Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питань встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення
"01" жовтня 2026 р. справа № 200/729/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біленського О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №200/729/26 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №200/729/26 адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" про стягнення податкового боргу - задоволено повністю.
Стягнуто податковий борг з Державного підприємства «ДОБРОПІЛЛІЯВУГІЛЛЯ-ВИДОБУТОК» (код ЄДРПОУ 43895975) до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, у розмірі суми податкового боргу - 9 093 062,29 грн, а саме: - рентна плата за користування надрами для видобування кам`яного вугілля коксівного та енергетичного, (код класифікації доходів бюджету 13031500, код території - UA1412015[телефон приховано], Новодонецька ТГ), у сумі 9 093 062,29 гривень.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2026 у справі №200/729/26 набрало законної сили 16.06.2026.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 відбулася передача територіальної підсудності судових справ Донецького окружного адміністративного суду до Харківського окружного адміністративного суду.
До Харківського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" звернувся представник Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №200/729/26, в якій просить суд:
- відстрочити виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2026 по справі №200/729/26 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» (код ЄДРПОУ 43895975) про стягнення податкового боргу у розмірі 9 093 062,29 грн. терміном на 1 (один) рік - до 01.07.2027.
Відповідно до протоколу автоматизованого судової справи між суддями від 07.09.2026 заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №200/729/26 надійшла в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Біленського О.О.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 призначено заяву представника Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №200/729/26 до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.09.2026 об 15:30 год. в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал №22.
Відповідно до довідки Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2026 у зв`язку із тим, що суддя Біленський О.О. з 24.09.2026 по 25.09.2026 перебував у щорічній відпустці, судове засідання під час розгляду заяви представника Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №200/729/26 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" про стягнення податкового боргу, відкладено на 01 жовтня 2026 року об 14:30 годині.
Заява обґрунтована тим, що у підприємства відсутні кошти на рахунках, наявна кредиторська заборгованість перед контрагентами, органами Пенсійного фонду, фондами соціального страхування, майно підприємства перебуває у податковій заставі. В подальшому підприємство має намір щодо погашення заборгованості у майбутньому, оскільки протягом 2027 року підприємство планує вжити заходи щодо виконання у повному обсязі виробничої програми, зменшення обсягів дебіторської заборгованості та запасів. Проведення вказаних заходів вплине на подальшу платоспроможність підприємства, збільшить коефіцієнти покриття та загальної ліквідності до нормативно обґрунтованих.
Головним управлінням ДПС у Донецькій області через систему "Електронний суд" подані заперечення відносно заяви представника Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №200/729/26 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" про стягнення податкового боргу у розмірі 9093062,29 грн., в яких представник ГУ ДПС у Донецькій області зазначає, що заявником не надано належних пояснень того, яким чином відстрочення судом виконання судового рішення по справі № 200/729/26 сприятиме його виконанню після закінчення терміну відстрочення, а також яких заходів вживає заявник вже зараз для виконання вказаного рішення суду в якомога коротші строки. Зазначено, що механізм розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення покликаний на те, щоб, враховуючи певні об`єктивні обставини боржника, здійснити певне розстрочення (відстрочення) за наявності економічного обґрунтування такої необхідності, що буде об`єктивно вказувати на бажання та можливість боржника виконати рішення суду, а не просто убезпечити його від виконання цього рішення на певний час.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Державне підприємство "Добропіллявугілля-видобуток" (боржник) належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.
Головне управління ДПС у Донецькій області (стягувач) належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув. 28.09.2026 подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Донецькій області, оскільки заява надійшла пізніше ніж за п`ять днів до засідання, як того вимагає частина друга статті 195 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути заяву про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №200/729/26 без участі сторін у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглядаючи заяву про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №200/729/26 та додані до неї матеріали, заперечення на заяву представника Головного управління ДПС у Донецькій області, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Оскільки резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції та містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, тому виконання рішення суду, яке набрало законної сили, повинно реалізовуватись у визначений судом спосіб.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частиною першою та третьою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з частиною 4 статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 378 КАС України).
Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Отже, підставою для відстрочення та/або розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення та/або розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.06.2021 у справі №9901/598/19.
Вирішуючи питання про відстрочення та/або розстрочення виконання рішення, суд зазначає, що відстрочення у розмінні вище вказаної норми є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяви щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Оцінюючи доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/4643/18 зазначив, що відстрочення виконання судового рішення суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.
Питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи податкового боргу. Статтею 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, п. 5.2 цієї статті передбачено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування.
Питання розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків регламентується статтею 100 Податкового кодексу України (далі - ПКУ, Кодекс).
Відповідно до п. 100.5 ст. 100 ПКУ підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Отже, норми статті 100 Податкового кодексу України (далі - ПК України), які регулюють правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 ПК України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 ПК України).
Перелік доказів, що свідчать підставою для відстрочки грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 " Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин "(далі - Постанова №1235).
Відповідно до абз. 1, розділу II Постанови №1235 обставини, що є підставою для відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника це Форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно абз. 3,4,5 розділу II Постанови №1235 доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є: сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);
- рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.
У разі підтвердження наявності обставин непереборної сили рішеннями Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затвердженими Верховною Радою України, заявник додатково подає довідку, видану відповідним місцевим органом, що має право підтверджувати наявність обставин непереборної сили.
Однак, Заявником не надано до Заяви про відстрочення виконання судового рішення по справі № 200/729/26 жодних доказів, що підтверджують факт настання (існування) обставин непереборної сили, (сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)), які є підставою для надання платнику відстрочення грошового зобов`язання.
У заяві, що розглядається, заявником не зазначено жодної з підстав передбачених спеціальними нормами законодавства.
При цьому, п.2 обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу заявника згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № є загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі. Зазначена обставина підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться контролюючим органом за даними бухгалтерського обліку.
До суду не надано жодних доказів звернення боржника до контролюючого органу з метою підтвердження факту відсутності майна та доходів, який є підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Судом встановлено, що подані заявником фінансові документи самі по собі не підтверджують підстави можливості виконання рішення суду після спливу терміну відстрочення. Так, державним підприємством "Добропіллявугілля-видобуток" надано фінансовий план роботи на 2026 - 2030 роки. Проте, до заяви не долучено жодних документів чи інформації стосовно фактичного перебігу виконання такого плану та фактично вжитих заходів щодо виконання у повному обсязі виробничої програми.
Разом з цим, суд зазначає, що заявником не доведено та не підтверджено документально недостатність коштів на рахунках боржника, не зазначені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Крім того, до матеріалів заяви не надано жодних відомостей щодо очікуваних джерел надходження коштів, графіка погашення заборгованості, укладених договорів, отримання фінансування чи інших обставин, які б свідчили про реальну можливість виконання рішення суду після спливу строку відстрочення.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що заява представника Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" про відстрочення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2026 в адміністративній справі №200/729/26 не підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями ст.ст. 4, 205, 229, 248, 256, 293 - 295, 297, 378 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви представника Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2026 в адміністративній справі №200/729/26 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" про стягнення податкового боргу - відмовити.
Копії ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 01 жовтня 2026 року.
Суддя Біленський О.О.