ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 р. Справа № 480/4379/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Глухівський хлібокомбінат" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, м. Суми, повний текст складено 28.04.26 по справі № 480/4379/24
за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з додатковою відповідальністю "Глухівський хлібокомбінат"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
ВСТАНОВИВ
Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач, СОВ ФСЗОІ) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Глухівський хлібокомбінат" (далі - відповідач, ТДВ "Глухівський хлібокомбінат"), у якій просило суд:
- стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Глухівський хлібокомбінат" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 156484,02 грн;
- стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Глухівський хлібокомбінат" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1126,62 грн;
- стягнути з відповідача на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправне невиконання відповідачем встановленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі по тексту - Закон № 875-XII) нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю протягом 2023 року, що є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій у загальному розмірі 157610,64 грн за 2 незайнятих робочих місця, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Вищенаведене слугувало підставою для застосування до ТДВ "Глухівський хлібокомбінат" пені, передбаченої положеннями статті 20 Закону № 875-XII, у розмірі 1126,62 грн, сума якої була розрахована в автоматичному режимі з використанням програмного комплексу «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю».
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі № 480/4379/24 адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з додатковою відповідальністю "Глухівський хлібокомбінат" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволено.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Глухівський хлібокомбінат" (вул. Гоголя, буд. 4, м. Глухів, Сумська область, 41400, ідентифікаційний код 00379608) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Горького, 2, м. Суми, 40011, ідентифікаційний код 14004771) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 156484,02 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1126,62 грн.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі № 480/4379/24 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовної заяви Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, а також стягнути з Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на користь ТДВ «Глухівський хлібокомбінат» судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивачем не враховано положення «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року ( зі змінами), згідно з якими територія Глухівської міської територіальної громади з 24.02.2022 року і по теперішній час відноситься до території можливих бойових дій. Глухівська територіальна громада постійно перебуває під обстрілами, оскільки місто знаходиться в 10-12 км від кордону з рф. Значна частина населення (в т.ч. кваліфікованих кадрів) вимушено залишили місто, що суттєво вплинуло і на роботу хлібокомбінату та можливість виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю.
Повідомив, що ТДВ «Глухівський хлібокомбінат» в 2023 році створювало робоче місце для особи з інвалідністю для переведення на цю посаду працівника товариства, що довгий час перебував на лікуванні (лютий - травень 2023 року) та набув статусу особи з інвалідністю 3 групи лише 02.06.2023, але ця особа не була включена в норматив внаслідок арифметичного округлення. Виходячи з вищевикладеного, ТДВ «Глухівський хлібокомбінат» об`єктивно та з незалежних від нього причин не виконало нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, що виключає необхідність ним сплати адміністративно- господарських санкцій і пені.
Додатково зауважив, що Сумський окружний адміністративний суд в обґрунтування винесеного рішення посилається на норму частини 2 статті 218 ГК України, яка вже втратила чинність.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, позивач просив відмовити ТДВ «Глухівський хлібокомбінат» у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі № 480/4379/24 - залишити без змін.
Вказував, що представник відповідача не вказує та не обґрунтовує належними доказами, яким саме чином віднесення Глухівської міської територіальної громади до переліку територій можливих бойових дій перешкоджало ТДВ "Глухівський хлібокомбінат" вжити передбачених законодавством заходів для створення робочих місць і працевлаштування інвалідів в межах нормативу.
Звернув увагу суду, що за даними «Об`єднаної звітності ПДФО та ЄСВ» через систему «Централізований банк даних з проблем інвалідності» позивач здійснював діяльність протягом звітного 2023 року та своєчасно сплачував заробітну плату працівникам.
Повідомив, що за даними «Об`єднаної звітності ПДФО та ЄСВ» через систему «Централізований банк даних з проблем інвалідності» у 2023 році відповідач повинен був створити 3 робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю враховуючи 77 штатних працівників з основним робочим місцем, але створив лише 1 таке робоче місце, що є порушенням Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Інших доказів про створення ще 2-х робочих місць для осіб з інвалідністю апелянтом надано не було.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження)
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ТДВ "Глухівський хлібокомбінат" зареєстровано як юридична особа (а. с. 5) та перебуває на обліку в СОВ ФСЗОІ, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.
СОВ ФСЗОІ у автоматизованому режимі, сформовано та підписано розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті ТДВ "Глухівський хлібокомбінат" у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2023 рік становила 77 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, - 1 особа, при нормативі робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 3 особи. Середня річна заробітна плата штатного працівника складає 78242,01 грн. та за 2 робочих місця, незайнятих особами з інвалідністю, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 156484,02 грн. (а. с. 9).
Крім того, у зв`язку з порушенням терміну сплати адміністративно-господарських санкцій на 18 днів, відповідачу нараховано пеню в сумі 1126,62 грн.
Листом Глухівського управління Шосткинської філії Сумського обласного центру зайнятості від 06.04.2026 № 15.5.2/239 повідомлено, що ТДВ "Глухівський хлібокомбінат" не надавало до управління Інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3 ПН для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2023 році та відповідно особи з інвалідністю до даного підприємства не направлялися (а. с. 25).
Адміністративно-господарські санкції в розмірі 156484,02 грн та пеня в розмірі 1126,62 грн відповідачем у добровільному порядку не сплачено, що стало причиною звернення позивача до суду для стягнення вказаних сум у примусовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем у 2023 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 2 робочих місць, не подано до суду доказів, які б свідчили про вжиття ним усіх залежних від нього заходів для відповідності у 2023 році середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, при цьому, адміністративно-господарські санкції своєчасно у добровільному порядку не сплачено, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливість для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі по тексту Закон № 875-XII).
Згідно із статтею 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.
Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
У разі зміни до 31 березня показників за попередній рік у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, що впливають на визначену згідно із частиною дванадцятою цієї статті суму адміністративно-господарських санкцій, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю до 10 червня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності формує та надсилає уточнений розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Зміна показників у Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування після 31 березня не призводить до зміни сум адміністративно-господарських санкцій, які визначені у відповідному розрахунку або уточненому розрахунку.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.
Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 «Деякі питання реалізації норм Законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та «Про зайнятість населення» затверджено Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю (далі - Порядок № 70).
Відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку № 70 цей Порядок визначає проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - суб`єкти господарювання), щодо виконання ними нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначеного статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.
Предметом проведення перевірки є виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування.
Перевірки суб`єктів господарювання, що використовують найману працю на предмет дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" проводять Держпраці та її територіальні органи.
Однією із підстав для проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання для встановлення виконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, надана територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що отримана ним від Пенсійного фонду України в установленому порядку та за визначеною формою (пункт 9 Порядку № 70).
Факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений під час такої перевірки, має наслідком вжиття Держпраці заходів щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності (пункт 16 зазначеного Порядку).
Таким чином, перевірки на основі інформації від Пенсійного фонду України, передбачені частинами сьомою та дев`ятою статті 19 Закону № 875-XII, є заходом проактивного контролю, який проводить Держпраці для виявлення порушень у дотриманні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
З 06 листопада 2022 року, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8-25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці, що робить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21, неактуальною для спірних правовідносин через зміни в правовому регулюванні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2025 по справі № 280/3642/23 та від 27.06.2025 по справі № 400/3796/24, які в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування.
Автоматизоване виявлення Фондом соціального захисту осіб з інвалідності роботодавців-порушників до 10 березня на основі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності є реактивним заходом контролю, що відбувається після завершення звітного року. За результатами такого заходу Фонд може накласти на роботодавця адміністративно-господарські санкції та пеню відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого Постановою КМ України № 70.
Заходи контролю Держпраці та Фонду у питанні виявлення порушень у дотриманні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не підміняють один одного - проактивний контроль дає змогу Держпраці оперативно реагувати на потенційні порушення та притягувати посадових осіб до адміністративної відповідальності, а реактивний контроль у випадку встановлення порушення має наслідком для роботодавця сплату відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суми адміністративно-господарських санкцій та пені, у разі порушення такої сплати санкції.
З огляду на викладене, відсутність у даній справі акту перевірки Держпраці не є підставою для звільнення ТДВ "Глухівський хлібокомбінат" від відповідальності у випадку недотримання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю.
Щодо правомірності застосування оскаржуваних санкцій та пені колегією суддів встановлено, що СОВ ФСЗОІ в автоматичному режимі сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням ТДВ "Глухівський хлібокомбінат" нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік та пені у загальному розмірі 157610,64 грн.
Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України, який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин. підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою наведеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Зі змісту частини другої статті 218 ГК України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).
Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 11.09.2020 у справі № 440/2010/19 та від 03.08.2023 у справі № 120/4975/22, від 29.11.2023 у справі № 200/5659/21.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України Про зайнятість населення № 5067-VI (далі по тексту - Закон № 5067-VI) роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону № 5067-VI наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (втратив чинність 07.07.2022).
Так, наказом Міністерства економіки від 12.04.2022 № 827-22 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) " та Порядку її подання" (діє з 07.07.2022) визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН"Інформація про попит на робочу силу (вакансії) " та Порядку її подання".
Відповідно до п.1.4 та 1.5 розділу І Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" 827-22, форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).
Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Колегія суддів зауважує, що періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року по справі № 806/1368/17, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17.
Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що законодавцем чітко визначені обов`язки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю :
- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,
- створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
- забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;
- надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;
- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- в разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Відтак, на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та належного інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, у тому числі і центри зайнятості.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі №819/639/17.
При цьому, Законом № 875-ХІІ також визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.
З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.
Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми № 3-ПН.
Таким чином, передбачена частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ, а саме: не виділення та не створення робочих місць, ненадання державній службі зайнятості інформації, не звітування або неналежне звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, оскільки саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону № 875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 15 квітня 2019 року у справі № 820/2190/17, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування.
Відповідно до частини 1, абзаців 1, 2 частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" форми № 3-ПН не була подана відповідачем до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Відомостей про те, що відповідачем подавалась звітність "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" форми № 3-ПН або було працевлаштовано 2 особи з інвалідністю матеріали справи не містять.
У свою чергу, відповідач, стверджуючи про те, що в 2023 році додатково створював 1 робоче місце для особи з інвалідністю для переведення на цю посаду працівника товариства, що довгий час перебував на лікуванні (лютий- травень 2023 року) та набув статусу особи з інвалідністю 3 групи лише 02.06.2023, не надає будь-яких доказів на підтвердження таких обставин.
В обґрунтування неможливості виконання відповідачем свого обов`язку із подання звітності форми № 3-ПН у 2023 році, останній також посилається на обставини знаходження ТДВ «Глухівський хлібокомбінат» на території можливих бойових дій. Проте, доказів на підтвердження того, що відповідачем зупинялось ведення своєї господарської діяльності або про переведення працівників на дистанційний режим праці, що в свою чергу унеможливило б забезпечення належних умов праці для осіб з інвалідністю, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що правовий режим військового стану у спірній справі не впливає на застосування адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені за несвоєчасну їх сплату.
Доводи апелянта про посилання суду першої інстанції на приписи ГК України, який втратив чинність колегія суддів відхиляє, адже вказаний нормативно-правовий акт втратив чинність лише 28 серпня 2025 року, тобто станом на момент виникнення спірних правовідносин (протягом 2023 року) був діючим, а тому підлягав застосуванню.
Із зазначеного у позовній заяві розрахунку адміністративно господарських санкцій та пені вбачається, що такі містять, зокрема, відомості про : середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу за рік, середньооблікову чисельність штатних працівників, яким встановлено інвалідність, норматив, фонд оплати праці, середню річну заробітну плату, кількість не зайнятих робочих місць особами з інвалідністю, суму адміністративно-господарських санкцій, період нарахування (2023 рік), ставку НБУ на момент сплати, відсоток від ставки НБУ, розрахунковий розмір пені, суму заборгованості зі сплати АГС станом на 01.03.2024, суму пені за один день прострочення, кількість днів прострочення та суму пені.
З огляду на викладене, враховуючи, що під час апеляційного перегляду підтвердилось невжиття відповідачем впродовж 2023 року передбачених законом заходів для працевлаштування інвалідів за два робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів, за наявності такого обов`язку, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ТДВ "Глухівський хлібокомбінат" на користь СОВ ФСЗОІ адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 156484,02 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1126,62 грн, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Глухівський хлібокомбінат" - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі № 480/4379/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко