенсії з надбавками зменшено на 3756,32 грн. На переконання позивача, під час індексації пенсії відповідач протиправно не врахував коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати, встановлені постановами Кабінету Міністрів України з 01.03.2024 - 1,0796, з 01.03.2025 - 1,115 та з 01.03.2026 - 1,121, які підлягали застосуванню до показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, з якого позивачу призначено пенсію. Послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.02.2025 у справі №340/2785/24, від 11.02.2025 у справі №280/3620/24 та від 28.01.2025 у справі №400/4663/24. У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді від 21.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. Відповідач зазначив, що пенсійне забезпечення позивача здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а індексація пенсії полягає у збільшенні не розміру пенсії, а показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії. Вказав, що порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 цього Закону затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, а розмір коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати щороку визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема постановами від 23.02.2024 №185 (1,0796), від 25.02.2025 №209 (1,115) та від 25.02.2026 №236 (1,121). Зазначив, що для обчислення розміру пенсії позивача за віком при її перерахунку враховано показник середньої заробітної плати за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, а рішенням від 29.03.2026 №913280132501 здійснено перерахунок пенсії шляхом збільшення цього показника на коефіцієнт 1,084156 (1,0345 х 1,048), у зв`язку з чим середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 29.03.2026 становить 28913,54 грн. На переконання відповідача, його дії ґрунтуються на чинному законодавстві, є правомірними, а тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються, та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
У 2023 році позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за заявою від 30.05.2023.
При обчисленні розміру пенсії за віком під час її перерахунку відповідач застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки, у розмірі 12236,71 грн.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанови, якими встановлено коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні для проведення індексації пенсій: постановою від 23.02.2024 №185 - коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024; постановою від 25.02.2025 №209 - коефіцієнт 1,115 з 01.03.2025; постановою від 25.02.2026 №236 - коефіцієнт 1,121 з 01.03.2026.
Рішенням від 29.03.2026 №913280132501 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки (12236,71 грн) на коефіцієнт 1,084156 (1,0345 х 1,048), унаслідок чого середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 29.03.2026 застосовано у розмірі 28913,54 грн.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо непроведення індексації його пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки (12236,71 грн) у розмірах 1,0796, 1,115, 1,121, у зв`язку з чим звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058). Преамбулою Закону №1058 закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ст.7 Закону №1058 загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Частиною 2 ст.40 Закону №1058 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 2 ст.42 Закону №1058 передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-XII). Згідно з абзацом другим частини першої ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Частиною 5 ст.2 Закону №1282-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-IX від 15.02.2022) визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього ч.2 ст.42 Закону №1058.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-III від 05.10.2000 (далі - Закон №2017-III) індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, які згідно з ч.2 ст.19 цього Закону є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі - Порядок №124).
Пунктом 1 Порядку №124 визначено, що цим Порядком визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку №124 визначено формулу коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 5 Порядку №124 встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 установлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 такий коефіцієнт установлено у розмірі 1,115 з 01.03.2025, а постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 - у розмірі 1,121 з 01.03.2026.
Ключовим у цій справі є питання про те, чи підлягає збільшенню на коефіцієнти, встановлені Кабінетом Міністрів України для проведення щорічної індексації з 1 березня, той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який був фактично застосований при перерахунку пенсії позивача (за 2020-2022 роки - 12236,71 грн), чи лише показник середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року, як фактично застосував відповідач.
Аналіз змісту ч.2 ст.42 Закону №1058 та п.5 Порядку №124 дає підстави для висновку, що ці норми по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: ч.2 ст.42 Закону №1058 передбачає збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії, тоді як п.5 Порядку №124 передбачає збільшення показника середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року. Відповідно до ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Оскільки Закон №1058 має вищу юридичну силу порівняно з Порядком №124, у разі суперечності підлягають застосуванню норми Закону №1058.
Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок, згідно з яким при індексації пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058 збільшенню на встановлені Кабінетом Міністрів України коефіцієнти підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення, а не показник середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року. Верховний Суд зазначив, що п.5 Порядку №124 у частині, яка передбачає збільшення показника середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року, суперечить ч.2 ст.42 Закону №1058, а тому Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, що не суперечить цьому Закону.
Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 11.02.2025 у справі №340/2785/24, а також у постановах, на які посилається позивач, - від 11.02.2025 у справі №280/3620/24 та від 28.01.2025 у справі №400/4663/24.
Із установлених обставин справи слідує, що при перерахунку пенсії позивача за віком відповідач застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн, тобто саме цей показник враховувався для обчислення пенсії. Отже, з урахуванням наведених норм та висновків Верховного Суду відповідач при проведенні індексації пенсії позивача мав збільшити показник середньої заробітної плати за 2020-2022 роки (12236,71 грн) на коефіцієнти, встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 (1,0796), від 25.02.2025 №209 (1,115) та від 25.02.2026 №236 (1,121), а не показник середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року.
Оскільки відповідач такої індексації не провів, його дії щодо непроведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірах 1,0796, 1,115, 1,121 не відповідають ч.2 ст.42 Закону №1058 та є протиправними.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. З огляду на характер спірних правовідносин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити індексацію пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти збільшення 1,0796, 1,115, 1,121 з проведенням виплати недоотриманих сум пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 2129,92 грн.
Керуючись ст.ст.19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
в и р і ш и в:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,0796, 1,115, 1,121.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, із 12 лютого 2026 року на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796, 1,115, а також із 01 березня 2026 року на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121, у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн 92 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.