Провадження: 2-др/484/323/26
Справа: 484/2866/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткове)
02.10.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Коваленко Н. А.,
секретар судового засідання - Голубкова Н. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
до суду надійшов позов ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 3541 (три тисячі п`ятсот сорок одна) грн 27 коп.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.09.2026 позов задоволено повністю.
24.09.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4708,25 грн (Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.09.2026).
Відповідно до ч.3, 4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Сторони в судове засідання не прибули; відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши питання поставлене у заяві суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Отже, у малозначній справі здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом.
Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).
Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137 та частини третьої статті 141 ЦПК України.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4 зазначеного Закону).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України (див. пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).
На підтвердження вказаних витрат представником позивача суду надано копії: договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026; додатка №1 від 19.03.2026 до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026; Свідоцтва про право на заняття адвокатською Біжко Юлії Олександрівни серії ДП №3976, дата видачі 23.11.2018; довіреності від 19.03.2026; актів приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026 та здачі-приймання наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026.
Втім, як слідує з копії договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19 березня 2026 року, доданого до нього додатку та актів, правнича допомога надана позивачеві Адвокатським бюро «Юлії Біжко», якою зроблена підготовка та подача позовної заяви, що підписана за її дорученням особою, яка не є адвокатом.
Отже, детальний опис дій, які виконало адвокатське бюро на підставі укладеного договору, та у його відповідності розрахунок тривалості використаного часу та понесених на підставі цього витрат, підлягає відшкодуванню виключно в частині підготовки та складання позову на суму 2500 грн, оскільки інші дії в судовому процесі надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137 та частини третьої статті 141 ЦПК України, а отже у позивача не виникло підстав для отримання відшкодування витрат, понесених за надання таких послуг, зокрема, і гонорару успіху.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
У цій справі представником відповідача подано заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення (розподіл витрат на професійну правничу допомогу) та клопотання про зменшення розміру таких витрат (Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.09.2026).
Таким чином, та з огляду на подачу представником відповідача заперечення щодо неспівмірності заявлених витрат складності справи, суд вважає за потрібне відшкодувати на користь позивача понесені ним витрати за підготовку позову в загальному розмірі 1000 грн, а тому зазначену суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 1000 (одна тисяча) грн 00 коп. в рахунок відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Решту витрат на професійну правничу допомогу залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Миколаївської апеляційного суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду складено та підписано 02.10.2026.
Суддя Н. А. Коваленко