П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/7262/26
Суддя першої інстанції - Марин П.П.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Дегтярьової С.В.,
суддів - Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі №420/7262/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Херсонській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні "поточної" індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області здійснити перерахунок та доплату "поточної" індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2021 року "індексації-різниці" грошового забезпечення 2 150,38 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2021 року "індексацію-різницю" грошового забезпечення 2 150,38 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року позов задоволений частково. Суд:
- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно з врахуванням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов`язав Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно з врахуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;
- визнав протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області щодо невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у сумі 2 150,38 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2021 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов`язав Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 2 150,38 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2021 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
В іншій частині позовних вимог - відмовив.
До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі №420/7262/26, в якій апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
07 вересня 2026 року недоліки усунуто.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження.
16 вересня 2026 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року - без змін.
17 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
17 вересня 2026 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року - без змін.
25 вересня 2026 року справа призначена до судового розгляду в порядку письмового провадження та витребувані додаткові докази.
Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Херсонській області.
Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Херсонській області від 24 грудня 2021 року №533, відповідно до наказу ДСНС України від 22 грудня 2021 року №519 виключено з кадрів та усіх видів забезпечення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Херсонській області 24 грудня 2021 року полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника Каховського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Херсонській області.
Листом від 25 лютого 2026 року №60 05-1337/66 01/2, відповідач на запит позивача повідомив, що відповідно до наказу Управління МНС України в Херсонській області від 09 лютого 2012 року №49 «Про здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією юридичної особи Управління МНМ України у Херсонській області» Управління МНС ліквідовано. В зв`язку з чим дані про грошове забезпечення ОСОБА_1 в Головному управлінні наявні з лютого 2012 року. За період з 2020-2023 роки посадовий оклад та оклад за спеціальне звання ОСОБА_1 розрахований з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1726,00 грн (01.01.2018 рік). За наявною в Головному управлінні інформацією, з 2012 року по день звільнення, базовими місяцями для розрахунку індексації грошового забезпечення були: січень 2011, березень 2013, квітень 2013, вересень 2013, грудень 2013, січень 2014, березень 2018 року.
Також, надано довідки про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення у відповідності до розрахунково-платіжних відомостей (розрахункового листа) із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, індексації за період з лютого 2012 року по день звільнення; довідку про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення за період лютий-березень 2018 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальний закон, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі це Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
В силу статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України (далі - Закон №1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (далі - Порядок №1078).
Згідно п. 5 Порядку (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року, який застосовується з 01 грудня 2015 року), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є, зокрема, перевірка правомірності дій Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Херсонській області щодо неврахування січня 2008 року як базового місяця підвищення доходу під час нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
В даному випадку, як зазначено вище, з 01 грудня 2015 року змінилось нормативне регулювання спірних правовідносин.
Тобто, з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Вказані норми матеріального права поширюють свою дію на всіх працівників в Україні, зокрема, й на військовослужбовців.
Разом з тим, пунктом 3 постанови КМУ від 07 листопада 2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців, яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
Вказана вище постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.
Отже, відповідно до положень Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за з 01 січня 2016 року по 18 жовтня 2016 року та за період з 19 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що зміни до Порядку №1078, внесені постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» №1013 від 09 грудня 2015 року, застосовуються лише з 01 грудня 2015 року, у зв`язку з чим її норми не мають зворотної дії в часі.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року, у справі № 560/5132/21.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року.
Щодо позовних вимог, які полягають у нарахуванні та виплаті індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2021 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до абзацу 6 п. 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Тобто, з абзацу 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 вбачається, що у випадку, якщо розмір підвищення окладу військовослужбовця (різниця між доходами до та після підвищення) є більшим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку дорівнює 0.
Якщо розмір підвищення доходу є меншим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Так, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд враховує спосіб, застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, та зазначає, що необхідно встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до копії довідки про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 його грошове забезпечення за лютий 2018 року складало 11856,38 грн:
- посадовий оклад 1350,00 грн; - звання 135,00 грн; - вислуга років 519,75 грн; - ВОВЗ 1002,38 грн; - індексація 74,25 грн; - премія 8775,00 грн.
В свою чергу, у березні 2018 року розмір грошового забезпечення, який підлягає індексації складає 13816,36 грн:
- посадовий оклад 6630,00 грн; - звання 1480,00 грн; - вислуга років 3649,50 грн; - ОПС 587,98 грн; - ВОВЗ 1002,38 грн; - надбавка за кваліфікацію 331,50 грн; - премія 135,00 грн.
Отже, грошове забезпечення позивача з урахуванням постійних його складових за березень 2018 року збільшилось на 1959,98 грн (13816,36 грн - 11856,38 грн).
Величина приросту індексу споживчих цін складає 253,3%. Прожитковий мінімум у березні 2018 року - 1762 грн. Сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762,00 грн * 253, 30 % = 4463,15 грн.
Колегія суддів зазначає, що оскільки у березні 2018 року сума, на яку збільшилось грошове забезпечення позивача у березні 2018 року з урахуванням сталих складових, порівняно з лютим 2018 року є меншою, ніж 4463,15 грн, ОСОБА_1 має право на отримання індексації-різниці у розмірі 2503,17 грн (4463,15 грн - 1959,98 грн) на місяць.
Колегія суддів зазначає, що визначальним також для вирішення спірного питання є встановлення періоду, за який позивач має право на виплату індексації-різниці.
З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою п.4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та нечинним п.6 постанови №103, яким п.4 постанови №704 викладений у новій редакції.
Відтак, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п.4 постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Отже, безумовне право на виплату індексації-різниці ОСОБА_1 має за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року.
Натомість, за пунктом 5 Порядку № 1078, єдиний механізм, який може зупинити або зменшити виплату індексації-різниці, - це фактичне підвищення посадового окладу, яке відображено у розрахункових документах.
Якщо ж відповідач фактично не змінив оклад і платив його, а також інші складові, використовуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, до дня звільнення позивача, то саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладений обов`язок для доведення того, що розмір підвищення окладу військовослужбовця (різниця між доходами до та після підвищення) є більшим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, а індексація в цьому випадку дорівнює 0.
При цьому, колегія суддів враховує, що якщо розмір підвищення вказаного вище доходу є меншим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таких математичних розрахунків та доказів, які би підтверджували їх достовірність, відповідач ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надав, чим не довів того, що індексація, належна позивачеві, з січня 2020 року дорівнює нулю.
Разом з тим, згідно довідки про склад грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплаченого за грудень 2019 року та січень 2020 року, посадовий оклад позивача не збільшився, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2021 року.
А тому, загальна сума індексації за період з 01 березня 2018 року до 24 грудня 2021 року (період 45 місяців 24 дні) становить:
2503,17 грн * 45 місяціі = 112642,65 грн.
2503,17 грн / 30 днів * 24 дні = 2002,54 грн.
112642,65 грн + 2002,54 грн = 114645,19 грн.
Враховуючи те, що суд першої інстанції неправильно вирахував розмір індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2021 року, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду змінити в цій частині.
Згідно частини другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи те, що суд першої інстанції не дослідив цифрові значення, неправильно вирахував розмір індексації-різниці, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду змінити в цій частині.
Стосовно доводів апелянта про порушення позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Приписами ч.1 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 р.) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини 1 та 2 ст.233 КЗпП України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 р. КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 р. у справі №260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 р. у справі №460/17052/21, від 25.04.2023 р. у справі №380/15245/22 та від 08.08.2024 р. у справі №380/29686/23.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 р. у справі №990/156/23 виснувала про те, що норма ст.233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. У взаєминах із державою в особі відповідних суб`єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи суб`єкта приватного права.
Положення ст.233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над ч.5 ст.122 КАС України.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ч.2 ст.233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Херсонській області залишити без задоволення, а мотивувальну та резолютивну частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року змінити з урахуванням мотивувальної частини постанови та викласти абзаци четвертий та п`ятий резолютивної частини рішення у такій редакції:
"Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області щодо невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення у сумі 2503,17 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2021 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 2503,17 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 24 грудня 2021 року у загальному розмірі 114645,19 (сто чотирнадцять тисяч шістсот сорок п`ять гривень 19 коп.) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078".
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя доповідач С.В. Дегтярьова
Судді А.В. Крусян
О.В. Яковлєв