П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/16237/25
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 07.10.2025
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Діс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
23.05.2025 товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Агрохолдинг Діс» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.02.2025 №№592915320709 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники на суму 18607523грн. (17053910грн. за податковими зобов`язаннями та 1553613грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
593115320709 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 9928109грн. (9025554грн. за податковими зобов`язаннями та 902555грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
593315320709 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1926595грн. за вересень 2024;
543415320709 про застосування штрафу у розмірі 3653,31грн. за порушення п.198.5 ст.198, ст.201, п.89 пп.2 розділу 20 Податкового кодексу України;
593515320709 про застосування штрафу у розмірі 45510,77грн. за порушення ст.ст.192 та 201 Податкового кодексу України;
5940/15-32-24-06-20 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 911838,13грн. (729470,50грн. за податковими зобов`язаннями та 182367,63грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
5941/15-32-24-06-20 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 62309,56грн. (49847,65грн. за податковими зобов`язаннями та 12461,91грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
5939/15-32-24-06-20 про застосування штрафу у розмірі 1020грн. за порушення ст.51, п.176.2 стю176 з урахуванням ст.52-1 пп.10 розділу 20 Податкового кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу про порушення товариством податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з контрагентами є безпідставними та спростовуються первинними бухгалтерськими документами і податковою звітністю.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 позов задоволений з підстав того, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість позовних вимог, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та не надано доказів, які б спростовували доводи позивача.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «Агрохолдинг Діс» суму витрат на правничу допомогу в розмірі 7000грн.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на те, що податковою перевіркою правомірно встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності, а надані первинні документи щодо купівлі сільськогосподарської продукції не підтверджують реальність господарських операцій.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ТОВ «Агрохолдинг Діс» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку як платник податків та займається наступним видом діяльності за КВЕД: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний).
У період з 23.12.2024 по 03.01.2025 посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області, на підставі наказу від 05.12.2024 №12556-п та направлень від 17.12.2024 №№26017/15-32-07-09-17, 26018/15-32-07-09-17, 26019/15-32-07-09-17, 26020/15-32-07-09-17, 26021/15-32-07-09-17 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Агрохолдинг Діс» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2021 по 30.09.2024, за результатом проведення якої складено акт від 14.01.2025 №1914/15-32-07-09-09/39945333.
Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем:
п. 44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. 3 розділу ІІІ П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п.5.2 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39, п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 17053910грн.;
п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, абз. «б» п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, абз. «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 9025554грн. та завищення від`ємного значення з податку на додану вартість (рядок 21 декларації за вересень 2024 року) на 1926595грн.;
п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено несвоєчасність в терміни, передбачені п.201.10 ст.201, п.89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних (враховуючи їх абсолютне значення), обов`язок реєстрації яких покладено на ТОВ «Агрохолдинг Діс», на суму ПДВ 400045,02грн.;
п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність реєстрації в ЄРПН в терміни, передбачені п.201.10 ст.201, п.89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, податкові накладні обсягом поставки 647835,65грн. та сумою ПДВ 90696,99грн.;
п.п. «є» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 п.44.1 ст.44 п.п.162.1.3. п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1. п.163.1 ст.163, пп. «е» пп.164.2.17, п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, п.167.1. ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб в сумі 4052613,89грн. та податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 729470,50грн. за березень 2024;
п.п. «є» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 п.44.1 ст.44 п.п.162.1.3. п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1. п.163.1 ст.163, пп. «е» пп.164.2.17, п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, п.167.1. ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.176, п.п.1.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання з військового збору в сумі 49847,65грн. за березень 2024 року;
п.51.1 ст.51, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами) та Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» від 13.01.2015 №4, зі змінами та доповненнями, а саме ТОВ «Агрохолдинг Діс» Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІV квартал 2021 - ІІІ квартал 2024 року подані з помилками, недостовірними відомостями та не в повному обсязі.
На підставі вищезазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення від 11.02.2025 №№592915320709 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники на суму 18607523грн. (17053910грн. за податковими зобов`язаннями та 1553613грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
593115320709 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 9928109грн. (9025554грн. за податковими зобов`язаннями та 902555грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
593315320709 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1926595грн. за вересень 2024;
543415320709 про застосування штрафу у розмірі 3653,31грн. за порушення п.198.5 ст.198, ст.201, п.89 пп.2 розділу 20 Податкового кодексу України;
593515320709 про застосування штрафу у розмірі 45510,77грн. за порушення ст.ст.192 та 201 Податкового кодексу України;
5940/15-32-24-06-20 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 911838,13грн. (729470,50грн. за податковими зобов`язаннями та 182367,63грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
5941/15-32-24-06-20 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 62309,56грн. (49847,65грн. за податковими зобов`язаннями та 12461,91грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);
5939/15-32-24-06-20 про застосування штрафу у розмірі 1020грн. за порушення ст.51, п.176.2 стю176 з урахуванням ст.52-1 пп.10 розділу 20 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Відповідно до п.п.44.1, 44.2, 44.3 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Відповідно п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).
За змістом пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Згідно п.п.200.1, 200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Колегія суддів зазначає, що встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.
У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді права платника податків на податковий кредит та на зменшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків та має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, якими оформлено таку операцію, не відповідають дійсності, а задекларована платником податків податкова вигода у вигляді податкового кредиту чи витрат є неправомірною.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 15.12.2022 у справі №540/1280/19, від 06.05.2020 у справі №640/4687/19, від 19.02.2026 у справі №580/12767/24, від 29.04.2026 у справі №400/9484/24.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Агрохолдинг Діс» та ФГ «Мрія-Агро» (код ЄДРПОУ 37938722), ФГ «Рувтарго» (код ЄДРПОУ 41772520), ФГ «Ланіголд-Агро» (код ЄДРПОУ 40134566), СФГ «Світоч» (код ЄДРПОУ 32033519), ФГ «Музиченко-Агро» (код ЄДРПОУ 40196423), ФГ «Івахни-Агро» (код ЄДРПОУ 42801633), ФГ «Фарватор» (код ЄДРПОУ 39443578), ФГ «Завальське» (код ЄДРПОУ 36205541), С(Ф)Г «Олена» (код ЄДРПОУ 25585266), ФГ «Барилюка» (код ЄДРПОУ 41772870), ФГ «Погорєлова» (код ЄДРПОУ 37977101), ФГ «Фотінія» (код ЄДРПОУ 39643105), ПП «Скіф» (код ЄДРПОУ 25831334), ПП «Агро-Дар Інвест» (код ЄДРПОУ 39970380), ФГ «Кучері» (код ЄДРПОУ 38817172), С(Ф)Г «Маяк» (код ЄДРПОУ 31574265), ФГ «В`ячзівок-Агро» (код ЄДРПОУ 35463187), ПСП «Марія» (код ЄДРПОУ 30747570), ФГ «Агро-Вересень» (код ЄДРПОУ 40032462), С(Ф)Г «Еллена» (код ЄДРПОУ 20084967), ФГ «Магденко Л.М.» (код ЄДРПОУ 35097563), С(Ф)Г «Залужжя» (код ЄДРПОУ 20622962), ТОВ «Крокус» (код ЄДРПОУ 19404272), ФГ «Хліб-Агро» (код ЄДРПОУ 33092135), СТОВ «Колос» (код ЄДРПОУ 30935353), ФГ «Зозуля» (код ЄДРПОУ 30065711), ФГ «Щиглика Валентина Володимировича» (код ЄДРПОУ 36975166), СВК «Ризинський» (код ЄДРПОУ 32260504), С(Ф)Г «Радуга» (код ЄДРПОУ 20655766), ФГ «АГРОФАТТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 41592139), С(Ф)Г «Максим» (код ЄДРПОУ 31364363) укладено договори купівлі - продажу сільськогосподарської продукції.
На виконання договорів купівлі-продажу продукції позивачем складено первинні документи.
Разом з тим, згідно п.п.6, 10, 15 ст.1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерно - плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей; зерновий склад - суб`єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов`язань за складськими документами на зерно; зберігання зерна - комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що суб`єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб`єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб`єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію. Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня.
Як вбачається з матеріалів перевірки, жодного документа, ведення якого передбачено ст.37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», позивачем податковій та до суду не надано.
При цьому, за даними податкової звітності вищезазначені контрагенти позивача не мають достатньої кількості матеріально-технічних та трудових ресурсів, що свідчить про неможливість забезпечення виконання ними спірних господарських операцій із поставки зерна.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.3 розділу ІІІ П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, п. 5.2 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39, п.5 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, ТОВ «Агрохолдинг Діс» здійснено записи в бухгалтерському обліку по взаємовідносинах з вищезазначеним контрагентами щодо поставки сільськогосподарської продукції, здійснення яких не можливо підтвердити первинними документами та зібраною податковою інформацією, в результаті чого податковою перевіркою обґрунтовано встановлено заниження доходів на суму 87599782грн.
Щодо взаємовідносин позивача та ФОП ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до наступного.
01.09.2023 між ТОВ «Агрохолдинг Діс» (клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір вантажно - розвантажувальних послуг та робіт №ФОП-2131003220, згідно умов якого виконавець зобов`язується протягом строку дії цього договору за плату клієнта виконувати або організовувати виконання визначених цим договором, додатками, додатковими угодами до нього послуг: приймає вантаж на складі клієнта для розвантаження у склад та завантажує вантаж у поданий автомобільний транспорт для подальшого транспортування, таким чином надає вантажно-розвантажувальні роботи та інші супутні послуги; контролює зберігання вантажу; перевіряє, сортує (перепаковує) вантаж; - передає товарно-транспортну документацію за належністю; надає інші усно погоджені сторонами послуги, пов`язані з розвантаженням та завантаженням вантажу виконавець надає послуги за цим договором на підставі усних заявок клієнта. Виконавець щомісячно до 10 (десятого) числі місяця, наступного за місяцем, у якому він надавав послуги, зобов`язується передавати під підпис клієнтові акт у двох примірниках, підписаних і скріплених печаткою зі своєї сторони. /т.1 а.с.220-223/
Податковим органом встановлено, що в бухгалтерському обліку ТОВ «Агрохолдинг Діс» здійснено запис Дт93 Кт6851 по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 6350000грн, у тому числі: вересень 2023 - 2000000грн, жовтень 2023 - 1450000грн, листопад 2023 - 1450000 грн, грудень 2023 - 1450000 гривень.
На підтвердження реальності договірних правовідносин з вищезазначеним контрагентом позивачем надано до податкової перевірки та до суду акти наданих послуг №300923/А від 30.09.2023; №311023/А від 31.10.2023; №301123/2023 від 30.11.2023 та №311223 /А від 31.12.2023 на загальну суму 6350000грн. /т.1 а.с.224-227/
Сукупно кількість завантажених та розвантажених зернових культур за вересень 2023 року, що відображена в вищезазначених актах наданих послуг склала 76737,62т, у тому числі: пшениця - 19601,4т, кукурудза - 56622,25т, соняшник - 220,48т, ячмінь - 293,49т.
Водночас, у періоді, що підлягав перевірці, згідно наданих документів рух товару відбувався наступним чином: від місця навантаження - склад постачальника (сільгоспвиробника) до місця вивантаження - перевантажувальний комплекс покупця; від місця навантаження - склад постачальника (сільгоспвиробника) до місця вивантаження - склад ТОВ «Агрохолдинг Діс» (Одеська обл., м. Березівка, вул. Грушевського, 95) та потім від місця навантаження - склад ТОВ «Агрохолдинг Діс» (Одеська обл., м. Березівка, вул. Грушевського, 95) до місця вивантаження на перевантажувальний комплекс покупця.
Так, по рахунку 281 відображено облік усіх товарів що було придбано ТОВ «Агрохолдинг Діс» не залежно від умов постачання, місць зберігання та руху товару.
Дослідженням облікових даних рахунку 281 за вересень 2023 року та первинних документів встановлено, що кількість прийнятого та відвантаженого товару складає 10613,12т, у тому числі: пшениця - 2795,96 т, кукурудза - 4489,48т, соняшник - 57,28т, ячмінь - 1635,2т, що значно менше, чим відображено в актах наданих послуг №300923/А від 30.09.2023; №311023/А від 31.10.2023; №301123/2023 від 30.11.2023 та №311223 /А від 31.12.2023 , підписаних з ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно інформації що міститься у податковому органі за повідомленням за формою №20-ОПП щодо наявності об`єктів оподаткування наданої ФОП ОСОБА_1 встановлено: Земельна ділянка- 1, забудова -1, офіс - 1. Кількість працюючих у ФОП ОСОБА_1 згідно Відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору форми №4ДФ та Додаток №1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»: 2023 рік - за трудовими договорами (контрактами) (ознака 101) - 3 особи.
Вищезазначене свідчить про повну відсутність у ФОП ОСОБА_1 матеріально-технічної та технологічної можливості та наявності достатніх трудових ресурсів для здійснення послуг з навантаження та розвантаження зернових культур у обсягах перевалки вантажів, що свідчить про неможливість здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 з надання вантажно - розвантажувальних послуг на користь ТОВ «Агрохолдин Діс».
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що в порушення вимог п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.1, п.2.4, п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. 3 розділу ІІІ П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п.5.2 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, позивачем здійснено записи в бухгалтерському обліку по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 щодо формування витрат у 2023 році на суму 6350000грн. по послугах з надання вантажно-розвантажувальних робіт, нарахування яких не можливо підтвердити первинними документами, як реальну господарську операцію, в результаті чого перевіркою обґрунтовано встановлено завищення витрат за 2023 рік на 6350000грн.
Отже, податковим органом правомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 11.02.2025 №№592915320709, 593115320709, 593315320709.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 11.02.2025 №543415320709 про застосування штрафу у розмірі 3653,31грн. за порушення п.198.5 ст.198, ст.201, п.89 пп.2 розділу 20 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до наступного.
Податковим органом встановлено, що у жовтні 2021 року - лютому 2022 року та липні 2023 року ТОВ «Агрохолдинг Діс» списано сільськогосподарську продукцію (кукурудзу та соняшник) на загальну суму 647835,65грн.
Так, згідно п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 кодексу (за товарами - виходячи з вартості їх придбання), та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами придбаними з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
При цьому, відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
З метою застосування абз. «г» п.198.5 ст.198 ПК України податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах.
Отже, за сукупністю зазначених вище положень ПК України операції зі списання з балансу товарів в розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України не є господарською діяльністю платника податків та, як наслідок, при здійсненні таких операцій на дату початку їх фактичного використання (списання на витрати платника податків) нараховуються податкові зобов`язання виходячи вартості їх придбання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем в порушення абз. «г» п.198.5 ст.198, з урахуванням п.п.14.1.36, п.п.14.1.178, п.п.14.1.191, п.14.1 ст.14 ПК України не визначено податкові зобов`язання з ПДВ за ставкою 14 відсотків у сумі 90696,99грн. на балансову вартість (вартість придбання) списаних товарів (кукурудза, соняшник) 647835,65грн., в результаті чого податковою перевіркою обґрунтовано встановлено заниження податкових зобов`язань на 90697грн.
Вищезазначене свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 11.02.2025 №543415320709.
Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 11.02.2025 №5940/15-32-24-06-20 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 911838,13грн. (729470,50грн. за податковими зобов`язаннями та 182367,63грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та №5941/15-32-24-06-20 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 62309,56грн. (49847,65грн. за податковими зобов`язаннями та 12461,91грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п.3.2 договору фінансового лізингу від 24.11.2022 №FLL-11-04-1210/Dept, з урахуванням додатку №5 до договору ТОВ «Віннер Лізинг» (лізингодавець) придбаває об`єкт лізингу (отримує право власності) та передає лізингоодержувачу (ТОВ «Агрохолдинг Діс»), об`єкт, а саме транспортний засіб торгівельної марки MERCEDES -BENZ моделі G - lass 63, 2022 року випуску (WIN 1N4632761X454433).
Пунктами 4.1., п.4.2. вищезазначеного договору передбачено, що лізингодавець зберігатиме за собою право власності на об`єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об`єкта лізингу впродовж усього строку дії договору.
Після завершення строку дії цього договору за умови 100% оплати лізингових платежів та інших платежів за договором та виконання всіх зобов`язань лізингоодержувачем, в тому числі щодо сплати купівельної ціни об`єкта лізингу, визначеної лізингодавцем, право власності на об`єкт лізингу переходить до лізингоодержувача на підставі цього договору та підписаного сторонами акта приймання-передачі об`єкта лізингу у власність. /т.2 а.с.116-136, 143/
У свою чергу, на підставі договору переведення боргу від 18.03.2024 № FEE -11-04-1210/Dept до договору фінансового лізингу від 24.11.2022 № FEE-11-04- 1210/Dept, первісний боржник -ТОВ «Агрохолдинг Діс» перевів борг, права та обов`язки за основним договором - ФОП ОСОБА_2 /т.2 а.с.155-159/
На підтвердження реальності укладеного договору позивачем надано до контролюючого органу та до суду наступні первинні документи: акт прийому - передачі об`єкта від 18.03.2024, видаткову накладну, бухгалтерську довідку, податкову накладну, повідомлення про об`єкт оподаткування.
Податковою перевіркою встановлено заниження бази оподаткування при здійсненні операції з передачі транспортного засобу MERCEDES М-BENZ G63 AMG (WIN IN4632761X454433), д.н.з. НОМЕР_1 , від первісного лізингоодержувача до нового лізингоодержувача за ціною нижчою, ніж залишкова балансова вартість чим сформовано знижку, яка є додатковим благом фізичної особи у не грошовитій формі в сумі 3323176,62грн. у березні 2024.
Яке вбачається з акту про прийом-передачу об`єкта за договором про переведення боргу №FLL-11-04-1210/Dер від 18.03.2024, первісним боржником передано, новим боржником прийнято, кредитором засвідчено приймання об`єкту торгівельної марки MERCEDES-BENZ моделі G-class 63, 2022 року випуску (WIN 1N4632761X454433), реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В свою чергу, при здійсненні вищезазначеної передачі транспортного засобу складено та підписано видаткову накладну №1 від 18.03.2024 2024, згідно якої транспортний засіб передано за договірною вартістю 651534,94грн із ПДВ, в той час як залишкова балансова вартість транспортного засобу складає 6941711,56грн. з ПДВ.
Згідно бухгалтерської довідки від 18.03.2024 №180/2021-1 балансова первісна вартість транспортного засобу станом на 01.03.2024 складає 7704679,53грн. без ПДВ. Сума зносу станом на 01.03.2024 складає 1919919,90грн. без ПДВ. Залишкова вартість станом на 01.03.2024 становить 5784759,63грн. без ПДВ (7704679,53-1919919,90), таким чином залишкова балансова вартість становить 6974711,56грн. з ПДВ ((5784759,63*20% ) + 5784759,63).
Згідно п.п. «є» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст.165 ПК України.
Відповідно до пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об`єктом оподаткування фізичної особи резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПК України).
Відповідно до пп. «е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп.165.1.53. п.165.1. ст.165 ПК України.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п.164.5. ст.164 ПК України.
Колегія суддів доходить висновку про те, що різниця у розмірі 3323176,62грн. (6974711,56-3651534,94) між залишковою балансовою вартістю транспортного засобу MERCEDESES-BENZ моделі G-class 63 на момент здійснення правочину та договірною вартістю такого засобу, визначеною у видатковій накладній №1 від 18.03.2024 набута ФОП ОСОБА_2 в якості знижки є додатковим благом фізичної особи у не грошовій формі, яка повинна включатись до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуватися на загальних підставах.
Згідно з п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент під час нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу на користь платника податку зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст.167 ПК України.
Відповідно до п.171.2 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.
Підпунктом 176.2 ст.176 ПК України встановлено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Отже, в порушення п.п. «е» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 п.44.1 ст.44 п.п.162.1.3. п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1. п.163.1 ст.163, пп. «е» пп.164.2.17, п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, п.16167.1. ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171, абз. «а» п.176.2 ст.176, п.п.1.2. п.16-1 пп.10 розділу 20 ПК України позивачем занижено базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб в сумі 4052613,89грн., податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 729470,50грн за березень 2024 року та з військового збору в сумі 49847,65грн. за березень 2024 року.
Вищезазначене свідчить про правомірність податкових повідомлень-рішень від 11.02.2025 №№5940/15-32-24-06-20, 5941/15-32-24-06-20.
Зважаючи на встановлені заниження бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, податковий орган дійшов обґрунтованого висновку про подання позивачем податкових розрахунків за ІV квартал 2021 року - ІІІ квартал 2024 року з помилками, недостовірними відомостями та не в повному обсязі, що свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 11.02.2025 №5939/15-32-24-06-20.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 11.02.2025 №593515320709 про застосування штрафу у розмірі 45510,77грн. за порушення ст.ст.192 та 201 Податкового кодексу України, колегія суддів виходить з наступного.
Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Абзацом 1 п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами абз.1 п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Пункт 201.10 ПК України визначає граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, а саме:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України в редакції Закону № 2876-IX від 12.01.2023: « 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:
2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів»;
2) у підпункті 9.3 пункту 9 підрозділу 8 включити абзац третій у такій редакції:
«діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора)»;
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що обов`язок реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної покладений на отримувача (покупця) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Граничний строк реєстрації такого розрахунку коригування в період дії воєнного стану та шести місяців після його завершення - 18 днів, з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем.
Як вбачається із розрахунків коригування №1 від 01.03.2024, №6 від 02.05.2023 та №4 від 23.05.2022, ТОВ «Агрохолдинг Діс» є отримувачем (покупцем товару) відповідно до податкових накладних, а його контрагенти (постачальники товару) склали такі розрахунки коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів їх постачальнику.
Таким чином, розрахунок коригування №1, складений контрагентом позивача 01.03.2024 та № 6, складений 02.05.2023 року та №4 від 23.05.2022, мали бути подані позивачем на реєстрацію протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної позивачем.
Як вбачається із повідомлення про доставку документа адресату, розрахунок коригування №1 від 01.03.2024 доставлений позивачу від контрагента (Приватного сільськогосподарського підприємства «Привітне») 03.04.2024 об 11 год. 06. хв.
У свою чергу, відповідною квитанцією про реєстрацію ПН/РК підтверджується, що ТОВ «Агрохолдинг Діс» зареєструвало цей розрахунок коригування 03.04.2024 об 11 год. 08 хв. 07 сек. (в той же день, коли зазначений розрахунок коригування надійшов позивачу). /т.2 а.с.111-115/
Відповідно до повідомлення про доставку документа адресату, розрахунок коригування №6 від 02.05.2023 доставлений позивачу від контрагента (Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження») 23.05.2023 об 11 год. 11. хв.
У свою чергу, відповідною квитанцією про реєстрацію ПН/РК підтверджується, що ТОВ «Агрохолдинг Діс» зареєструвало цей розрахунок коригування 06.06.2023 об 11 год. 25 хв. 03 сек. (в межах 18 календарних днів, а саме - на 14-й день з дня надходження розрахунку коригування позивачу). /т.2 а.с.106-110/
Згідно із повідомленням про доставку документа адресату, розрахунок коригування №4 від 23.05.2022 доставлений позивачу від контрагента (ТОВ «Віннер-Одеса) 12.09.2022 о 19 год. 59. хв.
У свою чергу, відповідною квитанцією про реєстрацію ПН/РК підтверджується, що ТОВ «Агрохолдинг Діс» зареєструвало цей розрахунок коригування 15.09.2022 о 08 год. 08 хв. 20 сек. (в межах 18 календарних днів). /т.2 а.с.100-105/
Враховуючи викладене та те, що розрахунки коригування до податкових накладних зареєстровано позивачем у межах строків, встановлених ПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 11.02.2025 №593515320709.
На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає частковому скасуванню.
Водночас, згідно ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, наявні підстави для скасування додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 та зміни розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.ч.3, 4, 5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2025 та 19.06.2025 між ТОВ «Агрохолдинг Діс» та Адвокатським об`єднанням «Лоялті» укладено договір про надання правничої допомоги №25-02/25/Н та додаткову угоду №1.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, згідно рахунків від 25.02.2025, від 19.06.2025; платіжних інструкцій №222 від 21.03.2025, №309 від 19.06.2025; звіту щодо обсягу та вартості витраченого ефективного часу від 09.10.2025; акта приймання-передачі наданих послуг від 09.10.2025; загальна вартість послуг адвоката за представництво інтересів позивача у суді апеляційної інстанції склала 142000грн.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи- на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, враховуючи надані стороною позивача докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, зміст і обсяг наданих матеріалів до суду першої інстанції, а також висновки суду щодо часткового задоволення позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтовану необхідність зменшення розміру таких витрат до 2000грн., з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 11.02.2025 №№592915320709, 593115320709, 593315320709, 593415320709, 5940/15-32-24-06-20, 5941/15-32-24-06-20, 5939/15-32-24-06-20.
Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Діс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.02.2025 №№592915320709, 593115320709, 593315320709, 593415320709, 5940/15-32-24-06-20, 5941/15-32-24-06-20, 5939/15-32-24-06-20.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року залишити без змін.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 скасувати.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь «Агрохолдинг Діс» (код ЄДРПОУ 399453) суму витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв