Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
01 жовтня 2026 р. справа № 520/7651/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2026/000100/2 від 25 березня 2026 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2026/000200.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості №UA100000/2026/000100/2 від 25.03.2026 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2026/000200 є протиправними, безпідставними, необґрунтованими, необ`єктивними та такими, що не відповідність фактичним обставинам й нормам діючого законодавства України, що призвело до безпідставної надмірної сплати ФОП ОСОБА_1 митних платежів у вигляді мита та податку на додану вартість.
Київською митницею надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що заявлена декларантом митна вартість товарів не може бути визнана з наступних причин: у наданих документах декларантом відсутні відомості, що підтверджують повноту врахування числових значень складових митної вартості, пов`язаного з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Декларантом не виконано вимогу п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Прийняте Рішення про коригування митної вартості, на думку відповідача, є обґрунтованим та містить всі необхідні відомості, передбачені ч. 2 ст. 55 Кодексу, Правилами заповнення, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та укладено TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD зовнішньоекономічний контракт №25515 від 26.12.2025.
Відповідно до укладеного Контракту №25515 від 26.12.2025 на митну територію України надійшов придбаний ФОП ОСОБА_1 у продавця TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD товар, а саме:
1) Велосипеди з шарикопідшипниками торговельної марки CROSSBIKE, CROSS. Виробник - TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD. Країна виробництва - CN, Китай: bicycle/велосипед 29 GENESIS - 300 сет (шт.); bicycle/велосипед 29 PACIFIC - 300 сет ( шт.); bicycle/велосипед 24 COMPASS - 201 сет (шт.); bicycle/велосипед 26 COMPASS - 201 сет (шт.); bicycle/ велосипед 27.5 COMPASS - 201 сет (шт.); bicycle/велосипед 29 COMPASS - 300 сет (шт.); bicycle/велосипед 29 ULTRA - 198 сет (шт.); bicycle/велосипед 29 EGOIST - 71 сет (шт.); bicycle/велосипед 29 ATLANT - 36 сет (шт.); bicycle/велосипед 29 SCORPION - 28 сет (шт.); bicycle/велосипед 29 SPRINTER - 24 сет (шт.).
Транспортування (поставка) товару відбувалась у розібраному стані.
2) Частини велосипедів, ободи велосипедні торговельної марки CROSS. Виробник - TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD. Країна виробництва - CN, Китай: 29 RIMS/Ободи велосипедні 29 - 2000 пар; 27.5 RIMS/Ободи велосипедні 27.5 - 500 пар;
3) Частини велосипедів, спиці торговельної марки CROSS. Виробник - TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD. Країна виробництва - CN, Китай: SPOKES/Спиці - 1250 грос (180000 шт.).
З метою митного оформлення придбаних товарів та випуску їх у вільний обіг, 20.03.2026 позивачем через декларанта подано електрону митну декларацію №26UA10[телефон приховано]U9 разом із відповідними супровідними документами, згідно яких митна вартість товару була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Разом із декларацією з метою підтвердження митної вартості ввезеного товару відповідно до вимог МК України позивачем через митного брокера ТОВ "НОВАБРОК" подано наступні документи:
- пакувальний лист (Packing list) №SW25515 від 30.12.2025;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №SW25515 від 30.12.2025;
- коносамент (Bill of lading) №262872051 від 03.01.2026;
- домашній коносамент (House bill of lading) №DH[номер приховано] від 03.01.2026;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) №2073 від 16.03.2026;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) №5581 від 16.03.2026;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) №9333 від 16.03.2026;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №С26MA06E3EH50001 від 12.01.2026;
- загальна декларація прибуття №26UA141000284154Z0 від 17.03.2026;
- загальна декларація прибуття №26UA141000284282Z2 від 17.03.2026;
- загальна декларація прибуття № 26UA141000284379Z9 від 17.03.2026;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №РФ-30057 від 16.03.2026;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №РФ-30059 від 16.03.2026;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №РФ-30061 від 16.03.2026;
- документи, що підтверджують вартість перевезення товару №160326/01 від 16.03.2026, №160326/02 від 16.03.2026, №160326/03 від 16.03.2026 (довідки від експедитора ТОВ «Клевер Тім»);
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 26.12.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №25515 від 26.12.2025;
- доповнення до внутрішнього договору (контракту) (Додаткова Угода) №1 від 18.04.2025;
- договір про надання послуг митного брокера №МБ019/01 від 04.12.2023;
- договір (контракт) про перевезення №0401/22/001 від 04.01.2022;
- електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, №С26MA06E3EH50001 від 12.01.2026;
- інші некласифіковані документи (Разова перепустка) №ПР-155088 від 20.03.2026;
- інші некласифіковані документи (Разова перепустка) №ПР-155089 від 20.03.2026;
- інші некласифіковані документи (Разова перепустка) №ПР-155091 від 20.03.2026;
- копія митної декларації країни відправлення №02172025[телефон приховано] від 31.12.2025.
Після подання МД та аналізу наданих до неї документів відповідачем було розпочато процедуру консультацій із позивачем шляхом формування електронного повідомлення від 25.03.2026 за наступним ідентифікатором: №dca7bd17-00ca-4320-8c59-5675dcfd5514. Цим повідомленням відповідач повідомив декларанта про необхідність надання документів, що стосуються послуг та витрат, понесених у зв`язку з транспортуванням товарів, та зазначив про розбіжності у вже поданих документах.
У відповідь на зазначене повідомлення позивачем електронним повідомленням від 25.03.2026 до документа №26UA10[телефон приховано]U9 додатково надано висновок про вартісні характеристики товару №20-29/03-2026 від 20.03.2026, а також скеровано лист б/н від 25.03.2026, в якому повідомлено, що документи надані декларантом в повному обсязі. Інші документи в десятиденний строк не надаватимуться, тому просимо припинити 10-денний термін, встановлений ч. 3 ст. 53 МК України, у відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 255 МК України та провести митне оформлення ВМД №26UA10[телефон приховано]U9 від 20.03.2026 на підставі наданих документів.
За результатами проведеної консультації відповідач направив позивачу повідомлення ідентифікатор №537a4849-e334-482a-9598-94e86c8e0eab, у якому поінформував про завершення консультації з декларантом і обрання резервного методу визначення митної вартості товару згідно ст. 64 МК України.
Як наслідок, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2026/000100/2 від 25.03.2026.
Також, відповідач надав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2024/000029.
Не погодившись із прийнятими Київською митницею рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
За приписами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (…).
Згідно з частинами першою та другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 57 МК України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Судовим розглядом встановлено, що під час здійснення митного оформлення за МД №26UA10[телефон приховано]U9 відповідачем було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах, та виявлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Товар постачається на митну територію Україну на виконання положень зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 26.12.2025 №25515 (далі - Контракт), укладеного між компанією «TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD», Китай (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 , Україна (Покупець), на умовах FOB - TIANJIN (Китай).
Згідно з положеннями Інкотермс, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.
За умовами терміна FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення.
Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на зберігання товару в порту відправлення;
- витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ №599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи:
- рахунок-фактура;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, якщо витрати на транспортування не включено до ціни товарів, декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Перелік таких документів встановлений положеннями наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». До зазначених документів можуть належати: рахунок фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; страховий сертифікат (копія) та витрати на страхування цих товарів.
Також, відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін.
Отже, для перевірки числового значення доданої складової митної вартості товару, декларант повинен надати всі необхідні документи та відомості відповідно до законодавства України, що стосуються послуг та витрат, понесених у зв`язку з транспортуванням товарів.
Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України).
Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки FOB- TIANJIN (Китай) декларантом надано: коносаменти; CMR; довідки про вартість транспортування; рахунки на оплату транспортних послуг; договір транспортного експедування від 04.01.2022 №0401/22/001, укладений між ТОВ «Клевер Тім» (Експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (Клієнт).
Проте, не надана заявка на перевезення, яка є невід`ємною частиною Договору, та яка передбачена п. 1.2 зазначеного Договору, не дає можливості упевнитись в повноті наданих перевізником послуг та понесених при цьому витрат.
Також, до митного оформлення не надано документів, визначених законодавством України, згідно яких між замовником та виконавцем погоджено витрати, пов`язані з транспортуванням вантажу. У наданих до митного оформлення рахунках на оплату транспортних послуг від 16.03.2026 №РФ-30057, №РФ-30059, №РФ-30061 зазначено, що вони підлягають сплаті потягом 3 банківських днів, тобто оплата мала бути здійснена до 19.03.2026. Однак, платіжних інструкцій щодо оплати за перевезення оцінюваних товарів згідно з вищезазначеними документами до митного органу не надано.
У наданому до митного оформлення коносаменті від 03.01.2026 №262872051 від компанії MAERSK відправником наведено компанію «HUNICORN SHIPPING CO.,LTD» (CHINA), одержувачем - «OZYT SP Z O.O.». Зазначені компанії не ідентифікуються із поставкою оцінюваних товарів. Будь-яких документів (рахунків, накладних, актів виконаних робіт тощо), які містять відомості про вартість транспортування від зазначених компаній, не надано.
Таким чином, вартість фрахту не підтверджена документально від компаній, які визначені уповноваженими особами на таке перевезення, що мають відповідні повноваження.
Також, надані до митного оформлення довідки про вартість транспортування від 16.03.2026 №160326/01, №160326/02, №160326/03 та рахунки на оплату транспортних послуг від 16.03.2026 №РФ-30057, №РФ-30059, №РФ-30061 видані ТОВ «Клевер Тім», проте згідно з даними, зазначеними в автотранспортних накладних CMR від 16.03.2026 №2073, №5581, №9333 перевізниками товарів виступають інші особи VASHCHYLKO O.V., PE TRANS-ATLAS, а відповідальним за обробку (зберігання/оформлення дозвільних та/або транзитних документів та ін.) вантажу у транзитній країні Польща визначено MAGAZYN ASL (гр. 22 CMR). Отже, відбулось залучення третіх осіб.
Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Зазначені документи декларантом до митного оформлення не надано.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
До митного оформлення не подані документи від перевізників, що залучалися до перевезення (заявки до договорів на транспортування, договори з перевізниками та інші документи, що можуть підтвердити вартість транспортних послуг).
До митного оформлення декларантом подані не всі документи від перевізників, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування не надавались від безпосереднього перевізника.
Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, ч.ч. 2, 9, 10, 21 ст. 58 МК України.
Також, наданий до митного оформлення прайс-лист, адресований покупцю на умовах поставки FOB - TIANJIN, не містить всього асортименту товарів продавця, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям. Отже, даний документ не відображає загальної пропозиції продавця необмеженому колу покупців, тобто не показує конкуренту ціну та не підтверджує «дійсність» заявленої ціни товару у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - Угода).
Так, відповідно до ст. VII Угоди, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Разом з тим, для підтвердження ціни як «дійсної вартості» товару у розумінні ст. VII Угоди, митним органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких цінова пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.
Також, не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів висновок експерта від 20.03.2026 №20-29/03-2026, оскільки ціль висновку - визначити рівень ринкової вартості вантажу на умовах постачання FOB TIANJIN. Проте, у митного органу відсутні відомості про числові значення складових митної вартості та відомості про документи, що їх підтверджують, згідно з умовами Інкотермс, а також через невідповідність вимогам Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, оскільки не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновку щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна.
Також, декларантом в графі 31 МД № 26UA10[телефон приховано]U2 заявлено відомості щодо виробника товару «TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD» та торговельної марки «CROSSBIKE» та «CROSS». Однак, в поданих до митного оформлення документах відсутня інформація про торговельну марку та виробника. Водночас упаковка товару містить напис «CROSSBIKE», що підтверджується фотографіями, зробленими під час митного огляду товару. Даний факт свідчить про недостовірність декларування відомостей щодо торговельної марки, що в свою чергу, має безпосередній вплив на формування ціни товару та визначення його митної вартості.
Щодо зазначених відповідачем в оскаржуваному рішенні порушень, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1.2 Договору транспортного експедування від 04.01.2022 №0401/22/001, укладеного між ТОВ «Клевер Тім» (Експедитор) та ФОП ОСОБА_1 , конкретний перелік послуг, що надається Експедитором, вид та найменування (номенклатура) вантажів, а також інша необхідна інформація, що стосується організації транспортно-експедиційного обслуговування, обумовлюється і вказується у відповідній Заявці або дорученні (довіреності), листуванні наданими Клієнтом під кожне конкретне перевезення, які в свою чергу, є невід`ємною частиною цього Договору.
Оскільки разом із митною декларацією №26UA10[телефон приховано]U9 не подавалась заявка, яка є невід`ємною частиною договору, можна вважати, що договір на перевезення наданий не в повному обсязі.
Згідно до ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Частиною 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Отже, пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, зокрема, таку складову митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Таким чином, відсутність у декларанта документів, в яких визначено відомості про складові митної вартості, не означає автоматичного застосування методу визначення митної вартості за ціною договору та обов`язку митного органу прийняти заявлену митну вартість на підставі документів, які є у наявності декларанта, оскільки це суперечитиме нормі ст. 58 МК України.
З огляду на наведене, суд вважає правомірними доводи відповідача про те, що декларантом не спростовано сумніви митниці в частині правильності визначення митної вартості товарів, в частині необхідності включення такої складової митної вартості як вартість навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням, що передбачено п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 02.05.2024 у справі №520/22458/23.
Також, судовим розглядом підтверджено посилання митного органу на те, що у наданих до митного оформлення рахунках на оплату транспортних послуг від 16.03.2026 №РФ-30057, №РФ-30059, №РФ-30061 зазначено, що вони підлягають сплаті потягом 3 банківських днів, тобто оплата мала бути здійснена до 19.03.2026. Однак, платіжних інструкцій щодо оплати за перевезення оцінюваних товарів згідно з вищезазначеними документами до митного органу не надано.
У наданому до митного оформлення коносаменті від 03.01.2026 №262872051 від компанії MAERSK відправником наведено компанію «HUNICORN SHIPPING CO.,LTD» (CHINA), одержувачем - «OZYT SP Z O.O.». Проте, документів (рахунків, накладних, актів виконаних робіт тощо), які містять відомості про вартість транспортування від зазначених компаній, не надано. Таким чином, вартість фрахту не підтверджена документально від компаній, які визначені уповноваженими особами на таке перевезення, що мають відповідні повноваження.
Також, надані до митного оформлення довідки про вартість транспортування від 16.03.2026 №160326/01, №160326/02, №160326/03 та рахунки на оплату транспортних послуг від 16.03.2026 №РФ-30057, №РФ-30059, №РФ-30061 видані ТОВ «Клевер Тім», проте згідно з даними, зазначеними в автотранспортних накладних CMR від 16.03.2026 №2073, №5581, №9333 перевізниками товарів виступають інші особи - VASHCHYLKO O.V., PE TRANS-ATLAS, а відповідальним за обробку (зберігання/оформлення дозвільних та/або транзитних документів та ін.) вантажу у транзитній країні Польща визначено MAGAZYN ASL (гр. 22 CMR). Отже, з метою транспортування товару залучались треті особи. Однак, рахунки, накладні тощо, видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, декларантом до митного оформлення не надано.
Вказані обставини підтверджують правомірність дій митного органу щодо витребування додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості товару, чого позивачем зроблено не було, та обґрунтованість сумнівів відповідача щодо правильності заявленої позивачем митної вартості, відповідно, наступного коригування такої вартості.
Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що спірне рішення №UA100000/2026/000100/2 від 25.03.2026 винесене на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для його скасування відсутні.
Як наслідок, у суду відсутні підстави для визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2026/000200.
При вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.