Справа № 286/3386/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Вачко В. І. ,
з секретарем судового засідання Щипською І.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся», Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт», треті особи: 1.Державний реєстратор Гладковицької сільської ради Левківська Олена Миколаївна, 2.Державний реєстратор Овруцької міської ради Мойсеєва Інна Василівна, про усунення перешкод у користуванні майном, повернення земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора, скасування реєстрації договору в реєстрі речових прав , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся», що знаходиться за адресою: с.Радчиці Коростенського району Житомирської області, вул.Шевченка, буд.39, та відповідача 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт», що знаходиться за адресою: с-ще Браїлів Жмеринського району Вінницької області, вул.Заводська, буд.7, в якому, просить усунути перешкоди користування позивачем земельною ділянкою шляхом повернення йому земельної ділянки, розміром 0,6383 га, що знаходиться на території колишньої Можарівської сільської ради, кадастровий номер 18242884700:04:000:0077, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 01.11.2024; скасувати рішення державного реєстратора Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області № 45099813 від 17.01.2019 про реєстрацію додаткового договору оренди земельної ділянки, що знаходиться на території колишньої Можарівської сільської ради, кадастровий номер [номер приховано]:04:000:0077, орендар ТОВ «ВП «Полісся»; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, розміром 0,6383 га, що знаходиться на території колишньої Можарівської сільської ради, кадастровий номер 18242884700:04:000:0077, орендар ТОВ «ВП «Полісся», шляхом припинення права оренди на вказану земельну ділянку (станом на момент реєстрації); скасувати рішення державного реєстратора Овруцької міської ради Коростенського району Житомирської області № 78201403 від 03.04.2025 про реєстрацію договору відчуження (права) оренди земельної ділянки, розміром 0,6383 га, що знаходиться на території колишньої Можарівської сільської ради, кадастровий номер 18242884700:04:000:0077, правоздобувач ТОВ «Поділля Агропродукт», як похідного від скасування додаткового договору оренди земельної ділянки; стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,6383 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території колишньої Можарівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, кадастровий номер [номер приховано]:04:000:0077, яку він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати при житті укладала з відповідачем 1 ТОВ «ВП «Полісся» договір оренди землі. Позивач нещодавно дізнався, що у 2019 році відповідач 1 склав нові договори оренди землі терміном на 10 років. Однак, дані договори мати ОСОБА_2 не укладала та не підписувала, так як на той час вже померла та не була власником земельної ділянки. З реєстру речових прав на нерухоме майно позивач також дізнався, що начебто 01.10.2018 між ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем 1 ТОВ «ВП «Полісся» було укладено договір оренди землі, який в подальшому було зареєстровано в реєстрі речових прав. Рішення про державну реєстрацію договору оренди землі прийнято державним реєстратором Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області № 45099813 від 17.01.2019. Крім того, в подальшому право оренди на вищевказану земельну ділянку було передано ТОВ «Поділля Агропродукт». Рішення про державну реєстрацію зміненого речового права було прийнято державним реєстратором Овруцької міської ради Житомирської області № 78201403 від 03.04.2025.
Ухвалою суду від 19.01.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позов та призначено підготовче судове засідання на 05.02.2025. Ухвалою суду від 05.02.2026 за клопотанням представника позивача проведення підготовчого судового засідання відкладено на 18.03.2026. Ухвалою суду від 18.03.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.05.2026. Дата і час судового засідання по розгляду справи по суті перенесено на 09.06.2026. Судовий розгляд відкладався на 23.09.2026.
Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, зокрема покликаючись на те, що відповідач 1 ТОВ «ВП «Полісся» є неналежним відповідачем, так як у ТОВ «ВП «Полісся» відсутнє право оренди через його відчуження (продаж) 12.03.2025 новому орендареві ТОВ «Поділля Агропродукт», згідно з Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. По договору відчуження права оренди, перейшли усі права та обов`язки орендаря зазначених земельних ділянок, без винятків та визначення дати переходу (часткове правонаступництво).
Відповідач 2 відзиву на позов не подав, натомість подав клопотання, в якому просить у задоволенні позову відмовити з підстави обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, так як належним способом захисту прав орендодавця, який не підписував договір оренди, є вимога про визнання права оренди відсутнім.
Сторони та треті особи в судове засідання не прибули. Представник позивача заявив клопотання про проведення судового розгляду без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Неявка учасників справи не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Розглянувши доводи, вимоги та заперечення сторін, викладені у заявах по суті, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є власником земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:04:000:0077, площею 0,6383 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Можарівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, яку він успадкував після матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і якій вказана земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 103492 від 23.11.2008, що стверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.11.2024, зареєстрованого в реєстрі за № 4187.
Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).
Водночас у відповідності до ст.182 ЦК України право власності на земельну ділянку підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позивач, будучи власником земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:04:000:0077, з дня смерті спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_1 , своє право власності на неї зареєстрував 01.11.2024, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 401929867 від 01.11.2024.
Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.05.2025, щодо земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:04:000:0077, державним реєстратором Гладковицької сільської ради Овруцького району Житомирської області Левківською О.М. 14.01.2019 зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки на підставі документів, поданих для державної реєстрації: Договір оренди землі, виданий 01.01.2017, видавник: сторони: орендар СТОВ «Можарівське», орендодавець ОСОБА_2 ; Додаткова угода (до Договору оренди землі, видана 01.01.2018, видавник: сторони: орендар СТОВ «Можарівське», новий орендар ТОВ «ВП «Полісся», орендодавець ОСОБА_2 . Термін дії договору 10 років, строк дії - 01.01.2027. Рішення про державну реєстрацію договору оренди землі №45099813 від 17.01.2019.
Тобто договір оренди землі від 01.01.2017 між орендарем СТОВ «Можарівське» та орендодавцем ОСОБА_2 укладено при житті орендодавця, а зареєстровано 14.01.2019 після її смерті. Додаткова угода від 01.01.2018 про заміну сторони орендаря та внесення змін до договору оренди землі від 01.01.2017, між СТОВ «Можарівське», ТОВ «ВП «Полісся» та орендодавцем ОСОБА_2 укладено після смерті орендодавця і не могла бути нею підписана.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.05.2025 також вбачається що 28.03.2025 державним реєстратором виконавчого комітету Овруцької міської ради Житомирської області Мойсеєвою І.В. зареєстровано перехід іншого речового права - додано інший тип договору, договір відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок номер: 10, виданий 12.03.2025, видавник: сторони за договором: орендодавець ОСОБА_2 , орендар: ТОВ «ВП «Полісся» змінено на орендар: ТОВ «Поділля Агропродукт». Рішення про державну реєстрацію зміненого речового права №78201403 від 03.04.2025. Тобто право оренди на спірну земельну ділянку було продано ТОВ «Поділля Агропродукт» - відповідачу 2.
Частина друга статті 158 Земельного кодексу України встановлює, що: «виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб».
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правовідносини, пов`язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Згідно з ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
У відповідності до статті 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Нормами ст.125 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно- правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229 - 233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Пунктом 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що відповідно до положень статей 391,396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник). До останніх належать як суб`єкти речових прав (наприклад, підприємство, організація, установа, що не є власником майна, але володіє ним на праві повного господарського відання або оперативного управління, що позбавлена можливості користуватися чи розпоряджатися майном), так і суб`єкти зобов`язальних прав, які пов`язані з володінням (наприклад, орендар, охоронець, перевізник). У разі порушення третьою особою права користування і розпорядження майном і власник, і володілець цього майна набувають права на подання негаторного позову. У цьому випадку при вирішенні питання про те, хто з них може бути позивачем за негаторним позовом, слід виходити з обсягу правомірності обох названих осіб.
Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.
У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97).
Також, у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 358/815/17 зроблено висновок, що якщо власник земельної ділянки не підписував договір оренди землі, то для того щоб повернути собі земельну ділянку слід подавати негаторний позов, на який строки позовної давності не розповсюджуються.
За приписами ст.125 Земельного кодексу України (ЗК України), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.126 ЗК України).
З аналізу вищезазначених норам законодавства випливає, що право особи на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на підставі договору оренди землі.
Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Згідно п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
В зв`язку із тим, що права оренди відповідачів ТОВ «Виробниче підприємство «Полісся» та ТОВ «Поділля Агропродукт» на належну позивачу земельну ділянку зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, тому захист порушеного права вимагає також і припинення права оренди відповідачів.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 4844,80 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити.
Усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення земельної ділянки площею 0,6383 га, яка знаходиться на території колишньої Можарівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, кадастровий номер [номер приховано]:04:000:0077, власнику ОСОБА_1 .
Скасувати рішення державного реєстратора Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області №45099813 від 17.01.2019 про реєстрацію додаткового договору від 01.01.2018 до договору оренди землі від 01.01.2017 щодо земельної ділянки площею 0,6383 га, яка знаходиться на території колишньої Можарівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, кадастровий номер [номер приховано]:04:000:0077, орендар TOB «ВП «Полісся».
Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,6383 га, яка знаходиться на території колишньої Можарівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, кадастровий номер [номер приховано]:04:000:0077, орендар TOB «ВП «Полісся», та припинити право оренди на вказану земельну ділянку станом на момент реєстрації 14.01.2019.
Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Овруцької міської ради Житомирської області, №78201403 від 03.04.2025 про реєстрацію договору відчуження (права) оренди земельної ділянки площею 0,6383 га, яка знаходиться на території колишньої Можарівської сільської ради Овруцького району Житомирської області, кадастровий номер [номер приховано]:04:000:0077, правоздобувач - TOB «Поділля Агропродукт», як похідного від скасування додаткового договору від 01.01.2018 до договору оренди землі від 01.01.2017.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісся» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» на користь ОСОБА_1 у судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлено 23.09.2026.
Суддя: В. І. Вачко