П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/6716/26
Категорія:112050000 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.
Місце ухвалення: м. Миколаїв
Дата складання повного тексту:16.07.2026р.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук`янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, виконавчого комітету Миколаївської міської ради визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної та матеріальної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Миколаївської міської ради (далі - Миколаївська МР), виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - виконком Миколаївської МР), у якому просила:
- скасувати рішення від 12 листопада 2025 року №К-5651/Ц-Е3;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не постановки її на квартирний облік соціального житла як особу, яка потребує поліпшення житлових умов;
- зобов`язати поставити її на квартирний облік соціального житла та надати їй окреме житло з фонду соціального призначення;
- стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 000 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 581 135 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що опинилася в скрутних життєвих умовах, як особа, яка не має власного житла, не має місця проживання, не має заробітку, перебуває на обліку в Миколаївському обласному центрі обліку бездомних громадян, вона має право на поліпшення житлових умов та отримання для мешкання квартиру з фонду соціального житла.
З 2019 року позивач неодноразово зверталася до відповідачів з відповідними заявами, але їй відмовили в постановці на облік мотивуючи тим, що вона не надала докази проживання на території міста Миколаєва понад три роки.
Відповідачі безпідставно відмовляли у взятті її на квартирний облік, залишали подані нею звернення без належного розгляду та вимагали подання документів, які не передбачені законодавством або відомості, щодо яких перебувають у розпорядженні органу місцевого самоврядування.
Позивач також посилалася на те, що рішенням, оформлене листом від №К-5651/Ц-ЕЗ/12000 їй відмовлено у взятті на квартирний облік з підстав неподання окремих документів, є протиправним. Крім того, позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій та бездіяльності відповідача, які носять триваючий характер, вона була позбавлена можливості реалізувати право на житло, зазнала матеріальних витрат пов`язаних із лікуванням, придбанням лікарських засобів, теплого одягу та оренди житла. Окрім того, зазнала моральних страждань, у зв`язку з чим просила суд визнати дії та бездіяльність відповідачів протиправними, зобов`язати їх поставити її на квартирний облік та надати їй житло з фонду соціального житла, стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000 000,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 581 135,00 грн.
Відповідач - Миколаївська МР позов не визнав, вказуючи, що 12 листопада 2025 року до канцелярії міської ради надійшла заява позивачки (вх.№К-5651/Ц-ЕЗ) про надання їй кімнати у гуртожитку. За результатами її розгляду листом від 18 листопада 2025 року №К-5651/Ц-ЕЗ/12000 зазначено, що у зв`язку з неподанням позивачкою повного пакета необхідних документів рішення щодо включення її до списку не приймалося, а надано лише роз`яснення про порядок реалізації відповідного права. Також відповідач вказав, що питання надання житлової площі у гуртожитку може бути вирішене лише після включення особи до зазначеного списку, а соціальне житло надається в порядку черговості, тому задоволення позовних вимог про його надання, на думку відповідача, може призвести до порушення прав інших осіб, які перебувають на відповідному обліку.
Щодо вимоги про взяття позивачки на квартирний облік Миколаївська МР зазначила, що ОСОБА_1 звернулася із заявою на ім`я міського голови про взяття її на квартирний облік, до якої було додано відповідний пакет документів. За результатами розгляду заяви рішенням виконком Миколаївської МР від 10 грудня 2025 року №1753 їй відмовлено у взятті на квартирний облік у зв`язку з відсутністю підстав для взяття на такий облік, оскільки беруться громадяни, які постійно проживають та зареєстровані у місті не менше трьох років.
Окрім того, у відзиві зазначено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що саме дії чи бездіяльність Миколаївської МР спричинили шкоду позивачу, а надані позивачем фіскальні чеки не мають причинно-наслідкового зв`язку між понесеними витратами позивача та діями Миколаївської МР. Отже, позивач не довів фактів спричинення матеріальної та моральної шкоди їй діями або бездіяльністю Миколаївської МР.
Відповідач - виконком Миколаївської МР позов не визнав подав відзив на позовну заяву доводи якого за своїм змістом є аналогічними доводам, викладеним у відзиві Миколаївської МР, у зв`язку з чим зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року позовна заява ОСОБА_1 задоволена частково.
Визнано протиправним та скасовано п.6 рішення виконком Миколаївської МР від 10 грудня 2025 року №1753 "Про відмову ОСОБА_1 у взятті на квартирний облік".
Зобов`язано виконком Миколаївської МР повторно розглянути заву ОСОБА_1 від 13 листопада 2025 року "Про постановку на квартирний облік соціального житла" та прийняти рішення з врахуванням висновків суду.
Визнано протиправною бездіяльність виконком Миколаївської МР щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 листопада 2025 року про взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Зобов`язано виконком Миколаївської МР розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 листопада 2025 року про взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі виконком Миколаївської МР ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- згідно інформації з довідки про зареєстроване/задеклароване місце проживання позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 23 жовтня 2025 року (саме цю довідку надано позивачем до своєї заяви від 13 листопада 2025 року), а також враховуючи, що не було надано інших документів на підтвердження того, що позивач проживає у місті понад 3 роки, було прийнято рішення про відмову у взяті на квартирний облік;
- у віданні відповідача не перебувала та не могла перебувати інформація, що містить персональні дані позивача, а отже рішення щодо відмови у прийнятті на квартирний облік позивача могло прийматись виключно на підставі наданих позивачем документів;
- за інформацією з заяви позивача та наданого нею пакету документів не було можливості належним чином визначити потребу в житлі при розгляді питання постановки на квартирний облік, та у зв`язку з тим, що позивачем не було надано документів щодо її фактичного проживання, а також враховуючи те, що позивачем не було надано документів що б підтверджували її проживання у м. Миколаєві понад 3 років, було прийнято рішення про відмову у прийнятті позивача на квартирний облік;
- висновок суду першої інстанції щодо того, що рішення виконкому Миколаївської МР про відмову у прийняття позивача на квартирний облік було прийнято лише у зв`язку з ненаданням позивачем доказів 3-річного проживання у місті є хибними, оскільки це лише одна з підстав відмови, адже позивачем, як вже було наголошено не було надано документів щодо підтвердження свого фактичного місця проживання. Наявність даних документів у даному випадку є важливим, оскільки за місцем реєстрації позивача (центр обліку бездомних) особи фактично не проживають, а для прийняття позитивного рішення щодо прийняття осіб на квартирний облік потрібно встановити, якою площею особа фактично користується для визначення наявності потреби у забезпеченні житлом як такої;
- на думку апелянта суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо бездіяльності відповідача стосовно не розгляду заяви позивача від 13 листопада 2025 року, оскільки за результатами розгляду даної заяви було прийнято рішення від 10 грудня 2025 року №1753, а відтак оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню у відповідній частині;
- задоволена вимога щодо повторного розгляду заяви позивача щодо взяття останньої на квартирний облік соціального призначення підлягає скасуванню, оскільки позивачу було відмовлено у наданні адміністративної послуги, що підтверджується листом від 14 листопада 2025 року №29856/02.02.01- 40/02.11/10/25. Вказана відмова позивачем не оскаржувалась;
- зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом інстанції було вирішено ряд правових питань, які не було заявлені позивачем як предмет спору або заявлялися ним до іншого відповідача;
- на думку апелянта суд першої інстанції фактично проігнорував заяву про закриття провадження у справі Миколаївської МР, оскільки жодних ухвал стосовно даного питання суд не приймав, а отже судом було порушено норми процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги виконком Миколаївської МР, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Відповідно до довідки про зареєстроване/задеклароване місце проживання/зняття із зареєстрованого/задекларованого місця проживання особи №19.04-06/20119/2025 від 22 квітня 2025 року та №19.04.-06/62192/2025 від 23 жовтня 2025 року підтверджується перебування ОСОБА_1 на обліку в Миколаївському обласному центрі обліку бездомних громадян та реєстрація місця її перебування за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.14;15)
23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 уклала договір про реєстрацію переважного місця знаходження з Обласним Центром обліку бездомних громадян, без права проживання (п.1.2.) строком на один рік до 23 жовтня 2026 року.(а.с.16-17)
Відповідно до довідки Миколаївського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 перебуває на обліку в центрі з 02 червня 2025 року по 07 травня 2026 року , але допомога по безробіттю не нараховувалася, має статус безробітного (а.с.20)
13 листопада 2025 року ОСОБА_1 зверталася до центру надання адміністративних послуг Миколаївської МР з заявою про взяття на соціальний квартирний облік та надавала додатки до Заяви відповідно до переліку (код адмін. послуги 00256). (а.с.34)
Та в цей же день - 13 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ЦНАП Миколаївської МР з завоюю на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (а.с.35)
12 листопада 2025 року позивачка звернулася до Миколаївської міської ради із заявою про надання їй кімнати у гуртожитку.
Листом від 18 листопада 2025 року №К-5651-Ц-ЕЗ/12000 їй повідомлено, що житлова площа у гуртожитках комунальної власності надається громадянам, включеним до списку осіб пільгових категорій, які потребують отримання житлової площі у гуртожитку. (а.с.100-101)
Для розгляду можливості включення Позивача до даного списку, необхідно надати завірені належним чином копії та оригінали наступних документів:
- заява на ім`я міського голови, з викладенням суті питання та зазначенням причини та підстав для звернення;
- копію паспорту заявника (копію сторінок, які містять інформацію про особу, її дату та місце народження, місце видачі паспорта, про реєстрацію всіх місць проживання). При поданні паспорта громадянина України за формою ID-картки необхідно долучити копію витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання;
- копія реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника та членів сім`ї (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);
- копію документа, який підтверджує пільгу (посвідчення, довідка ВПО, витяг тощо); громадяни, єдине житло яких було зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії російської федерації для підтвердження факту руйнації необхідно подати відповідну довідку/акт від компетентних органів (органи місцевого самоврядування, їх структурні підрозділи, адміністрації районів, ДСНС тощо);
- довідка з місця роботи (у випадку непрацездатності - пенсійне посвідчення, довідка про перебування на обліку у статусі безробітного тощо);
- довідка про стан здоров`я заявника (щодо можливості проживання у гуртожитках з місцями загального користування, у т.ч. відсутність захворюваності на туберкульоз, не перебування на психіатричному обліку).
13 листопада 2025 року позивачка звернулася до Миколаївської міської ради із заявою про взяття останньої на квартирний облік соціального житла.
За результатами розгляду даної заяви прийнято рішення виконкому Миколаївської МР від 10 грудня 2025 року №1753, яким було відмовлено у взятті на квартирний облік позивача, у зв`язку з відсутністю підстав, зазначених у ст. 34 Житлового кодексу України, п.п.13, 15 Правил обліку громадян, п.1 постанови виконкому Миколаївської обласної Ради народних депутатів та президії обласної ради профспілок від 23 січня 1992 року №4 (п.6 рішення ). (а.с.121 -122)
З відзиву виконкому Миколаївської МР на позовну заяву, судом встановлено, що рішенням виконкому Миколаївської МР від 10 грудня 2025 року №1753, "Про відмову в у взятті на квартирний облік" прийнято через ненадання ОСОБА_1 повного пакету документів (що передбачений п.2 Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №682 від 23 липня 2008 року), а саме відсутнє підтвердження, що ОСОБА_1 проживає на територій м. Миколаєва більше 3 років, та з наданого пакету документів не було можливості належним чином визначити потребу в житлі при розгляді питання постановки на квартирний облік. (а.с.123, 124)
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що питання прийняття рішення про постановку на квартирний облік осіб належить до дискреційних повноважень колегіального органу виконкому Миколаївської МР, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права буде зобов`язання виконком Миколаївської МР переглянути заяву Капліної від 13 листопада 2026 року "Про постановку на квартирний облік соціального житла" з урахуванням висновків суду.
Також, судом першої інстанції зазначив, що лист-роз`яснення від 18 листопада 2025 року №К-5651-Ц-ЕЗ/12000 (а.с.42) не може вважатися результатом належного розгляду заяви позивачки, оскільки за результатами її розгляду відповідач мав прийняти відповідне рішення суб`єкта владних повноважень. Неприйняття такого рішення свідчить про не дотримання процедури адміністративного розгляду та прийняття відповідного рішення.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що належним шляхом поновлення порушеного права є зобов`язання виконкому Миколаївської МР розглянути належним чином заяву ОСОБА_1 від 13 листопада 2025 року (код адмінпослуги 00036) та прийняти відповідне рішення.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції з урахуванням та в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів констатує, що судом першої інстанції неправильно наведені у судовому рішенні позовні вимоги ОСОБА_1 .
Так, суд першої інстанції сформулював позовні вимоги наступним чином:
скасувати рішення від 12 листопада 2025 року №К-5651/Ц-Е3;
визнати протиправною бездіяльність щодо не постановки її на квартирний облік соціального житла як особу, яка потребує поліпшення житлових умов;
зобов`язати поставити її на квартирний облік соціального житла та надати їй окреме житло з фонду соціального призначення;
стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 000 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 581 135 грн.
При цьому з матеріалів справи (т.1 а.с.8,9) вбачається, що окрім наведених позивачем заявлялись також наступні позовні вимоги про:
визнання незаконними дії начальник відділу обліку та розподіл житла Миколаївської МР
зобов`язання Миколаївської МР надати ОСОБА_1 соціальну квартиру у першочерговому порядку
Колегія суддів констатує, що позовні вимоги у даній справі є нечіткими, носять неконкретний та загальний характер.
Суд першої інстанції не вчинив дій направлених на виправлення наведених недоліків позовної заяви та уточнення і конкретизації позовних вимог.
Наведене свідчить про суттєве порушення судом першої інстанції норм процесуального права на самому початку вирішення даної справи.
По суті судового рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
Стосовно п.2 резолютивної частини судового рішення суду першої інстанції, яким визнано протиправним та скасовано п.6 рішення виконкому Миколаївської МР від 10 грудня 2025 року №1753 "Про відмову ОСОБА_1 у взятті на квартирний облік", колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст. 9 КАС України:
розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень;
кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
З матеріалів справи вбачається, що 13 листопада 2025 року на ім`я міського голови надійшла заява від позивача про взяття останньої на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов з відповідним пакетом документів, згідно складеного опису адміністратором ДНАП (додається) (т.1 а.с.33, 35, 120).
За результатами розгляду даної заяви прийнято рішення виконкому Миколаївської МР від 10 грудня 2025 року №1753, яким було відмовлено у взятті на квартирний облік позивача, у зв`язку з відсутністю підстав, зазначених у ст. 34 ЖК України, п.п.13, 15 Правил обліку громадян, п.1 постанови виконкому Миколаївської обласної Ради народних депутатів та президії обласної ради профспілок №4.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що вказане рішення виконкому Миколаївської МР від 10 грудня 2025 року №1753, в межах даної справи, позивачем оскаржене не було.
Таким чином, визнавши протиправним та скасувавши п.6 рішення виконкому Миколаївської МР від 10 грудня 2025 року №1753, суд першої інстанції вийшов за межи позовних вимог.
Також, колегія суддів акцентує увагу, що в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності чи підстав виходу за межі позовних вимог. Таким чином, суд першої інстанції немотивовано скасував рішення суб`єкта владних повноважень, про скасування якого позивач не просив.
Сама відсутність, у судовому рішенні, мотивування необхідності виходу за межі позовних вимог позбавляє суд апеляційної інстанції перевірити необхідність та обґрунтованість такої процесуальної дії суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що, в даній частині судового рішення, суд першої інстанції допустив суттєве порушення норм процесуального права, що обумовлює необхідність скасування судового рішення в цій частині.
Стосовно п.3 резолютивної частини судового рішення суду першої інстанції, яким зобов`язано виконком Миколаївської МР повторно розглянути заяву позивача від 13 листопада 2025 року про постановку на квартирний облік соціального житла та прийняти рішення з врахуванням висновків суду, колегія суддів зазначає наступне.
Скасовуючи п.6 оскаржуваного рішення виконкому Миколаївської МР від 10 грудня 2025 року №1753, суд першої інстанції вказав що воно прийнято з порушенням адміністративної процедури та безпідставно, а від так належить скасуванню.
Далі суд першої інстанції зазначає, що оскільки питання прийняття рішення про постановку на квартирний облік осіб належить до дискреційних повноважень колегіального органу виконкому Миколаївської МР, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права буде зобов`язання відповідача 2 переглянути заяву Капліної від 13 листопада 2025 року "Про постановку на квартирний облік соціального житла" з урахуванням висновків суду.
Таким чином, суд першої інстанції фактично визначив п.3 резолютивної частини судового рішення похідним від п.2.
З урахуванням вищенаведеної правової позиції апеляційного суду стосовно рішення виконкому Миколаївської МР від 10 грудня 2025 року №1753, колегія суддів констатує необхідність скасування судового рішення в цій частині.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що вимога про зобов`язання виконкому Миколаївської МР повторно розглянути заяву позивача від 13 листопада 2025 року про постановку на квартирний облік соціального житла та прийняти рішення з врахуванням висновків суду, в межах даної справи позивачем не заявлялася.
Стосовно п.п.4, 5 резолютивної частини судового рішення суду першої інстанції, якими визнано протиправною бездіяльність виконкому Миколаївської МР щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 листопада 2025 року про взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов та зобов`язання виконкому Миколаївської МР розглянути таку заяву та прийняти відповідне рішення., колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів акцентує увагу, що рішення виконкому Миколаївської МР від 10 грудня 2025 року №1753 як раз і стосується розгляду заяви позивача від 13 листопада 2025 року про взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Колегія суддів зазначає, що з дій апелянта, як органу владних повноважень не вбачається бездіяльності, оскільки заява позивача була розглянута та прийнято відповідне рішення.
Колегія суддів констатує, що такі позовні вимоги у даній справі ОСОБА_1 не заявлялася.
З наведеного вбачається, що, в даній частині судового рішення, суд першої інстанції також, допустив суттєве порушення норм процесуального права, що обумовлює необхідність скасування судового рішення в цій частині.
Колегія суддів акцентує увагу, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить обґрунтування необхідності чи підстав для виходу за межі позовних вимог ОСОБА_1 .
Вищевказане свідчить, що суд першої інстанції вийшовши за межі предмету спору - порушив принцип диспозитивності (ч.2 ст. 9 КАС України) і ст. 2 КАС (завдання адміністративного судочинства - захист порушеного права, а не створення нових обов`язків).
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що суд не може самостійно визначати інший спосіб захисту, ніж той, що обрав позивач, якщо такий спосіб не випливає з обставин справи та не заявлений у позовних вимогах.
Колегія суддів критично ставиться до того, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, постановив рішення про зобов`язання, яке не було предметом спору та не входило до прохальної частини позовної заяви, не обґрунтувавши підстави таких дій.
Вихід суду за межі позовних вимог є істотним порушенням норм процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст. 317 КАС України є безумовною підставою для скасування рішення.
Що стосується позовних вимог про скасування рішення від 12 листопада 2025 року №К-5651/Ц-Е3, колегія суддів зазначає наступне.
12 листопада 2025 року до канцелярії Миколаївської МР надійшла заява від позивача за вхідним №К-5651/Ц-Е3, згідно якої позивач просить надати їй кімнату у гуртожитку. За результатами розгляду зазначеного звернення, надана відповідь №К-5651/Ц-ЕЗ/12000 від 18 листопада 2025 року згідно якої, роз`яснено, що житлова площа у гуртожитках, які відносяться до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади, надається згідно зі списком громадян пільгових категорій, які звернулися з приводу отримання житлової площі в гуртожитку, що ведеться відділом обліку та розподілу житла Миколаївської міської ради (далі - список).
За наявною у відділі обліку та розподілу житла Миколаївської міської ради інформацією, позивач до зазначеного списку не включена.
До списку можуть бути включені громадяни пільгових категорій, які не володіють на праві приватної власності будь-яким майном. Включення осіб до списку проводиться за результатом перевірки документів, що були надані до звернення.
Також роз`яснено, що для розгляду можливості включення Позивача до даного списку, необхідно надати завірені належним чином копії та оригінали наступних документів:
заява на ім`я міського голови, з викладенням суті питання та зазначення причини та підстав для звернення;
копію паспорту заявника (копію сторінок, які містять інформацію про особу, її дату та місце народження, місце видачі паспорта, про реєстрацію всіх місць проживання). При поданні паспорта громадянина України за формою ID-картки необхідно долучити копію витягу з Єдиного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання,
копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків заявника та членів сім`ї (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);
копію документа, який підтверджує пільгу (посвідчення, довідка ВПО, витяг тощо); громадяни, єдине житло яких було зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії російської федерації для підтвердження факту руйнації необхідно подати відповідну довідку/акт від компетентних органів (органи місцевого самоврядування, їх структурні підрозділи, адміністрації районів, ДСНС тощо);
довідка з місця роботи (у випадку непрацездатності - пенсійне посвідчення, довідка про перебування на обліку у статусі безробітного тощо);
довідка про стан здоров`я заявника (щодо можливості проживання у гуртожитках з місцями загального користування, у т.ч. відсутність захворюваності на туберкульоз, не перебування на психіатричному обліку).
Зазначений перелік необхідних документів передбачений протоколом від 03 червня 2020 року №13 (додається).
Отже, у зв`язку з ненаданням позивачем належної кількості документів, для прийняття відповідного рішення про включення останнього до списку, була надана роз`яснювальна відповідь №К-5651/Ц-ЕЗ/12000 від 18 листопада 2025 року, осіб рішення щодо включення до списку проводиться за результатом перевірки наданих документів.
Питання щодо надання житлової площі у гуртожитку може бути розглянуте лише після включення осіб до вказаного списку. Оскільки, позивач не перебуває у такому списку, надання йому відповідного житла не вбачається за можливе, проте позивач не позбавлений права звернутись до органу місцевого самоврядування з належним пакетом документів для розгляду даного питання.
Крім того, надання особам соціального житла проводиться почергово, а у разі ухвалення судом відповідного рішення про зобов`язання надати позивачу таке житло, порушить права інших осіб, що перебувають на такому обліку.
Стосовно скасування рішення від 12 листопада 2025 року №К-5651/Ц-Е3
Варто зауважити, що за вказаним номером відсутні будь-які рішення Миколаївської МР та виконком Миколаївської МР.
Проте за вказаним номером значиться звернення позивача від 12 листопада 2025 року №К-5651/ Ц-Е3, на яке позивачка отримала відповідь виконком Миколаївської МР №К-5651/Ц-ЕЗ/12000 від 18 листопада 2025 року, яке жодним чином не порушує права останньої, оскільки, має суто роз`яснювальний характер.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (п.40), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц.
Колегія суддів зазначає, що при своїй діяльності органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти, до жодних з перерахованих видів актів органів місцевого самоврядування відповідь на звернення №К-5651/Ц-ЕЗ/12000 від 18 листопада 2025 року не належить, оскільки мала на меті лише роз`яснювальний характер, що помилково не було враховано судом першої інстанції.
Крім того, варто зазначити, що дана відповідь не порушує права позивача.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 в тому вигляді, в якому вони викладені задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що позовні вимоги у даній справі є нечіткими, носять неконкретний та загальний характер, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відмова у задоволенні позову ОСОБА_1 у даному випадку (цією постановою) не позбавляє позивача права чітко, конкретно, та обґрунтовано сформулювати позовні вимоги щодо порушених її прав та звернутися з таким позовом до суду.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, відсутні.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Миколаївської міської ради задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук`янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.