Справа № 367/649/21
Провадження № 2-з/367/194/2026
УХВАЛА
Іменем України
24 вересня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 367/649/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного майна подружжя, -
в с т а н о в и в:
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного майна подружжя.
17 вересня 2026 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову розподілена та передана судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. 22 вересня 2026 року відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22 вересня 2026 року та акту від 22 вересня 2026 року.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник позивача вказує, що під час підготовчого засідання ОСОБА_1 було виявлено майнові права, які належать до спільної сумісної власності подружжя, але були оформлені одноособово на ім`я ОСОБА_3 в межах державної програми компенсацій, а саме Державного житлового сертифікату № ЖС-04.12.2023-1117 на суму 3 806 700 гривень 74 копійки.
Зазначає, що даний сертифікат є цільовою державною компенсацією за повністю знищений однодверний житловий будинок площею 112,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості у Державному реєстрі речових прав: 854558932109.
Стверджує, що знищений житловий будинок було придбано та оформлено на ім`я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто у період шлюбу сторін.
Наголошує на тому, що оскільки первинний об`єкт нерухомості належав сторонам на праві спільної сумісної власності, відповідно до ст. 60 СК України, то і житловий сертифікат, який є його прямим грошовим заміщенням (реальною сурогацією), має правовий режим спільної сумісної власності подружжя, а тому ОСОБА_1 має законне право на 1/2 частину грошових коштів / майнових прав за житловим сертифікатом у розмірі 1 903 350 гривень 37 копійок.
Вказує, що ОСОБА_3 перебуває у новому шлюбі та умисно приховує від суду наявність житлового сертифіката. Статус Державного житлового сертифікату № ЖС-04.12.2023-1117 в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна на момент формування витягу визначено як «Без заброньованих коштів», що свідчить про те, що кошти за ним ще не реалізовані для придбання нової нерухомості.
Зазначає, що існує реальна і очевидна загроза, що ОСОБА_3 , діючи недобросовісно, може в будь-який момент реалізувати (використати) житловий сертифікат для купівлі нерухомого майна одноособово на власне ім`я чи на ім`я своєї нової дружини або третіх осіб.
Стверджує, що у разі використання коштів житлового сертифіката до остаточного вирішення справи по суті, захист майнових прав ОСОБА_1 та виконання майбутнього рішення суду про поділ майна подружжя стануть повністю неможливими або істотно ускладненими.
Враховуючи вищевикладене, представник просить вжити заходи забезпечення позову до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили шляхом накладення арешту на майнові права та заборони вчинення будь-яких дій щодо використання, бронювання коштів, погашення, переоформлення або відчуження Державного житлового сертифіката № ЖС-04.12.2023-1117 на суму 3 806 700 гривень 74 копійки, виданого в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна на ім`я ОСОБА_3 .
Згідно з приписами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи представника позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З огляду на ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно із п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 752/20385/18 (провадження № 61-5600св19) викладено правову позицію, відповідно до якої, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Судом встановлено, що представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 01 лютого 2021 року звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про поділ спільного майна, в якій просила: визнати що будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0.0306 га, кадастровий номер якої [номер приховано]:01:138:0181, які знаходяться по АДРЕСА_1 , є об`єктом спільної сумісної власністю подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , частки кожного яких складають по 1/2 частині; в порядку розподілу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку за номером АДРЕСА_1 , та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0.0306 га, кадастровий номер якої [номер приховано]:01:138:0181, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 у; в порядку розподілу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинку за номером АДРЕСА_1 , та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0.0306 га, кадастровий номер якої [номер приховано]:01:138:0181, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації про житловий сертифікат від 28 травня 2026 року, отримувачем компенсації за житловим сертифікатом реєстраційний номер ЖС-04.12.2023-1117 значиться ОСОБА_3 ; розмір компенсації, на який видано житловий сертифікат: 3 806 700 (три мільйони вісімсот шість тисяч сімсот) гривень 74 копійки; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у ДРРП: 854558932109; реєстраційний номер знищеного об`єкта нерухомого майна в РПЗМ: ОНМ-21.09.2023-213493; тип об`єкта нерухомого майна: будинки одноквартирні; площа: 112,9 кв.м.; адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», житловий сертифікат є електронним документом, що підтверджує гарантії держави щодо забезпечення фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості в обсязі, що дорівнює грошовій сумі, зазначеній у такому документі.
Отже, за своїм правовим змістом житловий сертифікат посвідчує відповідні майнові права на отримання державної компенсації у визначеному ним розмірі та може бути реалізований шляхом придбання об`єкта житлової нерухомості у порядку, визначеному законом.
Таким чином, з урахуванням положень Закону України № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», судом встановлено, що житловий сертифікат № ЖС-04.12.2023-1117 виданий у зв`язку зі знищенням об`єкта нерухомого майна, щодо якого між сторонами виник спір у межах цієї справи.
Крім того, суд враховує, що станом на дату формування витягу житловий сертифікат має статус «Без заброньованих коштів», тобто доказів його реалізації для придбання іншого об`єкта житлової нерухомості матеріали справи не містять.
За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може призвести до зміни майнового стану щодо прав, пов`язаних із предметом спору, та ускладнити виконання можливого рішення суду.
При цьому застосування заходів забезпечення позову не передбачає вирішення питання щодо належності майнових прав за житловим сертифікатом до спільного майна подружжя, а спрямоване виключно на збереження існуючого стану таких прав до вирішення спору по суті.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що заявлені заходи забезпечення позову відповідають характеру спірних правовідносин, безпосередньо пов`язані з предметом спору та є співмірними із заявленими позовними вимогами, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Керуючись ст. ст. 149-153, 157, 260-261 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 367/649/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права та заборони вчинення будь-яких дій щодо використання, бронювання коштів, погашення, переоформлення або відчуження Державного житлового сертифіката № ЖС-04.12.2023-1117 на суму 3 806 700 (три мільйони вісімсот шість тисяч сімсот) гривень 74 копійки, виданого в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна на ім`я ОСОБА_3 , - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Дані стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Дані боржника: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію ухвали суду направити до відома сторонам по справі, а Міністерству з відновлення, інфраструктури та транспорту України та Виконавчому комітету Ірпінської міської ради - для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів із дня її складення до Київського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Кравчук