ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/19937/19 Суддя (судді) першої інстанції: Блонський В.К.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,
за участю секретаря Михайлової І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Міжнародне бюро кредитних історій" до Головного управління ДПС України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС України у м. Києві на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Приватне акціонерне товариство "Міжнародне бюро кредитних історій" звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 10.07.2019 № [номер приховано] в частині застосування штрафу у сумі 197 887, 82 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 494 719,50 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10.07.2019 № [номер приховано] в частині застосування штрафу у сумі 197 887 грн 82 коп. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 494 719,50 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта мотивовані тим, що підстави для задоволення позовних вимог - відсутні, адже відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції, та позивач не надав належних доказів (електронних квитанцій), які б підтверджували вчасну реєстрацію спірних податкових накладних у межах встановленого законом строку.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без представника позивача.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства «Міжнародне бюро кредитних історій» (ПрАТ «МБКІ») з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за період 2017-2019 років.
За результатами цієї перевірки було складено акт від 04.06.2019 року № 5580/26-15-12-06-16/34299140.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві 10.07.2019 року було винесено податкове повідомлення-рішення № [номер приховано]. Вказаним рішенням до платника податків застосовано штрафні санкції на загальну суму 227 942 грн 37 коп. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Позивач визнав та не оскаржував штрафні санкції у розмірі 10% (у сумі 16 773 грн 06 коп.) та 20% (у сумі 13 281 грн 49 коп.), нараховані за затримку реєстрації накладних від 16 до 60 календарних днів. Предметом судового оскарження у цій справі є зазначене податкове повідомлення-рішення лише в частині застосування штрафу у розмірі 40% на суму 197 887 грн 82 коп. за затримку реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів.
Не погодившись із винесеним рішенням у спірній частині, ПрАТ «МБКІ» подало скаргу від 19.07.2019 року № 3289-01 до Державної податкової служби України. За результатами розгляду цієї скарги Державна податкова служба України винесла рішення від 19.09.2019 року № 2425/6/99-00-08-05-01, яким скаргу товариства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10.07.2019 року № [номер приховано] - без змін.
З матеріалів справи суд встановив, що спірні податкові накладні із датою виписки 31.12.2018 року були направлені позивачем до контролюючого органу засобами електронного зв`язку для реєстрації в ЄРПН 15.01.2019 року в період з 16:47 до 16:57.
За результатами відправлення пакету документів 15.01.2019 року частина податкових накладних була успішно зареєстрована в ЄРПН в межах операційного дня. Інша частина накладних (зазначена в Таблиці 3 позову) фактично набула статусу зареєстрованих в ЄРПН у квітні 2019 року, зокрема, 23.04.2019 та 26.04.2019, із фіксацією тривалості затримки у 98 та 101 календарний день відповідно. При цьому в інформаційних базах контролюючого органу датою та часом реєстрації вказаних накладних зафіксовано квітень 2019 року.
Вважаючи спірне рішення відповідача протиправним в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 197887,82 грн протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у межах встановленого законом строку вжив усіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації спірних податкових накладних, а тому відповідач протиправно застосував штрафні санкції за порушення терміну реєстрації.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством.
Із аналізу наведених правових норм можливо дійти висновку про те, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН у строк, встановлений ПК України. Порушення строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, зареєстрованим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341, далі Порядок №1246, зі змінами на час спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктами 14, 15 Порядку №1246 також установлено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
З системного аналізу наведених правових норм видно, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України прямо передбачено, що якщо протягом операційного дня, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8:00 до 20:00, не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Жодних виключень зазначеною статтею не передбачено.
Таким чином, у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника ПДВ і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
При цьому встановлена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника ПДВ у вигляді штрафу може застосовуватися виключно в разі, якщо платник не надав (не надіслав) ДПС накладну/розрахунок коригування у строк, встановлений статтею 201 Кодексу. На переконання суду, платник податків не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДПС України за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем.
При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для застосування до платника відповідальності за нереєстрацію/затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити, чи вчинив платник усі залежні від нього дії з метою належного виконання обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 820/3006/17, від 21.01.2020 у справі № 826/7925/16, від 31.01.2020 у справі № 821/819/17.
За сталою практикою Верховного Суду, сформованою за наслідками вирішення спорів у таких правовідносинах (зокрема, у постанові від 25.01.2022 у справі № 280/1615/19), якщо затримка реєстрації податкових накладних в ЄРПН виникла не з вини платника податків, це свідчить про протиправність застосування контролюючим органом штрафу за порушення граничних строків реєстрації.
На думку суду, оскільки податковий закон не встановлює єдиного способу подання податкових накладних і відповідно єдиного доказу, який це може підтвердити, за такого правового регулювання належним та допустимим доказом вчасного надіслання накладної для реєстрації може бути будь-який доказ, що підтверджує факт її подання протягом операційного дня в електронній формі контролюючому органу з використанням електронного цифрового підпису.
Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19 вказав про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення, виходячи з технічного способу реєстрації. Протоколи руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій відображають дату і час відправки накладних на реєстрацію.
Відомості з програмного забезпечення «M.E.Doc» є належними та допустимими доказами, з яких можливо ідентифікувати номер, зміст операцій, точну дату та час відправлення спірних податкових накладних.
Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема у постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16, від 20.10.2020 у справі № 620/817/19, від 24.11.2021 у справі № 200/12604/19-а.
Спірні податкові накладні направлено позивачем на реєстрацію до ЄРПН 15.01.2019 у проміжку з 16:47 до 16:57, тобто в межах операційного дня, тривалість якого визначено пунктом 3 Порядку № 1246 з 08:00 до 20:00. Цей факт підтверджено протоколами руху документів у програмі «M.E.Doc». Таким чином, позивач, надіславши вищезазначені накладні в межах встановленого строку, виконав обов`язок з їх реєстрації, передбачений ПК України.
Водночас судом встановлено, що квитанцій про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних протягом операційного дня 15.01.2019 позивачу надіслано не було. За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України та пункту 14 Порядку № 1246 ДПС зобов`язана надіслати платнику відповідну квитанцію протягом операційного дня. Оскільки квитанції не надіслано, такі накладні в силу прямої законодавчої норми вважаються зареєстрованими в ЄРПН з моменту їх первинного надіслання.
Верховний Суд у постановах від 26.06.2018 у справі № 806/2219/16 та від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19, оцінюючи аналогічні обставини щодо повторної реєстрації накладних унаслідок неотримання квитанції про неприйняття первинно поданих документів, з посиланням на пункт 201.10 статті 201 ПК України зробив висновок, що первісно подана накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанцію про прийняття або неприйняття.
Реєстрація ДПС спірних накладних лише у квітні 2019 року не може слугувати підставою для покладення на позивача відповідальності, оскільки платник не несе відповідальності за надходження на технічному рівні документів до контролюючого органу. Затримка реєстрації виникла не з вини позивача, а внаслідок технічних проблем на стороні сервера контролюючого органу, що свідчить про відсутність складу податкового правопорушення у діях ПрАТ «МБКІ».
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаних правових позицій Верховного Суду, які під час розгляду справи були правомірно враховані судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з тим, що позивач у межах встановленого законом строку вжив усіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації спірних податкових накладних, а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині правомірно визнано протиправним і скасовано.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України у м. Києві на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Міжнародне бюро кредитних історій" до Головного управління ДПС України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко
Повний текст постанови складено 30.09.2026.