П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/12225/25
Суддя першої інстанції - Брагар В. С.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Дегтярьової С.В.,
суддів - Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі №400/12225/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування попередження від 10 червня 2025 року №16938/15/53/РРО/2221702387-ТД/ДПС, постанови від 29 липня 2025 року №16935/15/53/РРО/22221702387-ДПС/ТД-ФС, -
В С Т А Н О В И В:
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати Попередження №16938/15/53/ РРО/2221702387-ТД/ДПС від 10 червня 2025 року;
- визнати протиправним та скасувати Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №16935/15/53/ РРО/22221702387-ДПС/ТД-ФС від 29 липня 2025 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року позовні вимоги задоволено.
До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі №400/12225/25, в якій апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі №400/12225/25.
14 вересня 2026 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити скаргу без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року - без змін.
22 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що Головне управління ДПС в Одеській області листом від 05 травня 2025 року №8643/5/15-32-07-06-05 надало до Міжрегіонального управління копію Акту (довідки) фактичної перевірки №16938/15/53/PPO/2221702387 від 11 квітня 2025 року зареєстрованого 14 квітня 2025 року з додатками щодо фактичної перевірки у господарському об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка була проведена у період з 03 квітня 2025 року по 11 квітня 2025 року (далі - Акт).
Пунктом 2.2.20 Акту, ГУ ДПС в Одеській області встановлено використання праці найманих осіб (продавців та керуючої) без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцем доходів у вигляді заробітної плати без плати податків до бюджету, неподання повідомлення про прийняття працівників на роботу до органів ДПС, а саме продавці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та керуюча ОСОБА_5 - не оформлені.
Листом №ПД/3.1/4755-25 від 15 травня 2025 року Міжрегіональне управління повідомило позивача, як особу, стосовно якої ініційовано адміністративне провадження, про початок адміністративного провадження, із доданням пам`ятки про права та обов`язки учасників адміністративного провадження.
Крім того, листом №СП-ПД/3.1/3625-25 від 20 травня 2025 року Міжрегіональне управління звернулось до спеціаліста за наданням роз`яснення стосовно правопорушення, наявного у вищезазначеній адміністративній справі.
Листом №ПД/3.1/5154-25 від 28 травня 2025 року Міжрегіональне управління направило позивачу запрошення, як учаснику адміністративного провадження, на слухання у адміністративній справі «Про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю, передбаченого частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України», призначеного на 10 червня 2025 року о 10:00 год.
Листом №ПД/3.1/5170-25 від 28 травня 2025 року Міжрегіональне управління направило запрошення на слухання, начальнику управління інспекційної діяльності в Одеській області Міжрегіонального управління, як особі, яка сприяє розгляду справи (лист направлено на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 28.05.2025).
10 червня 2025 року заступником начальника Міжрегіонального управління Василем Буюклі проведено слухання по справі у присутності ОСОБА_4 без участі позивача. За результатами вказаного слухання адміністративної справи відповідач зробив висновок про відсутність трудових відносин ОСОБА_5 з роботодавцем, а саме ФОП ОСОБА_1 . Тому, на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП було застосовано до ФОП ОСОБА_1 , з урахуванням, що вона перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку II групи - попередження №16938/15/53/ РРО/2221702387-ТД/ДПС від 10 червня 2025 року.
В червні 2025 року Головне управління ДПС в Одеській області листом від 17 червня 2025 року №10994/5/15-32-07-06-05 надало до Міжрегіонального управління ще один Акт (довідку) фактичної перевірки №16935/15/53/PPO/ НОМЕР_2 від 11 квітня 2025 року зареєстрованого 14 квітня 2025 року з додатками щодо фактичної перевірки у господарському об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 .
Пунктом 2.2.20 Акту, ГУ ДПС в Одеській області встановлено використання праці найманих осіб (продавці) без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцем доходів у вигляді заробітної плати без плати податків до бюджету, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 допущені до роботи без оформлення наказами та повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДПС не подавалися.
Листом №ПД/3.1/6316-25 від 03 липня 2025 року Міжрегіональне управління направило позивачу, як особі, стосовно якої ініційовано адміністративне провадження, повідомлення про початок адміністративного провадження, із доданням пам`ятки про права та обов`язки учасників адміністративного провадження.
Крім того, листом №СП-ПД/3.1/4933-25 від 15 липня 2025 року Міжрегіональне управління звернулось до спеціаліста за наданням роз`яснення стосовно правопорушення, наявного у вищезазначеній адміністративній справі.
Листом №ПД/3.1/6662-25 від 15 липня 2025 року Міжрегіональне управління направило позивачу запрошення, як учаснику адміністративного провадження на слухання у адміністративній справі «Про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю, передбаченого частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України», призначеного на 29 липня 2025 року о 10:30 год.
Листом №ПД/3.1/7071-25 від 28 липня 2025 року Міжрегіональне управління направило запрошення на слухання, начальнику управління інспекційної діяльності в Одеській області Міжрегіонального управління, як особі, яка сприяє розгляду справи (лист направлено на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
29 липня 2025 року заступником начальника Міжрегіонального управління Володимиром Раілком проведено слухання по справі у присутності ОСОБА_4 та за відсутністю позивача. Під час слухання було встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які перебували на момент фактичної перевірки на території господарської одиниці в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , та виконували певні посадові обов`язки в інтересах ФОП ОСОБА_1 , як зазначено у Акті, не перебувають у трудових відносинах зі страхувальником, допущені до роботи без оформлення трудового договору (контракту), чим порушено частину четверту статті 24 КЗпП України.
Постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №16935/15/53/РРО/ НОМЕР_3 ДПС/ТД-ФС від 29 липня 2025 року на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 720 000 грн, на підставі абзацу 3 частини другої статті 265 КЗпП України (вчинення повторно).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов`язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилом, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413, повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, - за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв`язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником вноситься до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України.
Частиною першою статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Згідно з частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків (крім випадків, якщо платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків є сам працівник) - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Колегія суддів дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дійшла наступного висновку.
Суд першої інстанції встановив, що Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці проведено щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю.
За результатами першого заходу складено акт від 11 квітня 2025 року №16938/15/53/РРО/ НОМЕР_1 , на підставі якого відповідачем у подальшому винесено попередження від 10 червня 2025 року №16938/15/53/РРО/2221702387-ТД/ДПС.
З матеріалів справи вбачається, що висновок контролюючого органу про допуск ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 до роботи без належного оформлення трудових відносин спростовується документами, наявними у справі.
Так, 02 квітня 2025 року, тобто до початку роботи працівників, ФОП ОСОБА_1 видала відповідні накази про їх прийняття на роботу із визначенням 03 квітня 2025 року датою початку роботи. Зокрема, наказом №1 від 02 квітня 2025 року на роботу прийнято ОСОБА_5 , наказом №3 від 02 квітня 2025 року - ОСОБА_2 , наказом №2 від 02 квітня 2025 року ОСОБА_3 .
Більше того, роботодавцем було виконано й другу передбачену законом умову допуску працівників до роботи - подано до контролюючого органу повідомлення про прийняття працівників на роботу.
Таке повідомлення за формою F3001004 містить відомості щодо відповідних працівників, дату їх наказу про їх прийняття - 02 квітня 2025 року та дату початку роботи - 03 квітня 2025 року.
Факт його подання та прийняття контролюючим органом підтверджується квитанцією №2, відповідно до якої результат обробки документа - "Прийнято пакет", дата та час прийняття - 02.04.2025 о 21:33:38, реєстраційний номер №[номер приховано]. Квитанція не містить відомостей про помилки чи неприйняття документа.
Отже, повідомлення про прийняття працівників прийняте органом ДПС до початку їх роботи з 03 квітня 2025 року.
Таким чином, у спірних правовідносинах дотримані обидві умови, передбачені частиною третьою статті 24 КЗпП України, належного оформлення трудових відносин, а тому висновок акту перевірки не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наявними у матеріалах доказами.
Відповідач, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних актів індивідуальної дії, посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції неправильно оцінив докази щодо особи, яка в документах зазначена як ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .
Колегія суддів відхиляє зазначені доводи апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції встановив що це одна і та ж особа. Такий висновок зроблено судом на підставі доказів, досліджених у сукупності, у тому числі, документів, що посвідчують особу, витягу з електронних інформаційних ресурсів, документів із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків та інших матеріалів справи.
Отже, використання у документах різних прізвищ - « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_11 » - не свідчить про те, що йдеться про двох різних працівників, та не спростовує висновку суду першої інстанції про те, що це є одна особа.
За таких обставин, попередження від 10 червня 2025 року №1693815/53/РРО/2221702387-ТД/ДПС не може вважатись законним та обґрунтованим, оскільки його винесено за відсутності допущеного позивачем порушення.
Щодо накладення штрафу у розмірі 720000 грн
Надалі, за результатами іншого заходу державного контролю, проведеного 14 квітня 2025 року, складено акт №16935/15/53/РРО/ НОМЕР_1 , в якому вказано про допуск до роботи без належного оформлення трудових відносин, зокрема, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
На підставі зазначеного акта відповідачем 29 липня 2025 року прийнято постанову №16935/15/53/РРО/22221702387-ДПС/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 720 000 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про правомірність застосування до позивача штрафу у розмірі 720000 грн як такого, що накладений за повторне порушення законодавства про працю.
Верховний Суд у постанові від 17 червня 2026 року у справі №160/31220/24 зазначив, що ознака повторності за абзацом третім частини другої статті 265 КЗпП України пов`язується з повторним вчиненням тим самим роботодавцем протягом двох років з дня виявлення первинного порушення того самого виду, а не з тотожністю осіб, стосовно яких таке порушення було виявлено. Тому повторне використання праці навіть інших, ніж під час першого заходу державного нагляду (контролю), неоформлених працівників утворює ознаку повторності, а співпадіння частини осіб лише додатково підтверджує триваючий характер протиправної поведінки роботодавця. Розмір штрафу при цьому обчислюється за кожного працівника, стосовно якого порушення виявлено саме під час повторного заходу державного нагляду (контролю).
У цій справі, як установлено вище, за результатами першого заходу державного нагляду відповідач не довів факт допуску ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудових відносин. Навпаки, наявні у справі докази підтверджують їх належне працевлаштування та своєчасне подання повідомлення до ДПС.
Відтак, відсутня встановлена законом первинна подія правопорушення, яка могла бути юридичною передумовою для висновку про його повторне вчинення, а тому застосування до позивача підвищеного розміру штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 265 КЗпП України, є безпідставним.
Водночас, суд першої інстанції, зокрема, встановив належне оформлення трудових відносин із ОСОБА_7 , яка прийнята на роботу наказом №5 від 02 квітня 2025 року з 03 квітня 2025 року, що свідчить про безпідставність висновків контролюючого органу в цій частині.
Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
П О С Т АН О В И В:
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя доповідач С.В. Дегтярьова
Судді А.В. Крусян
О.В. Яковлєв