ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року справа №200/9902/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року (головуючий суддя І інстанції Аканов О.О.), складеного в повному обсязі 26 січня 2026 року у справі № 200/9902/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про:
визнання протиправними дій та скасування Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02.12.2025 року № 051330003958 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до заяви про призначення пенсії від 25.11.2025;
зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду у Київській області зарахувати до пільгового стажу роботи по Списку № 1 підземні, затвердженого Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 року, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи на посаді підземного гірничого майстра з повним робочим днем на підземній роботі з 01.07.2022 року по 13.10.2023 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви про призначення пенсії від 25.11.2025 року
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 02.12.2025 року №051330003958 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 25.11.2025 року ОСОБА_1 з зарахуванням до пільгового стажу роботи по Списку № 1 підземні, затвердженого Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 року, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи на посаді підземного гірничого майстра з повним робочим днем на підземній роботі з 01.07.2022 року по 13.10.2023 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 200/9902/25 та відмовити у задоволені позовних вимог.
Вказав, що стаж позивача зараховано до норм діючого законодавства, а рішення пенсійного органу про відмову у призначені пенсії позивачу є правомірним
Сторони в судове зсідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки №1216-50037133713371 від 19.06.2025 року.
25.11.2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням відповідача від 02.12.2025 № 051330003958 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу (25) підземних професій.
В рішенні вказано, що загальний страховий стаж особи становить 48 років 6 місяців 11 днів (в тому числі додаткові роки Список № 1-23 роки); пільговий стаж що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах становить 23 роки 11 місяців, з яких: стаж на роботах підземних, провідних професій (20) становить 3 роки 8 місяців 12 днів; стаж на роботах підземних за професією визначеною Постановою №202 (25) становить 20 років 2 місяці 13 днів; навчання за фахом - 5 днів. За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.
Позивач не погоджуючись із рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та розрахунком пільгового стажу звернувся із даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд погоджує висновки суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Частиною 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається, працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до Постанови № 202 та частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного до для отримання пенсії незалежно від віку.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Згідно зі ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі також Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).
Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Суд зазначає, що відповідач не в повному обсязі використав свої права надані йому Законом та Порядком при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення позивачу.
Згідно трудової книжки НОМЕР_2 позивач:
06.12.1999 прийнятий підземним учнем гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем в шахті шахту "Торецька" в/о "Дзержинськвугілля" (наказ №228к від 06.12.1999);
01.04.2015 переведений підземним гірничим майстром з повним робочим днем на підземній роботі (наказ №65к від 01.04.2015);
13.10.2023 звільнений у зв`язку з переводом на ВП шахта "Центральна" (наказ 167-к від 13.10.2023).
Відповідно до форми РС-право від 03.12.2025 позивачу не зараховано до стажу період роботи 01.07.2022 року по 13.10.2023 року. Стаж на право позивача складає 22 роки 04 місяці 25 днів. Робота за списком №1 22 роки 0 місяців 25 днів.
Відповідно до форми РС-право від 15.07.2025 відсутні відомості про зарахування до стажу позивача періоду роботи 01.07.2022 року по 15.10.2023 року.
Згідно розрахунку стажу від 30.10.2025 страховий стаж позивача складає 25 років 05 місяців 11 днів, додаткові роки за списком 1 - 23 роки 0 місяців 0 днів.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за позивача сплачено суми для призначення пенсії за звітні роки 2022, 2023 ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТОРЕЦЬКВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 33839013).
В реєстрі містяться відомості по спеціальному стажу, а саме, за період: з липня 2022 по жовтень 2023 "ЗПЗ014А1".
Відповідно до службової записки, поданої заступнику начальника юридичного управління - начальнику відділу представництва інтересів в судах та інших органах №1 до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.07.2022 по 16.10.2023 за довідкою від 21.03.2025 № 16/142-2, виданою державним підприємством "Торецьквугілля", оскільки заявник працював "підземним гірничим майстром на поверхні", а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" № 461 від 24.06.2016 передбачено "підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалин" та довідка не завірена підписом начальника відділу кадрів, як передбачено додатком 5 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
В матеріалах справи наявні:
довідка про підтвердження наявного трудового стажу трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів в ній від 20.11.2025 №958;
довідка від 21.03.2025 №16/141-0;
історична довідка від 30.04.2025 №16/169-1;
накази про атестацію робочих місць від 27.06.2024 №2569, від 27.09.2016 №158-П Відтак, період роботи на посаді підземного гірничого майстра з повним робочим днем на підземній роботі з 01.07.2022 року по 13.10.2023 року є підтвердженим та підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача, а рішення пенсійного органу - скасуванню із зобов`язанням управління повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі № 200/9902/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 жовтня 2026 року.
Судді А.В. Гайдар
Т.Г.Гаврищук
Е.Г. Казначеєв