П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/32259/25
Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.
Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Єщенка О.В.,
Казанчук Г.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 червня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Одеського квартирно-експлуатаційного управління, за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства оборони України, Одеського квартирно-експлуатаційного управління, за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка виразилась у невидані наказу про закріплення на праві оперативного управління за Квартирно-експлуатаційним відділом м.Одеса квартири АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати Міністерство оборони України видати наказ про закріплення на праві оперативного управління квартири АДРЕСА_1 за Квартирно-експлуатаційним відділом м.Одеса, здійснивши його реалізацію у встановленому законом порядку;
- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса після видання Міністерством оборони України наказу про передачу йому в оперативне управління квартири АДРЕСА_1 , вчинити необхідні дії щодо розподілу даної квартири та направити до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради документи та клопотання про оформлення та видачу зі складом родини 3 особи, а саме: ОСОБА_1 і членам його сім`ї - дружині ОСОБА_2 , сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ордера на житлове приміщення для постійного проживання , а саме: на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він та члени його сім`ї перебувають на квартирному обліку у об`єднаній житловій комісії військової частини НОМЕР_1 по забезпеченню житлом за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України.
Позивач вважає, що військовими установами було порушення процедури надання йому житла для постійного проживання та не обмежує військові установи у вчиненні дій, направлених на видачу позивачу ордеру на зазначену квартиру.
Позивач вважає, що Одеське КЕУ, після видання Міністерством оборони України наказу про передачу йому в оперативне управління та зарахування на баланс квартири АДРЕСА_1 , зобов`язане вчинити необхідні дії щодо розподілу даної квартири та направлення до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради документи для видачі ОСОБА_1 і членам його сім`ї ордера на вказану квартиру.
Позивач зазначив, що такий наказ видається Міністерством оборони України у відповідності до ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання майна у Збройних Силах України, затвердженого Постановою КМУ від 4.08.2000р. №1225, Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 3.07.2013р. №448, зареєстрованого в Мінюсті 13.09.2013р. за №1590/24122.
Позивач вказує на те, що будь-яких законних перешкод у виданні Міністерством оборони наказу про закріплення на праві оперативного управління за Одеським КЕУ квартири АДРЕСА_1 не вбачається, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 червня 2026р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка виразилась у невидані наказу про закріплення на праві оперативного управління за Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням квартири АДРЕСА_2 .
Зобов`язано Міністерство оборони України видати наказ про закріплення на праві оперативного управління квартири АДРЕСА_2 за Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням, здійснивши його реалізацію у встановленому законом порядку.
Зобов`язано Одеське квартирно-експлуатаційне управління після видання Міністерством оборони України наказу про передачу йому в оперативне управління квартири АДРЕСА_2 , вчинити необхідні дії щодо розподілу даної квартири та направити до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради документи та клопотання про оформлення та видачу зі складом родини 3 особи, а саме: ОСОБА_1 і членам його сім`ї: дружині ОСОБА_2 , сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ордеру на квартиру АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі Міністерства оборони України, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку наявні порушення військовими установами процедури надання позивачу житла для постійного проживання, а саме: відсутність рішення житлової комісії військової частині за місцем квартирного обліку про надання житла, не погодження списків розподілу постійного житла, які складені КЕВ м.Одеси, Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України, а з жовтня 2018р. - Комісією з контролю, не обмежує відповідачів у вчиненні дій, направлених на видачу позивачу ордеру на зазначену квартиру. Також суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог взяв до уваги тривалість проживання позивача у квартирі за адресою АДРЕСА_3 , неоспорення факту проживання позивача в цій квартирі з боку власника.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що у 2017р. у зв`язку з відселенням сім`ї ОСОБА_1 з аварійної будівлі військового містечка № НОМЕР_2 у АДРЕСА_4 була розподілена для постійного проживання житлова квартира АДРЕСА_1 , що не заперечується учасниками процесу.
Між ТОВ «УВГП-Система» (Пайовик) та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Замовник) укладено договір №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей предметом якого є фінансування та будівництво пайовиком в повному обсязі, згідно одержаної у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації та будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами, орієнтованою площею 35тис.кв.м на земельній ділянці загальної площею орієнтовано 2,5га в АДРЕСА_4 (військове містечко № НОМЕР_2 ).
За умовами п.3.1 договору, пайовик здійснює у повному обсязі фінансування будівництва об`єкту на умовах, передбачених цим договором. Замовник вносить свою пайову участь у будівництві у вигляді виконання обов`язків, надання послуг, передбачених в пункті 4.1 договору.
Згідно з п.4.1 договору замовник зобов`язався виконати всі необхідні дії для відведення земельної ділянки та приведення її у стан, придатний для будівництва об`єкту (у тому числі укладення та реєстрація договору оренди землі, отримання дозвільної документації) до 31.12.2005, та виконувати в повному обсязі функції замовника відповідно до умов договору та чинного законодавства (підпункт "а"); узгодити з пайовиком завдання на проектування на передпроектній стадії та на стадії "Проект" (підпункт "б"); замовник до початку робіт передає пайовику за актом прийому-передачі будівельний майданчик з усіма необхідними документами, які дозволяють використовувати його для будівництва об`єкту, дозволи на виконання будівельно-монтажних робіт, точки підключення до діючих інженерних комунікацій (підпункт "е"); відселення сімей військовослужбовців (громадян) та членів їх сімей з будівель, розташованих на земельній ділянці, яка підлягає забудові, здійснюється в установленому законодавством порядку за рахунок частки замовника, передбаченої пунктом 3.4 договору.
Відповідно до п.3.4 вказаного договору, розподіл об`єкту між сторонами здійснюється наступним чином: замовнику: 20% від загальної площі житла об`єкту, що на момент укладання угоди орієнтовно складає 7000 кв.м; пайовику: 80% від загальної площі житла об`єкту, що на момент укладання угоди орієнтовно складає 28000 кв.м, а також кінцеву будівельну продукцію.
Пайовик має право надавати замовнику квартири в інших новозбудованих житлових будинках в м. Одесі в обсязі частки замовника, визначеної в п.3.4 договору в термін до кінця 2007 року (п.3.7 Договору).
Відповідно до пп. «м» п.4.1 договору, відселення сімей військовослужбовців (громадян) та членів їх сімей з будівель, розташованих на земельній ділянці, яка підлягає забудові, здійснюється в установленому законодавством порядку за рахунок частки замовника, передбаченої пунктом 3.4 договору.
В подальшому протягом 2005-2015р. сторони уклали три додаткових угоди, якими передбачено надання готових квартир в інших будинках, обов`язок та черговість відселення сімей військовослужбовців.
9.12.2016р. Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України скерувало на адресу ТОВ "УВГП-Система" лист за №303/8/32/1369, в якому інформувало, що Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса сформовані списки осіб, проживаючих в будівлях та спорудах військового містечка № НОМЕР_2 , розташованого в АДРЕСА_4 , та встановлено, що кількість проживаючих становить: військовослужбовці, яких необхідно забезпечити житлом 36; відселені за рішенням суду - 13; для переселення до іншого гуртожитку 13.
Також в листі зазначено, що в якості розрахунку з Міністерством оборони України згідно з додатковою угодою №3/70 СП від 16.10.2015, ТОВ "УВГП-Система" зобов`язувалось передати у 2016 році 16 квартир. По даним ОК "Південь" відсутні житлові фонди для безумовного відселення всіх проживаючих в будівлях та спорудах військового містечка № НОМЕР_2 та просило розглянути можливість: збільшити кількість житла для передачі та заселення їх в рахунок виконання додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015 в 2016 році (з укладанням додаткової угоди); відселення пенсіонерів та службовців Збройних Сил України в житлові фонди, які знаходяться на балансі товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" шляхом передачі даних фондів в оренду Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса; строк відселення жильців із плями забудови продовжити (через додаткову угоду) до 30.03.2017р.
24.02.2017р. Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси скерував на адресу ТОВ "УВГП-Система" лист за №626, в якому зазначав, що на території військового містечка № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_4 , яка спланована для забудови, розташовані будівлі, що використовуються для тимчасового проживання, в яких мешкає 62 сім`ї, а саме: військовослужбовці, які проходять дійсну службу та перебувають на квартирному обліку 30 сімей; військовослужбовці, які проходять дійсну службу та не перебувають на квартирному обліку 2 сім`ї; військовослужбовці в запасі, перебувають на квартирному обліку 9 сімей; працівники ЗСУ, які не перебувають на квартирному обліку 7 сімей; безпідставно займають приміщення 14 сімей.
Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України складено акт прийому-передачі квартир №23/03/17 від 29.03.2017р., відповідно до якого указане Товариство передає, а Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України приймає на підставі та згідно умов договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 квартири, у т.ч. за адресою: АДРЕСА_5 , з відселенням в них військовослужбовців та членів їх сімей, що мешкають в аварійних будівлях та спорудах, розташованих в плямі забудови та які відносяться до числі тих, що мають право на отримання постійного або тимчасового службового житла та підлягають відселенню з плями забудови згідно листа КЕВ м. Одеси № 626 від 24.02.2017 та враховуючи наявність в них ордерів.
До зазначеного акту прийому-передачі додані списки, у т.ч. Список №1 осіб, які заселені в квартири за адресою: АДРЕСА_5 згідно договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 та які відносяться до числа осіб, які мають право на отримання постійного або тимчасового службового житла та підлягають відселенню із забудови згідно листа КЕВ м. Одеси №626 від 24.02.2017 та враховуючи наявність в них ордерів.
У вказаному списку №1 перебуває й позивач - ОСОБА_1 .
В матеріалах справи наявні Договори, укладені 5.07.2017р. між позивачем (споживач) та надавачами послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення; надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території; користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_3 .
Головне управління капітальних вкладень Міністерства оборони України скерувало на адресу представника позивача лист від 8.09.2025р. за №220/71/3420, в якому зазначав, що наказ про закріплення на праві оперативного управління квартири №220 за КЕВ м.Одеса у Міноборони не розроблявся, згадана квартира до КЕВ м.Одеса встановленим порядком не передавалась.
Вважаючи бездіяльність Міністерства оборони України протиправною та незаконною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій Міністерства оборони України у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Житловим кодексом України, ЗУ «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим Постановою КМУ від 3.08.2006р. №1081 (надалі - Порядок №1081), Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України 30.11.2011р. за №737 (надалі - Інструкція №737).
Приписами ст.47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Положеннями ст.12 ЗУ «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Відповідно до ст.31 ЖК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.
Згідно ст.110 ЖК України, громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо: будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.
Офіцерів, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби Збройних Сил України і прирівняних до них осіб, звільнених з дійсної військової служби у відставку або в запас, а також осіб, які проживають разом з ними, може бути виселено із займаних ними жилих приміщень у військових містечках з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення. У такому ж порядку підлягають виселенню з військових містечок інші особи, які втратили зв`язок із Збройними Силами України.
Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців визначається Порядком №1081, відповідно до п.2 якого у кожній військовій частині формується фонд службового житла.
У разі відсутності службового житлового фонду у військовій частині військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови у зазначених казармах повинні відповідати вимогам, які пред`являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян.
Згідно з п.3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Військовослужбовці, які визнані у встановленому законодавством порядку інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та члени сімей військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, пов`язаного із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел, чи грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення з урахуванням пільг, установлених законами.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Приписи п.4 Порядку №1081 визначають, що центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями:
- видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом, а також щороку визначають обсяги службового житла і житла, що надається військовослужбовцям для постійного проживання;
- виділяють до 20 відсотків житла для забезпечення осіб, зазначених в абзаці другому пункту 3 цього Порядку, жилими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законодавством джерел і розташовані у населених пунктах, у яких вони перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, чи грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення в таких же обсягах.
Відповідно до п.33 Порядку №1081 житлове приміщення, що надається військовослужбовцю для постійного проживання, повинне бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.
Пункт 34 Порядку №1081 визначає, що на підставі рішення про надання житла виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, безпосередньо військовослужбовцю, на ім`я якого він виписаний, або за його дорученням іншій особі.
У відповідності до Порядку №1081, Постанови КМУ від 11 березня 2011р. №238 «Про Єдиний державний реєстр громадян, які потребують поліпшення житлових умов» (із змінами) та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства і вдосконалення порядку забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей житловими приміщеннями, наказом Міністерства оборони України 30.11.2011р. №737 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №737) (в редакції станом на момент спірних правовідносин).
Відповідно до п.1.3 Інструкції №737, забезпечення жилими приміщеннями здійснюється шляхом:
- надання службових жилих приміщень військовослужбовцям;
- надання для постійного проживання один раз протягом усього часу проходження військової служби жилого приміщення новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, які перебувають на квартирному обліку за останнім місцем проходження військової служби;
- надання за згодою військовослужбовця кредиту або грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення;
- участі військовослужбовців та членів їх сімей у державних цільових програмах забезпечення громадян доступним житлом відповідно до законодавства (за їх бажанням);
- надання жилої площі у гуртожитках курсантам і військовослужбовцям та працівникам ЗС України;
- надання місць у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі;
- оренди жилого приміщення військовослужбовцям офіцерського складу військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання (п.1.4 Інструкції №737).
Військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі:
- поліпшення житлових умов у випадках, передбачених законодавством, за місцем перебування на квартирному обліку, унаслідок чого зникла потреба в наданні жилого приміщення;
- отримання за рахунок житлових фондів МО України жилого приміщення для постійного проживання;
- переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт;
- звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу;
- подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік;
- звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 1 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу);
- обрання для постійного місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку;
- в інших випадках, передбачених законодавством (п.2.18 Інструкції №737).
Розділ ІV Інструкції №737 визначає порядок забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання.
Відповідно до п.4.1. Інструкції №737, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, які перебувають на квартирному обліку у ЗС України, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в населеному пункті за місцем перебування їх на квартирному обліку згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (додаток 10), або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (додаток 11).
За правилами п.4.4 Інструкції №737, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання за рішенням КЕВ (КЕЧ) району, погодженим з гарнізонною житловою комісією.
Приписами п.4.5 Інструкції №737 визначено, що КЕВ (КЕЧ) району подає затверджений начальником гарнізону витяг зі Списку розподілу постійного житла у гарнізоні, погоджений протоколом засідання Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України (додаток 21), разом з документами, що знаходяться в облікових справах (додаток 7), до виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районної державної адміністрації для видачі ордера, а в закритому військовому містечку КЕВ (КЕЧ) району видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Ордер вручається безпосередньо військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, на ім`я якого він виданий, або за їх довіреністю іншій особі. У разі якщо військовослужбовець (особа, звільнена з військової служби) загинув (помер) або пропав безвісти, ордер вручається одному з членів його сім`ї, на ім`я якого він виданий, або за їх довіреністю іншій особі.
Вказана Інструкція № 737 діяла до 16.10.2018р., тобто до часу набрання чинності новою Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, а членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018р. №380 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6.09.2018р. за №1020/32472.
Аналізуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що у період до жовтня 2018р. надання особі, звільненої з військової служби, житлового приміщення для постійного проживання здійснювалось на підставі списку розподілу постійного житла, складеного КЕВ (КЕЧ), погодженого з Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України, та направленого до виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районної державної адміністрації для видачі ордера.
Інструкція №380, яка почала діяти з 16.10.2018р., передбачає ті ж самі загальні умови забезпечення осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, що і попередня Інструкція №737, а саме: забезпечення жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини (пункт 1).
Приписами п.3 Інструкції №380 визначено, що для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців.
Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.
Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Положеннями п.4 Інструкції №380 встановлено, що на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання (далі - Список надання постійного житла) (додаток 23).
Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.
За правилами п.5 Інструкції №380, для розгляду списку надання постійного житла Комісією з контролю на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій).
За результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про:
- погодження надання постійного житла;
- відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови.
Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.
Рішення Комісії з контролю є обов`язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, військовими комісаріатами та військовими частинами.
Згідно з п.7 затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Отже, з набранням чинності Інструкції №380 порядок видачі ордеру на постійну житлову площу майже не змінився, лише збільшився обсяг документів, які КЕВ (КЕЧ) надає до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради.
Як вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 разом із сім`єю проживав на території військового містечка № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_6 , що підтверджується спеціальним дозволом на проживання в будівлі АДРЕСА_7 .
У відповідності до вимог п. 4.4 Інструкції № 737 КЕВ м. Одеси, яка діяла на час переселення позивача, склав списки мешканців, які проживають в будівлях військового містечка № НОМЕР_2 , підпали під пляму забудови та мають право на отримання постійного житла, в якому значиться і позивач. Ці ж списки містять конкретну адресу (номера квартир та будинок), куди підлягають переселенню родини військовослужбовців, у тому числі родина ОСОБА_1 у квартиру з адресою АДРЕСА_3 .
Вказане підтверджується листом Південного управління капітального будівництва Міноборони України від 14.11.2016р. скерованого на адресу ТОВ "УВГП-Система" з проханням відселення пенсіонерів та службовців ЗСУ в житлові фонди, які знаходяться на балансі товариства (всього 36 сімей). Аналогічного змісту лист до ТОВ "УВГП-Система" направлений і Головним КЕУ ЗСУ 09.12.2016 з проханням строк відселення жильців продовжити до 30.03.2017.
У відповідності до п.20 додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р. до договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 "Про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей" договір доповнений п.6.4, яким передбачений обов`язок пайовика ТОВ "УВГП-Система" у разі невідселення замовником Південним управлінням капітального будівництва Міноборони України сімей військовослужбовців та членів їх сімей з будівель, розташованих наземельній ділянці, яка підлягає забудові до 25.12.2016, самостійно здійснити відселення осіб, що мешкають на території земельної ділянки, яка підлягає забудові, за рахунок частки замовника, передбаченої п.2.4 договору. При цьому пайовик самостійно визначає черговість та місця відселення, про що повідомляє замовника у письмовій формі.
29.03.2017р. ТОВ "УВГП-Система" (пайовик) та Південне управління капітального будівництва Міноборони України (замовник) уклали акт про передачу пайовиком замовнику квартир на підставі та згідно умов договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 "Про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей". Цим актом ТОВ "УВГП-Система" передало, а Південне управління капітального будівництва Міноборони України прийняло квартири, загальною площею 2614,2 кв.м, у тому числі квартиру АДРЕСА_3 , в яку був переселений ОСОБА_1 .
Що стосується доводів представника Міноборони (апелянта) про те, що вони не займались відселенням військовослужбовців та членів їх сімей, у тому числі позивача, з військового містечка № НОМЕР_2 , таке переселення здійснено з порушенням процедури, визначеної Порядком №1081 та Інструкції № 737, то судова колегія вважає такими, що не перешкоджають відновленню порушеного права позивача на отримання ордеру на житлове приміщення.
Так, під час розгляду даної справи встановлено факт складання та направлення КЕВ м.Одеси на адресу ТОВ "УВГП-Система" 24.02.2017р. списків осіб, які проживають в будівлях військового містечка № НОМЕР_2 , підпали під пляму забудови та мають право на отримання постійного житла, в тому числі і позивач.
Зазначені списки, як зазначалось раніше, складені КЕВ м. Одеса відповідно до вимог п.4.4 Інструкції №737, у списках зазначені конкретні адреси для переселення військовослужбовців.
Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що з дня переселення позивача у квартиру у АДРЕСА_3 минуло більше 8 років.
Враховуючи тривалість проживання позивача у квартирі за адресою АДРЕСА_3 , неоспорення факту проживання позивача в цій квартирі з боку власника, то судова колегія вважає, що порушення військовими установами процедури надання позивачу житла для постійного проживання, а саме: відсутність рішення житлової комісії військової частині за місцем квартирного обліку про надання житла, не погодження списків розподілу постійного житла, які складені КЕВ м. Одеси, Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України, а з жовтня 2018 року - Комісією з контролю, не обмежує відповідачів у вчиненні дій, направлених на видачу позивачу ордеру на зазначену квартиру.
Протилежний висновок породжує продовження стану правової невизначеності позивача, який більше 8 років проживає у квартирі без належних документів на право її зайняття з підстав, які від нього не залежать.
Одеській КЕВ не зазначає про неможливість направлення до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі позивачу ордеру на постійну житлову площу внаслідок відсутності списків розподілу постійного житла, які мають бути погоджені із відповідною комісією, а вказує про неможливість розпорядження спірною квартирою без її закріплення за Одеським КЕВ в оперативне управління на підставі наказу Міністерства оборони України, взяття її на баланс Одеського КЕВ та складання акту прийому-передачі до Одеського КЕВ.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що такий наказ видається Міністерством оборони України у відповідності до ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання майна у Збройних Силах України, затвердженого Постановою КМУ від 4.08.2000р. №1225, Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 3.07.2013р. №448, зареєстрованого в Мінюсті 13.09.2013р. за №1590/24122.
Судова колегія вважає відсутні будь-які законні перешкоди у виданні Міністерством оборони наказу про закріплення на праві оперативного управління за Одеським КЕВ квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_3 .
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 червня 2026р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: О.В. Єщенко
Г.П. Казанчук