МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
01 жовтня 2026 р. № 400/2807/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гордієнко Т. О. розглянув адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року по справі № 400/2807/25 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.05.2017 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів (базового місяця); зобов`язано Військову частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.05.2017 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів (базового місяця); в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, з одночасним відрахування 1,5 % військового збору, з одночасною грошовою компенсацією сум доходів з фізичних осіб - відмовлено.
12.09.2025 судом видано виконавчий лист по справі.
Ухвалою суду від 23.03.2026 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року по справі № 400/2807/25 задоволено; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року по справі № 400/2807/25 не пізніше трьох місяців з дня отримання ухвали суду; відповідачу надати докази, що підтверджують: здійснення командиром Військової частини НОМЕР_1 дій, які спрямовані на виконання судового рішення по справі № 400/2807/25, або відсутність бюджетних асигнувань у Військової частини НОМЕР_1 та вжиття командиром Військової частини НОМЕР_1 всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань.
Ухвалою суду від 23.06.2026 звільнено Військову частину НОМЕР_1 від сплати штрафу; продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року по справі № 400/2807/25; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року по справі № 400/2807/25 щодо зобов`язання Військову частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.05.2017 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів (базового місяця), - не пізніше трьох місяців з дня отримання ухвали суду; відповідачу надати докази, що підтверджують: здійснення командиром Військової частини НОМЕР_1 дій, які спрямовані на виконання судового рішення по справі № 400/2807/25, або відсутність бюджетних асигнувань у Військової частини НОМЕР_1 та вжиття командиром Військової частини всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань.
Відповідач надав заяву про виконання ухвали суду (звіт), у якій зазначив, що військовою частиною НОМЕР_1 проведено повний перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.05.2017 по 28.02.2018 застосувавши при нарахуванні індексації січень 2008 року як місяць підвищення доходів (базовий місяць), відповідно до резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі № 400/2807/25, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі № 400/2807/25. За результатами такого перерахунку визначено належні до виплати суми з урахуванням раніше виплаченого грошового забезпечення - 35999,00 грн.
Разом з тим, фактична виплата нарахованих сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 на цей час не проведена з об`єктивної причини - відсутність відповідного бюджетного фінансування. Військова частина НОМЕР_1 не має права самостійно здійснювати платежі за відсутності відкритих бюджетних асигнувань та відповідного фінансового ресурсу, оскільки такі дії виходять за межі бюджетних повноважень військової частини.
Військова частина НОМЕР_1 фінансується як і Збройні Сили України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відсутність фактичної виплати на цей час не є наслідком протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , а зумовлена обставинами бюджетного фінансування, які не залежать від самостійного волевиявлення військової частини. Військова частина НОМЕР_1 не є органом, який самостійно формує бюджетні призначення або визначає асигнування для виплат за судовими рішеннями.
Таким чином, суд вбачає, що з моменту ухвалення судом рішення на користь позивача минув рік, але за такий значний час, відповідач не зміг забезпечити виконання рішення в частині виплати позивачу 35999,00 гривень індексації грошового забезпечення. При цьому, інститут судового контролю саме у цьому випадку, не став ефективним засобом забезпечення виконання рішення суду, навіть встановлення судового контролю не призвело до виконання рішення суду. Суд вимушений констатувати, що встановлення подальшого судового контролю за виконанням цього рішення суду не буде результативним, з врахуванням того, що виконання рішення суду залежить не від дій відповідача та його службових осіб, а від бюджетних асигнувань.
На переконання суду, подальше продовження судового контролю, призведе лише до спотворення виконання рішення суду, а не до його повного виконання.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Шмалько проти України", право на справедливий судовий розгляд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося.
Таким чином, суд констатує неможливість виконання рішення суду в частині виплати позивачу нарахованої індексації грошового забезпечення у розмірі 35999,00 грн, оскільки у відповідача відсутні бюджетні асигнування на цю виплату, самостійно він не може їх відшукати, а повноваження щодо фінансування цієї виплати знаходяться у органах, які не є учасниками цієї справи, та не можуть бути залучені до виконання рішення суду - Міністерство фінансів України та Верховна Рада України (ті хто розробляє та приймає бюджет).
Відповідно до ч.3 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За таких обставин, суд вбачає за необхідність розглянути питання про заміну способу виконання цього судового рішення на інший.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України, питання зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Вирішуючи питання про зміну способу виконання, суд виходить з наступного.
Рішення суду в частині виплати позивачу нарахованої суми індексації грошового забезпечення в розмірі 35999,00 грн на теперішній час неможливо виконати, оскільки питання виплати цих коштів не входить до повноважень відповідача по справі.
Судом використаний механізм судового контролю у повному обсязі, відповідачу надався передбачений Кодексом тримісячний строк для виконання рішення суду, але це не призвело до результату.
19.12.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" № 4094-IX, яким зокрема були внесенні зміни до ст.378 КАС України, про те, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Нова редакції ч.3 ст.378 КАС України, передбачає зміну способу виконання, з урахуванням дотримання декількох вимог: 1) рішення суду стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг; 2) рішення суду не виконується більше двох місяців з моменту набрання законної сили; 3) спосіб виконання замінюються на стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат; 4) з урахуванням вимог ч.1, ч.2 ст.378 КАС України необхідна заява сторони у справі.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Приписами статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України..
Таким чином, стягнення коштів може відбутись лише за рахунок коштів Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.3 ст.378 КАС України, де встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, суд дійшов висновку про зміну способу і порядку виконання рішення по даній справі.
При цьому, суд враховує наведений відповідачем розрахунок сум індексації грошового забезпечення.
Щодо накладення штрафу, то відповідно до правової позиції Верховного Суду від 24.01.2018 по справі №405/3663/13-а не виконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. За такого, застосування штрафу відповідно до ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" є протиправним.
Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду постановах від 21.02.2018 у справі № 814/2655/14, від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18 та від 19.08.2020 у справі №140/784/19 та багатьох інших.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду, чинний КАС України та Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не містить.
За таких обставин, суд зобов`язаний врахувати правовий висновок, численно викладений у постановах Верховного Суду, зазначених вище.
Ч. 5 ст. 382-3 КАС України передбачено право суду звільнити боржника від сплати штрафу за невиконання (неповне виконання) судового рішення, за наявності певних документально доведених обставин.
Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, можливе або у разі ненадання звіту на виконання ухвали суду, або ненадання доказів, які свідчать про невжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду з моменту останнього встановлення строку надання звіту суб`єкта владних повноважень.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд не вбачає наявності таких підстав.
Керуючись ст. 241, 248, 378, 3811-3823 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року у справі № 400/2807/25.
2. Змінити спосіб виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року по справі №400/2807/25 із
"Зобов`язати Військову частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 29.05.2017 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів (базового місяця)"
на:
"стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 29.05.2017 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходів (базового місяця) у сумі 35999,00 грн (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень)."
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т.О. Гордієнко