Справа № 396/1476/25
Провадження № 2/396/44/26
РІШЕННЯ
Іменем України
11.09.2026 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді: Цесельської О.С.,
за участі секретаря судового засідання: Філюкової О.О.,
представника позивача: Сурело А.В.
розглядаючи під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Новоукраїнка цивільну справу № 396/1476/25 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу,
ВСТАНОВИВ:
21.07.2025 р. АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» через свого представника звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ОСОБА_1 перед позивачем існує невиконане грошове зобов`язання за кредитним договором. Після відкриття судом провадження у справі про стягнення вказаного боргу, ОСОБА_1 , усвідомлюючи неминучість ухвалення судового рішення проти нього, відчужив єдиний належний йому транспортний засіб на користь ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу №7609/24/006362 від 22.10.2024 р.. Позивач вказує, що цей правочин є фраудаторним, оскільки вчинений недобросовісно, зі зловживанням цивільними правами та спрямований виключно на уникнення звернення стягнення на майно боржника. На підставі викладеного позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу №7609/24/006362 від 22.10.2024 р. транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель 313 CDI, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на сплату судового збору.
Ухвалою суду від 30.12.2025 р. цивільну справу прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 15.05.2026 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені належним чином. Будь-які заяви про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходили.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлений за адресою реєстрації, що підтверджується повернутими на адресу суду поштовими відправленнями з відміткою "адресат відсутній". 12.06.2026 р. через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з необхідністю отримання правової допомоги та ознайомлення з матеріалами справи. Водночас відзив на позовну заяву чи будь-які інші клопотання від відповідача до суду не надходили.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та неодноразово за адресою свого зареєстрованого місця проживання, проте на адресу суду повернулися поштові конверти з вкладеннями та відмітками поштового зв`язку «адресат відсутній». Відзив на позовну заяву, а також будь-які інші заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 22.05.2023 р. між АТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_1 було укладено Договір шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг № б/н.. Відповідно до умов вказаного Договору відповідачу було встановлено відновлювану кредитну лінію у розмірі 300000,00 грн зі строком кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації та відсотковою ставкою 36,0 % річних (а.с. 16-29).
До матеріалів справи також додано Анкети-опитувальника клієнта від 28.02.2023 р., оригінал розрахунку заборгованості та виписку за банківським рахунком ОСОБА_1 ..
Факт обізнаності боржника про наявність судового спору до моменту відчуження майна підтверджується долученими до матеріалів справи копією ухвали Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 01.10.2024 р. про відкриття провадження у справі №396/1707/24, копією реєстру поштового відправлення позову, копією судової повістки від 02.10.2024 року, а також скріншотом із підсистеми «Електронний суд», який фіксує подачу ОСОБА_1 заяви від 23.10.2024 р. про ознайомлення з матеріалами вказаної справи.
24.10.2024 р. на підставі договору купівлі-продажу № 7609/24/006362 від 22.10.2024 р. право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ (модель 313 CDI, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ) було перереєстровано з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .. Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.01.2025 року у справі №396/1707/24 з ОСОБА_1 на користь Банку стягнуто борг у розмірі 356 816,84 грн..
На підставі відповідного рішення суду приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської обл. Брандальчьким Д.С. 24.03.2025 р. відкрито виконавче провадження № 77601160 (а.с. 44).
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.03.2025 року у справі № 912/205/25 з ОСОБА_1 стягнуто 417 956,48 грн..
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на момент розгляду справи ОСОБА_1 на праві власності належать житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , загальна вартість яких за довідкою ФДМУ становить 262 231,63 грн. (а.с. 50-60).
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Змістом ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 655 цього Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписом частини першої статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У зв`язку цим, укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами вимог, які встановлені законом. За змістом цивільного законодавства, фраудаторним правочином є договір, укладений боржником з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, що завдає шкоди кредитору.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення звернення стягнення на майно боржника.
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №369/11268/16-ц, правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості, внаслідок якого боржник стає неплатоспроможним, може бути кваліфікований як фраудаторний (вчинений на шкоду кредитору).
Проте, Верховний Суд неодноразово наголошував на специфіці оцінки фраудаторності саме оплатних договорів.
Так, у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі №755/17944/18 зазначено, що при оцінці оплатного цивільно-правового договору на предмет фраудаторності обов`язковому дослідженню підлягає сукупність таких обставин: момент укладення договору, контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір, ціна правочину (ринкова чи занижена) та наявність чи відсутність реальної оплати.
У постановах Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №201/10159/14-ц та від 15.11.2023 у справі №204/10411/21 сформовано сталу практику, відповідно до якої для визнання оплатного договору недійсним на підставі ст. 3, 13 ЦК України кредитор повинен довести не лише намір боржника приховати майно, а й недобросовісність контрагента (покупця).
Для визнання договору фраудаторним необхідно встановити, що покупець діяв у змові з боржником, знав про його борги і свідомо брав участь у виведенні активів. Повноваження суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях про таку змову.
Разом з тим, відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є сторонньою особою щодо боржника, вони не є родичами чи пов`язаними особами, що спростовує ознаку фраудаторності, визначену практикою ВС.
Крім того, за даними позову, середня ринкова вартість автомобіля становить 368 905,00 грн.. Позивачем не надано жодних доказів того, що автомобіль був проданий за безцінь чи за заниженою вартістю, як і не надано доказів фіктивності розрахунків між відповідачами.
Також, згідно з постановою Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі №922/1903/18, ключовою ознакою фраудаторності є те, що внаслідок відчуження майна боржник перестає бути платоспроможним і повністю позбавляє кредитора можливості виконати судове рішення. Оскільки в ОСОБА_1 залишається у власності інша нерухомість, а саме житловий будинок та земельна ділянка, на яку виконавець може звернути стягнення в загальному порядку, відчуження автомобіля не призвело до повної неплатоспроможності боржника.
Оскільки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в порушення вимог ст. 12, 81 ЦПК України не довело належними доказами недобросовісність та злий намір покупця ОСОБА_2 , а також повну втрату платоспроможності ОСОБА_1 внаслідок цього правочину, отже, позивачем не доведено, що спірний договір купівлі-продажу транспортного засобу вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а також те, що вказаний договір укладений з метою уникнення виконання зобов`язань зі сплати боргу.
Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження того, що оспорювані правочини містять ознаки фраудаторності, тобто що такі вчинені виключно на шкоду позивачеві як кредитору, відтак суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними договору купівлі-продажу транспортного засобу №7609/24/006362 від 22.10.2024 р. відсутні.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ "Приват Банк" не підлягають до задоволення.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в позові, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України залишаються за позивачем.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ :
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу - відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Повне рішення суду складено 11.09.2026 року.
Суддя: О. С. Цесельська