ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про зміну чи встановлення способу і порядку
виконання судового рішення
30 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа №600/3336/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну (або встановлення) способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/23386-суд від 31.03.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/23386-суд від 31.03.2025 року, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше проведених виплат та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.11.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2025 року №11/23386-суд станом на 01.01.2023. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 31.03.2025 року №11/23386-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, із врахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судовий збір в сумі 605,60 грн.
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, в якому просить змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Чернівецький окружний адміністративний суд від 28.11.2025 року у справі №600/3336/25-а із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 31.03.2025 року №11/23386-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, із врахуванням раніше проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.02.2023 по день проведення перерахунку, в сумі 227943, 89 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що після набрання законної сили рішення суду у даній справі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не виконало його у повному обсязі. Позивач вважає, що невиконання суб`єктом владних повноважень рішення суду у справі протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для встановлення зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі шляхом стягнення з боржника - суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду призначено розгляд вказаної заяви.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що на виконання рішення суду у даній справі було проведено відповідний перерахунок пенсії позивача з урахуванням покладених судом зобов`язань. Стосовно виплати позивачу перерахованої пенсії представник відповідача вказав, що сума боргу по невиплаченій позивачу пенсії склала 227943,89 грн. Водночас фактичну виплату перерахованих сум пенсії позивача відкладено у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821. Крім цього представник відповідача звернув увагу на те, що заявник фактично просить суд змінити рішення по суті, що суперечить вимогам законодавства.
Додатково представником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подано до суду заяву про вирішення питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення в даній справі без його участі.
Представником позивача подано заяву про розгляд вказаної заяви без його участі.
Частиною другою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи викладене, суд визнає за можливим розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в даній справі в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.11.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 31.03.2025 року №11/23386-суд станом на 01.01.2023. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 31.03.2025 року №11/23386-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, із врахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судовий збір в сумі 605,60 грн.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів і що не заперечується учасниками, на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача. Розмір нарахованої позивачу суми боргу по виплаті пенсії становить 227943,89 грн, яку включено до Реєстру судових рішень.
Вирішуючи подану позивачем заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в даній справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Водночас з 19 грудня 2024 року на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) положення частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України були доповнені абзацом другим такого змісту: "Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.".
Отже, Законом №4094-ІХ встановлено самостійну та достатню підставу для зміни способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі (яке стосується, зокрема, перерахунку пенсійних виплат) після спливу двомісячного строку його невиконання. Тобто, у справах, які стосуються, зокрема, призначення та/або перерахунку пенсій, зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Отже, прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу і порядку виконання судового рішення.
Крім цього, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
В контексті наведеного суд зауважує, що статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №380/7706/22, яку суд враховує відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначалось вище, матеріалами даної справи підтверджується, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області проведено перерахунок пенсії позивача. Розмір нарахованої позивачу суми боргу по виплаті пенсії становить 227943,89 грн, яку включено до Реєстру судових рішень.
Наведені обставини визнаються учасниками справи.
Отже, орган Пенсійного фонду України має перед стягувачем (позивачем) заборгованість, яка нарахована на виконання рішення у справі, однак фактично така не виплачена.
З огляду на встановлені судом обставини, які полягають у невиконанні суб`єктом владних повноважень (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області) протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення суду, яке стосується перерахунку пенсійних виплат, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, яка діє з 19 грудня 2024 року), суд приходить до висновку про наявність для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь позивача сум перерахованої пенсії, нарахованих на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у розмірі 223996,96 грн (з урахуванням виплати на суму 3946,93 грн).
Приходячи до такого висновку, судом враховано і те, що як наголошено Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №380/7706/22, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з пенсійного органу нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Зазначений спосіб зміни способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості чітко визначена та нарахована самим пенсійним органом. Тобто, рішення суду, стосовно якого вирішується питання про зміну способу його виконання, стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.
Аналогічної позиції при вирішенні питання щодо встановлення зміни способу і порядку виконання рішення суду у справі, яка стосується перерахунку та виплати пенсії, дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі №600/901/24-а (постанова від 13 жовтня 2025 року).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої позивачем заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі № 600/3336/25-а, замість "із зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 31.03.2025 року №11/23386-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, із врахуванням раніше проведених виплат, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.02.2023 по день проведення перерахунку, в сумі 223996,96 грн.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя І.В. Маренич