ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
01 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 280/7284/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року (суддя Кисіль Р.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
третя особа Міністерство оборони України, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України щодо доставлення позивача, як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею (статтями) 210 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача, як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею (статтями) 210 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ніконенка Олега Олександровича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особі Міністерство оборони України та Головне управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, передати за підсудністю на розгляд Хортицького районного суду міста Запоріжжя.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на тому, що адміністративні справи щодо оскарження дій суб`єктів владних повноважень, допущеної під час розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, адже позов поданий до належного суду.
Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Кодекс адміністративного судочинства України чітко розмежовує предметну юрисдикцію адміністративних судів.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Поняття адміністративного правопорушення закріплено у статті 9 КУпАП: «Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності».
Відтак, для віднесення справи до категорії, особливість розгляду якої передбачена статтею 286 КАС України, мають існувати такі критерії: особа вчинила правопорушення, передбачене КУпАП; суб`єкт владних повноважень у порядку, визначеному КУпАП, прийняв рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності або вчинив дію чи допустив бездіяльність, пов`язану з притягненням особи до адміністративної відповідальності. При цьому прийняття відповідного рішення, вчинення дії чи бездіяльності, має відбуватися в межах норм КУпАП.
Якщо справа не відповідає таким критеріям, то необхідно звернутися до приписів частини 2 статті 20 КАС України, згідно з якою окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, зокрема, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Статтею 27 названого Закону передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідно до пункту 15 цього Порядку керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_3 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних, у тому числі, але не виключно: звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.
Пунктом 16 Порядку № 560 встановлено, що керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), зокрема: організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів; забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що закон пов`язує застосування відповідних заходів впливу не з притягненням особи до адміністративної відповідальності, а з невиконанням під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, і звернення ТЦК до органів поліції щодо доставлення особи пов`язане саме з метою складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскаржувані дії ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинені поза межами справи про адміністративне правопорушення, а тому заявлений позов підсудний окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному суду як адміністративному за правилами статті 286 КАС України.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року в адміністративній справі № 280/7284/26 скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з 01 жовтня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 01 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова