Справа № 355/1350/26
Провадження № 2/355/1219/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Троценко Т. А.
за участю секретаря Ліберацької Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Баришівська державна нотаріальна контора про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_4 .
За життя ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з яого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті і на що він матиме право за законом, заповів своїм дітям: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .
До складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .
У встановлений законом шестимісячний термін вони звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , а їх брат ОСОБА_3 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька не звертався.
При зверненні до Баришівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу на їхнє ім`я свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на цілий житловий будинок (кожній з них по 1/2 частці будинку) у зв`язку з тим, що в матеріалах спадкової справи № 25/2026, заведеної до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 міститься інформація щодо наявності ще одного спадкоємця, їх брата ОСОБА_3 , який вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки був зареєстрований разом зі спадкодавцем на час смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, реєстрація відповідача по справі - ОСОБА_3 за місцем проживання спадкодавця, в даному випадку не є свідченням прийняття спадщини, оскільки останній з 1999 року не проживає за вказаною адресою, його місце проживання - це АДРЕСА_2 , а отже відсутній факт постійного проживання разом із спадкодавцем.
У зв`язку з чим просять встановити факт не проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , та визнати ОСОБА_3 таким, що не прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
Представник позивачів адвокат Куценко Н.В. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, надала заяву про проведення судового засідання за її відсутності та відсутності позивачів. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила позов задовільнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причин неявки в судове засідання суду не повідомив.
Представник третьої особи Баришівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Від представника третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності їхнього представника. При розгляді справи покладаються на розсуд суду.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Селичівка Броварського району Київської області помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
За життя ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не було і з яого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті і на що він матиме право за законом, заповів своїм дітям: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .
До складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .
Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 у Баришівській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа, з матеріалів якої вбачається, що діти померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановлений законом термін звернулися до нотаріальної контори з заявою прийняття спадщини за заповітом та за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте отримати свідоцтво кожній на 1/2 частку у спадковому майні вони не змогли у зв`язку з наявністю ще одного спадкоємця за заповітом їх брата ОСОБА_3 .
Зі спадкової справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька не звертався, однак був зареєстрований за однією адресою на день смерті спадкодавця разом зі спадкодавцем.
Позивачі вказали, що реєстрація ОСОБА_3 за місцем проживання спадкодавця, в даному випадку не є свідченням прийняття спадщини, оскільки останній з 1999 року не проживає за вказаною адресою, його постійне місце проживання - це АДРЕСА_2 , а отже відсутній факт постійного проживання разом із спадкодавцем.
Вказана обставина підтверджується Актом обстеження матеріально - побутових умов домогосподарства з метою підтвердження фактичного місця проживання осіб від 26. 04. 2026 року, посвідченого провідним спеціалістом Селичівського старостинського округу Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, копією паспорту громадянина російської федерації ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійнюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не відмовився від неї в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав разом із спадкодавцем, для прийняття спадщини має подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Положеннями ч.ч.1, 6 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно з вимогами ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Аналіз наведених норм права дозволяє сформулювати суду висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем.
Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.
Згідно ст.1298 ЦК України - свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 т. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Так згідно ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
При цьому пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК).
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Суд враховує, що позивачі довели свої вимоги належними та достатніми доказами, а також те, що не встановлення факту постійного не проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на момент прийняття спадщини унеможливлює реалізацію прав позивачів на отримання спадкового майна.
Тому за таких обставин, що відповідач з 1999 року не з`являється за місцем своєї реєстрації, не проявляє інтересу до спадкового майна, дає суду підстави для встановлення факту його не проживання разом зі спадкодавцем, а відтак визнання його таким, що не прийняв спадщину після смерті батька.
Керуючись ст. ст. 29,1217,1268,1269,1297 ЦК України, ст. ст. 12,13,76-81,258-263, 315,316,319 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати факт непроживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що не прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Баришівського
районного суду Т. А. Троценко