П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/26498/26
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року (суддя Василяка Д.К., м. Одеса, повний текст рішення складений 31.08.2026) про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову подану до пред`явлення позову,-
В С Т А Н О В И В:
28.08.2026 засобами підсистеми "Електронний суд" до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Заявниця просила забезпечити позов до подання позовної заяви шляхом:
- заборони Політичній партії "Довіряй ділам" (код ЄДРПОУ 21676138), її з`їзду та іншому вищому керівному органу включати до порядку денного, розглядати, обговорювати, ставити на голосування та приймати остаточне рішення за протоколом або пропозицією конференції Одеської міської організації Політичної партії "Довіряй ділам" щодо відкликання депутата Одеської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі;
- заборони Одеській міській територіальній виборчій комісії Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 43757959) вчиняти будь-які дії, пов`язані з відкликанням депутата Одеської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням у даній справі, у тому числі заборонити оголошувати на пленарному засіданні ради рішення територіальної виборчої комісії про визнання обраним депутата наступного за черговістю кандидата замість відкликаного та про реєстрацію такого кандидата депутатом;
- зупинення дії рішення Ради Політичної партії "Довіряй ділам" (код ЄДРПОУ 21676138) від 13.08.2026 в частині відкликання за народною ініціативою депутата Одеської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням у даній справі.
На обґрунтування поданої заяви зазначалося, що ОСОБА_1 є депутаткою Одеської міської ради VIII скликання, обраною від Політичної партії "Довіряй ділам". 13 серпня 2026 року Радою Політичної партії "Довіряй ділам" прийнято рішення про її відкликання за народною ініціативою на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Вважає зазначене рішення протиправним, посилаючись, зокрема, на недотримання встановленої законодавством процедури відкликання депутата та неналежне повідомлення про розгляд питання щодо її відкликання, у зв`язку з чим має намір звернутися до суду з позовом про визнання цього рішення протиправним та його скасування. Заявниця вважає, що подальша реалізація рішення про відкликання може призвести до визнання обраним та реєстрації депутатом наступного за черговістю кандидата, що унеможливить або істотно ускладнить поновлення її статусу депутата у разі задоволення позову.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що на час розгляду цієї заяви вже існує чинний судовий захід забезпечення позову у справі №420/24725/26, який безпосередньо охоплює ті дії, запобігання яким заявниця обґрунтовує необхідність застосування додаткових заходів забезпечення позову у цій справі.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, заявниця подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування усіх обставин у справі та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення заяви та вжити заходи забезпечення позову.
На думку апелянта, оскаржувана ухвала ґрунтується на наступних помилкових висновках:
- суд неправильно визначив зміст та обсяг заходів забезпечення, застосованих ухвалою від 12.08.2026 року у справі №420/24725/26;
- заборона подальших дій ТВК не зупиняє самостійної юридичної дії рішення вищого керівного органу партії.
- рішення Ради партії від 13.08.2026 є новим конкретним актом, якого не існувало на момент постановлення ухвали від 12.08.2026;
- суд ототожнив превентивну заборону майбутніх дій із зупиненням уже прийнятого індивідуального акта;
- суд не встановив, яким саме чином заходи забезпечення у справі №420/24725/26 усувають ризик реалізації рішення Ради Партії від 13.08.2026 року та настання його юридичних наслідків;
- суд не врахував самостійного права ОСОБА_1 на захист, незалежний від процесуальної долі іншої справи;
- суд не застосував самостійну підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України;
- суд не врахував відсутність ефективного механізму повернення депутатського мандата після заміщення;
- суд не врахував правові висновки Верховного Суду у справах №260/3329/22, №260/5415/22, №ЗД/380/7/22, №120/11267/23 та №500/324/24.
Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Так, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до вимог частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
За усталеною позицією Верховного Суду, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справах №420/5553/18, №640/868/19, №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20 та від 11 січня 2022 року у справі №640/18852/21 та інших.
Відповідно до частини першої статті 155 КАС України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
За правилами частини дев`ятої статті 154 КАС України оскарження ухвали, зокрема, про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, слугувала незгода із прийнятим 13 серпня 2026 року Радою Політичної партії "Довіряй ділам" рішенням про її відкликання за народною ініціативою на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Заявниця вважає, що рішення Ради Політичної партії "Довіряй Ділам" про її відкликання як депутатки місцевої ради є протиправним, зокрема, через недодержання вимог чинного законодавства України, в тому числі Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" щодо процедури відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою за рішенням місцевої організації політичної партії, від якої її обрано депутаткою (процедура імперативного мандату) та відсутність підстав для такого відкликання. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 має намір в подальшому звернутися до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправним та скасування рішення Ради Політичної Партії "Довіряй Ділам" як вищого керівного органу партії "Довіряй Ділам" про відкликання депутатки Одеської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 ..
В межах вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову судом першої інстанції встановлено, що на момент подання заяви на розгляді Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/4165/22 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеської міської організації Політичної партії "Довіряй ділам", Політичної партії "Довіряй ділам", регіональної організації Політичної партії "Довіряй ділам" в Одеській області, треті особи Одеська міська територіальна виборча комісія Одеського району Одеської області, Одеська обласна територіальна виборча комісія, про визнання дій та бездіяльності протиправними.
12.08.2026 у справі №420/24725/26 суд постановив ухвалу, якою вжито заходи забезпечення позову, а саме:
- до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/24725/26 заборонено Політичній партії "Довіряй ділам" (код ЄДРПОУ 21676138), її з`їзду та іншому вищому керівному органу включати до порядку денного, розглядати, обговорювати, ставити на голосування та приймати остаточне рішення за протоколом або пропозицією конференції Одеської міської організації та конференції Регіональної організації Політичної партії "Довіряй ділам" в Одеській області від 13 серпня 2026 року щодо відкликання депутатів Одеської міської ради та Одеської обласної ради;
- до набрання законної сили рішенням у справі №420/24725/26 заборонено Одеській міській територіальній виборчій комісії (код ЄДРПОУ 43757959) розглядати на своїх засіданнях рішення вищого керівного органу Політичної партії "Довіряй ділам" про відкликання депутатів Одеської міської ради за народною ініціативою та приймати рішення про визнання обраними та реєстрацію кандидатів у депутати, наступних за черговістю кандидатів у депутати Одеської міської ради від Одеської міської організації Політичної партії "Довіряй ділам";
- до набрання законної сили рішенням у справі №420/24725/26 заборонено Одеській обласній територіальній виборчій комісії (код ЄДРПОУ 43780202) розглядати на своїх засіданнях рішення вищого керівного органу Політичної партії "Довіряй ділам" про відкликання депутатів Одеської обласної ради за народною ініціативою та приймати рішення про визнання обраними та реєстрацію кандидатів у депутати, наступних за черговістю кандидатів у депутати Одеської обласної ради від Регіональної організації політичної партії "Довіряй ділам" в Одеській області.
Отже, на момент прийняття оскаржуваної ухвали по даній справі, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 у справі №420/24725/26 Політична партія "Довіряй ділам" та Одеська обласна територіальна виборча комісія не мали змоги вирішувати означене заявницею питання щодо визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від політичної партії на підставі цього рішення протягом строку, на який було зупинено його дію.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона має намір звернутися до суду, колегія суддів вважає, що заявником не було наведено достатньо обґрунтованих доказів на підтвердження зазначеного.
Водночас, аналіз положень частини першої статті 77 КАС України дає підстави стверджувати, що тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається саме на позивача, якій ініціюють таке клопотання. Отож, його доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Слід додати, що в матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду за захистом прав, порушення яких спонукали її подати заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову.
Також колегія суддів визнає безпідставними посилання апелянта, як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову, на очевидну протиправність рішення Політичної партії від 13.08.2026, з огляду на усталену судову практику.
Так, за висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 2 квітня 2025 року у справі №320/16011/24 та від 7 квітня 2025 року №242зп-24/160, питання правомірності рішення органу влади має бути встановлено під час розгляду справи по суті, і передчасне висловлення позиції судом про очевидну протиправність лише на підставі аргументів позивача є порушенням принципу змагальності.
У висновку Верховного Суду, викладеному постанові від 05 червня 2024 року у справі №460зп-23/160, зазначено, що забезпечення позову не може полягати у фактичному задоволенні позовних вимог, оскільки це буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, яке може мати наслідком порушення балансу інтересів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі №800/521/17 сформувала позицію, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
З огляду на що підстави для скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції відсутні.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Пунктом першим частини першої статті 315 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову подану до пред`явлення позову - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя В.А.Голуб
Суддя Ю.В.Осіпов