Справа № 524/615/26
Провадження №2/524/7162/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2026 року
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:
головуючого судді Ковальчук Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
У січні 2026 року Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - позивач, КП «Кременчукводоканал») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) 6644,87 грн заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, 115,88 грн нарахованих на суму заборгованості 3% річних, 385,01 грн інфляційних втрат, 35,28 грн пені, а також 3328,00 грн судового збору.
На обґрунтування позову позивач указував, що він є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення і надає послуги ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
У результаті невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг, виникла заборгованість за період із 01 грудня 2022 року до 30 листопада 2025 року, яка станом на 26 грудня 2025 року становить 6644,87 грн, у тому числі 1469,51 грн плати за абонентське обслуговування.
Заочним рішенням від 16 квітня 2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука задовольнив позов Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, стягнув з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, з урахуванням 3% річних, індексу інфляції та пені у сумі 7181 грн 04 коп., а також судові витрати в сумі 3328 грн 00 коп.
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду міста Кременчука з заявою про перегляд заочного рішення від 16 квітня 2026 року, яку ухвалою від 22 липня 2026 року суд задовольнив, скасував це заочне рішення та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.
Так, ОСОБА_1 зазначає, що на час звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості позивач у якості доказу долучив до матеріалів справи розрахунок заборгованості, який не є первинним документом бухгалтерського обліку, а отже не відповідає критеріям належності та допустимості доказів. Зазначив, що під час розгляду справи не були враховані обставини, що єдиним джерелом існування відповідача є пенсійні виплати. Не погодився з нарахуванням пені, вказав, що за адресою стягнення заборгованості разом з ним проживають його батьки-пенсіонери, один з яких є інвалідом І групи, наявність цих статусів відносить їх до категорії соціально вразливих верств населення, які перебувають під посиленим міжнародним правовим захистом.
У відповіді на відзив представник вказав, що обставини, викладені ОСОБА_2 непідтверджені, а наведені у позові доводи не спростовані. Відповідач, не погоджуючись з розрахунком заборгованості, не надає суду контррозрахунок.
Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, направив до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з частиною першою статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, регулюються Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII « Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII).
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За правилами частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За правилами частини першої статті 26 Закон № 2189-VIII у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що праву споживача на отримання належної якості житлово-комунальних послуг кореспондує обов`язок останнього оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відтак, споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Суд встановив, що позивач надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
У матеріалах справи містяться заява-приєднання № 44767 до умов договору приєднання про надання послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових системи), підписана ОСОБА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира за адресою АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_1 .
Станом на 26 грудня 2025 року за вказаним об`єктом заборгованість зі сплати послуг за централізоване водопостачання та водовідведення за період із 01 грудня 2022 року до 30 листопада 2025 року становить 6644,87 грн, у тому числі 1469,51 грн плати за абонентське обслуговування.
Окрім того, позивач у порядку статті 625 ЦК України та статті 26 Закон № 2189-VIII на суму заборгованості нарахував інфляційні втрати у сумі 385,01 грн, 3% річних у сумі 115,88 грн, а також 35,28 грн пені.
Щодо доводів відповідача про те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом, суд звертає увагу, що такий здійснено на підставі даних про нарахування та обсяги спожитих послуг і тарифів, які діють у відповідні періоди. Водночас відповідач, заперечуючи проти розрахунку, не скористався своїм процесуальним правом та не надав суду власний контррозрахунок, який би спростовував суму боргу, або докази своєчасної повної оплати спожитих послуг.
Посилання відповідача на те, що єдиним джерелом його існування є пенсійні виплати, а також на проживання в квартирі батьків-пенсіонерів (зокрема особи з інвалідністю І групи) як на підставу для звільнення від оплати послуг, судом до уваги не приймаються. Чинне законодавство України не передбачає звільнення громадян від обов`язку оплачувати фактично спожиті житлово-комунальні послуги через їхній пенсійний вік чи соціальний статус. Сам по собі важкий матеріальний стан чи статус пенсіонера не є підставою для припинення грошового зобов`язання чи звільнення від відповідальності за його невиконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не подав до суду належних і допустимих доказів на спростування позову КП «Кременчукводоканал» та встановлених судом обставин, а також на підтвердження недійсності фактичних договірних відносин. Не надав контррозрахунку.
Оскільки вимоги позивача підтверджуються належними доказами, а факт існування заборгованості не спростований відповідачем, суд вбачає наявність підстав для задоволення позову.
Також, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних, індексу інфляції та пені.
Окрім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 3328,00 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, з урахуванням 3% річних, індексу інфляції та пені у сумі 7181 (сім тисяч сто вісімдесят одна) грн 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області судові витрати в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ЄДРПОУ 03361655, адреса: вул. Героїв Маріуполя, буд. 35, м. Кременчук, Полтавська обл.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т. М. Ковальчук