Ухвала № 140260627 у справі № 947/23974/26 від 28.09.2026

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/23974/26

Провадження № 2/947/5744/26

УХВАЛА

28.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Швидкій В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на догляд та лікування батьків,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 року до Київського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на догляд та лікування батьків, в якій позивачка просить суд стягнути з її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на свою користь грошову суму 2700,00 грн. щомісячно, довічно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 03.07.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання, з повідомленням сторін по справі.

24.08.2026 року через систему «Електронний суд» до Київського районного суду міста Одеси надійшли в електронній формі заяви від ОСОБА_1 та від ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди, до кожної з якої, кожною зі сторони, надано текст мирової угоди, тексти яких між собою відповідають один одному, наступного змісту:

«МИРОВА УГОДА

«20» серпня 2026 року м. Одеса

ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), яка мешкає разом зі своїм сином ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , надалі іменована як «Позивач», з однієї сторони,

та ОСОБА_2 , який мешкає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 , надалі іменована як «Відповідач», з другої сторони,

далі разом іменовані - «Сторони», а кожна окремо - «Сторона»,

які є учасниками справи № 947/23974/26, що розглядається Київським районним судом м. Одеси (суддя Калініченко Л.В.) за позовною заявою Позивача до Відповідача про стягнення витрат на догляд та лікування батьків,

враховуючи те, що:

1.1.Позивач є матір`ю Відповідача, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 14.05.1985 року та свідоцтвом про укладення шлюбу ІІІ НОМЕР_2 від 11.06.1993 року;

1.2.Відповідач утримує Позивача, зокрема, сплачуючи їй грошові кошти у розмірі 1/20 частин його доходу, щомісячно, починаючи з 30.08.2023 року, на підставі Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2023 року по справі № 947/27264/23;

1.3.Позивач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується відповідною довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 949786 від 26.06.2012 року довічно;

1.4.Позивач потребує постійного догляду, опіки, необхідності отримувати ліки та проходити постійні медичні огляди (регулярні медичні огляди);

1.5.Позивач та Відповідач мешкають та зареєстровані разом за адресою: АДРЕСА_1 ;

Сторони домовились про укладення цієї мирової угоди (надалі іменована як «Мирова угода») про наступне:

2.1.Позивач підтверджує, що Відповідач не відмовляється від своїх обов`язків, передбачених ст. 206 Сімейного кодексу України.

2.2.Відповідач (син) - ОСОБА_2 , фактично здійснює постійний догляд за Позивачем (матір) - ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), та обидва проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 .

2.3.Сторони домовились, що з дати затвердження цієї Мирової угоди судом, Відповідач буде забезпечувати (за власні кошти) Позивача довічно за її запитом наступними медичними препаратами у кількості та якості, що достатньо для проходження терапії (лікування, профілактики тощо):

2.3.1.Еутирокс® 100;

2.3.2.Ефорокс® 100;

2.3.3.Відек Форте;

2.3.4.Кальцемін;

2.3.5.Оптінол® ГідроМепід Баланс;

2.3.6.Ретинорм;

2.3.7.Гепаметіон 500 (Урсомезін 300 мг);

2.3.8.Омега-3.

2.4.Сторони домовились, що з дати затвердження цієї Мирової угоди судом, Відповідач буде забезпечувати (за власні кошти) Позивача належним медичним доглядом довічно, а саме:

2.4.1.Проходження двічі на рік повного обстеження у лікаря-ендокринолога;

2.4.2.Здавання кожні три місяці таких аналізів:

2.4.2.1.Загальний аналіз крові;

2.4.2.2.Печінкові проби;

2.4.2.3.Глюкоза;

2.4.2.4.D-димер;

2.4.2.5.Вітамін D;

2.4.2.6.Тиреотропний гормон (ТТГ);

2.4.2.7.Кальцій;

2.4.2.8.Феритин;

2.4.2.9.Ліпідограма;

2.4.2.10.Гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ).

2.4.3.Проходження один раз на рік повного обстеження у лікаря-гінеколога;

2.4.4.Проходження мамографічного обстеження один раз на рік;

2.4.5.Проходження ультразвукового дослідження органів черевної порожнини та інших органів відповідно до медичних показань - один раз на рік;

2.4.6.Проходження один раз на рік повного обстеження у лікаря-кардіолога;

2.4.7.Проходження один раз на рік повного обстеження у лікаря-офтальмолога;

2.4.8.Проходження двічі на рік повного обстеження у лікаря-гастроентеролога.

2.5.Відповідач самостійно організовує доставку медикаментів, зазначених в п. 2.3. цієї Мирової угоди на адресу Позивача, зазначену в п. 2.2. цієї Мирової угоди.

2.6.Відповідач самостійно організовує перевезення Позивача до медичних закладів згідно з п. 2.4. цієї Мирової угоди. При цьому, Позивач зобов`язана заздалегідь координувати Відповідача (за 48 годин до моменту проведення медичного обстеження або медичної процедури) стосовно адрес медичних закладів чи лабораторій.

2.7.Наслідки припинення провадження у справі в зв`язку з укладанням цієї Мирової угоди, передбачені ст.207Цивільного процесуального кодексу України Сторонам зрозумілі, з настанням останніх Сторони погоджуються у повному обсязі.

2.8.Сторони підтверджують, що укладення та виконання ними цієї Мирової угоди не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає їх намірам; умови Мирової угоди зрозумілі і відповідають реальній домовленості Сторін, а також цілям діяльності Сторін.

2.9.Сторони заявляють, що в процесі укладання цієї Мирової угоди та в процесі виконання її умов не були та не будуть порушені права третіх осіб, в тому числі Держави Україна.

2.10.Ця Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження Київським районним судом м. Одеси.

2.11.Ця Мирова угода укладена в 3 автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу - по одному для кожної із Сторін, та один для Київського районного суду м. Одеси.

2.12.Стягувачом відповідно до п. 2.2., п. 2.3., 2.4., 2.5., 2.6. цієї Мирової угоди є ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса:

АДРЕСА_2 .Боржником відповідно до п. 2.2., п. 2.3., 2.4., 2.5., 2.6. цієї Мирової угоди є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса:

АДРЕСА_3 .Відповідно до статті 142 ЦПК України, 1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

2.15.Підписи та реквізити сторін:

Позивач (підписано ЕЦП)

Відповідач (підписано ЕЦП)».

У судове засідання, призначене на 28.09.2026 року, сторони по справі не з`явились, однак від позиваки та відповідача по справі 10.09.2026 року надійшли до суду заяви про розгляд справи без участі, в якій сторони також просили суд затвердити мирову угоду в поданій редакції та одночасно зазначили, що їм відомі наслідки закриття провадження по справі у зв`язку з укладенням мирової угоди.

Приймаючи викладене та у відповідності до положень ст. 211, 223 ЦПК України, судом було ухвалено провести розгляд вищевказаної спільної заяви про затвердження мирової угоди у відкритому судовому засіданні 28.09.2026 року за відсутності сторін по справі.

Дослідивши зміст мирової угоди та перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що мирова угода, на умовах запропонованих сторонами, затвердженню не підлягає, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України, сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.

Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені у статті 207 ЦПК України.

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Частиною 5 статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до статті 208 ЦПК України, виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Виходячи зі змісту статті 207 ЦПК України, обов`язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.

Затвердженням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.

За своєю правовою природою мирова угода є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами та вирішення всіх спірних питань, задля яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмету спору. Якщо зміст мирової угоди між сторонами не стосується предмету спору, то така угода є цивільно-правовим договором, а не мировою угодою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2024 у справі № 185/8179/22 (провадження № 14-84цс24) зазначила, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд. Тому припинення судового процесу та закриття провадження у справі, за змістом частини четвертої статті 207 ЦПК України, є безальтернативним результатом затвердження судом мирової угоди.

Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов`язок під час затвердження мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із таким затвердженням.

Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може затверджуватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов`язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається сторонами, затверджується судом відповідно до вимог цивільного процесуального права, з урахуванням норм матеріального цивільного права.

Разом з тим, як слідує зі змісту мирової угоди, її умови виходять поза межі предмета спору, не пов`язані зі спірними правовідносинами, так як за її умовами підтверджується здійснення постійного догляду ОСОБА_2 за позивачкою - ОСОБА_1 , та проживання їх за однією адресою: АДРЕСА_1 , стосуються обов`язків і зобов`язань з приводу довічного догляду, доставки, супроводу, тощо, що не охоплюється предметом позову у відповідності до положень ст. 206 СК України, в порядку якої позивачка звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Крім того, мирова угода містить умови, зміст яких не визначений і виконання яких залежить від подальших домовленостей сторін, а саме у пункті 2.3. мирової угоди зазначено про те, що «Сторони домовились, що з дати затвердження цієї Мирової угоди судом, Відповідач буде забезпечувати (за власні кошти) Позивача довічно за її запитом наступними медичними препаратами у кількості та якості, що достатньо для проходження терапії (лікування, профілактики тощо)», тобто такі умови не можуть бути виконані в примусовому порядку і не відповідають вимогам до змісту виконавчого документа.

Також, сторонами не враховано, що мирова угода не є правочином, який вчиняється за загальними правилами цивільного законодавства.

Відтак, запропоновані сторонами умови мирової угоди суперечать закону.

При цьому чинним законодавством не передбачено можливості суду вносити корективи у мирову угоду чи виправляти її положення, при цьому суд може лише вказати на невідповідність її умов вимогам закону.

Верховний Суд у постанові від 24.06.2026 у справі № 953/8997/24 (провадження № 61-12812св25), скасовуючи ухвалу про затвердження мирової угоди, дійшов висновку, що «оскільки умови мирової угоди суперечать нормам законодавства, то суд першої інстанції повинен був відмовити у її затвердженні і продовжувати розгляд справи по суті».

Таким чином, зважаючи на положення частини п`ятої статті 207 ЦПК України, враховуючи, що подана на затвердження мирова угода суперечить закону, суд дійшов висновку, що у затвердженні мирової угоди між сторонами слід відмовити та продовжити судовий розгляд справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 258-260, 261, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У затвердженні мирової угоди від 20.08.2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по цивільній справі №947/23974/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на догляд та лікування батьків - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складено 01.10.2026 року.

Головуючий Л. В. Калініченко