ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
30 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 280/2506/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
секретар Перетятько К.С.
за участі представника відповідача Сидорової О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року (суддя Батрак І.В.) в справі № 280/2506/26 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора про:
визнання протиправними дій щодо відмови у видачі довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу;
зобов`язання видати йому оновлену довідку про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні оновленої довідки про розмір його заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу.
Зобов`язано Офіс Генерального прокурора виготовити оновлену довідку про розмір заробітної плати ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильного застосуванням норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог.
Як зазначено в листі Офісу Генерального прокурора від 06.03.2026 № 21-525ВИХ-26, за даними Департаменту кадрової роботи та державної служби стаж роботи ОСОБА_1 на прокурорсько-слідчих посадах станом на дату звільнення 01.06.2023 складає 23 роки 06 місяців 20 днів, який згідно з частиною сьомою статті 81 Закону № 1697-VII дає право на встановлення надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу, тому підстави для надання довідки для перерахунку пенсії у зв`язку з індивідуальними змінами (з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу) відсутні.
Водночас період проходження служби (стажу роботи) позивача не є предметом позову у цій справі.
Суд першої інстанції помилково вдався до аналізу періоду навчання ОСОБА_1 за денною формою навчання у вищому навчальному закладі на юридичному факультеті та у контексті зарахування цього періоду до вислуги років, що фактично не є спірним у цій справі.
Станом на 11.07.2023 позивач був цілком обізнаний про свій стаж роботи на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України і зауважень щодо його розрахунку ОСОБА_1 не надано.
Не зважаючи на наявність передбачених Порядком виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1090, способів вирішення зазначеного питання, ОСОБА_1 не скористався жодним із них та не вчинив дій, спрямованих на належне врегулювання.
Позивач фактично штучно змінив предмет спору, перевівши питання щодо правомірності видачі відповідної довідки у площину визначення розміру його стажу роботи, хоча такі обставини не є безпосереднім предметом спірних правовідносин у цій справі, а суд першої інстанції безпідставно погодився з таким підходом та зосередився на дослідженні питань, які виходять за межі предмета спору, залишивши поза належною увагою обставини, що мають істотне значення для вирішення заявлених позовних вимог.
Тому вважає, що у суду першої інстанції не було процесуальних підстав для виходу за межі позовних вимог і зобов`язання Офіс Генерального прокурора виготовити оновлену довідку про заробітну плату ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу.
Встановивши, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту права, суд першої інстанції виходячи мав би відмовити в задоволенні його позовних вимог.
Також зазначає, що оскільки у цій справі ОСОБА_1 оскаржує умови проходження публічної служби (тобто про проходження публічної служби особи, яка у значені Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне становище), то така справа не підлягала розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а мала бути розглянута в порядку загального позовного провадження.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Позивач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутністю, у зв`язку з чим суд визнав за можливе провести апеляційний перегляд справи за відсутності позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що зі змісту трудової книжки НОМЕР_1 від 11.11.1999 судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
у період з 01.09.1994 по 30.06.1999 навчався в Запорізькому державному університеті (записи №1, 2, додатково підтверджується дипломом НОМЕР_2 від 30.06.1999, спеціальність "Правознавство");
у період з 11.11.1999 по 30.12.2016 обіймав різні посади в органах прокуратури Запорізької області (записи № 3-15);
у період з 03.01.2017 по 11.11.2019 працював на посадах в Генеральній прокуратурі України (записи №16-21).
Наказом Генерального прокурора України від 04.11.2019 № 1331ц на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" ОСОБА_1 звільнено з посади старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.
З даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 640/23690/19:
визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України № 1331ц від 04.11.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 11.11.2019;
поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 12.11.2019;
ухвалено стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.11.2019 по 14.07.2021 в сумі 790360,95 грн.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 12.11.2019 та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 40 525,43 грн допущено до негайного виконання.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №640/23690/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 змінено в мотивувальній частині, а саме викладено абзац 3 резолютивної частини в наступній редакції: "3. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 12.11.2019.". В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2023 у справі № 640/23690/19 (адміністративне провадження №К/9901/42764/21) касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 в частині залишеній без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 залишено без змін.
Наказом Генерального прокурора від 17.05.2023 № 594ц скасовано наказ Генерального прокурора від 04.11.2019 № 133ц про звільнення ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 12.11.2019. Підставо зазначено: заява ОСОБА_1 , рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021, постанова Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 640/23690/19. Із зазначеним наказом позивач ознайомлений 01.06.2023.
29.05.2023 ОСОБА_1 направив заяву до Генерального прокурора, в якій просив звільнити його із займаної посади та органів прокуратури за власним бажанням у зв`язку з переїздом на проживання до іншої місцевості.
Наказом Генерального прокурора від 30.05.2023 № 670ц у зв`язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 7 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру") звільнено ОСОБА_1 з посади старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та з органів прокуратури з 01.06.2023.
Вказані обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2023 по справі №280/4017/23, яке набрало законної сили.
З 2017 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області як отримувач пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
ОСОБА_1 31.01.2026 звернувся до Офісу Генерального прокурора з заявою, у якій просив з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019 (далі - Рішення) надати довідку про заробітну плату, для подальшого надання її до Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії.
Листом від 06.03.2026 № 21-525ВИХ-26 Офіс Генерального прокурора повідомлено, що за даними Департаменту кадрової роботи та державної служби він з 11.11.1999 по 01.06.2023 працювали на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України. Отже, стаж роботи на прокурорсько-слідчих посадах станом на дату звільнення - 01.06.2023 складає 23 роки 06 місяців 20 днів, який згідно з частиною 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII дає право на встановлення надбавки за вислугу: років у розмірі 30 відсотків посадового окладу. З огляду на викладене підстави для надання довідки для перерахунку пенсії, з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу відсутні.
Позивач з 01.09.1994 по 30.06.1999 проходив навчання за денною формою навчання у вищому навчальному закладі на юридичному факультеті, а з 11.11.1999 по 01.06.2023 безперервно проходив службу в органах прокуратури.
Довідкою Офісу Генерального прокурора від 11.07.2023 №07/1/1-189-23 підтверджується, що за період з 11.11.1999 по 01.06.2023 стаж роботи на прокуросько-слідчих посадах в органах прокуратури України, який станом на 11.11.2019 (дата звільнення) складав 19 років 11 місяців 29 днів, станом на 17.05.2023 (дата наказу про поновлення) - 23 роки 06 місяців 05 днів.
Суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що період його роботи в органах прокуратури на прокуросько-слідчих посадах рахується з 11.11.1999 по 01.06.2023, що разом з періодом його навчання на юридичному факультеті складає понад 25 року.
Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виготовлено довідку про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.
Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури.
Наказом Генерального прокурора України від 04 листопада 2019 року № 1331ц на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" ОСОБА_1 звільнено з посади старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2021 року у справі № 640/23690/19 визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України № 1331ц від 04.11.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 11.11.2019; поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 12.11.2019; стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.11.2019 по 14.07.2021 в сумі 790360,95 грн.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 12.11.2019 та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 40 525,43 грн допущено до негайного виконання.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у справі №640/23690/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2021 року змінено в мотивувальній частині, а саме викладено абзац 3 резолютивної частини в наступній редакції: « 3. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 12.11.2019.». В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 640/23690/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2021 року в частині, залишеній без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року залишено без змін.
Наказом Генерального прокурора від 17 травня 2023 року № 594ц скасовано наказ Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року № 133ц про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 12 листопада 2019 року. Підстава: заява ОСОБА_1 , рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021, постанова Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 640/23690/19. Із зазначеним наказом позивач ознайомлений 01.06.2023.
Наказом Генерального прокурора від 30 травня 2023 року № 670ц у зв`язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 7 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру») звільнено ОСОБА_1 з посади старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та з органів прокуратури з 01 червня 2023 року.
Вказані обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2023 по справі №280/4017/23, яке набрало законної сили.
ОСОБА_1 з 2017 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної за Законом України «Про прокуратуру».
ОСОБА_1 31 січня 2026 звернувся до Офісу Генерального прокурора з заявою, у якій просив з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019 надати довідку про заробітну плату для подальшого надання її до Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії.
Листом від 06 березня 2026 року № 21-525вих-26 Офісом Генерального прокурора повідомлено позивачу, що за даними Департаменту кадрової роботи та державної служби він з 11 листопада 1999 року по 01 червня 2023 року працював на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України. Стаж роботи на прокурорсько-слідчих посадах станом на дату звільнення (01 червня 2023 року) складає 23 роки 06 місяців 20 днів, який згідно з частиною сьомою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» дає право на встановлення надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу, а підстави для надання довідки для перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу відсутні.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить наступні записи:
у період з 01.09.1994 по 30.06.1999 навчався в Запорізькому державному університеті;
у період з 11.11.1999 по 30.12.2016 обіймав різні посади в органах прокуратури Запорізької області;
у період з 03.01.2017 по 11.11.2019 працював на посадах в Генеральній прокуратурі України.
Навчання ОСОБА_1 в період з 01 вересня 1994 року по 30 червня 1999 року за денною формою у вищому навчальному закладі (Запорізькому державному університеті) на юридичному факультеті підтверджується дипломом серії НОМЕР_2 від 30 червня 1999 року, спеціальність «Правознавство».
Відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 11 липня 2023 року №07/1/1-189-23 за період з 11 листопада 1999 року по 01 червня 2023 року стаж роботи на прокуросько-слідчих посадах в органах прокуратури України, який станом на 11 листопада 2019 року (дата звільнення) складав 19 років 11 місяців 29 днів, станом на 17 травня 2023 року (дата наказу про поновлення на посаді) - 23 роки 06 місяців 05 днів.
Спірним в цій справі, виходячи зі змісту позовних вимог, є питання правомірності відмови відповідача у видачі позивачу довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закону № 1697-VII).
Відповідно до частин першої та другої статті 81 Закону № 1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:
1) вислугу років;
2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Частиною сьомою статті 81 Закону № 1697-VII установлено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.
Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1090 затверджено Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури (далі - Порядок №1090), який визначає механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1090 дія цього Порядку поширюється на прокурорів та інших працівників органів прокуратури.
Надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України "Про прокуратуру" (пункт 3 Порядку №1090).
За положеннями пункту 6 Порядку №1090 до періоду проходження служби, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам, зараховується, зокрема, час роботи (служби) в органах прокуратури; час проходження строкової військової служби та служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби та інших правоохоронних органах, на посадах в органах поліції з присвоєнням спеціальних звань поліції (не нижче спеціальних звань середнього складу), а також стаж військової служби в Збройних Силах, Службі безпеки, інших утворених відповідно до законодавства військових формуваннях; період здобуття освіти (за денною формою навчання) у вищих навчальних закладах на юридичних факультетах.
Згідно з пунктом 14 Порядку №1090 період проходження служби (стаж роботи), що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, обчислюється комісіями з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), що утворюються в Офісі Генерального прокурора, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, обласних прокуратурах (спеціалізованих прокуратурах на правах обласних).
Склад таких комісій затверджується Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівником обласної прокуратури (керівником спеціалізованої прокуратури на правах обласної).
Пунктами 16-17 Порядку №1090 установлено, що рішення комісії про обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, оформляється протоколом. Витяги з протоколів засідання комісії друкуються у двох примірниках, які подаються до бухгалтерського та кадрового підрозділів.
Спірні питання, що виникають під час обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, розглядаються відповідними комісіями прокуратур вищого рівня, Офісу Генерального прокурора або в судовому порядку.
Судом установлено, що ОСОБА_1 31 січня 2026 року звернувся до Офісу Генерального прокурора з заявою, у якій просив з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)2019 надати довідку про заробітну плату, для подальшого надання її до Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії.
У заяві позивач зазначив, що стаж його роботи в органах прокуратури України на прокурорсько-слідчих посадах рахується з 11.11.1999 по 01.06.2023 року, що разом з періодом навчання складає понад 25 років, тому у нього виникло право на отримання довідки про розмір моєї заробітної плати, що враховуються для перерахунку пенсії, а щомісячна надбавка за вислугу років складає 40 відсотків.
Відповідачем від 06 березня 2026 року № 21-525ВИХ-26 повідомлено, що за даними Департаменту кадрової роботи та державної служби позивач з 11.11.1999 по 01.06.2023 працював на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури України. Отже, стаж роботи на прокурорсько-слідчих посадах станом на дату звільнення - 01.06.2023 складає 23 роки 06 місяців 20 днів, який згідно з частиною сьомою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» дає право на встановлення надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу, підстави для надання довідки для перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу відсутні.
Як вказано вище, у період з 01 вересня 1994 року по 30 червня 1999 року позивач навчався в Запорізькому державному університеті за денною формою на юридичному факультеті, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_2 від 30 червня 1999 року, спеціальність «Правознавство», отже, відповідно до абзацу 6 пункту 6 Порядку №1090, цей період навчання повинен бути врахований при визначенні розміру щомісячної надбавки за вислугу років.
При цьому відповідачем не заперечується, що на час звільнення з органів прокуратури стаж роботи на прокуросько-слідчих посадах в органах прокуратури України становить 23 роки 06 місяців 05 днів.
Отже, з урахуванням періоду навчання з 01 вересня 1994 року по 30 червня 1999 року період проходження служби, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам, буде складати більше 25 років, що дає право позивачу на зазначення у довідці про розмір заробітної плати розміру щомісячної надбавки за вислугу років - 40%.
Основним доводом апелянта є те, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог, адже період проходження служби (стажу роботи) позивача не є предметом позову у цій справі.
Суд відхиляє такий довід апелянта.
Так, предметом доказування в цій справі є питання правильності зазначення розміру щомісячної надбавки за вислугу років у наданій позивачу довідці про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії.
При цьому зазначення відповідачем у такій довідці розміру щомісячної надбавки за вислугу років в розмірі 30% посадового окладу обумовлено неврахуванням відповідачем у періоді проходження служби, що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам, періоду здобуття позивачем освіти за денною формою навчання у вищому навчальному закладі на юридичному факультеті.
Саме в контексті правомірності правильності визначення розміру щомісячної надбавки за вислугу років судом першої інстанції досліджено питання періоду навчання ОСОБА_1 за денною формою навчання у вищому навчальному закладі на юридичному факультеті.
При цьому суд першої інстанції не зобов`язував відповідача зарахувати на відповідного стажу роботи позивача період здобуття освіти, тобто суд першої інстанції не вийшов за межі позовних вимог та предмету доказування.
Суд відхиляє аргумент апелянта про те, що позивач не дотримався передбачених Порядком №1090 способів вирішення зазначеного питання, адже пунктом 2 Порядку №1090 чітко установлено, що дія цього Порядку поширюється на прокурорів та інших працівників органів прокуратури, тоді як позивач звільнений з органів прокуратури.
Стосовно питання дотримання судом першої інстанції форми судочинства при розгляді цієї справи суд зазначає наступне.
Апелянт вважає, що оскільки в межах цієї справи ОСОБА_1 оскаржує умови проходження публічної служби (тобто про проходження публічної служби особи, яка у значені Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне становище), то така справа не підлягала розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а мала бути розглянута в порядку загального позовного провадження.
Суд визнає таку позицію помилковою, позаяк в межах цієї справи позивач оскаржує правомірність зазначення розміру однієї зі складових заробітної плати, зазначеної у довідці про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії.
Тобто ця справа не стосується питання прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, тому ця справа є справою незначної складності та цілком правомірно розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року в справі № 280/2506/26 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року в справі № 280/2506/26 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 30 вересня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 01 жовтня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов